65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
____________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"06" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3326/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України
про виселення
До суду надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Державного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України про виселення з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 251,5 кв м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Олександрійський (Волзький) 22, на користь позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що закінчився строк договору оренди нежитлового приміщення від 17.09.2003 № 34/35, а відповідач не повернув орендоване майно за актом приймання-передачі.
Ухвалою від 21.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань, встановлено відповідачу строк для подання відзиву 15 днів з дня отримання ухвали.
Відповідач отримав ухвалу 27.08.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
27.08.2025 до суду надійшла заява відповідача за підписом в.о. директора Анатолія Гоженко про згоду по суті справи.
Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеською міською радою та Державним підприємством Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України (далі - Орендар) укладено договір оренди від 07.08.2000 № 34/55 (далі - Договір), згідно з яким Орендарю надано у строкове платне користування об'єкт комунальної власності - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею, 263,7 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Олександрійський (Волзький), 22, строком до 07.08.2003.
Додатковим погодженням від 17.09.2003 сторони продовжили строк договору до 17.09.2008 і сторони переуклали договір оренди в новій редакції з 17.09.2003.
17.03.2008 додатковим погодженням № 1 сторонами, за взаємною згодою продовжено строк дії договору до 17.03.2011.
24.05.2011 додатковим погодженням № 2 сторонами на підставі рішення Одеської міської ради від 28.02.2011 № 384-VI «Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради» змінено назву Орендодавця з «Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради» на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради», та продовжено строк дії договору до 24.05.2013.
17.06.2013 додатковим договором № 3, сторонами за взаємною згодою змінено загальну площу об'єкта оренди на 251,5 кв м, продовжено строк дії договору до 17.05.2016.
16.07.2018 додатковим договором № 4 сторонами за взаємною згодою продовжено строк дії договору з 16.07.2018 до 16.07.2019.
Згідно з ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції чинній до 01.02.2020) якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на початок 2018) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Отже договір автоматично пролонгований до 16.07.2020.
01.02.2020 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-ХІІ від 10.04.1992 втратив чинність і набрав чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна № 157-ІХ від 03.10.2019.
За загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:
набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 ч. 2 ст. 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 15 Закону право на отримання комунального майна в оренду без проведення аукціону мають, зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів.
Відповідно до пункту 113 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 9 (далі - Порядок), потенційні орендарі, які мають право на отримання майна без проведення аукціону відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, подають через свій особистий кабінет заяву на оренду об'єкта оренди, включеного до Переліку другого типу, шляхом заповнення електронної форми та завантажують електронні копії документів, передбачені цим пунктом.
У заяві на оренду об'єкта оренди потенційний орендар зазначає бажаний строк оренди та надає згоду сплачувати орендну плату, розмір якої визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати.
Пунктом 1 Додатку 1 до Порядку, передбачено перелік документів, які орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів, у тому числі Пенсійний фонд України, державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв, необхідно надати разом з заявою про оренду об'єктів з Переліку другого типу.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Пунктом 7.1. Договору оренди встановлено, що питання не врегульовані цим Договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 7.9. Договору оренди, дія договору припиняється серед іншого у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Враховуючи відсутність поданих Орендарем заяв на продовження та переоформлення Договору оренди, необхідних документів передбачений наведеним вище Порядком, Департаментом направлено лист від 01.10.2024 № 01-13/1969 (рекомендоване відправлення № 0600969361768) Орендарю щодо необхідності надання відповідного пакету документів. Станом на 17.07.2025 Орендарем на надано відповідного пакету документів необхідного для переоформлення договору оренда та не передано об'єкт оренди орендарю за актом приймання- передачи після закінчення строку дії договору оренди.
Як вбачається з акта обстеження частини нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею. 251.5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Олександрійський (Волзький), 22. від 17.06.2025 на теперішній об'єкт оренди Відповідачем використовується орендарем, у середині наявне майно Орендаря, що окремо підтверджується матеріалами фотофіксації.
Пунктом 4.7. Договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання. Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення. в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що. якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як вбачається зі змісту договірних відносин між Департаментом та Відповідачем, Договору та законодавства, строк дії Договору визначено до 16.07.2020.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Після настання дати закінчення строку Договору оренди, а саме 16.07.2020 Відповідач продовжує користуватись об'єктом оренди, що свідчить про невиконання Відповідачем зобов'язань які виникли на підставі п. 4.7. Договору оренди, та про порушення норми ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» 03.10.2019 № 157-ІХ, відповідно до якої у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, в разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Приймаючи до уваги загальні принципи дії нормативно-правових актів в часі, а також факт погодження сторонами в пункті 7.9 Договору оренди застосування чинного законодавства України, з 1 липня 2020 року Договір оренди має продовжуватися в порядку, визначеному Законом України Про оренду державного та комунального майна №157-ІХ від 03.10.2019.
Як вже зазначалось організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна яке перебуває у комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 встановлено порядок продовження договорів оренди.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше:
укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;
укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Законх відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;
укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бти визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством (частина 2).
Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ визначено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Окремо слід враховувати, що відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 орендар, який звертається із
заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов'язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.
Відповідно до п. 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі за текстом - Порядок), продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
У відповідності до п. 135 Порядку, орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Відповідно до п. 136 Порядку, заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені п. 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Пунктом 1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня. наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім: 1) положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шосюї статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію зі жовтня 2020 року.
Так, з 01 жовтня 2020 року всі без виключення заяви про продовження договорів оренди комунального майна подається через електронну торгову систему.
Згідно з пунктом 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» (далі за текстом - Порядок) орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом сірок, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з п. 7.9. Договору, термін дії договору оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Позивач просить виселити відповідача, посилаючись зокрема на ст. 66 Закону України Про виконавче провадження, оскільки строк договору оренди закінчився, а відповідач не повернув орендоване приміщення .
Суд враховує правову позицію Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 916/2467/21, про те, що спрямованість вимог позивача домогтися судовим рішенням припинення безпідставного використання та повернення майна є зрозумілою та відповідає способу захисту прав у спірних правовідносинах. Спосіб, у який позивач виклав ці вимоги в позові, не означає обрання неправильного способу захисту порушеного права на майно, яке було передано в оренду. Отже, вимога про виселення відповідачки є обґрунтованою та такою, що забезпечує поновлення порушеного права позивача як орендодавця, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно, державний виконавець виконує його примусово.
Згідно з ч. 3 ст. 66 вищевказаного Закону, примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
Виселення є ефективним способом захисту, так як забезпечує поновлення порушеного права Позивача як особи, яка має речове право на майно - право господарського відання, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об'єктом оренди. Так, з огляду на закінчення строку дії договору оренди та обов'язок Орендаря повернути майно Орендодавцю після закінчення дії договору, у випадку невиконання відповідного обов'язку, ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення, яка передбачає реальне відновлення порушеного права.
Приписами ч.ч. 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 вказаного Кодексу.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів повернення позивачу приміщення за актом приймання-передачі.
З урахуванням того, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення приміщення, то обгрунтованою є вимога про виселення.
З урахуванням того, що відповідач подав заяву про визнання позову, то позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Аналогічна за змістом норма щодо наявності у відповідача права визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, закріплена у ч. 1 ст. 191 ГПК України.
Частина 4 вказаної статті також зазначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України та частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 3028грн, що підтверджується платіжною інструкцією №462 від 28.07.2025.
Отже, судові витрати у справі підлягають розподілу наступним чином: 50 відсотків сплаченого судового збору у сумі 1514 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а решта 50 відсотків підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 73,74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 130, ч. ч. 3, 4 ст. 185, 191, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Виселити Державне підприємство Український науково - дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України (м. Одеса, вул. Канатна, буд. 92, код ЄДРПОУ 01898233) з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею, 251,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Олександрійський (Волзький), 22, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039. м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).
3. Стягнути з Державного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України (код 01898233, м. Одеса, вул. Канатна 92) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код 26302595, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1) 1514грн витрат по сплаті судового збору.
4. Повернути Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код 26302595, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1) з Державного бюджету України 1514грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №462 від 28.07.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 жовтня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова