про залишення заяви без руху
06 жовтня 2025 року Справа № 915/1421/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою №б/н від 11.09.2025 (вх. №13900/25 від 30.09.2025) про неплатоспроможність боржника в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявниця, посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, прийняти заяву до розгляду, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Ведмедева Сергія Сергійовича (свідоцтво №1795 від 19.06.2017).
В обґрунтування поданої заяви заявниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість у сумі 4192983,49 грн перед двома банківськими установами та фізичною особою, яку не може погасити з причини недостатності майна та коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1421/25 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд застосовує норми ГПК України та КУзПБ.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. 115, 116 КУзПБ.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
(Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону №2971-IX від 20.03.2023)
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч.3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Частинами 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Зокрема, задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
КУзПБ визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Не надання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею не надано документи, що відповідають нормам КУзПБ та оформлені відповідно до законодавства, а саме:
1. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначила про наявність заборгованості перед усіма кредиторами у загальному розмірі 4192983,49 грн, не вказавши конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, зокрема, не вказано відомостей щодо невиконання перед кредиторами зобов'язань, не надано суду усіх визначених КУзПБ доказів, чим порушено п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ.
З огляду на зазначене, суд зобов'язує ОСОБА_1 повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, відомості та докази припинення обов'язкових платежів тощо.
2. Заявницею не надано усіх доказів, що підтверджують її неплатоспроможність, зокрема, не надано копій договорів, та інших доказів, на підставі яких виникла заборгованість перед кредиторами (установи банків), зазначеними нею у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та конкретизованому списку кредиторів.
На підтвердження наявності заборгованості перед установами банків та фізичною особою боржницею надано роздруковані рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень та копію виконавчого напису, проте боржницею не вказано про наявність відкритих виконавчих проваджень за вказаними судовими рішеннями і виконавчим написом та не надано відповідних доказів до заяви, у тому числі, що вказані судові рішення та виконавчий напис не виконані, оскільки такі документи мають обмежений строк для пред'явлення їх до виконання.
Крім того, з наданого боржницею витягу з рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 11.10.2017 у справі №489/2001/15-ц неможливо дослідити з яких саме осіб (у тому числі боржниці) було стягнуто заборгованість на користь ПАТ КБ "Приватбанк".
З огляду на зазначене, суд зобов'язує ОСОБА_1 надати належним чином засвідчені судові рішення про стягнення з боржниці на користь установ банків заборгованості, докази наявності відкритих виконавчих проваджень за вказаними рішеннями суду та докази, що вказані судові рішення та виконавчий напис не виконані виконавчою службою.
Наданий боржницею список кредиторів і боржників не містить суми неустойки (штрафу, пені), а відповідно до наданого витягу з рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 11.10.2017 у справі №489/2001/15-ц зазначено про стягнення пені в сумі 1054466,73 грн, що потребує уточнення боржницею.
3. ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі не зазначено відомостей, визначених ч. 5 ст. 34 КУзПБ.
При цьому, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею надано суду заяву арбітражного керуючого Ведмедева Сергія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1795 від 19.06.2017) про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
На виконання п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, заявником надано угоду від 22.07.2025, укладену між арбітражним керуючим Ведмедевим С.С. та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 розділу І укладеної угоди вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язується здійснювати виплату грошової винагороди арбітражному керуючому на умовах цієї угоди.
Ціна угоди складається із сум грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 45420,00 грн. Виплата винагороди здійснюється заявником після відкриття господарським судом провадження у справі про неплатоспроможність та призначення арбітражного керуючого (п. 1, 2 розділ ІІІ угоди). Однак доказів наявності у заявниці коштів для оплати витрат у справі суду (з урахуванням суми, яка щомісяця залишатиметься боржниці на задоволення побутових потреб в розмірі 1000,00 грн та погашення вимог кредиторів згідно плану реструктуризації боргів в сумі 5000,00 грн щомісячно), за відсутністю у боржниці рухомого та нерухомого майна, не надано. Відомостей щодо походження коштів на оплату винагороди арбітражного керуючого та для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність суду, не надано.
У зв'язку з чим, суд зобов'язує заявника надати докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі.
4. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Отже, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 45420,00 грн (3028,00 грн х 5 = 15140 грн/місяць, 15140 грн х 3 місяці = 45420,00 грн).
Пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Відповідно до абз. 1-3 п. 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Укладена між арбітражним керуючим Ведмедевим С.С. та ОСОБА_1 угода від 22.07.2025 не містить порядку та строків для виплати винагороди арбітражного керуючого, що потребує уточнення боржницею.
Крім того, боржницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано угоду від 22.07.2025, укладену між ОСОБА_2 та адвокатом Біленко Р.І., проте вказана угода не вказана в переліку додатків, про що Господарським судом Миколаївської області складено акт б/н від 30.09.2025.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки на стадії прийняття господарським судом та перевірки форми та змісту заяви про неплатоспроможність, а також на етапі вирішення питання щодо можливості призначення підготовчого засідання встановлено, що зміст заяви не відповідає вимогам ч. 3 ст. 162 ГПК України та ст. 115, 116 КУзПБ, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.
Зазначені вище недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 2, 34, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Залишити без руху заяву ОСОБА_1 від 11.09.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Встановити заявниці строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити заявниці, що при невиконанні вимог даної ухвали, заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Направити заявниці акт Господарського суду Миколаївської області про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) б/н від 30.09.2025 на 1 аркуші.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.С. Адаховська