79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
24.09.2025 Справа № 914/3763/23
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни - Сніжани Дудяк розглянув матеріали позовної заяви керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі
позивача: Головного управління Національної гвардії України, м. Київ,
до відповідача 1: Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант», м. Львів,
відповідач 2: Центральної бази виробничо - технологічної комплектації Національної гвардії України, м. Київ,
предмет позову: визнання недійсним п. 3.1 договору, стягнення 1 169 334,00 грн,
підстава позову: безпідставне включення до договору умови про нарахування суми податку на додану вартість, безпідставне отримання коштів,
за участю представників:
прокурора: Цимбал Марина Анзоріївна (в режимі відеоконференції);
позивача: Бондаренко Олександр Віталійович,
відповідача 1: Сеньків Андрій Ігорович,
відповідача 2: Кравець Дмитро Миколайович (в режимі відеоконференції).
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області 26.12.2023 надійшла позовна заява керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі позивача Головного управління Національної гвардії України, до Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» про визнання недійсним п. 3.1 договору, стягнення 1 169 334,00 грн.
1.2. Ухвалою суду від 28.12.2023 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 05.01.2024 - прийнято до розгляду і відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Центральну базу виробничо - технологічної комплектації Національної гвардії України.
1.3. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 27.03.2024 зупинено провадження у справі № 914/3763/23 до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/2813/24. 19.06.2025 суд поновив провадження у справі; підготовче засідання призначив на 09.07.25.
1.4. У судовому засіданні 14.08.2025 суд задовольнив клопотання прокуратури та залучив до участі у справі в процесуальному статусі співвідповідача Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за позовною вимогою про визнання недійсним п. 3.1. договору від 21.11.2022 №761.
1.5. У судовому засіданні 08.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 24.09.2025.
1.6. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.7. У судовому засіданні 24.09.2025 суд, за участю представників учасників справи, розглянув справу по суті та проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Прокуратурою встановлені підстави для представництва інтересів держави у зв'язку із виявленими порушеннями бюджетного законодавства. Зокрема встановлено, що у порушення підпункту 9.5 пункту підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідач 1 у період з 03.11.2022 по 31.12.2022 під час перебування на спрощеній системі оподаткування (3 група - 2 %), при укладанні договору про закупівлю товару з позивачем враховував суму ПДВ, внаслідок чого завищив ціну договору на суму еквівалентну ПДВ у розмірі 1 169 334,00 грн, чим завдав (матеріальної шкоди) збитків Державному бюджету України на сплачену суму ПДВ. Відтак пункт 3.1 договору від 21.11.2022 № 761 у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 1 169 334,00 грн має бути визнаний судом недійсним, а кошти в розмірі загальної вартості ПДВ у сумі 1 169 334,00 грн стягнуті з Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» на користь Головного управління Національної гвардії України.
2.2. Позивач підтримав заявлені прокурором у справі вимоги.
2.3. Відповідач 1 позовні вимоги заперечив, зазначивши, що Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр» з 01.10.2021 зареєстровано платником податку на додану вартість. 14.10.2022 відповідач 1 уперше звернувся до Державної податкової служби України із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування платника податку 3 групи, ставка у відсотках до доходу 2.00, яку згідно з квитанцією № 2 прийнято 18.10.2022 (реєстраційний номер 9213554174).
2.4. У період з 15.10.2022 року до 13.12.2022 Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр» не було обмежено у можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних, а відповідно не було зупинено реєстрацію платником ПДВ, що суперечить умовам перебування на спрощеній системі оподаткування на період воєнного стану.
2.5. Відповідач 1 на момент укладення договору із позивачем не зміг сформувати витягу з реєстру платників Єдиного податку про перехід на спрощену систему оподаткування. Витяг з реєстру платників єдиного податку про перебування з 24.10.2022 на спрощеній системі оподаткування відповідачу вдалось сформувати лише 13.12.2022.
2.6. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/2813/24 від 30.10.2024, яке набрало законної сили 16.04.2025, встановлено, що датою застосування відповідачем 1 ставки єдиного податку у розмірі 2 відсотки від доходу та групи платників єдиного податку "3" є 13.12.2022.
2.7. Отже на момент укладення договору №748 від 14.11.2022 відповідач 1 був платником ПДВ, мав можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних та правомірно включив до вартості поставленого товару також суму ПДВ, тому вимога про визнання недійсним п. 3.1 договору не підлягає задоволенню.
2.8. Окрім того, відповідач 1 зазначив, що заявляючи вимогу про визнання недійсним п. 3.1 договору в частині визначення ціни договору з урахуванням ПДВ, прокурор не просить суд визнати недійсним додаток № 1 до договору - специфікацію, в якій також визначено загальну суму договору з урахуванням ПДВ.
2.9. Відповідач 1 також зазначив, що відсутні підстави для стягнення 1 169 334,00 грн, оскільки до вартості поставленого товару правомірно включено суму ПДВ, сплачені відповідачем 2 на користь відповідача 1 кошти не є безпідставно набутими, тому не підлягають стягненню у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України. Прокурор просить суд стягнути кошти на користь Головного управління Національної гвардії України грошові кошти, що не є стороною договору.
2.10. Додатково, відповідач 1 звертав увагу на неналежний склад учасників справи, зокрема зазначив, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Національної гвардії України.
2.11. Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву від 22.08.2025 зазначив, що Підприємство об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» перейшло на спрощену систему з 13.12.2022, тому проведення оплати за оскаржуваним договором в сумі 1 169 334,00 грн є правомірним, відсутні підстави для визнання п. 3.1. договору недійсним та стягнення грошових коштів.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
3.1. Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (надалі - покупець) та Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» (надалі - продавець) 21.11.2022 укладено договір №761 про закупівлю товару за бюджетні кошти (надалі - договір), предметом якого є закупівля код ДК ЄЗС 021-2015 42410000-3 підіймально-транспортувального обладнання а саме: телескопічного навантажувачу.
3.2. У преамбулі договору зазначено, що такий укладено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану».
3.3. Ціна договору становить 7 016 004, 00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 1 169 334, 00 грн (п. 3.1. договору).
3.4. Відповідальність за правильність розрахунку ціни товару відповідно до пункту 3.4. договору несе продавець.
3.5. У п. 11.8. договору зазначено, що продавець має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, платник ПДВ.
3.6. Додатком № 1 до договору є специфікація, у якій визначено найменування предмета закупівлі - телескопічний навантажувач AGRI STAR 37/7 DIECI та загальну суму з ПДВ 7 016 004, 0 грн (в тому числі ПДВ 1 169 334, 00 грн).
3.7. З рахунку Державної казначейської служби України платником Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України на користь Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» перераховано кошти відповідно до платіжного доручення №2052 від 25.11.2022 у сумі 3 508 002, 00 грн (за телескопічний навантажувач, накладна №10 від 24.11.2022, договір №761 від 21.11.2022) та платіжного доручення №2101 від 28.11.2022 у сумі 3 508 002, 00 грн (за телескопічний навантажувач, накладна №11 від 28.11.2022, договір №761 від 14.11.2022).
3.8. Північний офіс Держаудитслужби листом від 10.07.2023 звертався до Державної податкової служби України про надання інформації щодо системи оподаткування, серед іншого, Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант», у якому повідомлено, що відповідно до пункту 1.3.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на II квартал 2023 року, проводиться ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за період - з 01.01.2020 по 31.03.2023.
3.9. У ході ревізії встановлено, що в 2022 році на виконання умов договорів серед іншого, Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» здійснювалась реалізація товарно-матеріальних цінностей, вартість яких визначено з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 20%.
3.10. При цьому, відповідно до інформації з бази «Дані реєстру платників ПДВ», яка розміщена на офіційному порталі Державної податкової служби України, зазначено, що вказаним вище суб'єктам господарювання призупинялася реєстрація ПДВ для платників єдиного податку 3 групи 2% на період воєнного, надзвичайного стану.
3.11. Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області на виконання листа Північного офісу Держаудитслужби листом від 20.07.2023 повідомило, що Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» згідно даних ІКС «Податковий блок» з 24.10.2022 по теперішній час перебуває на спрощеній системі оподаткування третя група 2 відсотки. Підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.10.2021. Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» з 24.10.2022 призупинено реєстрацію ПДВ для платників єдиного податку 3 групи 2% на період воєнного, надзвичайного стану.
3.12. Північним офісом Держаудитслужби, за результатами розгляду звернення Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у листі від 11.10.2023 повідомлено, що відповідно до п. 1.3.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на II квартал 2023 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2023 року.
3.13. Проведеним заходом державного фінансового контролю встановлено ряд порушень, задокументованих в акті ревізії від 25.08.2023 № 31-30/367 (20 дек), підписаному посадовими особами Центральної бази 28.08.2023 із запереченнями, висновки на які Північним офісом Держаудислужби направлено 27.09.2023.
3.14. Матеріали ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за період з 01 січня 2020 року по 31 березня 2023 року передано до Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.
3.15. Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України зверталася з претензією від 01.09.2023 до Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» з вимогою перерахувати на рахунок покупця суму безпідставно сплачених в рахунок ПДВ грошових коштів у розмірі 2 737 501,01 грн. за договорами від 03.11.2022 № 683, від 14.11.2022 № 748, від 14.11.2022 № 761, від 24.11.2022 № 783 та від 25.11.2022 № 803.
3.16. Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» надало відповідь від 10.10.2023 на згадану вище претензію та повідомило, що неодноразово зверталося із заявами про застосування спрощеної системи оподаткування та з заявами про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, однак в одержаних витягах інформація про внесення змін до групи та ставки платника податку не була відображена. На дату укладання договорів у контрагента не було інформації, що останній перейшов на спрощену систему оподаткування. Продавець 14.12.2022 отримав інформацію, що перейшов на спрощену систему оподаткування з 24.10.2022 згідно з витягом № 83515.
3.17. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/2813/24 від 30.10.2024, яке набрало законної сили 16.04.2025, визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо відображення в Реєстрі платників єдиного податку відомостей про перехід Підприємством об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» на спрощену систему оподаткування та застосування ним ставки єдиного податку у розмірі 2 відсотки від доходу групи платників єдиного податку "3" з 24.10.2022. Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до Реєстру платників єдиного податку щодо дати переходу на спрощену систему оподаткування та застосування ставки єдиного податку у розмірі 2 відсотки від доходу та групи платників єдиного податку "3", вказавши датою переходу Підприємством об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» на спрощену систему оподаткування та застосування ним ставки єдиного податку у розмірі 2 відсотки від доходу та групи платників єдиного податку "3" з 13.12.2022.
3.18. В ході розгляду адміністративного спору суд встановив, що Підприємство об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» з 01.10.2021 зареєстровано платником ПДВ.
3.19. Підприємство об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» двічі, 14.10.2022 та 21.10.2022 зверталось до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування платника податку 3 групи, ставка у відсотках до доходу 2.00.
3.20. Натомість Підприємство об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» лише 13.12.2022 сформовало Витяг №83515 з реєстру платників єдиного податку, в якому вказано, що позивач з 24.10.2022 перейшов на спрощену систему оподаткування та перебуває на 3 групі платників єдиного податку зі ставкою 2 відсотки від доходу без реєстрації ПДВ.
3.21. В попередніх Витягах з реєстру платників єдиного податку від 18.10.2022 та 27.10.2022 записи щодо групи та ставки платника податку були відсутні.
3.22. В період з жовтня по листопад 2022 року згідно з ІКС «Єдиного вікна подання електронної звітності» Підприємством об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» подано на реєстрацію ряд податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень. Тому підприємство до 13.12.2022 оцінювало свій податково-правовий статус саме як платника ПДВ.
3.23. До справи долучено відповідь Головного управління ДПС у Львівській області на адвокатський запит представника відповідача 1 від 11.09.2025, у якому повідомлено, що Головне управління звернулось до Державної податкової служби України з метою отримання прав доступу для внесення у Реєстр платників єдиного податку зміни дати застосування ставки єдиного податку третьої групи у розмірі 2 % від доходу для платників третьої групи від 13.12.2022.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1.1. Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом у справі, що розглядається судом.
4.1.2. Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
4.1.3. Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
4.1.4. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 22.10.2019 у справі № 914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
4.1.5. Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Національної гвардії України.
4.1.6. Відповідно до п.3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про Національну гвардію України», до складу Національної гвардії України, зокрема, входять з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров'я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.
4.1.7. Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про Національну гвардію України» фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
4.1.8. Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну гвардію України» матеріально-технічне забезпечення органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України здійснюється головним органом військового управління Національної гвардії України та іншими органами виконавчої влади через відповідні військові частини Національної гвардії України в межах коштів, передбачених на зазначені цілі.
4.1.9. Положенням про Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2014 №1272 (в редакції наказу від 05.03.2021 №174), передбачено, що Центральна база ВТК є бюджетною неприбутковою установою, яка заснована на державній формі власності, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, та підпорядковується Головному управлінню Національної гвардії України.
4.1.10. Таким чином, Головне управління Національної гвардії України є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
4.1.11. До позовної заяви долучено листування прокуратури з позивачем та третьою особою.
4.1.12. Як встановив суд, Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону 09.08.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112340000199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України відносно військових посадових осіб Центральної бази виробничо-технологічної комплектації НГУ, які внаслідок недбалого ставлення до військової служби витратили бюджетні кошти у період дії правового режиму воєнного стану.
4.1.13. Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України листом від 14.08.2023 у відповідь на запит від Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо надання належним чином завірених копій договорів із додатками до них, укладених між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» протягом 2022 та 2023 років, у межах кримінального провадження від 09.08.2023 №42023112340000199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України надано наявні завірені належним чином копії запитуваних договорів із додатками до них. Окрім цього, повідомлено, що зобов'язання за договорами були виконані в повному обсязі та у визначений термін, відповідно претензійно - позовна робота не здійснювалась.
4.1.14. Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону листом від 12.10.2023 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, відповідно до ст. 1, 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» зверталась до Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України з запитом про надання інформації чи вживались Центральною базою ВТК заходи претензійно-представницького характеру задля стягнення заборгованості в сумі 2 737 501,00 грн по договорам, у тому числі і по договору укладеному Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» №761 про закупівлю товару за бюджетні кошти від 21.11.2022.
4.1.15. У відповідь на запит Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України повідомлено прокуратуру листом від 17.10.2023, що центральна база ВТК зверталась до Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» із вимогою про перерахування на рахунок покупця безпідставно сплачених в рахунок ПДВ коштів, на що товариством була надана відповідь, що описано судом у описовій частині рішення. Центральною базою ВТК повідомлено, що станом на 17.102023 заходи позовного характеру за вказаними прокуратурою фактами не вживались, щодо вжиття заходів позовного характеру Дарницькою спеціалізованою прокуратурою в інтересах держави в особі Центральної бази ВТК щодо стягнення з Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» заборгованості у розмірі 2 737 501,01 грн не заперечує.
4.1.16. З аналогічним запитом з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді прокуратура зверталась листом від 12.10.2023 до Головного управління Національної гвардії України про надання інформації, у відповідь на який Головним управлінням також повідомлено, що Головним управлінням Національної гвардії України заходи претензійно-представницького характеру не проводилися, в Головному управлінні Національної гвардії України немає заперечень щодо представництва інтересів держави в суді Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України.
4.1.17. Дарницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону листом від 10.11.2023 повідомлено Головне управління Національної гвардії України встановлення прокуратурою підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Головного управління Національної гвардії України шляхом пред'явлення позову про стягнення із Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» заборгованості у розмірі загальної вартості ПДВ у сумі 2 737 501,01 грн. за договорами від 03.11.2022 № 683, від 14.11.2022 № 748, 21.11.2022 № 761, від № 783 та від 25.11.2022 № 803 та повідомлено про пред'явлення вказаної позовної заяви до Господарського суду Львівської області.
4.1.18. Враховуючи наведене, прокурор вживав заходів щодо забезпечення позивачу можливості самостійної реалізації своїх функцій та стягнення заборгованості в судовому порядку, проте, такі вчинено не було.
4.1.19. Тому у цій справі прокурор не виступає як альтернативний суб'єкт звернення до суду, а правомірно звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі позивача - Головного управління Національної гвардії України.
4.2.1. Щодо суті позовних вимог суд, дослідивши представлені сторонами докази, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
4.2.2. Прокурор у справі просить суд визнати недійсним п. 3.1 договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість та стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 1 169 334,00 грн.
4.2.3. Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
4.2.4. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
4.2.5. Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
4.2.6. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
4.2.7. Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
4.2.8. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 Цивільного кодексу України).
4.2.9. Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
4.2.10. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України).
4.2.11. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
4.2.12. Податок на додану вартість, визначений в п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).
4.2.13. Верховна Рада України 15 березня 2022 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким визначено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням таких особливостей: платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
4.2.14. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, а також звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість (ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
4.2.15. Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року N 308.
4.2.16. Відповідно до підпункту 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом: з 1 квітня 2022 року - у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року; з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.
4.2.17. Як встановив суд, Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» з 01.10.2021 зареєстровано платником податку на додану вартість.
4.2.18. У жовтні 2022 року відповідач 1 двічі звертався із заявами про застосування спрощеної системи оподаткування через електронний кабінет платника податків, однак на дату укладання договору, щодо якого виник спір у справі, інформації, щодо переходу на спрощену систему оподаткування відповідач 1 не мав.
4.2.19. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/2813/24 від 30.10.2024, яке набрало законної сили 16.04.2025, зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області внести зміни до Реєстру платників єдиного податку щодо дати переходу на спрощену систему оподаткування та застосування ставки єдиного податку у розмірі 2 відсотки від доходу та групи платників єдиного податку "3", вказавши датою переходу Підприємством об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» на спрощену систему оподаткування та застосування ним ставки єдиного податку у розмірі 2 відсотки від доходу та групи платників єдиного податку "3" з 13.12.2022.
4.2.20. Вирішуючи адміністративний спір суд зазначив, що реєстрація позивача платником єдиного податку з вини податкового органу фактично відбулась лише 13.12.2022, однак з відображенням дати набуття позивачем статусу платника єдиного податку з 24.10.2022. Тобто, через неналежну роботу інформаційних систем податкового органу позивач не мав підтвердження набуття ним статусу платника єдиного податку.
4.2.21. В період з 14.10.2022 по 13.12.2022 Підприємство об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» обґрунтовано вважало себе платником податків на загальній системі оподаткування, в тому числі платником податку на додану вартість. Адміністративний суд зазначив, що платник податків не може нести відповідальності за несвоєчасне чи неналежне виконання контролюючим органом своїх повноважень. Наявність технічних проблем у функціонуванні електронних систем, адміністратором яких є податковий орган, не повинно створювати для платника податків перешкод у веденні господарської діяльності та не свідчить про недобросовісність поведінки такого платника податків у веденні податкового обліку.
4.2.22. Окрім того, суд врахував, що Підприємство об'єднання громадян (Релігійні організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант» у спірний період фактично не обмежував можливості позивачу, як платнику ПДВ, реєструвати податкові накладні. Вказана обставина, на переконання суду, свідчить про те, що податковий орган не розглядав позивача як платника єдиного податку, а визначав його податково-правовий статус саме як платника ПДВ, який має обов'язок нараховувати ПДВ на операції постачання товарів (робіт, послуг) та зобов'язаний виписувати і надсилати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні.
4.2.23. Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
4.2.24. Беручи до уваги преюдиційні обставини, встановлених у рішенні суду у справі №380/2813/24, господарський суд зазначає, що оскільки у реєстрі платників єдиного податку, після звернення відповідача про перехід на спрощену систему оподаткування були відсутні відомості про дату обрання переходу на спрощену систему оподаткування та дату застосування ставки та групи; відповідач 1 мав чинне та не анульоване свідоцтво платника ПДВ, а тому обґрунтовано вказав свій статус платника податку на прибуток на загальних підставах у п. 11.8 договору.
4.2.25. Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання недійсним пункт 3.1 договору від 21.11.2022 №761 у частині включення суми ПДВ у розмірі 1 169 334,00 грн до ціни договору, що укладений між Центральною базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України та Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) виробничий центр «Маркитант».
4.2.26. Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі загальної вартості ПДВ у сумі 1 169 334,00 грн за договором від 21.11.2022 № 761, суд зазначає таке.
4.2.27. Прокурор зазначає, що ПДВ у сумі 1 169 334,00 грн було сплачено поза межами договірних платежів, відповідач 1 безпідставно збагатився за рахунок набутих в сумі 1 169 334,00 грн коштів.
4.2.28. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
4.2.29. Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
4.2.30. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
4.2.31. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
4.2.32. Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
4.2.33. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
4.2.34. Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
4.2.35. Висновок щодо застосування стаття 1212 Цивільного кодексу України до подібних правовідносин, викладеного в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 10.02.2022 у справі № 916/707/21, тощо.
4.2.36. Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність заявленої вимоги про визнання недійсним п. 3.1. договору № 764 від 21.11.2022, сплачена відповідачем 2 на користь відповідача 1 вартість товару з урахуванням суми ПДВ не є безпідставною та здійснена на виконання договірних зобов'язань.
4.2.37. Підсумовуючи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
4.2.38. За наслідками вирішення спору судовий збір, сплачений прокурором, залишається за ним та відшкодуванню іншою стороною не підлягає.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06.10.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.