11 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1283/24
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання К.Д. Савці
за участю представників:
від позивача - Тимченко А.О.,
від відповідача - Нюкалова Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку,-
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку вказаного ОСББ від 04.02.2024, що оформлене протоколом № 6 від 04.02.2024.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" при прийнятті ним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 04.02.2024, оформленого протоколом № 6 від 04.02.2024, про демонтаж самовільно встановлених комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин). При цьому позивач вважає вказане рішення порушує майнові інтереси позивача, є незаконним та недійсним, оскільки підсумки голосування, зазначені у протоколі №6, не відповідають дійсним обставинам, і рішення фактично не прийнято достатньою кількістю голосів співвласників.
Так, позивач зазначає, що 24 вересня 2024 року ним отримана позовна заява ОСББ «Новобузька,101» про звільнення місць загального користування та демонтажу комори на міжповерховому майданчику та ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» звернулося до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовом про звільнення місць загального користування та демонтажу комори на міжповерховому майданчику, посилаючись на те, що за результатами проведених загальних зборів було складено протокол №6 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» від 04 лютого 2024 року, відповідно до якого прийнято рішення - демонтувати самовільно встановлені комори у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин). Як вказує позивач, в позовної заяві зазначено, що співвласникам житлового будинку були направлені приписи, та відповідно 29.02.2024 р. було направлено припис також і власниці квартири НОМЕР_6, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - ОСОБА_1 щодо демонтажу самовільно забудованої комори у місці загального користування. До припису було надано витяг з протоколу №6 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» від 04.02.2024 р.
За ствердженням позивача, в квітні 2024 року була надана відповідь на припис щодо добровільного демонтажу комори на міжповерховому майданчику третього під'їзду між восьмим та дев'ятим поверхами від 09.04.2024 р., згідно якої повідомлено, що комора побудована більш 25 років тому за згодою усіх сусідів по під'їзду (тобто співвласників будинку), та про те, що деякі із сусідів також користувалися цією коморою. Також зазначено, що форма проведення загальних зборів і винесення рішення правлінням ОСББ була не дотримана. Як вказує позивач, на всі запити щодо надання відповідних документів щодо проведених зборів, голова правління ОССБ надавала усну відповідь про правомірність проведених зборів та наполягала на знесенні комори. У позовної заяві відповідача вказано, що 08.05.2024 р. було заплановано, що представники об'єднання співвласників разом з працівником поліції та особами, які безпосередньо мали займатися демонтажем комори, прибудуть о 09-тій годині ранку. Разом з тим, в цей час біля під'їзду знаходилась тільки голова правління та дільничний інспектор, жодних робітників, які безпосередньо мали займатися демонтажем комори там не було, що, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач спростовує факти.
Позивач зауважує, що, за ствердженням відповідача, позивач самовільно без належного дозволу та згоди співвласників даного багатоквартирного будинку встановив металеву перегородку з дверима, переобладнав місце загального користування, а саме в місці проходження міжповерхового сміттєзбірника, - в комору; зазначена комора знаходиться на сходовій клітині між восьмим та дев'ятим поверхами третього під'їзду, переобладнане приміщення є місцем загального користування, збудована комора спричиняє незручності та нарікання з боку мешканців житлового будинку та є місцями загального користування. Наразі позивач стверджує, що всі роки існування ОССБ з усіх осіб, у користуванні яких знаходились так звані комори, стягувалась плата у розмірі 20 грн. щомісяця, що підтверджує факт надання дозволу на користування та, на думку позивача, спростовує факт самочинності встановлення конструкції. Позивач зазначає, що проведене ним особисто опитування мешканців під'їзду спростовує твердження відповідача про те, що переобладнане приміщення є місцем загального користування, збудована комора спричиняє незручності та нарікання з боку мешканців житлового будинку та є місцями загального користування.
За ствердженням позивача, він неодноразово звертався до голови правління ОСББ щодо надання протоколу загальних зборів та статуту ОСББ (як самостійно так й через адвоката), однак вказані документи надані не були, позивач отримав їх тільки разом з позовом відповідача. Позивач вважає, що його твердження щодо незаконності цього рішення виявились підтвердженими, а саме: під час ознайомлення позивачем, разом з іншими співвласниками було встановлено, що відсутні листки письмового опитування, в той час як в протоколі №6 вказано, що у письмовому опитуванні взяло участь 97 осіб, яким належать квартири загальною площею 3759,6 м2; у протоколі вказано, що на зборах фактично приймало участь 37 осіб, але насправді на зборах було присутні 19 осіб; у протоколі всупереч ч. 15 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відсутні відомості про ініціатора зборів співвласників; кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).
Як вказує позивач із посиланням на Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою. Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії. Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників. Разом з тим позивач стверджує, що ній йому, ні до позовної заяви відповідача вказані листки опитування надані не були, що викликає у позивача сумнів в їх існуванні. За ствердженням позивача, проведене ним опитування власників квартир, що знаходяться у під'їзді, підтверджує те, що жоден з них не голосував за питання щодо демонтажу комірок, так як їх існування жодним чином не порушує їх прав, як власників. На думку позивача, вказані обставини свідчать, що жодне рішення з питань порядку денного загальних зборів співвласників ОСББ «Новобузька, 101» від 04.02.2024 р. прийнято не було, а підсумки голосування, зазначені у протоколі №6, не відповідають дійсним обставинам, є незаконними і підлягають скасуванню судом.
Позивач зазначає, що оскаржуваним протоколом порушені його майнові інтереси, які виявилися в незаконному рішенні посадовими особами ОСББ про демонтування металевої двері без достатньої правової підстави, адже рішення про демонтування металевої двері (комори) загальними зборами ОСББ на думку позивача є таким, що фактично не прийнято достатньою кількістю голосів співвласників. Відтак, визнання недійсним та скасування оскаржуваного протоколу може захистити права та законні інтереси позивача, як співвласника ОСББ.
Позивач із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18- рп/2004 та практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що поняття "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст". Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Європейський суд з прав людини також не раз висловлювався, що право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є "спір" про "право", реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Швеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (Ул'янов проти України). Згідно правових висновків Верховного Суду, які викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.06.2018 у справі N 753/133/17 постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 у справі N 904/2796/17 підставою для пред'явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.10.2024 р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1283/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 14.11.2024 р. о 13:00.
14.11.2024 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання по даній справі у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному (вх. № 14200/24), в якому представник також просить надати відповідачу та його представнику час для ознайомлення з матеріалами даної справи і поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2024 р. по справі № 915/1283/24 відкладено підготовче засідання на 28.11.2024 р. о 12:15 з огляду на неявку у судове засідання представника відповідача, а також неможливість з'ясування заперечень відповідача на позов через відсутність відзиву на позов.
22.11.2024 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про виклик свідків (вх. №14654/24), згідно з якою позивач просив викликати в судове засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заяви яких подано до суду. В обґрунтування вказаної заяви позивач вказує, що для всебічного розгляду справи необхідно викликати в судове засідання свідків, які можуть підтвердити обставини, викладені в позовній заяві.
Також 22.11.2024 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про витребування доказів (вх. №14660/24), в якому позивач просив витребувати у відповідача протокол №6 від 04.02.2024 р. загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" з усіма додатками. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у відповіді на адвокатський запит щодо надання протоколу рішення загальних зборів ОСББ "Новобузька, 101" №6 від 04.02.2024 р. вказано, що дане рішення включає відомості щодо поіменного голосування із зазначенням кожного співвласника, з зазначенням відомостей про квартиру (приміщення), площу, про документи на нерухомість, про результат голосування такого співвласника - і звичайно ж його/її підпис) на зборах учасниками ОСББ, а це є конфіденційною інформацією, тому в наданні копії протоколу було відмовлено.
26.11.2024 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14782/24), в якому відповідач просив поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та просить в задоволенні позову відмовити з огляду на його необґрунтованість.
Відповідач вказує, що житловий будинок АДРЕСА_1 отримав пошкодження внаслідок артилерійського обстрілу, 07 та 11 березня 2022 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації від 02.10.2023р. У зв'язку з отриманими в ІНФОРМАЦІЯ_1 пошкодженнями будинку, мешканці будинку взяли участь в програмі «Віднови ДІМ» Фонду енергоефективності. Метою цією програми є фінансування будівельних робіт з відновлення житлових будинків, пошкоджених внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Програма фінансується коштами ЄС та Уряду України. Майже 9 місяців ОСББ «Новобузька,101» чекало узгодження та фінансування за цією програмою, для цього були проведені загальні збори 24.04.2023р. про прийняття участі у Програмі «Віднови ДІМ», проведено роботу по збору відомостей та надання у Фонд необхідних документів, фотодоказів пошкоджень, тощо. У листопаді 2023р. надійшов перший транш (70% від усієї суми) коштів по Програмі. Після узгодження Програми для ОСББ «Новобузька,101», постало питання, яким чином замінити вікна в під'їздах та на майданчиках, де є комори, оскільки при виконанні робот по встановленню нових вікон та підвіконь, комори, які були розташовані на міжповерхових майданчиках, стали завадою. Ці комори займали половину міжповерхового майданчика та закривали частину вікна. Крім того, вони були захаращені і становили небезпеку на випадок обстрілу, про що свідчить пояснення ДСНС України. Вікна, на майданчиках де були комори, насилу вдалося встановить з частковим демонтажем комірок. По проекту Програми у будинку АДРЕСА_1 були передбачені підвіконня та відкоси. Деякі мешканці були обурені цім фактом та наголошували на зобов'язанні власників комор на їх демонтувати. До того ж кожне підвіконня коштує 1600 грн. Саме вищезазначені обставини вимусили правління поставити питання про знесення комор на голосуванні на загальних зборах. Відтак, відповідач стверджує, що рішення про демонтаж комірок не було примхою правління, а це був необхідний та важкий крок для вирішення проблеми, що виникла.
Як вказує відповідач, у період з 2021-2023 рр. при проведенні інвентаризації справ, у тому числі формування переліку місць загального користування, які передбачено проектом будівництва, був виявлений факт переобладнання у під'їздах житлового будинку між сходовими клітинами на деяких поверхах, та самовільно збудовані комори. На думку відповідача, позивач самовільно та протиправно збудував приміщення комори на сходовій клітині між восьмим та дев'ятим поверхами третього під'їзду, не маючи жодних дозвільних документів на це.
Позивач зазначає, що згідно з ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку. Відповідно до п. 1.4.5. Правил утримання будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування. За ствердженням відповідача, позивач не отримував та не надавав ОСББ дозвільних документів, узгоджень з балансоутримувачем та згоди органу місцевого самоврядування, чим порушив процедуру переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень. Відповідач вважає, що позивач не надає до позову документів, які б спростовували вищезазначене. Відповідно до п. 1.4.4. Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Згідно п. 1.4.6. Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану. Згідно п. 3.1.14. Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними.
Відтак, відповідач вважає, що згадана самовільно збудована комора, яка знаходиться на сходовій клітині між восьмим та дев'ятим поверхами, є незаконним переобладнанням, що посягає на низку Законів України та правил, а головне - на гарантоване ст. 6 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" право співвласників вільно та безперешкодно розпоряджатися спільним майном.
Щодо твердження позивача про сплату за комори відповідач зазначає, що рішенням загальних зборів від 27.05.2021р. було вирішено стягувати плату за користування встановленими коморами. В пункті 4 опитувальника зазначено: «визначити суму внесків за комору у розмірі 10 гривень на місяць. Площа зауважених вище комор не підлягає приватизації і надалі залишається спільною власністю ОСББ», при цьому за ствердженням відповідача, позивач також приймав участь у голосуванні. На загальних зборах ОСББ від 30.09.2023р. було прийнято рішення збільшити оплату до 20 грн. Відповідач зазначає, що факт оплати не є дозволом довічного користування коморами. За ствердженням відповідача, комори встановлені були без дозволу в місцях загального користування, більше того, позивач взагалі не мав дозволу чи згоди сусідів для встановлення даної комори. Як вказує відповідач, з 01.03.2024 р. за рішенням правління ОСББ, плата за комори була скасована та вирішено демонтувати існуючі комори. Відтак, на думку відповідача, вказане свідчить, що з вказаних позивачем 25 років сплати за комори, лише тільки 2 роки і 9 місяців здійснювалася оплата за користування площею спільної власності ОСББ.
Щодо опитування позивачем інших власників квартир відповідач зазначає, що має сумнів щодо достовірності вказаного опитування з огляду на таке. Як зазначає відповідач, 08.05.2024 р. власний листок опитування присутності дільничного та членів правління був переданий голові правління ОСББ ОСОБА_6 ОСОБА_5 . При цьому коли голова ОСББ намагалась зв'язатись в телефонному режимі з власником кв. НОМЕР_7 , чиє прізвище було зазначено в рядку, який наразі замальовано білим кольором, то ОСОБА_5 вирвав листок опитування з рук голови правління. Відтак, відповідач вважає, що цей факт підтверджує недостовірність вказаного опитування. Так, відповідачу не зрозуміло, чому в бланку опитування мешканців будинку зазначено лише 14 підписів, при умові, що в третьому під'їзді (де відбувається спір) знаходиться НОМЕР_27 квартири, та принаймні, два підписи - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з іншого під'їзду. Як вказує відповідач, невідомо хто саме і коли проводив дане опитування. Також, серед зазначених осіб є ті, що фізично відсутні в Україні, а саме: - ОСОБА_7 , власник квартири НОМЕР_8 (з перших днів війни за кордоном в Сербії), на звернення взяти участь в опитуванні загальних зборів відповіла відмовою; - ОСОБА_9 , власник квартири НОМЕР_9 , виїхав з України ще до початку війни, але брав участь в голосуванні за допомогою електронних засобів. Відповідач вказує, що підписи в листку опитування не співпадають, оскільки ОСОБА_10 , власник квартири НОМЕР_10 , з перших днів російського вторгнення захищає державу, за його квартирою доглядає знайомий та відповідно ОСОБА_10 не мав можливості особисто поставити підпис на наданому позивачем до суду особистому листі опитування. Власник квартири НОМЕР_11 багато років проживає в США, за квартирою доглядає ОСОБА_11 , яка не є власницею і згідно Статуту ОСББ не мала права підпису. Власниця квартири НОМЕР_12 ОСОБА_12 приймала участь у голосуванні ОСББ та надала, за допомогою електронних засобів, листок опитування з іншими результатами, ніж надав позивач. Відповідач зазначає, що не має сумніву щодо справжності підпису на листах опитування під час проведення загальних зборів ОСББ, тому вважає підпис, зазначений в листі опитування позивача недійсним. Відповідач зазначає, що серед підписантів (зазначених у особистому листі опитування позивача) є колишні власники комор, які добровільно виконали оспорюване рішення загальних зборів ОСББ (кв. НОМЕР_8,НОМЕР_40,НОМЕР_9).
Відповідач вважає безпідставними твердження позивача про неодноразові звернення до голови правління особисто з питання надання документів, оскільки, за ствердженнями відповідача, позивач особисто не звертався до голови правління ОСББ «Новобузька, 101», звертався лише ОСОБА_5 з адвокатським запитом, у відповіді на який зазначено, що для отримання запитуваної інформації необхідно надати довіреність від власника квартири або власник особисто може звернутися до правління. Як вказує відповідач, після отримання правлінням нотаріального доручення лист-відповідь було надіслано заявнику поштою.
Відповідач вважає хибними твердження позивача щодо того, що рішення загальних зборів від 04.02.2024 р. потрібно визнати недійсним по причині порушення процедури голосування, та, на думку позивача, скоріш за все такого голосування не було, оскільки ні позивачу, ні її чоловіку ОСОБА_5 , який не є співвласником квартири, не були надані листки письмового опитування. В обґрунтування відповідач із посиланням на Закон про ОСББ та Статут ОСББ «Новобузька, 101», зазначає, що загальні зборі є вищим органом управління об'єднання. Рішення загальних зборів є обов'язковим для всіх співвласників будинку. Відповідно до ст.14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», власники мають право: брати участь в зборах, обирати та бути обраними до складу статутних органів, знайомитись з протоколами загальних зборів, (крім конфіденційній інформації фізичних осіб) власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційній інформації фізичних осіб). За ствердженням відповідача, всі власники та співвласники ОСББ «Новобузька, 101» мали змогу проголосувати по даному питанню або особисто, або за допомогою електронних засобів. Всі були вчасно повідомлені через чат ОСББ, в якому із 252 зареєстрованих осіб є 187 осіб. Для тих співвласників, хто не в чаті будинку з будь-яких причин, були розміщенні повідомлення на дверях під'їздів та на дошках оголошень. Термін голосування був два тижні з моменту проведення зборів. Неодноразово члени правління та ревізійної комісії чекали на подвір'ї в певні години або просто обходили квартири. Також під час неодноразових поквартирних обходів, представнику правління від третього під'їзду двері квартири 137 ніхто не відчинив. Протокол загальних зборів від 04.02.2024р. був оприлюднений в чаті будинку та на дошках оголошень. Відповідач зауважує, що листки опитування інших власників - учасників голосування - є конфіденційною інформацією. Учасник опитування має право ознайомитись лише з власним листом. Враховуючи вищевказане надати лист опитування позивачу немає можливості, оскільки він не брав участь в опитуванні. Відповідач вважає, що позивач не може стверджувати про кількість учасників загальних зборів, оскільки її особисто не було на зборах, були присутні лише її чоловік ( ОСОБА_5 ) та донька ( ОСОБА_13 ), які були присутні на зборах. Відповідач стверджує, що члени ревізійної комісії вели облік всіх присутніх, тому можуть впевнено стверджувати, що цифра вказана в протоколі є достовірною. Відповідач вважає, що позивач не має права стверджувати, що відсутні листки опитування лише на підставі того, що сама особисто не брала участі в голосуванні. За ствердженням відповідача, протокол складений згідно чинного законодавства, всі листки опитування з додатками прошнуровані та пронумеровані. Відповідач зауважує, що не розуміє, на якій підставі позивач проводив після закінчення строків голосування власне опитування, а саме запитував у мешканців результати їх голосування та звертався з вимогою відізвати свій голос (кв. 99 ). Як вказує відповідач, статтею 14 Закону про ОСББ встановлено, що здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.
Відповідач зауважує, що під час проведення загальних зборів в будинку було 16 комор, та після оголошення рішення загальних зборів всі інші власники комор виконали рішення, а саме добровільно або за допомогою правління демонтували комори та надали можливість у встановленні вікон тощо. Оскільки за вказане рішення проголосувало разом більше половини від загальної площі квартир, тому на підставі ст. 8 Статуту ОСББ "Новобузька, 101" від 06.10.2019 р., воно вважається прийнятим. Відповідач стверджує, що загальні збори відбулися 04.02.2024р. та більшістю голосів (55,02%) було прийнято рішення про демонтаж комірок.
Як вважає відповідач, позивач та інші співвласники були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення зборів, а також про порядок денний, тому бажання одного співвласника ОСББ не може превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ. Відповідач, вважає, що справжньою метою позивача є прагнення випередити оцінку Ленінського районного суду м. Миколаєва ключового доказу (рішення й протоколу) та усунути правову підставу цивільної відповідальності за самовільне захоплення міжповерхового приміщення.
На думку відповідача, позивач не висловлює свою незгоду зі змістом рішення загальних зборів, а наголошує лише на процедурних порушеннях, які незрозуміло як позначились на рішенні взагалі або вплинули на волевиявлення присутніх на зборах і могли змінити суть рішення. Відповідач вказує, що позивачем не надані докази щодо підтвердження нібито порушень ОСББ "Новобузька, 101" процедури проведення загальних зборів та вважає, що твердження позивача про незаконність рішення загальних зборів та порушення процедури повідомлення співвласників є безпідставним і обумовлене виключно бажанням позивача домогтись скасування рішення, яке поза жодним сумнівом підтримано більшістю співвласників. Разом з тим, як вказує відповідач, позивач не надав відповідні докази, не послався на норми права, якими обґрунтовує свою позицію та навіть не навів жодного вагомого аргументу.
Наразі відповідач зауважує, що положеннями статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, у той час як приписами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення, а саме: шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку. Саме такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 03.11.2021 у справі №910/15811/20, від 07.10.2021 у справі №909/1393/19 та від 11.08.2021 у справі №920/1245/20. Нормою ст.6 Закону "Про ОСББ" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 02.12.2020 у справі №916/86/20). Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі №916/86/20, погодився із судом апеляційної інстанції в частині того, що наданий на підтвердження факту повідомлення про проведення установчих зборів список згрупованих поштових відправлень, є належним та допустимим доказом дотримання вимог ст.6 Закону "Про ОСББ". Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №914/1003/21). Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах. Крім того, при вирішенні спору по суті, судом враховано, що Верховний Суд у постанові від 02.03.2023 у справі №916/3209/21 зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав неналежного повідомлення позивача, оскільки він брав участь у загальних зборах. Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21 вказав, що враховуючи присутність позивача на зборах, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що порушення порядку повідомлення позивача не вплинуло на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення, так і під час здійснення письмового опитування. Крім того, Верховний Суд зазначив про необхідність дотримання балансу інтересів, тому вважає обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав непропорційним, оскільки інші співвласники не оспорюють рішення загальних зборів, а позивач використовує право "на зло" та не обґрунтовує, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів призведе до відновлення його прав (див.постанови Верховного Суду від 20.03.2023 у справі №914/2547/21, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16, від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21).
Як вказує відповідач, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі №906/1308/19 зазначила таке: "7.23. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - ОСББ (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку) (частина перша статті 9 Закону № 417-VIII). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. За частиною першою статті 10 Закону № 417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків." Стаття 10 зазначеного Закону визначає компетенцію загальних зборів. Частиною 9 ст.10 Закону "Про ОСББ" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна. Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21, зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Відповідач зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18). Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
28.11.2024 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про виклик свідків (вх. № 14964/24), в якій відповідач просив викликати в судове засідання для допиту ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 як свідків, яким достовірно відомі обставини, що стосуються справи, а саме обставини щодо повідомлення про проведення загальних зборів та підрахунок голосів.
Також 28.11.2024 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли заперечення на заяву про витребування доказів (вх. № 14965/24), в яких відповідач зазначає, що в клопотанні про витребування доказів не зазначається, які саме обставини може підтвердити чи спростувати цей доказ, взагалі який саме доказ позивач має намір отримати та з якою метою. Наразі відповідач вказує, що запитуваний протокол загальних зборів від 04.02.2024р. був оприлюднений в чаті будинку та на дошках оголошень, а листки опитування інших власників - учасників голосування - є конфіденційною інформацією, то учасник опитування має право ознайомитись лише з власним листом. Відтак, надати лист опитування позивачу відповідач не має можливості, так як вона не брала участь в опитуванні, а відповідачем на підтвердження правомочності протоколу до відзиву було надано зведену таблицю результатів голосування загальних зборах ОСББ "Новобузька, 101".
Під час підготовчого засідання представники позивача та відповідача підтримали подані заяву та клопотання про виклик свідків.
Так, у підготовчому засіданні 28.11.2024 судом було розглянуто заяву позивача та клопотання відповідача про виклик у судове засідання свідків від 22.11.2024 та 28.11.2024 відповідно. За результатами розгляду заяви позивача про виклик свідків від 22.11.2024 (вх. №14654/24) судом протокольною ухвалою відмовлено у її задоволенні, оскільки подані до суду заяви свідків не оформлені у відповідності з вимогами ст. 88 ГПК України.
Також судом за результатами розгляду клопотання відповідача про виклик свідків від 28.11.2024 (вх. №14964/24) постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні з огляду на відсутність передбачених ст. 88-89 ГПК України підстав для виклику, оскільки вказаними у клопотанні особами відповідні заяви згідно зі ст. 88 ГПК України не подані.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2024 р. у справі № 915/1283/24 поновлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов, витребувано від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" оригінал протоколу № 6 від 04.02.2024 р. загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" з додатками для огляду в судовому засіданні, підготовче засідання відкладено на 12.12.2024 р. о 15:00.
02.12.2024 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 15114/24), згідно з якою позивач вважає заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, безпідставними, такими, що не відповідають фактичній ситуації та нормам законодавства та наполягає на задоволенні позову.
Так, на зауваження відповідача щодо невідповідності підписів у на листах опитування, наданих позивачем, та надання відповідачем копії листка опитування та скріншота повідомлення ОСОБА_12 в загальний чат ОСББ, позивач зазначає, що на його думку, з поданих додатків, зроблених у PDF форматі, неозброєним поглядом видно що вони заповнені та підписані не власноруч, а за допомогою накладання сканованого підпису, що порушує ч. 1 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" яким встановлено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відповідно, одним з найважливіших реквізитів електронного документа, після чого він отримує статус документа, є накладений на нього електронний підпис.
На думку позивача, надана відповідачем зведена таблиця результатів голосування на загальних зборах ОСББ «Новобузька, 101» (додаток 21), не відображає дійсної картини голосування, не передбачена законодавством та не може бути взята до уваги ще з приводу того, що в зведеної таблиці вказано саме загальну площу квартир, але не вказано, що деякі квартири мають по декілька власників (часткова власність) й думки їх можуть не співпадати. Тому позивач вважає, що підтвердження того, що рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку вказаного ОСББ від 04.02.2024, що оформлене протоколом № 6 від 04.02.2024, було прийнято при наявності кворуму та у відповідності з діючим законодавством, відповідач не надав.
Так, позивач вказує, що вибіркові скриншоти з особистої переписки членів правління, надані в якості доказів до суду, були надані позивачу саме одним із членів правління, який, за ствердженням позивача, також вважає, що збори проводились з порушеннями.
Позивач не погоджується з твердженням відповідача щодо того, що позивач не висловлює свою незгоду зі змістом рішення загальних зборів, а наголошує лише на процедурних порушеннях, які незрозуміло як позначились на рішенні взагалі або вплинули на волевиявлення присутніх на зборах і могли змінити суть рішення. Так, позивач вказує, що саме відсутність кворуму та невідповідність кількості голосуючих вплинули на прийняте рішення. У протоколі вказано, що на зборах були присутні особисто 37 осіб (без поіменної вказівки), але присутні на зборах чоловік та дочка позивачки стверджують, що присутні було до 20 осіб, що на думку позивача, вже вказує на невідповідність.
Щодо твердження відповідача про недоведеність реальності витрат позивача на правничу допомогу в сумі 7000 грн. (протокол наданих послуг, акт надання послуг, рахунок на оплату), позивач зазначає, що до позовної заяви ним додано договір та акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний сторонами, де розписано обсяг наданих послуг та надана квитанція про сплату цих послуг. Відтак, позивач вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
04.12.2024 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 15246/24), в яких позивач додатково вказує про порушення відповідачем порядку повідомлення про проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ, які були проведені 04.02.2024 р.
Як зазначає позивач, відповідно до пункту 5 Статуту відповідача загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Однак, за ствердженням позивача, це зроблено не було, що, на думку позивача, підтверджує також і відповідач, зазначаючи, що всі власники та співвласники ОСББ «Новобузька, 101» мали змогу проголосувати по даному питанню або особисто, або за допомогою електронних засобів. Всі були вчасно повідомлені через чат ОСББ, в якому із 252 зареєстрованих осіб є 187осіб. Для тих співвласників, хто не в чаті будинку, з будь - яких причин, були розміщенні повідомлення на дверях під'їздів та на дошках оголошень. Позивач стверджує, що такий порядок повідомлення суперечить статуту ОСББ. Також позивач зауважує, що з наданого скріншоту «Додаток 18» не вбачається, що саме співвласники є доданими до цього чату, а підтверджує тільки кількість доданих невідомих абонентів. Так як позивач неодноразово, як самостійно так й за допомогою адвоката, просив надати статут ОСББ, але не отримав його, про це правило, вказане у статуті він дізнався тільки після отримання відзиву на позовну заяву, тому не вказав це обґрунтування у позовної заяві. На думку позивача, вказані вище обставини свідчать також про порушення порядку не тільки проведення, а й скликання зборів.
12.12.2024 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 15728/24), до яких додано відеозапис з телевізійних новин на першому каналі 1+1.
Щодо участі у голосуванні власника квартири НОМЕР_12 ОСОБА_12 відповідач вказує, що спроба позивача надати докази того, що нібито підпис ОСОБА_12 не є достовірним, і його не треба брати до уваги, на думку відповідача є бажанням відвернути увагу суду від самої суті того, що позивач сам особисто надав до суду свідомо неправдиву інформацію у вигляді опитувального листа. За ствердженням відповідача, ряд підписів у цьому опитувальнику були підроблені, а саме квартири НОМЕР_8 , НОМЕР_12 , НОМЕР_11 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10, по кв. НОМЕР_7 взагалі замазали цілий рядок. Після проведення голосування чоловік позивача особисто звертався до власників з проханням відкликати свої голоси. В свою чергу відповідач надає скріншот переписки того, що підтверджує той факт, що ОСОБА_12 дійсно передала лист опитування в форматі PDF через електронний зв'язок в обставинах, що склалися (військовий стан, відсутність у багатьох електронних підписів) та не заборонені законом. Тому відповідач стверджує, що у членів правління немає сумнівів, що підпис в опитувальному листі справжній, и немає підстав відмовити власнику в бажанні брати участь у голосуванні.
Як вказує відповідач, голосування співвласників, які не брали участі в голосуванні на зборах, можуть взяти участь в листках письмового опитування. Вони можуть складатися як у паперовій, так і в електронній формі. Співвласники, що відсутні у місті, можуть надіслати свої листки голосування звичайною поштою (паперові), або електронними засобами (електронні). Правління ОСББ у цьому випадку надало можливість кожному співвласнику зафіксувати своє волевиявлення у зручний для нього спосіб. Як вказує відповідач, Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.
Позивач зазначає, що згідно Закону про ОСББ та статуту ОСББ «Новобузька, 101» загальні зборі є вищим органом управління об'єднання. Рішення загальних зборів є обов'язковим для всіх співвласників будинку. Відповідно до ст.14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», власники мають право: брати участь в зборах, обирати та бути обраними до складу статутних органів, знайомитись з протоколами загальних зборів, (крім конфіденційній інформації фізичних осіб) власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційній інформації фізичних осіб). За ствердженням відповідача, всі власники та співвласники ОСББ «Новобузька, 101» мали змогу проголосувати по даному питанню або особисто, або за допомогою електронних засобів. Всі були вчасно повідомлені через чат ОСББ, в якому із 252 зареєстрованих осіб є 187осіб. Для тих співвласників, хто не в чаті будинку, з будь - яких причин, були розміщенні повідомлення на дверях під'їздів та на дошках оголошень. Термін голосування був два тижні з моменту проведення зборів. Неодноразово члени правління та ревізійної комісії чекали на подвір'ї в певні години або просто обходили квартири. Також під час неодноразових поквартирних обходів, представнику правління від третього під'їзду двері квартири 137 ніхто не відчинив. Протокол загальних зборів від 04.02.2024р. був оприлюднений в чаті будинку та на дошках оголошень. Відповідач зауважує, що листки опитування інших власників - учасників голосування - є конфіденційною інформацією. Учасник опитування має право ознайомитись лише з власним листом. Враховуючи вищевказане відповідач стверджує, що надати лист опитування позивачу немає можливості, оскільки позивач не брав участь в опитуванні.
Наразі позивач вказує, що загальні збори ОСББ - це вищий орган управління юридичної особи. Чинне законодавство не містить поняття кворуму на загальних зборах. Скільки би співвласників не прийшло (хоч би й двоє), збори є такими, що відбулися. А далі протягом 15 днів проводиться письмове опитування тих співвласників, які не голосували на загальних зборах. Представник може проголосувати від імені співвласника і під час письмового опитування. Усе, що для цього треба - просто письмова довіреність з підписом співвласника. Він повинен передати її своєму представнику. Голосування через представника - зручний інструмент для співвласників, які знаходяться за межами міста або країни.
Відповідач стверджує, що член правління, який передав скріншоти позивачу, є особою зацікавленою, оскільки сам мав комору (він також був попереджений через акт у 2021р., що площа комор є спільною власністю ОСББ). Тому думки щодо змісту опитувальника розійшлися між ним та іншими членами правління. На думку відповідача, листування в скріншотах якраз це підтверджує.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 12 грудня 2024 року по справі № 915/1283/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 26 грудня 2024 року о 13 год. 20 хв., про що під розписку повідомлено сторін.
13.12.2024 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 15772/24), в яких позивач зазначив про порушення, допущені при проведенні загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ від 04.02.2024 р.
Так, позивач зазначає, що відсутні підстави для прийняття листка опитування ОСОБА_12 , як і інших, що були оформлені аналогічним способом, оскільки, на думку позивача, отримати електронний підпис є багато способів, і якщо була можливість зробити скан та відправити через мессенджер, то можливо було й скористатись ЕЦП, як це передбачено законодавством, але на думку позивача, відповідач навмисно не визнає вимоги законодавства.
Щодо долучення до матеріалів справи відеозапису з телевізійних новин на першому каналі 1+1, то позивач вважає що це взагалі не має ніякого відношення до суті справи, так як дії, що відображені у цьому відеозаписі ніяким чином не оскаржуються.
24.12.2024 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 16253/24), до яких додано копію протоколу засідання правління ОСББ "Новобузька, 101" №1/24 від 05.02.2024 р., копію звіту комісії по підрахунку голосів опитування співвласників ОСББ "Новобузька, 101" за порядком денним загальних зборів від 04.02.2024 р. та від 17.02.2024 р.
Відповідач зазначає, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсності. Предметом даного позову є визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" від 04.02.2024 р., що оформлене протоколом №6 від 04.02.2024 р. Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. Відповідно до цієї ж статті можливі три форми управління: самими співвласниками (без створення ОСББ чи обрання управителя); управителем багатоквартирного будинку; об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (або асоціацією ОСББ). Як вказує відповідач, ОСББ «Новобузька, 101», - це об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - самостійна юридична особа, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку з метою ефективного управління будинком і прибудинковою територією та отримання житлово-комунальних послуг належної якості за кращими цінами. Більш того, ОСББ постійно намагається покращити фізичний і технічний стан будинку та умови проживання в ньому (тим самим збільшити ліквідність майна співвласників). ОСББ має статус юридичної особи, що дозволяє відкривати банківські рахунки, укладати договори, наймати персонал та повноцінно розпоряджатися коштами для забезпечення управління будинком Співвласники можуть приймати рішення щодо управлінням будинком. В ОСББ чітко визначена структура керівних органів та їх повноваження. Зокрема, лише загальні збори ОСББ можуть визначати розмір внесків на утримання будинку та розпоряджатися спільним майном об'єднання. ОСББ приймає участь у державних та місцевих програмах фінансування енергомодернізації будинку, що дозволяє зменшити суми оплати за житлово-комунальні послуги. Як було зазначено вище, ОСББ має статут, відповідно до якого здійснюється діяльність об'єднання.
Відповідач вказує, що метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутом OСББ, а завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Відповідно до статуту об'єднання органами управління є загальні збори співвласників, правління, ревізійної комісії об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні зборі. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів, в тому разі належить питання щодо використання спільного майна об'єднання, тощо.
Відповідач вказує, що оскільки житловий будинок отримав пошкодження внаслідок російської агресії, то це стало підставою (можливістю) для участі мешканців будинку в програмі «Віднови ДІМ» Фонду енергоефективності. Метою цією програми є фінансування будівельних робіт з відновлення житлових будинків, пошкоджених внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Програма фінансується коштами ЄС та Уряду України. ОСББ «Новобузька,101» чекало узгодження та фінансування за цією програмою. Для цього були проведені загальні збори 24.04.2023р. про прийняття участі у Програмі «Віднови ДІМ», протокол №1 від 24.04.2023 р. Відповідачем неодноразово зазначалось, що питання щодо демонтування міжповерхових комор, на його думку, було необхідністю. Всіх співвласників було повідомлено про проведення загальних зборів, а також в загальний чат об'єднання, та додатково було повідомлено всіх співвласників про ініціативу скликання зборів, місце і час проведення, проект порядку денного. 04.02.2024 р. відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку. За ствердженням відповідача, загальна кількість співвласників складає 229 осіб, у зборах взяли участь співвласники в кількості 37 осіб, а у письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 97 осіб. Відтак, загальний відсоток прийнявших участь та голосуючих склав 61,95%. Згідно з п. 8 Статуту об'єднання, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого - поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половині від загальної кількості голосів співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. Також, пунктом 9 Статуту передбачено, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрана кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрана, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Як вказує відповідач, 04 лютого 2024 року під час проведення зборів було затверджено новий порядок денний та змінилися пункти голосування, що не було заздалегідь передбачено, та не було складено у відповідний бланк для голосування. З урахуванням нового порядку денного, було прийнято рішення про проведення письмового опитування співвласників. У письмовому опитуванні взяли участь 97 осіб - співвласників об'єднання. Також протоколом засідання правління ОСББ «Новобузька, 101» №1/24 від 05.02.2024 року було утворено комісію для проведення письмового опитування та підрахунку голосів співвласників об'єднання. 17 лютого 2024 року комісією по підрахунку голосів опитування співвласників об'єднання було складено звіт з додатками на чотирьох аркушах (зведена таблиця результатів голосування загальних зборів об'єднання від 04.02.2024р.), відповідно до якого вбачається, що членами комісії затверджено підрахунок голосів, а саме: по першому питанню щодо демонтування самовільно встановлених комор у місцях загального користування на міжповерхових майданчиках сходових клітин: «за» - проголосували 87 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3339,00 кв.м (55,02%); «проти» - проголосували 10 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 420,60 кв.м (6,93%); по другому питанню щодо тамбурів двокімнатних квартир другого та третього під'їздів: «за» - проголосували 94 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3641,20 кв.м (60,00%); «проти» - проголосували 3 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 118,40 кв.м (1,95%); по третьому питанню щодо тамбурів для 2-3 квартир у місцях загального користування: «за» - проголосували 6 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 219,70 кв.м (3,62%); «проти» - проголосували 91 співвласник, загальна площа квартир яких становить - 3539,90 кв.м (58,33%). Для визначення результатів голосування та для складання протоколу загальних зборів врахували, що загальна кількість співвласників об'єднання становить 229 осіб, загальна кількість квартир НОМЕР_10 , загальна площа всіх квартир 6069,10 кв.м. Під час підрахунку голосів враховувалися всі голоси, а саме: голосі, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, та голоси, подані під час письмового опитування, що передбачено п. 9 Статуту.
Відповідач зауважує, що загальні збори відбулися 04.02.2024р. та більшістю голосів (55,02%) було прийнято рішення про демонтаж комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин). Як вказує відповідач, деякі співвласники об'єднання, що виїхали за межі нашої держави але так і залишаються власниками свого майна, мали бажання висловити свою особисту думку щодо проведення загальних зборів, а саме щодо питань повістки денної. Та відповідно, даними особами були надіслані відповіді на листи опитування. Дійсно, ці листи не мають цифрового підпису, так як ці співвласники не мають цифрового підпису взагалі, більш того, не мають необхідності (наміру) на його отримання та подальшого користування. З метою забезпечення їх прав та обов'язків як співвласників об'єднання, комісією по підрахунку голосів опитування співвласників також були враховані і їх голоси. Відповідач зазначає, що голосували шляхом надсилання ПДФ файлу з особистим підписом, лише п'ять осіб. Як вказує відповідач, якщо не враховувати голоси співвласників, що надані шляхом використання месенджера Вайбер, то результати голосування виглядають наступним чином: по першому питанню щодо демонтування самовільно встановлених комор у місцях загального користування на міжповерхових майданчиках сходових клітин: «за» - проголосували 84 співвласника, загальна площа квартир яких становить - 3220,20 кв.м (53,06%); «проти» - проголосували 8 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 340,10 кв.м (6,6%); по другому питанню щодо тамбурів двокімнатних квартир другого та третього під'їздів: «за» - проголосували 90 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3470,90 кв.м (57,19%); «проти» - проголосували 2 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 89,40 кв.м (1,47%); по третьому питанню щодо тамбурів для 2-3 квартир у місцях загального користування: «за» - проголосували 5 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 168,2 кв.м (2,77%); «проти» - проголосували 87 співвласник, загальна площа квартир яких становить - 3392,10 кв.м (55,89%). З вищезазначеного вбачається, що все одно загальні збори відбулися 04.02.2024р. та більшістю голосів (53,06%) було прийнято рішення про демонтаж комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин).
За ствердженням відповідача, позивач не заперечує що між співвласниками об'єднання відбувається електрона переписка, що у месенджері «Вайбер» існує чат співвласників житлового будинку. Відтак, відповідач вважає, що отримані від співвласників листи опитування з власним підписом, сканований та збережений у форматі Pdf, але не підписаний цифровим підписом, може вважатися належним документом та таким якій може бути врахований під час проведення голосування. Більш того, відповідач наполягає, що з урахуванням військового стану, нестабільної ситуації у місті Миколаєві, з погіршенням економічного стану та фінансової спроможності населення, вирішення питання співвласників об'єднання щодо отримання фінансування від держави та впровадження програми «Віднові дім» в даному будинку є дуже значною та суттєвою дією для співвласників ОСББ «Новобузька, 101».
За ствердженням відповідача, лише позивач - користувач міжповерхової комори не згоден з демонтажем комор, та лише позивач вважає, що під час проведення підрахунків є порушення з боку об'єднання. Відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав непропорційним, оскільки інші співвласники не оспорюють рішення загальних зборів, а позивач використовує право "на зло" та не обґрунтовує, яким чином визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів призведе до відновлення його прав.
Відповідач зауважує, що не має доказів, які б підтверджували незаконність рішення загальних зборів та порушення процедури повідомлення співвласників, яке поза жодним сумнівом підтримано більшістю співвласників. Разом з тим відповідач вважає, що позивач не надав відповідні докази, не послався на норми права, якими обґрунтовує свою позицію, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вимог та доводів, зазначених в позовній заяві.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 26 грудня 2024 року по справі № 915/1283/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 27січня 2025 року об 11 год. 20 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.12.2024 р. у справі № 915/1283/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
15.01.2025 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 563/25), в якій позивач доповнив підстави позову та уточнив прохальну частину позову, виклавши свої позовні вимоги в наступній редакції: "Визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" (ідентифікаційний код 03365707), оформлене протоколом №6 загальних зборів співвласників від 04 лютого 2024 року", а також просив стягнути з відповідача судові витрати в сумі 10028,00 грн.
При цьому у вказаній заяві позивач додатково зазначив, що відповідно до пункту 5 статуту відповідача загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Однак, на думку позивача, це зроблено не було. Позивач вважає, що відповідачем підтверджено у своєму відзиві на позовну заяву те, що всі власники та співвласники ОСББ «АДРЕСА_1» мали змогу проголосувати по даному питанню або особисто, або за допомогою електронних засобів, всі були вчасно повідомлені через чат ОСББ, в якому із 252 зареєстрованих осіб є 187осіб. Для тих співвласників, хто не в чаті будинку, з будь - яких причин, були розміщенні повідомлення на дверях під'їздів та на дошках оголошень. Але позивач вказує, що такий порядок повідомлення суперечить статуту ОСББ, оскільки позивач неодноразово як самостійно, так й за допомогою адвоката просив надати статут ОСББ, але не отримав його, про це правило, вказане у статуті, він дізнався тільки після отримання відзиву на позовну заяву, тому не вказав це обґрунтування у первинній позовній заяві.
Позивач зазначає, що згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою. Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії. Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників.
Також позивач зауважує, що, як вбачається з наданих відповідачем додатків до протоколу, деякі листки опитування зроблені у PDF форматі, при цьому, на думку позивача, вказані документи заповнені та підписані не власноруч, а за допомогою накладання сканованого підпису, що порушує ч. 1 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", яким встановлено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відповідно одним з найважливіших реквізитів електронного документа, після чого він отримує статус документа, є накладений на нього електронний підпис.
24.01.2025 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 1133/25), в яких позивач навів доводи щодо невірного, на його думку, підрахунку голосів при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення.
Позивач вказує, що оскільки йому не було надано відповідачем інформації про те, як саме підраховувались голоси, то раніше в нього не було можливості надати вказані аргументи. Так, позивач зазначає, що в будинку НОМЕР_10 квартири, загальною площею 6069,1 кв.м, якими володіють 247 власників (в багатьох квартирах часткова власність). В оскаржуваному протоколі вказано, що в голосуванні приймало участь 97 осіб, яким належить 3759,60 кв.м, з першого питання проголосувало 87 співвласників, загальна площа квартир яких становить 3339,00 кв.м, тобто 55,02%, з чого був зроблений висновок про прийняття рішення. Проте на думку позивача, якщо розглядати кількість голосуючих в розрізі кількості власників у будинку, то оскільки у будинку загалом 247 власників, то голоси 87 власників ніяк не можуть складати більше 50%. За ствердженням позивача, на неодноразові звернення до голови ОСББ щодо надання актуальної інформації про кількість співвласників і відповідних площ позивач отримував відмову. На думку позивача, вказані вище обставини свідчать про неприйняття рішення на загальних зборах.
Так, у підготовчому засіданні 27.01.2025 р. судом було розглянуто заяву позивача про зміну предмету позову, за результатами чого судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття її до розгляду.
У підготовчому засіданні господарського суду 27 січня 2025 року по справі № 915/1283/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 06 лютого 2025 року об 11 год. 30 хв.
05.02.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 1716/25), до яких відповідачем додано для долучення до матеріалів справи скріншот з загального чату співвласників будинку "АДРЕСА_1" щодо повторного повідомлення про проведення загальних зборів, призначених на 04.02.2024 р. на 16:00; скріншот з загального чату співвласників будинку "АДРЕСА_1" щодо підтвердження обізнаності про проведення загальних зборів, призначених на 04.02.2024 р. на 16:00 та участі у них; заяви свідків ОСОБА_25 - власника кв. НОМЕР_13 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_26 - власника кв. НОМЕР_14 по АДРЕСА_1 ; витяг з протоколу загальних зборі ОСББ "Новобузька, 101" за номером 7 від 19.01.2025 р.
Так, на думку відповідача, зазначені позивачем у заяві про зміну підстав позову відомості не підтверджуються фактичними обставинами. Як вказує відповідач, співвласників ОСББ «АДРЕСА_1» було своєчасно повідомлено про проведення загальних зборів шляхом розміщення повідомлення на дошках повідомлень які знаходяться у кожному під'їзді житлового будинку в термін не менш ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів. Правлінням ОСББ були розміщені повідомлення в груповому чаті співвласників у месенджері Вайбер, також даний факт не заперечується позивачем. Крім того, додатково (вдруге) правлінням, а саме 31 січня 2024 було повідомлено співвласників про проведення загальних зборів, що відбудуться 04 лютого 2024 року о 16 год. 00 хв. у подвір'ї багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Відповідач вважає, що твердження позивача, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів, а чоловік (співвласник) та донька позивача випадково виявилися на зборах спростовується повідомленням, надісланим 03.02.2024 р. у 21 год. 17 хв. чоловіком позивача. Відтак, відповідач робить висновок, що позивач був обізнаний щодо проведення загальних зборів на 04.02.2024 р. о 16 год.00 хв. На думку відповідача, вказані обставини спростовують твердження позивача щодо її відсутності у загальному чаті особисто та відсутності її чоловіка як співвласника.
Як вказує відповідач, житловий будинок отримав пошкодження внаслідок російської агресії, що стало підставою для участі співвласників будинку в програмі «Віднови Дім» за програмою Фонду енергоефективності. Саме участь у цій програмі стала підставою для проведення загальних зборів, саме з метою вирішення питання щодо демонтування міжповерхових комор, що не є приватною власністю співвласників будинку. Відповідач стверджує, що додатково та своєчасно були повідомлені всі співвласники через чат ОСББ, в якому із 229 зареєстрованих осіб є 187осіб. Для тих співвласників, хто не в чаті будинку, з будь - яких причин, були розміщенні повідомлення на дверях під'їздів та на дошках оголошень. Термін голосування проводився протягом до 15 календарних днів з дати проведення зборів. Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 9 даного статуту, якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрана, відповідні рішення вважаються неприйнятими. З метою належного проведення зборів, неодноразово члени комісії, які проводили опитування співвласників, чекали на подвір'ї в певні години або просто обходили квартири. На думку відповідача, саме ці дії членів комісії надавали можливість кожному співвласнику ОСББ висловити свою особисту думку. Відповідно до повідомлення співвласників житлового будинку, 04.02.2024 р. відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідач вказує, що загальна кількість співвласників складає 229 осіб, у зборах приймали участь співвласники в кількості 37 осіб - особисто, у письмовому опитуванні взяли участь 97 співвласників. Тобто, загальний відсоток співвласників, що прийняли участь та проголосували, склав 61,95%. Згідно пункту 8 статуту об'єднання, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половині від загальної кількості голосів співвласників. Також, пунктом 6 статуту об'єднання передбачено, що у загальних зборах мають право приймати участь всі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі у зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.
На зауваження позивача щодо того, що деякі листки опитування зроблені у PDF форматі та підписані не власноруч, а за допомогою накладання сканованого підпису, відповідач вказує, що по перше, існування даних листків опитування на його думку, лише підтверджує своєчасне повідомлення співвласників про проведення загальних зборів призначених на 04.02.2024 р. та їх відповідальність і небайдужість до якості життя інших співвласників (які продовжують проживати саме в цьому будинку) та безпосередньої цілісності та небезпечності самої житлової будівлі. По друге, співвласники об'єднання, що виїхали за межі держави, але так і залишаються власниками свого майна та мали бажання висловити свою особисту думку щодо проведення загальних зборів, а саме щодо питань повістки денної, надіслали відповіді на листи опитування. Як вказує відповідач, ці листи не мають цифрового підпису, оскільки ці співвласники не мають цифрового підпису взагалі та не мають необхідності (наміру) на його отримання та подальшого користування. З метою забезпечення їх прав та обов'язків як співвласників об'єднання, комісією по підрахунку голосів опитування співвласників, також були враховані і їх голоси. Відповідач зауважує, що голосували шляхом надсилання ПДФ файлу з особистим підписом лише п'ять осіб. На думку відповідача якщо не враховувати голоси співвласників, що надані шляхом використання месенджера Вайбер, то в результаті голосування по першому питанню щодо демонтування самовільно встановлених комор у місцях загального користування на міжповерхових майданчиках сходових клітин: «за» - проголосували 84 співвласника, загальна площа квартир яких становить - 3220,20 кв.м (НОМЕР_21,06%); «проти» - проголосували 8 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 340,10 кв.м (6,6%); по другому питанню щодо тамбурів двокімнатних квартир другого та третього під'їздів: «за» - проголосували 90 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3470,90 кв.м (57,19%); «проти» - проголосували 2 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 89,40 кв.м (1,47%); по третьому питанню щодо тамбурів для 2-3 квартир у місцях загального користування: «за» - проголосували 5 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 168,2 кв.м (2,77%); «проти» - проголосували 87 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3392,10 кв.м (55,89%). Відтак, відповідач вважає, що все одно загальні збори, що були призначені 04.02.2024р. відбулися, та більшістю голосів (НОМЕР_21,06%) було прийнято рішення про демонтаж комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин), що підтверджується протоколом загальних зборів та безпосередньо листами опитування.
На зауваження позивача щодо того, що в будинку НОМЕР_10 квартири загальною площею 6069,10 кв.м, якими володіють 247 співвласників (в багатьох квартирах часткова власність), а відтак голоси 87 власників ніяк не можуть складати більше 50%, відповідач зазначає наступне. За ствердженням відповідача, власник квартири НОМЕР_15 , ОСОБА_27 , помер багато років назад та наданий час є лише два співвласника, а не три, як зазначає позивач; співвласниками квартири НОМЕР_16 є лише 3 особи, а не НОМЕР_16 як зазначає позивач; ОСОБА_28 - співвласник квартири НОМЕР_23 також померла та наданий час, є лише один власник даної квартири - ОСОБА_29 , а позивач зазначає 2 співвласника; ОСОБА_30 , співвласник квартири НОМЕР_24 помер у ІНФОРМАЦІЯ_1 та власником (спадкоємцем) є лише донька - ОСОБА_31 , хоча позивач зазначає 2 співвласників; власником квартири НОМЕР_25 на даний час є лише ОСОБА_32 , а позивач наголошує на 3 співвласниках; співвласниками квартири НОМЕР_17 є ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , оскільки ОСОБА_35 померла в 2022році, тобто 2 співвласника , а не 3, як зазначає позивач; в квартирі НОМЕР_18 , ще в ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_36 , та наданий час є лише один власник - ОСОБА_37 , а позивач наголошує на 2 співвласниках; квартира НОМЕР_20 продана ще до війни, та на цей час там лише 1 власник, власниця квартири НОМЕР_26 ОСОБА_38 померла, та на даний час власником є спадкоємець ОСОБА_39 ; квартира НОМЕР_21 на цей час має 3 співвласника, а не 5; власником квартири НОМЕР_27 є лише ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_41 помер ще до війни; співвласник квартири НОМЕР_22 ОСОБА_42 помер декілька років тому, тому там 3 співвласника, а не 4, як зазначає позивач; співвласник квартири НОМЕР_28 ОСОБА_43 також помер та на цей час в квартирі лише 2 співвласника; квартира НОМЕР_19 має 3 співвласників, ОСОБА_44 помер; квартира НОМЕР_29 продана, на цей час лише 1 власник. Також багато квартир змінили власника, у зв'язку з продажем квартир. Відтак, на думку відповідача, позивачем надані недостовірні (застарілі) дані, та відсутні докази підтвердження, що саме ці особи є власниками майна.
Відповідач вказує, що позивачем надано таблицю щодо голосування та кількості площі співвласників, яка сформована на недостовірних даних та відповідно не може мати правильну (фактичну) кількість голосів. Крім того, як стверджує відповідач, відповідно до листка опитування, в деяких випадках приймав участь у голосуванні один співвласник, але голосував за інших співвласників своєї квартири на підставі довіреності, яка була надана під час голосування.
Відповідач вважає, що загальною метою даного позову є бажання не демонтувати міжповерхову комору, яка без згоди співвласників будинку знаходиться у користуванні останнього. За ствердженням відповідача, місце, де знаходиться дана комора, є спільною власністю співвласників будинку, це не є приватною власністю позивача та відповідно останнім порушується права інших співвласників будинку на користування місцями загального користування.
Як вказує відповідач, з метою підтвердження (саме для позивача) достовірності та підтвердження волевиявлення співвласників ОСББ «Нововобузька, 101» своєї думки та бажання щодо демонтування самовільно встановлених міжповерхових комор у місцях загального користування на міжповерхових майданчиках сходових клітин, правлінням ОСББ «Нововобузька, 101» було проведено нові загальні збори співвласників житлового будинку 101 , та одним з питань, винесених на голосування було питання під номером 5, яке стосується саме демонтажу комор на міжповерхових майданчиках сходових клітин (рішення загальних зборів від 04.02.2024р.). Під час проведення загальних зборів, що відбулись 19.01.2025 р. у місті Миколаєві було складено протокол загальних зборі ОСББ «Новобузька, 101» №7 від 19.01.2025 р. Згідно з вказаним протоколом за демонтування самовільно встановлених комор у місцях загального користування на міжповерхових майданчиках сходових клітин проголосували: особисто на зборах: «За» - 49 осіб, що становить 1352,05 кв.м (22,26%) від загальної площі, «Проти» - 3 особи, що становить 69,93 кв.м (1,15%) від загальної площі, листами опитування: «За» - 81 особа, що становить 2431,88 кв.м (40,03%) від загальної площі, «Проти» - 6 осіб, що становить 88,27 кв.м (1,45%) від загальної площі, разом проголосували: «За» 130 осіб, що становить 3783,93 кв.м (62,29%) від загальної площі, «Проти» - 9 осіб, що становить 158,20 кв.м (2,60%) від загальної площі, рішення прийнято. Відтак, збори вирішили демонтувати самовільно встановлені комори у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин) ті, що залишилися в наявності та зайняті співвласниками квартир НОМЕР_30,НОМЕР_31 .
Відповідач вважає, що вказане голосування стосовного цього питання у нових загальних зборах лише підтверджує дійсність голосування на загальних зборах, що відбулись 04.02.2024 р. та оформлено протоколом № 6 від 04.02.2024 р. Відтак, на думку відповідача, оскільки перелік співвласників не відповідає дійсності, то відповідно надана позивачем таблиця щодо голосування та кількості площі співвласників не відповідає дійсності.
Так, відповідач вважає, що факт своєчасного повідомлення співвласників ОСББ «АДРЕСА_1» про проведення загальних зборів, що призначені на 04.02.2024 р., та дотримання порядку призначення і проведення самих зборів підтверджується нотаріально посвідченими заявами свідків, відповідно до ч.3 ст. 88 ГПК України, а саме: заявою ОСОБА_25 , власника квартири НОМЕР_13 по АДРЕСА_1 та заявою ОСОБА_26 , власника квартири № НОМЕР_14 по АДРЕСА_1 .
Так, у підготовчому засіданні 06.02.2025 вказані пояснення з доказами і заявами свідків судом долучено до матеріалів справи, при цьому судом було вирішено питання про виклик у судове засідання зазначених свідків.
Під час підготовчого засідання 06.02.2025 в ході з'ясування обставин спірних правовідносин відповідач зазначив про відсутність реєстрації прав позивача на квартиру, з приводу якої позивач бере участь у діяльності ОСББ "АДРЕСА_1", у зв'язку з чим представник позивача просив відкласти підготовче засідання з огляду на необхідність надання додаткових доказів по справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2025 р. у справі № 915/1283/24 підготовче засідання відкладено на 17.02.2025 р. о 16:00, постановлено провести підготовче провадження у розумний строк, понад встановлений ГПК України, зобов'язано позивача надати суду докази права власності на квартиру НОМЕР_30 за адресою АДРЕСА_1 , при цьому викликано особисто позивача в підготовче засідання.
10.02.2025 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 06.02.2025 р. (вх. № 2053/25), згідно з якою позивач надав до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.03.1999 р. № 2436-Л.
17.02.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 2363/25), в якому відповідач просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.
Так, у підготовчому засіданні 17 лютого 2025 року по справі №915/1283/24 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 27 лютого 2025 року о 16 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що ухвалою суду від 17.02.2025 р. повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України.
24.02.2025 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 2784/25), в якій позивач уточнив прохальну частину позову щодо оскаржуваного рішення, зокрема позивач просив визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101», оформлене пунктом 1 протоколу №6 загальних зборів співвласників від 04 лютого 2024 року.
27.02.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 3014/25), в якому заявник просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника відповідача - голови правління ОСББ Нюкалової Т.О. на лікарняному, докази на підтвердження чого будуть надані в наступне засідання.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2025 р. у справі № 915/1283/24 підготовче засідання відкладено на 13.03.2025 р. о 15:00, приймаючи до уваги неявку представників сторін у підготовче засідання та запропоновано позивачу надати суду докази реєстрації за позивачем права власності на квартиру НОМЕР_30 за адресою АДРЕСА_1 .
10.03.2025 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 06.02.2025 р. (вх. № 3589/25), згідно з якою позивач зазначив, що на виконання ухвали господарського суду від 06.02.2025 р. було надано копію договору купівлі-продажу від 10.03.1999 р. та додатково надає витяг з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності на квартиру НОМЕР_30 в АДРЕСА_1 .
Під час підготовчого засідання 13.03.2025 р. представник позивача зазначив про допущення ним описки у назві відповідача в прохальній частині позовної заяви, заяви про зміну предмету позову та заяві про уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим просить вважати правильною назву - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".
Представник відповідача просив викликати в судове засідання свідків ОСОБА_25 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 30.04.1999 р. Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_2 , яка є власницею квартири № НОМЕР_13 по АДРЕСА_1 у м. Миколаєві та ОСОБА_26 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 08.04.1998 р. Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_4 , яка є власницею квартири № НОМЕР_14 по АДРЕСА_1, у м. Миколаєві .
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2025 р. у справі № 915/1283/24 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 24.03.2025 р. о 12:30. Також вказаною ухвалою суду викликано в судове засідання учасників справи та свідків ОСОБА_25 і ОСОБА_26
19.03.2025 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 4213/25), згідно з яким позивач зазначив, що у прохальній частині заяви про уточнення позовних вимог була допущена опечатка у найменуванні відповідача. Відтак, позивач просить читати вимоги у наступної редакції: 1) визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» (ідентифікаційний код 03365707), оформлене пунктом першим протоколу №6 загальних зборів співвласників від 04 лютого 2024 року; 2) стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька,101» судові витрати в сумі 10028,00 грн.
Під час судового засідання 24.03.2025 р. були допитані свідки ОСОБА_25 і ОСОБА_26 .
Так, свідок ОСОБА_26 (паспорт НОМЕР_3 , виданий 08.04.1998 р. Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_4 ), яка проживає за адресою АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_14 та є власником (або співвласником) квартири № НОМЕР_14 по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серія та номер: б/н від 21.04.1997 року, в судовому засіданні підтвердила, що співвласники ОСББ «Новобузька, 101» м. Миколаїв були своєчасно повідомлені про проведення загальних зборів, які відбулись 04.02.2024 р. та за результатами яких було складено протокол загальних зборів № 6 від 04.02.2024 р., шляхом надсилання повідомлення до загального чату співвласників будинку « Новобузька,101» м. Миколаїв , а також оголошеннями на дошках оголошень у кожному під'їзді. Також ОСОБА_26 підтвердила, що проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку « Новобузька, 101» м. Миколаїв від 04.02.2024 р., за результатами яких було складено протокол загальних зборів №6 від 04.02.2024 р., відповідно до якого було прийнято рішення про демонтаж самовільно встановлених комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин), відбувався без зауважень та порушень. На питання суду, чи отримувала ОСОБА_26 письмове повідомлення про скликання загальних зборів, свідок відповіла, що письмове повідомлення надходили тільки щодо повторних загальних зборів.
Свідок ОСОБА_25 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 30.04.1999 р. Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_2 ), яка проживає за адресою АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_13 та є власником (або співвласником) квартири № НОМЕР_13 по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серія та номер б/н від 18.12.2007 р., в судовому засіданні підтвердила, що співвласники ОСББ «Новобузька, 101» м. Миколаїв були своєчасно повідомлені про проведення загальних зборів, які відбулись 04.02.2024 р. та за результатами яких було складено протокол загальних зборів № 6 від 04.02.2024 р., шляхом надсилання повідомлення до загального чату співвласників будинку « Новобузька, 101» м. Миколаїв , а також оголошеннями на дошках оголошень у кожному під'їзді. Також ОСОБА_25 підтвердила, що проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку « Новобузька, 101» м. Миколаїв від 04.02.2024 р., за результатами яких було складено протокол загальних зборів № 6 від 04.02.2024 р., відповідно до якого було прийнято рішення про демонтаж самовільно встановлених комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин), відбувався без зауважень та порушень. На питання суду, чи отримувала ОСОБА_25 письмове повідомлення про скликання загальних зборів, свідок доповіла, що письмове повідомлення отримувала щодо повторних загальних зборів, про отримання письмового повідомлення щодо загальних зборів від 04.02.2024 р. не пам'ятає.
Так, у судовому засіданні 24 березня 2025 року по справі №915/1283/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 10 квітня 2025 року об11 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
09.04.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 5433/25).
Як вказує відповідач, в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на той факт, що відповідачем порушено порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів та той факт, що відсутня необхідна кількість голосів. Але на думку відповідача, зазначені відомості не підтверджуються фактичними обставинами.
Відповідач зазначає, що в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які є співвласниками ОСББ «Новобузька, 101», та які в свою чергу дали достовірні свідчення щодо своєчасності та належності порядку повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а також про особисту участь у загальних зборах доньки та чоловіка позивача. Відповідач зазначає, що правлінням ОСББ були розміщенні повідомлення на дошках повідомлень, які знаходяться у кожному під'їзді житлового будинку, а також в груповому чаті співвласників у менеджері Вайбер, даний факт підтверджується позивачем. Крім того, додатково (вдруге) правлінням, а саме 31.01.2024 було повідомлено співвласників про проведення загальних зборів, що відбудуться 04.02. 2024 р. о 16 год. 00 хв. у подвір'ї багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
Як вказує відповідач, відповідно до повідомлення співвласників житлового будинку, 04.02.2024 р. відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку. Згідно пункту 8 статуту об'єднання, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого - поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Також, пунктом 6 статуту об'єднання передбачено, що у загальних зборах мають право приймати участь всі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі у зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. На підтвердження правомочності рішення загальних зборів та відповідно до протоколу загальних зборів №6 від 04.02.2024 р., а також з урахуванням вимог представника позивача, відповідач надає зведену таблицю (складену на підставі листів опитування), з якої чітко вбачається кількість голосів співвласників ОСББ «Новобузька, 101», які прийняли участь у голосуванні: загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 6069,1 кв.м. Голосували співвласники в кількості 97 осіб, яким належать квартири загальною площею - 3759,60 кв.м. З першого питання проголосували «за» - 87 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3339,00 кв.м (55,02%). Як вказує відповідач, голосували шляхом надсилання ПДФ файлу з особистим підписом лише п'ять осіб і якщо не враховувати голоси співвласників, що надані шляхом використання месенджера Вайбер, то в результаті 3339 кв.м (55,02%), що відображено в таблиці 2.
Відповідач зазначає, що з метою підтвердження зазначених ним даних надає пояснення щодо спірних квартир:
- квартира НОМЕР_32 має 4 співвласника, але під час голосування підпис поставив лише 1 співвласник, але, висловлюючи думку всіх співвласників на підставі діючого доручення від інших співвласників, доручення він надав, але доручення фотографувати та надавати третім особам категорично відмовляється, так як вважає що відомості, зазначені в довіреності будуть використані третіми особами в шахрайських діях; площа квартири складає 46,0 кв.м, проголосувала особисто одна особа та за довіреністю - 34,5 кв.м;
- квартира НОМЕР_33 має 2 співвласників, під час голосування мати голосувала за себе та свого сина. На даний час співвласник, яка тоді голосувала, - це мати, яка зараз прикута до ліжка, відповідно отримати копії документів у неї не є можливим, а син - співвласник не має на даний час навіть наміру розмовляти з цього питання; площа квартири складає 49,30 кв.м, по довіреності - проголосували 24,65 кв.м;
- квартира НОМЕР_34 має 3 співвласників. Під час голосування підпис поставив лише один співвласник, але висловлюючи думку всіх інших співвласників на підставі діючого доручення. Доручення було надано під час голосування, але доручення фотографувати та надавати третім особам категорично відмовляється, так як вважає що відомості зазначені в довіреності будуть використані третіми особами в шахрайських діях. Площа квартири складає 44,30 кв.м, по довіреності - проголосували -29,53 кв.м;
- квартира НОМЕР_35 має 4 співвласників. Під час голосування підпис поставив лише один співвласник, але висловлюючи думку всіх інших співвласників на підставі діючих двох доручень та один співвласник неповнолітня донька. Тобто, один розписався, маючи при собі дві довіреності та за неповнолітню доньку, копії надані;
- квартира НОМЕР_22 має 3 співвласників. Під час голосування підпис поставив лише один співвласник, але висловлюючи думку всіх інших співвласників на підставі діючого доручення. Доручення було надано під час голосування, але доручення фотографувати та надавати третім особам категорично відмовляється, так як вважає що відомості зазначені в довіреності будуть використані третіми особами в шахрайських діях. Площа квартири складає 44,70 кв.м, по довіреності - 29,80 кв.м.
Відповідач зазначає, що відповідно до правил здійснення діяльності ОСББ та проведення зборів співвласників, не передбачено обов'язкове отримання від співвласників довіреностей, під час проведення зборів ОСББ повинно перевірити, але не повинно забирати. Співвласники можуть лише пред'явити довіреність при голосуванні, не знімаючи з них копії. На думку відповідача, якщо навіть відняти площі, на які немає копій довіреностей, то все одно виходить 3104,72 кв.м (3223,2 - 34,5 - 24,65 - 29,53 - 29,8), що складає 51,16%. Відтак, відповідач вважає, що загальні збори відбулися 04.02.2024р. та більшістю голосів (51,16%) було прийнято рішення про демонтаж комірок та є законним.
Як вказує відповідач, твердження позивача про незаконність рішення загальних зборів та порушення процедури повідомлення співвласників є безпідставним і обумовлене виключно бажанням позивача домогтись скасування рішення, яке поза жодним сумнівом підтримано більшістю співвласників. Разом з тим, на думку відповідача, позивач не надав відповідні докази, не послався на норми права, якими обґрунтовує свою позицію та навіть не навів жодного вагомого аргументу.
Так, у судовому засіданні 10 квітня 2025 року на стадії дослідження доказів по справі №915/1283/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 08 травня 2025 року об11 год. 30 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
08.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 6984/25), згідно з яким відповідач просить відкласти судове засідання в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2025 р. розгляд справи № 915/1283/24 відкладено на 28.05.2025 р. об 11:00 з огляду на клопотання відповідача та неявку представників сторін у судове засідання.
27.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене на 28.05.2025 р. об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суд за допомогою програмного забезпечення «EasyСon» з використанням власних технічних засобів та за допомогою комплексу технічних засобів (вх. № 8025/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2025 р. по справі № 915/1283/24 заяву ОСББ "Новобузька, 101" про участь у судовому засіданні, яке призначене на 28.05.2025 р. об 11:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суд за допомогою програмного забезпечення «EasyСon» з використанням власних технічних засобів та за допомогою комплексу технічних засобів залишено без задоволення.
28.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 8051/25).
Як вказує заявник, він в межах встановленого ст. 129 ГПК України строку вважає за необхідне подати до господарського суду заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді першої інстанції в розмірі 22646,10 грн. та відповідних доказів, а саме: договір (угоду) №15 про надання правової допомоги від 11.05.2024, укладений адвокатом Хлівицькою Оксаною Вікторівною та ОСББ «Новобузька, 101» (клієнт) в особі голови правління Тетяни Нюкалової; детальний опис вартості робіт (послуг), які необхідно буде виконати адвокатом Хлівицькою О.В., для надання правової (правничої) допомоги ОСББ «Новобузька, 101», додаток 2 від 14.11.2024р. до договору №15 від 11.05.2025 р під час розгляду господарської справи № 915/1283/24; акт здачі-приймання наданих правових послуг №8325/05 від 26.05.2025 р. щодо надання правової допомоги у розмірі 20000 грн.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Хлівицької Оксани Вікторівни; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВН№ 1433061 від 14.11.2024, виданий адвокатом Хлівицькою Оксаною Вікторівною на надання правової допомоги ОСББ «Новобузька, 101» у Господарському Суді Миколаївської області у справі №915/1283/24; довідка №220 від 04.02.2025 р. щодо підтвердження витрат за засвідчення справжності підпису ОСОБА_25 на заяві до господарського суду Миколаївської області щодо надання свідчень у судовому засіданні по справі №915/1283/24, у розмірі 1200,00 грн.; довідка №219 від 04.02.2025 р. щодо підтвердження витрат за засвідчення справжності підпису ОСОБА_26 на заяві до господарського суду Миколаївської області щодо надання свідчень у судовому засіданні по справі №915/1283/24, у розмірі 1200,00 грн.; квитанція про відправку замовлення №1545208 від 09.04.2025р. про направлення позивачу ОСОБА_1 додаткових пояснень №6025 від 09.04.2024 р. у розмірі 58,90 грн.; квитанція про відправку замовлення №1439772 від 05.02.2025р. про направлення позивачу ОСОБА_1 додаткових пояснень №6025 від 04.02.2025р. у розмірі 55,90 грн.; квитанція про відправку замовлення №1401905 від 24.12.2025р. про направлення позивачу ОСОБА_1 додаткових пояснень №205 від 23.12.2024 року, у розмірі 51,30 грн.; квитанція про відправку замовлення №1354391 від 25.11.2024р. про направлення позивачу ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву №185 від 25.11.2024 р., у розмірі 80,00 грн.
Як вказує відповідач, у відповідності до укладеного договору між адвокатом до ОСББ «Новобузька, 101» п. 1 даного договору № 15 від 15.05.2024 з метою здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання на принципах верховенства права, законності, охоронюваних законом інтересів шляхом здійснення, за особистим зверненням клієнта, юридичних дій в його інтересах та від його імені в органах державної влади, органах місцевого сам урядування будь-якого підпорядкування, в тому числі надання/отримання інформації направлення інформації за згодою клієнта, направлення та отримання запитів, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів надавати правову допомогу, правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід клієнта, в тому числі здійснювати представництво і захист інтересів клієнта в усіх органах влади й місцевого самоврядування, органах судової влади: судах всіх інстанцій незалежно від їх юрисдикції: в органах державної виконавчої служби; в органах управління пенсійного фонду; в органах державної податкової служби; в центрі надання адміністративних послуг; правоохоронних органах та органах прокуратури. Згідно з п. 2 договору № 15 від 15.05.2024 клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання на представництво інтересів клієнта та захист його прав та повідомлень, тощо; у цивільних, адміністративних, господарських справах, з усіма травами сторони, третьої особи, свідка; в тому числі подання запитів, отримання інформації та збір доказів; складання та подання позовних заяв, скарг, апеляційних та касаційних скарг; подання заяв окремого провадження; представництво інтересів клієнта в судових органах всіх юрисдикцій, включаючи Європейський суд з прав людини. Адвокат має право на зміну предмету та підстав позовних вимог; оскарження рішень всіх інстанцій за цивільними, адміністративними, господарськими справами, які розглядаються за участю клієнта в судах всіх юрисдикцій, а також уповноважених органах які мають відповідні повноваження відповідно до цієї угоди (договору), а також підготовки позовів, заяв, скарг, звернень, клопотань в суди, органи слідства; прокуратури; органи влади, тощо (п. 3 договору № 15 від 15.05.2024). Для виконання повноважень, передбачених цим договором, адвокат наділяється правом вчиняти будь-які юридичні дії не заборонені законом, правилами адвокатської етики, цим договором, необхідні для належного його виконання, в тому числі - звертатися з адвокатськими запитами, представляти і захищати права, свободи та інтереси Клієнта у суді, органах державної влади, органах пенсійного фонду, органах державної податкової служби, органах нотаріату, органах Державної реєстрації цивільних актів та прав на майно, органах місцевого самоврядування, банках та банківських установах всіх організаційно-правових форм масності, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, в тому числі збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку, запитувати, отримувати та вилучати речі, документи, їх копії, підписувати всі процесуальні, інші документи, клопотання, звернення, скарги, направляти запити, апеляційні та касаційні скарги; витребувати докази та будь-які інші документи, застосовувати технічні заходи; інші права передбачені ст. 20 закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та процесуальними законами. (Пункт 4 Договору № 15 від 15.05.2024). У пункті п. 5 Договору № 15 від 15.05.2024 між сторонами врегульовано порядок оплати послуг. Так, сторонами обумовлено, що оплата послуг адвоката встановлюється в договірному порядку; здійснюється після виконання адвокатом окремого доручення клієнта відповідно до додатку до цієї угоди окремо по кожній юридичній/процесуальній дії, який підписується сторонами додатково та є невід'ємною частиною цього договору. Додаток до цього договору може бути підписаний та погоджений шляхом як електронного зв'язку так і особистого підписання. Оплата послуг адвоката (гонорар) не включає кошти, що мають сплачуватись клієнтом на покриття фактичних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги та виконанням адвокатом доручень» клієнта, а саме, оплату роботи фахівців, висновки яких є необхідними для належного виконання правової допомоги; транспортні витрати; витрати на відрядження; оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт; перекладу та нотаріального посвідчення документів; телефонних розмов; витрат на охорону, тощо. (п. 6 Договору № 15 від 15.05.2024). Цей договір укладено строком на один рік за взаємною згодою сторін. (п. 7 Договору № 15 від 15.05.2024)
Відповідач вказує, що у зв'язку з тим, що голова правління ОСББ «Новобузька, 101» - Нюкалова Тетяна не є фахівцем у галузі господарського права, тому відповідач не здатен провести захист своїх прав у суді на професійному рівні, відповідно був змушений звернутись за правничою допомогою до адвоката.
За ствердженням відповідача, на виконання ч.4 ст.126 ГПК України слід відмітити, що: 1) складність справи - середньої складності; 2) час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, год. - всього витрачено 20 годин; 3) обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт складає в грошовому еквіваленті - 20000,00 грн.; на цей час ОСББ «Новобузька, 101» відповідно до договору вже сплачено 5000,00 грн.; 4) головою правління ОСББ «Новобузька, 101» сплачено 2400 грн. за засвідчення підписів свідків на заявах; 5) на відправлення процесуальних документів стороні по справі (позивачу) було витрачено 2486,10 грн. 4) загальна кількість судових витрат складає 22646,10 грн.
Враховуюче вищевикладене відповідач вважає, що загальна сума витрат, що понесена відповідачем під час розгляду господарської справи №915/1283/24 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, є цілковито виправданими та співмірними, а отже, підлягають стягненню в повному обсязі з позивача.
Так, у судовому засіданні 28 травня 2025 року по справі №915/1283/24 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 03 липня 2025 року о 16 год. 15 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
12.06.2025 р. від представника позивача - адвоката Тимченко А.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 8827/25), згідно з якою позивач зазначає, що нормою ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Проте, як вказує позивач, ані у відзиві на позовну заяву, а ні у додаткових поясненнях, в жодної заяві, які були подані суду у попередньому судовому засіданні попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не надавався. Відтак, позивач просить у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат відповідача відмовити у повному обсязі.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, стверджуючи, що рішення про демонтаж самовільно встановлених комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин) прийнято на загальних зборах ОСББ «Новобузька, 101» з порушенням, що тягне за собою його недійсність, а тому просив визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників вказаного ОСББ від 04.02.2024, оформлене п. 1 протоколу НОМЕР_23 від 04.02.2024 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101».
Натомість відповідач та його представник під час розгляду справи по суті заперечували проти заявленого позову та просили у його задоволенні відмовити. Також представник відповідача Хлівицька О.В. заявила про покладення на позивача судових витрат в сумі 22646,10 грн., у т.ч. витрат на правничу правову допомогу, зазначаючи про допущення помилки у раніше заявленому клопотанні при зазначенні суми судових витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 03 липня 2025 року по справі №915/1283/24 за участю представників сторін судом було оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, при цьому судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 11 липня 2025 р. о 11:00 в порядку абз. 2 ст. 219 ГПК України, про що в судовому засіданні господарського суду повідомлено представників сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 є власником квартири НОМЕР_30 за адресою вул. АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 10.03.1999 р. № 2436-Л, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.02.2025 за індексним номером 415121846.
Як з'ясовано судом, вказана квартира розташована в будинку, управління в якому здійснюється Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101".
ОСББ «Новобузька, 101» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є співвласником вказаного багатоквартирного будинку, оскільки їй на праві власності належить квартира НОМЕР_30 у цьому будинку.
Як вбачається з матеріалів справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" було зареєстровано як юридичну особу 15.11.2019, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис за № 15221020000041688.
Статут ОСББ «Новобузька, 101» затверджений рішенням установчих зборів відповідача від 06.10.2019 р.
Відповідно до пункту 1 розділу І статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» (скорочена назва) ОСББ «Новобузька, 101» (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до п. 1-3 розділу ІІ статуту Об'єднання метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ статуту Об'єднання органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ статуту Об'єднання вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ статуту Об'єднання до виключної компетенції загальних зборів належать: затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму що перевищує 300000 грн., а також договорів, (сума в гривнях або визначена в інший спосіб), предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку плати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ статуту Об'єднання загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ статуту Об'єднання у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Згідно з пунктом 11 розділу ІІІ статуту Об'єднання рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об'єднання. Загальні збори своїм рішенням можуть у будь-який час скасувати або визнати таким, що втратило чинність, рішення будь-якого іншого статутного органу об'єднання, зокрема, правління та ревізійної комісії (ревізора) об'єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Рішення з питань передбачених абзацами другим, шостим, сьомим, восьмим, дев'ятим та дванадцятим пункту 3 цього розділу, а за рішенням загальних зборів - і з інших питань надаються співвласникам під розписку або направляються поштою (рекомендованим листом) ініціатором загальних зборів (правлінням або ініціативною групою). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та за власний рахунок робити з них копії та виписки. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ статуту Об'єднання виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим статутом.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ статуту Об'єднання до компетенції правління, серед іншого, належать скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Згідно з пунктом 4 розділу ІV статуту Об'єднання порядок володіння, користування та розпорядження майном об'єднання визначається загальними зборами.
Відповідно до пункту 1 розділу V статуту Об'єднання співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Відповідно до пункту 2 розділу V статуту Об'єднання співвласник серед іншого, зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутом об'єднання обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами встановленими законодавством. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
04.02.2024 відбулись загальні збори співвласників ОСББ «Новобузька, 101», до порядку денного яких були включено наступні питання:
1) комори у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин);
2) тамбури двокімнатних квартир другого та третього під'їзду;
3) тамбури для 2-3 квартир у місцях загального користування.
За результатами проведення 04.02.2024 загальних зборів співвласників ОСББ «Новобузька, 101» прийнято рішення, оформлені протоколом № 6 від 04.02.2024 р.
Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101» №6 від 04.02.2024 р., загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 229 осіб. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 6069,1 кв.м. У зборах взяли участь співвласники в кількості 37 осіб. У письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 97 осіб, яким належать квартири загальною площею 3759,60 кв.м. Загальний відсоток голосуючих - 61,95%. Збори вважаються дійсними.
По першому питанню порядку денного на обговоренні була пропозиція: демонтувати самовільно встановлені комори у місцях загального користування на міжповерхових майданчиках сходових клітин. Результати голосування: «за» - 87 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3339,00 кв.м, 55,02%; «проти» - 10 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 420,60 кв.м, 6,93%. Відтак, зборами було вирішено демонтувати самовільно встановлені комори у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин).
По другому питанню порядку денного на обговоренні була пропозиція: створити комісію для обстеження двокімнатних квартир другого та третього під'їзду на предмет збільшення загальної площі квартир для особистого користування за рахунок самозахоплення загального коридору; у разі виявлення неврахованих площ: а) врахувати цю площу у розрахунку внесків на управління будинком шляхом додавання її до загальної площі квартири; б) зобов'язати власника квартири внести відповідні зміни до технічного паспорту квартири протягом року після закінчення військового стану в Україні. Результати голосування: «за» - 94 співвласника, загальна площа квартир яких становить - 3641,20 кв.м, 60%; «проти» - 3 співвласника, загальна площа квартир яких становить - 118,40 кв.м, 1,95%. Відтак, зборами вирішено створити комісію для обстеження двокімнатних квартир другого та третього під'їзду на предмет збільшення загальної площі квартир для особистого користування за рахунок самозахоплення загального коридору. У разі виявлення неврахованих площ: а) врахувати цю площу у розрахунку внесків на управління будинком шляхом додавання її до загальної площі квартири; б) зобов'язати власника квартири внести відповідні зміни до технічного паспорту квартири протягом року після закінчення військового стану в Україні.
По третьому питанню порядку денного на обговоренні була пропозиція: демонтувати самовільно встановлені тамбури для 2-3 квартир у місцях загального користування. Результати голосування: «за» - 6 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 219,70 кв.м, 3,62%; «проти» - 91 співвласник, загальна площа квартир яких становить - 3539,90 кв.м, 58,33%. Відтак, зборами вирішено тамбури для 2-3 квартир у місцях загального користування залишити без змін.
Вказаний протокол підписано головою та секретарем зборів.
Додатками до протоколу є листки додатку № 1 до вказаного протоколу, заповнені відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пронумеровані та прошнуровані на 8 арк.; листки письмового опитування до вказаного протоколу заповнені відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», пронумеровані та прошнуровані на 5 арк.; фото пропозицій співвласника кв. НОМЕР_39 ОСОБА_2 , пронумеровані та прошнуровані на 2 арк.
Як вказується у позовній заяві, 29.02.2024 року ОСОБА_1 було направлено припис щодо демонтажу самовільно забудованої комори у місці загального користування. До припису було надано витяг з протоколу №6 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» від 04.02.2024 року, копія якого додана до позову. На вказаний припис позивач надав відповідь в листі від 09.04.2025 року, в якому повідомив, що комора побудована більш 25 років тому за згодою усіх сусідів по під'їзду (тобто співвласників будинку), та про те, що деякі із сусідів також користувалися цією коморою, а також зауважив, що процедура і форма проведення загальних зборів і винесення рішення правлінням ОСББ була не дотримана.
Як випливає також зі змісту позову, в подальшому Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» звернулось до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовом про звільнення місць загального користування та демонтажу комори на міжповерховому майданчику, посилаючись на те, що за результатами проведених загальних зборів було складено протокол №6 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Новобузька, 101» від 04 лютого 2024 року, відповідно до якого прийнято рішення - демонтувати самовільно встановлені комори у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин). Вказана позовна заява ОСББ «Новобузька, 101» була отримана позивачем 24 вересня 2024 року.
Вказані обставини щодо направлення відповідачем позивачу припису щодо демонтажу комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин) та звернення відповідача до суду з позовом про вказаний демонтаж не заперечувались відповідачем. Враховуючи те, що вказані обставини визнаються сторонами, відповідно не підлягають доведенню згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України.
Наразі позивач, стверджуючи, що рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Новобузька, 101» про демонтаж комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин) від 04.02.2024, оформлене п. 1 протоколу № 6 від 04.02.2024 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101», було прийнято з порушенням закону, оскільки про проведення зборів позивач не був повідомлений, також був відсутній кворум під час проведення зборів за вказаним питанням, а тому просить визнати його недійсним у заявленому позові.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до змісту частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з частинами першою, четвертою та п'ятою статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
В ч. 1-8 статті10 цього Закону встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
За змістом преамбули Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон) цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Згідно із ч. 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
За ч. 1-3, 5, 7, 8, 9 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;
8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону.
Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.
Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
У повідомленні про проведення зборів співвласників повинна міститися інформація про:
1) ініціатора зборів співвласників;
2) дату, час та місце проведення зборів співвласників;
3) порядок денний зборів співвласників;
4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників у зборах співвласників дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
З наведеного слідує, що вищенаведеними законодавчими нормами передбачено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення загальних зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
У пункті 5 розділу ІІІ статуту ОСББ «Новобузька, 101» вказано, що правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Так само статут ОСББ не передбачає іншого способу повідомлення, ніж вручення під розписку або направлення рекомендованим листом.
Так, за твердженням позивача, його не було повідомлено у передбачений Законом та Статутом спосіб про проведення оспорюваних загальних зборів.
Процедура повідомлення усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться законом в залежність від можливості або неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування, тому свідченням незаконності прийняття загальними зборами рішення є недотримання ініціативною групою об'єднання порядку повідомлення усіх співвласників будинку про проведення зборів, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування.
Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.
Гарантоване законом право особи на участь в управлінні об'єднанням, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є одним з фундаментальних прав співвласника, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів.
Суд враховує, що особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.
У випадку заперечення учасником юридичної особи факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.
Оскільки ОСОБА_1 на дату проведення спірних загальних зборів була власником квартири ОСББ «Новобузька. 101», то відповідач мав повідомити позивача про проведення загальних зборів шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази виконання ОСББ «Новобузька, 101» зазначеної норми Закону. При цьому, як з'ясовано судом, ОСОБА_1 безпосередньо участі у загальних зборах не брала.
Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів на спростування вказаних тверджень відповідача, натомість відповідач вказав про розміщення оголошення в чаті будинку в месенджері Viber та на дошках оголошень. Вказане підтвердили також допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_25 і ОСОБА_26 . Щодо отримання письмового повідомлення про проведення загальних зборів співвласників ОСББ від 04.02.2024 р. перший свідок вказала, що не отримувала, другий свідок вказав, що не пам'ятає про отримання такого повідомлення.
Наразі суд відхиляє доводи відповідача про розміщення оголошення про проведення загальних зборів у загальнодоступному місці за 14 днів до дати проведення загальних зборів, як передбачено статутом ОСББ, що, за твердженням відповідача, свідчить про належне повідомлення позивачки про проведення загальних зборів, адже розміщення відповідного оголошення не звільняє відповідача від необхідності повідомити ОСОБА_1 проведення загальних зборів у встановлені законом та статутом ОСББ способи, перераховані вище.
У той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи про порушення прав у зв'язку з неповідомленням про проведення загальних зборів може заявляти особа, яка вважає, що її права порушені. Однак позивач, який є власником квартири НОМЕР_30 , не є власником інших квартир та нежитлових приміщень, розташованих у вказаному будинку за цією адресою, а також не наводив доводів про те, що він уповноважений представляти інтереси інших співвласників, а відтак, суд не враховує доводи позивача про порушення прав інших осіб (інших співвласників), стверджуючи про те, що не всі співвласники ОСББ «АДРЕСА_1» були належним чином повідомлені про проведення загальних зборів співвласників, які відбулись 04.02.2024 р.
Разом з тим, виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про неповідомлення її у передбачений Законом та Статутом спосіб про проведення оспорюваних загальних зборів.
Слід зазначити, що належне повідомлення про проведення загальних зборів є умовою реалізації права особи брати участь у таких зборах та голосувати із питань, внесених до порядку денного.
Водночас згідно з усталеною практикою Верховного Суду порушення порядку повідомлення співвласника не є безумовною підставою для визнання недійсними відповідних рішень, прийнятих загальними зборами ОСББ.
Так, Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
У постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 зазначено, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Також Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Отже, з огляду на наведені висновки Верховного Суду, неповідомлення або неналежне повідомлення позивача як співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання прийнятого на таких зборів оспорюваного рішення недійсним.
Важливим у даному випадку є також встановлення наявності кворуму для прийняття оспорюваного рішення на загальних зборах співвласників ОСББ від 04.02.2024 р.
Частиною 13 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини.
Рішення вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, з питань, зазначених:
1) у пункті 1 частини другої цієї статті, - у частині правочинів, що підлягають державній реєстрації відповідно до закону;
2) у пункті 5 частини другої цієї статті, - у частині проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, пов'язаних з: відселенням осіб, які проживають у багатоквартирному будинку (крім випадків, якщо таке відселення необхідне для проведення робіт з ліквідації наслідків аварій, пожеж, збройної агресії та інших надзвичайних ситуацій); формуванням нових або зникненням існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об'єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення);
3) у пункті 8 частини другої цієї статті (відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища).
Тобто частина 13 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів.
При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно із якими, зокрема, скасовано поняття кворуму на загальних зборах для прийняття рішень. Тобто за чинної редакції Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» скільки б співвласників не прийшло на загальні збори - загальні збори є правомочними і голосування проводиться.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №911/4261/16, від 18.04.2023 у справі №916/3278/21.
Водночас, ч. 16-23 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування. Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти").
Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою.
Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії.
Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників.
Листок опитування повинен містити такі відомості:
1) дата опитування;
2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника;
3) номер квартири або нежитлового приміщення;
4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення;
5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення;
6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);
7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень;
8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо;
9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування.
Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.
Також за положеннями ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах (ч. 16 ст. 10 вказаного Закону).
Отже, у разі якщо кількості голосів присутніх співвласників на загальних зборах недостатньо для прийняття рішення «за» або «проти», встановленої частиною 14 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Таким чином, з огляду на вищевказані положення статей 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» результати голосування з усіх питань порядку денного загальних зборів співвласників визначаються одночасно (за наслідком складення підсумку голосів співвласників, які брали участь в зборах, з тими співвласниками, які проголосували шляхом письмового опитування).
Разом з тим, у частині тринадцятій статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Так, згідно з пунктом 7 розділу ІІІ статуту ОСББ кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ статуту ОСББ рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмирів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі, якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ статуту ОСББ якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої пунктом 8 цього розділу ініціатором зборів правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідне рішення вважаються неприйнятими.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ статуту ОСББ під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів і голоси, подані під час письмового опитування.
Ані закон, ані статут ОСББ не вимагають фіксації факту отримання або надсилання листків письмового опитування власникам квартир та нежитлових приміщень. Також чинне законодавство України та статут ОСББ не визначають порядку проведення письмового опитування, передбаченого статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Наразі слід зазначити, що, виходячи зі змісту статуту ОСББ «Новобузька, 101», для прийняття рішення з питання про демонтаж комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин) передбачено необхідність кількості голосів, що становить більшість голосів співвласників.
Судом установлено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , складає 229 осіб.
Як вбачається зі змісту протоколу оспорюваних загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101», 04.02.2024 на загальні збори з'явилися 37 з 229 співвласників багатоквартирного будинку, тому для прийняття рішень було необхідно провести письмове опитування.
Позивач не брав участі у голосуванні на зборах, як і не брав участі у проведеному письмовому опитуванні.
05.02.2024 р. відбулось засідання правління ОСББ «АДРЕСА_1», оформлене протоколом № 1/24 від 05.02.2024 р., на порядок денний якого було винесено 2 питання:
- призначення проведення письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101»;
- утворення комісії для проведення опитування та підрахунку голосів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101».
З вказаного протоколу засідання правління ОСББ «Новобузька, 101» № 1/24 від 05.02.2024 вбачається, що ро першому питанню виступила голова правління ОСОБА_6 , яка проінформувала, що 04.02.2024 р. з 16-00 до 17-30 відбулись загальні збори ОСББ «Новобузька, 101». Під час проведення зборів було затверджено новий порядок денний, та змінилися пункти для голосування, що не було заздалегідь передбачено, та не було складено у відповідний бланк для голосування. Таким чином, в результаті проведення загальних зборів для прийняття винесених на розгляд рішень не було набрано кількості голосів «за» або «проти» в зв'язку з відсутністю бланків для голосування з урахуванням нового порядку денного. Голова правління ОСОБА_6 запропонувала призначити письмове опитування співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101» по питанням затвердженого порядку денного на загальних зборах від 04.02.2024 р. За результатами голосування рішення прийнято.
По другому питанню засідання правління ОСББ «Новобузька, 101» виступила голова правління ОСОБА_6 , яка запропонувала з огляду на щойно прийняте рішення утворити комісію для проведення письмового опитування та підрахунку голосів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101», в складі голова комісії - ОСОБА_6 (голова правління), члени комісії - ОСОБА_14 (голова ревізійної комісії), ОСОБА_15 (член правління), ОСОБА_19 (член правління), ОСОБА_16 (член ревізійної комісії). За результатами голосування рішення прийнято.
В матеріалах справи наявний звіт від 17.02.2024 р. комісії по підрахунку голосів опитування співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101» за порядком денним загальних зборів від 04.02.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_6 проінформувала, що за протокольним рішенням правління від 05.02.2024 р. було призначено письмове опитування співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Новобузька, 101», які не голосували на загальних зборах, та утворено комісію для його проведення та підрахунку голосів в складі голова комісії - ОСОБА_6 (голова правління), члени комісії - ОСОБА_14 (голова ревізійної комісії), ОСОБА_15 (член правління), ОСОБА_19 (член правління), ОСОБА_16 (член ревізійної комісії). У вказаному звіті зазначено, що виступила ОСОБА_14 , яка проінформувала, що під час письмового опитування свої голоси з питань порядку денного подали 92 співвласника, ще 5 співвласників подали листки опитування в форматі PDF через електронний зв'язок (Viber), паперові копії яких були надані присутнім членам комісії для ознайомлення. Присутні члени комісії разом та кожен особисто перевірили опитувальні листи в паперовому вигляді, провели підрахунок поданих співвласниками голосів. За результатами роботи вказаної комісії її члени затвердили підрахунок голосів, поданих співвласниками, згідно з додатком до цього звіту - зведена таблиця результатів голосування загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_1», копія якої наявна в матеріалах справи. Для визначення результатів голосування та для складання протоколів загальних зборів врахували, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому створене ОСББ «АДРЕСА_1», становить 229 осіб, загальна кількість квартир НОМЕР_10 , загальна площа всіх квартир - 6069,1 кв.м.
З вказаного звіту та зведеної таблиці результатів голосування вбачається, що по питанню першому порядку денного загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101» від 04.02.2024 р. щодо демонтажу комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин) голосували співвласники в кількості 97 осіб, яким належать квартири загальною площею - 3759,60 кв.м, при цьому «за» - 87 співвласників, загальна площа квартир яких становить - 3339,00 кв.м, що становить 55,02%, а «проти» проголосувало 10 осіб, загальна площа квартир яких становить - 420,60 кв.м, що становить 6,93%. Вказане відображено також в протоколі загальних зборів ОСББ «АДРЕСА_1» НОМЕР_23 від 04.02.2024.
В ч. 11 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою та чотирнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Під час дослідження наданих відповідачем доказів стосовно проведеного голосування за прийняття рішення по першому питанню порядку денного оспорюваних загальних зборів ОСББ судом встановлено, що деякі співвласники (5 осіб) надсилали листки опитування відскановані у форматі PDF через месенджер Viber за відсутності накладеного ЕЦП. Наразі суд зауважує, що вказаний спосіб голосування не передбачено статутом ОСББ «Новобузька, 101». У такому випадку, вказані голоси співвласників не підлягали врахуванню під час встановлення комісією результатів голосування. Як з'ясовано судом з наданих відповідачем до додаткових пояснень від 09.04.2025 року таблиці, за вирахуванням вказаних голосів співвласників, що голосували шляхом направлення листків через месенджер Вайбер, відповідно кількість голосів, які проголосували «за» по першому питанню порядку денного оспорюваних зборів, дорівнює 3220,2 кв.м, або НОМЕР_21,06% від загальної кількості квартир.
Крім того, з огляду на заперечення позивача щодо голосування по першому порядку питання денного по іншим квартирам, які перебувають у спільній власності, судом було також досліджено оригінал додатку № 1 до протоколу НОМЕР_23 загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101» від 04.02.2024, в якому наведено письмове опитування співвласників вказаного ОСББ, з якого вбачається, що голосування проводилось співвласниками квартир, які перебувають у спільній власності, за довіреністю.
На підтвердження голосування співласниками квартир, які перебувають у спільній власності, під час судового засідання 24.03.2025 року представник відповідача надав для огляду довіреності по кв. НОМЕР_21 НОМЕР_16 НОМЕР_15 НОМЕР_36 НОМЕР_37 НОМЕР_38
Також судом було з'ясовано наступне:
- квартира НОМЕР_32 має 4 співвласника, але під час голосування підпис поставив лише 1 співвласник, площа квартири складає 46,0 кв.м, проголосувала особисто одна особа та за довіреністю - 34,5 кв.м. Як зазначив відповідач, вказаний співвласник, висловлюючи думку всіх співвласників на підставі діючого доручення від інших співвласників, доручення пред'явив, водночас не дозволив зробити фотокопію доручення і надавати його третім особам, так як вважав що відомості, зазначені в довіреності, будуть використані третіми особами в шахрайських діях;
- квартира НОМЕР_33 має 2 співвласників, площа квартири складає 49,30 кв.м, по довіреності - проголосувало 24,65 кв.м. Як зазначив відповідач, під час голосування мати голосувала за себе та свого сина, на даний час співвласник, яка тоді голосувала - це мати, яка є хворою (фізично не рухається), відповідно отримати копії документів у неї не є можливим, а син (співвласник) відмовляється від розмови з цього питання);
- квартира НОМЕР_34 має 3 співвласників, площа квартири складає 44,30 кв.м, під час голосування підпис поставив лише один співвласник, який також діяв від інших співвласників на підставі діючого доручення, проголосували по довіреності - 29,53 кв.м. Як зазначив відповідач, вказаний співвласник, висловлюючи думку інших співвласників на підставі діючого доручення, таке доручення пред'явив під час опитування, водночас не дозволив зробити фотокопію доручення і надавати його третім особам, так як вважав що відомості, зазначені в довіреності, будуть використані третіми особами в шахрайських діях;
- квартира НОМЕР_35 має 4 співвласників, площа квартири складає 36,0 кв.м, під час голосування підпис поставив лише один співвласник, при цьому висловлюючи думку всіх інших співвласників на підставі діючих двох доручень та одного співвласника неповнолітньої доньки. Тобто, один співвласник поставив підпис за себе, за інших, пред'явивши дві довіреності, та за неповнолітню доньку. Копії довіреності були надані в засіданні суду для огляду;
- квартира НОМЕР_22 має 3 співвласників, площа квартири складає 44,70 кв.м, під час голосування підпис поставив лише один співвласник, при цьому висловлюючи думку всіх інших співвласників на підставі діючих двох доручень, по довіреності проголосувало - 29,80 кв.м. Як зазначив відповідач, відповідне доручення співвласник пред'явив під час опитування, але доручення фотографувати та надавати третім особам категорично відмовився, так як вважав, що відомості, зазначені в довіреності, будуть використані третіми особами в шахрайських діях.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша та третя статті 237 Цивільного кодексу України). Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством (частина п'ята статті 245 Цивільного кодексу України).
Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що кожен співвласник реалізує право голосу особисто, а у випадку голосування від імені співвласника представником, таке голосування здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.
Натомість відповідачем на підтвердження легітимності голосування від імені співвласників ОСББ по квартирам НОМЕР_32 , НОМЕР_33 НОМЕР_34 НОМЕР_22 за довіреностями не надано жодної інформації щодо оформлення таких довіреностей, у зв'язку з чим при визначенні результатів голосування було безпідставно зараховано голоси співвласників пропорційно площі вказаних квартир за їх дорученням.
Відтак, з огляду на викладене, за вирахуванням вказаних голосів співвласників, за яких голосували особи за дорученням, відповідно кількість голосів, які проголосували «за» по першому питанню порядку денного оспорюваних зборів, дорівнює 3104,72 кв.м (вище встановлено 3220,2 - 34,5 -24,65 -29,53 -29,8), або 51,16% від загальної кількості квартир.
Стосовно доводів позивача, наведених у додаткових пояснень від 24.01.2025, про те, що в будинку НОМЕР_10 квартири, загальною площею 6069,10 м.кв., якими володіють 247 співвласників (в багатьох квартирах часткова власність), перелік яких надано позивачем, а тому, на думку позивача, відповідно до наданого ними переліку співвласників голоси 87 власників ніяк не можуть складати більше 50%, суд зазначає наступне. Під час розгляду справи судом було з'ясовано, що наданий позивачем перелік співвласників в ОСББ «Новобузька, 101» не відповідає дійсності. Так, власник квартири НОМЕР_15 - ОСОБА_27 помер, на даний час є лише два співвласника, а не три як зазначає позивач; співвласниками квартири 5 - є лише 3 особи, але не п'ять, як зазначає позивач. ОСОБА_28 - співвласник 6-ої квартир померла, та на даний час є лише один власник даної квартири - ОСОБА_29 , тоді як позивач зазначає двох співвласників. ОСОБА_30 - співвласник НОМЕР_24 квартири помер у ІНФОРМАЦІЯ_1 та власником (спадкоємцем) є лише донька - ОСОБА_31 , тоді як позивачем зазначається два співвласника. Власником квартири НОМЕР_25 є лише ОСОБА_32 , тоді як позивач вказує про трьох співвласників. Співвласниками квартири НОМЕР_17 є ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , так як ОСОБА_35 померла в ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто два співвласника, а не три, як зазначає позивач. В квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_36 , та на даний час є лише один власник - ОСОБА_37 , тоді як позивач вказує двох співвласників. В квартирі НОМЕР_20 лише один власник. Власниця квартири НОМЕР_26 ОСОБА_38 - померла, та на даний час власником є спадкоємець - ОСОБА_39 . Квартира НОМЕР_21 на цей час має три співвласника, а не п'ять. Власником квартири НОМЕР_27 є лише ОСОБА_4 , так як ОСОБА_41 помер ще до війни. Співвласник квартири НОМЕР_22 - ОСОБА_42 помер декілька років тому, тому там три співвласника, а не чотири, як зазначає позивач. Співвласник квартири НОМЕР_28 - ОСОБА_43 також помер та на цей час в квартирі лише два співвласника. Квартира НОМЕР_19 має трьох співвласників, ОСОБА_44 помер. Квартира НОМЕР_29 має лише одного власника.
Відтак, суд зазначає, що позивачем не спростовано доводи відповідача про дійсну кількість співвласників квартир ОСББ «Новобузька, 101», яку зазначено в протоколі загальних зборів вказаного ОСББ № 6 від 04.02.2024.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що по питанню №1 порядку денного оспорюваних загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101» від 04.02.2024 щодо демонтажу комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин), набрано достатню кількість голосів співвласників «за» (більше половини голосів співвласників - 51,16%) для того, щоб вважати рішення прийнятим згідно з п. 8 розділу III статуту ОСББ та статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Тому доводи позивача про відсутність кворуму для прийняття вказаного рішення загальними зборами ОСББ «Новобузька, 101» є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами.
В свою чергу з огляду на те, що оспорюване позивачем рішення загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101», оформлене п. 1 протоколу загальних зборів вказаного ОСББ № 6 від 04.02.2024, прийнято за наявності кворуму, що виключає безумовну підставу для визнання його недійсним.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22, «ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку».
Зазначена правова позиція застосована Верховним Судом також у постановах від 18.10.2023 у справі №924/1225/21, від 02.05.2024 у справі №910/10400/22.
До того ж Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі №910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Таким чином, порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 26.10.2022 у справі №916/1010/21 та від 15.03.2023 у справі №916/2914/21.
У даному випадку слід зазначити, що оспорюване позивачем рішення про демонтаж комор у місцях загального користування (на міжповерхових майданчиках сходових клітин), як вже було зазначено вище, підтримано більшістю співвласників багатоквартирного будинку, при цьому позивачем не було доведено, що внаслідок проведених загальних зборів 04.02.2024 для позивача настали будь-які обмеження, а іншим співвласникам надані несправедливі переваги за рахунок позивача, отже за своїм змістом оскаржуване позивачем рішення не має ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів позивача. Проте сама по собі незгода співвласника об'єднання з прийнятим зборами ОСББ рішенням не означає безумовної незаконності відповідного рішення.
Крім цього, суд вважає, що позивачем не доведено, що його право як співвласника було порушено оскаржуваним рішенням. Натомість, як випливає з матеріалів справи, прийняте загальними зборами ОСББ оскаржуване рішення стосується демонтажу змонтованих самовільно співвласниками комор в місцях загального користування, що спрямовано на звільнення місць загального користування від наявних перешкод у користуванні співвласниками таким спільним майном, що не є власністю позивача.
У зв'язку із викладеним суд доходить висновку про недостатність наведених позивачем доводів для визнання оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ недійсним, а також про недоведеність позивачем порушення її прав як співвласника багатоквартирного будинку. Адже, неналежне повідомлення позивача про проведення оспорюваних загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101» за умови встановлення судом наявності кворуму для прийняття вказаними зборами оскаржуваного рішення і відсутність порушень прав позивача таким рішенням не обумовлює визнання вказаного рішення недійсним.
При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.
Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам сторін, у т.ч. доводам відповідача щодо участі в програмі «Віднови ДІМ», оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів ОСББ «Новобузька, 101» від 04.02.2024. Також наданий відповідачем з додатковими поясненнями від 12.12.2024 відеозапис з телевізійних новин каналу « 1+1» судом до уваги не приймається, оскільки не вказаний відеозапис не стосується предмета спору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за його рахунок.
Щодо клопотання відповідача про відшкодування судових витрат в сумі 22646,10 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач не зазначав про орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які може понести у зв'язку із розглядом справи, в першій заяві по суті спору, яким є відзив на позов. Лише 28.05.2025 р. від представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 8051/25), згідно з яким відповідач вказує про подання у встановлений ст. 129 ГПК України строк заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді першої інстанції в розмірі 22646, 10 грн. та надає наступні докази, а саме: договір (угоду) №15 про надання правової допомоги від 11.05.2024, укладений адвокатом Хлівицькою Оксаною Вікторівною та ОСББ «Новобузька, 101» (клієнт) в особі голови правління Тетяни Нюкалової; детальний опис вартості робіт (послуг), які необхідно буде виконати адвокатом Хлівицькою О.В., для надання правової (правничої) допомоги ОСББ «Новобузька, 101», додаток 2 від 14.11.2024р. до договору №15 від 11.05.2024р під час розгляду господарської справи № 915/1283/24; акт здачі-приймання наданих правових послуг №8325/05 від 26.05.2025 р. щодо надання правової допомоги у розмірі 20000 грн.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Хлівицької Оксани Вікторівни; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВН№ 1433061 від 14.11.2024, виданий адвокатом Хлівицькою Оксаною Вікторівною на надання правової допомоги ОСББ «Новобузька, 101» у Господарському Суді Миколаївської області у справі №915/1283/24; довідка №220 від 04.02.2025 р. щодо підтвердження витрат за засвідчення справжності підпису ОСОБА_25 на заяві до господарського суду Миколаївської області щодо надання свідчень у судовому засіданні по справі №915/1283/24, у розмірі 1200,00 грн.; довідка №219 від 04.02.2025 р. щодо підтвердження витрат за засвідчення справжності підпису ОСОБА_26 на заяві до господарського суду Миколаївської області щодо надання свідчень у судовому засіданні по справі №915/1283/24, у розмірі 1200,00 грн.; квитанція про відправку замовлення №1545208 від 09.04.2025р. про направлення позивачу ОСОБА_1 додаткових пояснень №6025 від 09.04.2024 р. у розмірі 58,90 грн.; квитанція про відправку замовлення №1439772 від 05.02.2025р. про направлення позивачу ОСОБА_1 додаткових пояснень №6025 від 04.02.2025р. у розмірі 55,90 грн.; квитанція про відправку замовлення №1401905 від 24.12.2025р. про направлення позивачу ОСОБА_1 додаткових пояснень №205 від 23.12.2024 року, у розмірі 51,30 грн.; квитанція про відправку замовлення №1354391 від 25.11.2024р. про направлення позивачу ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву №185 від 25.11.2024 р., у розмірі 80,00 грн. Наразі у поданому клопотанні відповідач заявляє саме про відшкодування витрат на правничу допомогу, хоча по тексту клопотання мова йде й про відшкодування інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Під час судових дебатів представник відповідача зазначив про допущення помилки при зазначенні заявленої до відшкодування суми судових витрат. Між тим, враховуючи відсутність заявленого у встановленому законом порядку клопотання про відшкодування інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, окрім правничої допомоги, судом залишено без розгляду такі вимоги відповідача.
Стосовно витрат на правничу допомогу в заявленій сумі 22646,10 грн. слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За положенням частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Так, відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Першою заявою по суті спору з боку відповідача був відзив на позовну заяву від 26.11.2024 р. (вх. № 14782/24) (т. 1).
При цьому господарський суд зазначає, що на час подання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" до суду вказаного вище відзиву на позовну заяву у даній справі між адвокатом Хлівицькою Оксаною Вікторівною та ОСББ «Новобузька, 101» вже був укладений договір (угоду) №15 про надання правової допомоги від 11.05.2024, а також детальний опис вартості робіт (послуг), які необхідно буде виконати адвокатом Хлівицькою О.В. для надання правової (правничої) допомоги ОСББ «Новобузька, 101», додаток 2 від 14.11.2024р. до договору №15 від 11.05.2024р під час розгляду господарської справи № 915/1283/24, в яких сторонами було погоджено умови щодо визначення розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту.
Водночас, у відповідності до п. 9 ст. 162 ГПК України відповідачем разом з першою заявою по суті спору, якою є відзив на позовну заяву, не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, зокрема й щодо зазначення того, що ОСББ «Новобузька, 101» очікує також понести витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи наведені обставини, положення ст. 124 ГПК України, та те, що представником відповідача при поданні відзиву на позовну заяву не було зазначено в ньому попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом, зокрема й витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні поданого 28.05.2025 р. представником відповідача клопотання та стягненні з позивача - ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 22646,10 грн. Аналогічна правова позиція щодо відмови у задоволенні відповідної заяви у разі відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правничу допомогу викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 р по справі № 904/4494/18. Наразі суд зауважує, що на момент подання до суду відповідачем відзиву на позов між ним і адвокатом вже було укладено договір про надання правової допомоги та погоджено умови щодо визначення розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту, а відтак відповідач знав про понесення ним вказаних витрат на професійну правничу допомогу, тому мав можливість своєчасно вказати про понесення ним таких витрат і зазначити орієнтовний розрахунок витрат.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" (54031, м. Миколаїв, вул. Новобузька, 101; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3; код ЄДРПОУ 43351299) про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новобузька, 101" про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 03.10.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості, а також перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці у період з 15.07.2025 по 17.07.2025 року, з 07.08.2025 по 11.08.2025 року, з 21.08.2025 по 02.09.2025 і 11.09.2025, та тимчасовою непрацездатністю з 04.08.2025 по 06.08.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва