65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"06" жовтня 2025 р. м. Одеса № 916/3676/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
при розгляді справи за позовом: 1) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 2) фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) 3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) 4) фізичної особи ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) 5) фізичної особи ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ) до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32» (вул. Фонтанська дорога, 30-32, м. Одеса, 65016) про визнання недійсними рішень загальних зборів,
Фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32», в якій просять суд визнати недійсними рішення загальних зборів відповідача, оформлені протоколом від 12.10.2022 № 130.
В обґрунтування підстав позову позивачі посилаються на обставину неповідомлення членів кооперативу, у тому числі позивачів, про скликання та проведення спірних зборів та прийняття рішень за відсутності кворуму.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без руху та встановлено позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: належним чином засвідченої копії статуту відповідача (у разі неможливості надання, подати суду письмові пояснення з обґрунтуванням причин); попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачі очікують понести у зв'язку з розглядом справи; доказів сплати судового збору за подання позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 окремими платіжними документами у розмірі 3028,00 грн.
У зв'язку з відсутністю у позивачів зареєстрованих кабінетів у системі «Електронний суд», про що останні вказали у позовній заяві, суд направив позивачам копію ухвали суду від 15.09.2025 на поштові адреси, повідомлені заявниками. Направлена судом ухвала суду від 15.09.2025: була повернута неврученою ОСОБА_1 з вказанням працівником пошти 22.09.2025 причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою»; була повернута неврученою ОСОБА_2 з вказанням працівником пошти 24.09.2025 причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою»;вручена ОСОБА_3 22.09.2025; вручена ОСОБА_4 24.09.2025; була повернута неврученою ОСОБА_5 з вказанням працівником пошти 24.09.2025 причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, при вирішенні питання щодо залишення без руху позовної заяви позивачів суд вказав про таке:
- у позовній заяві позивачі, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, посилаються, зокрема, на положення Статуту Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Співучий фонтан на Фонтанській дорозі 30-32», разом з цим, належним чином засвідченої копії зазначеного документу позивачі до позовної заяви не долучили;
- у позовній заяві позивачі вказали, що попередній розрахунок їх витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, складається з суми судового збору, в цей же час, позивачами не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачі очікують понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому позивачами у позові також не повідомлено суду, що інших витрат, окрім судового збору, ними не буде понесено у зв'язку з розглядом справи;
- до позовної заяви додані докази сплати судового збору у розмірі, встановленому ст. 4 Закону України “Про судовий збір», лише ОСОБА_2 , натомість, доказів сплати судового збору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріали позовної заяви не містять.
Крім цього, в ухвалі суду від 15.09.2025 суд навів норми закону, які регулюють порядок та розмір сплати судового збору за подання позову немайнового характеру декількома позивача, зокрема: частину 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якою визначено, що у разі, коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру; п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір», яким передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ч.7 ст.12 ГПК України, якою встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення; ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік», згідно з якою у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028 гривень.
29.09.2025 до суду від позивачів надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій останні: навели орієнтовний розрахунок суми судових витрат, яку позивачі очікують понести у зв'язку з розглядом справи; у зв'язку з відсутністю у позивачів копії Статуту відповідача, позивачами подано суду клопотання про витребування відповідного доказу від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради. Також позивачами надані наступні докази сплати судового збору: платіжну інструкцію від 22.09.2025 про сплату ОСОБА_1 судового збору у розмірі 605,60 грн; платіжну інструкцію від 22.09.2025 про сплату ОСОБА_3 судового збору у розмірі 605,60 грн; платіжну інструкцію від 22.09.2025 про сплату ОСОБА_5 судового збору у розмірі 605,60 грн; платіжну інструкцію від 22.09.2025 про сплату ОСОБА_4 судового збору у розмірі 605,60 грн; квитанцію від 22.09.2025 на суму 1514,00 грн за подання до суду клопотання про витребування доказів.
Вищевказану заяву про усунення недоліків позовної заяви позивачі подали кур'єрській службі доставки для відправлення до суду 25.09.2025.
Отже, проаналізувавши зміст заяви позивачів та подані останніми докази, суд виснує, що позивачі недоліки позовної заяви у повному обсязі не усунули, адже суду не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме у розмірі по 3028,00 грн кожним з позивачів окремими платіжними документами, про що було вказано судом в ухвалі від 15.09.2025. При цьому суд зауважує, що у вищезгаданій ухвалі суд навів для позивачів всі норми закону, які регулюють питання щодо розміру та порядку сплати судового збору за подання декількома позивача позовної заяви немайнового характеру, натомість, позивачі дані положення закону не виконали, а також не звертались до суду щодо роз'яснення змісту ухвали.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і встановлені законодавством процесуальні правила мають бути дотримані сторонами у справі. Зокрема, передбачена положеннями ГПК України, Закону України «Про судовий збір» сплата судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду.
Частиною 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 4, 6-7 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Отже, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 15.09.2025 строк для усунення недоліків позовної заяви фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сплив 29.09.2025, натомість позивачами недоліки позовної заяви не усунуто, позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає поверненню позивачам.
При цьому суд роз'яснює позивачам, що згідно із ч.8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву за вх. ГСОО № 3771/25 від 08.09.2025 з доданими до неї документами повернути позивачам.
Ухвала набирає законної сили 06.10.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля