79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
02.10.2025 Справа № 914/2533/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Актив груп», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни, м. Дрогобич, Львівська обл,
про: стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 39 400, 00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Батьков В.В.;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвест-Актив груп» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 39 400, 00 грн.
Ухвалою від 27.08.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи на 23.09.2025.
Ухвалою від 23.09.2025 суд відклав судове засідання на 02.10.2025.
В судове засідання 02.10.2025 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити; представник відповідача не з'явився, причин неявки не вказав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 02.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвест-Актив груп» перерахувало на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни грошові кошти в розмірі 39 400, 00 грн. Однак, позивач стверджує, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини. Відтак, вважає грошові кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню. Вимога позивача про добровільне повернення коштів залишена відповідачем без відповіді.
Тому позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача 39 400, 00 грн безпідставно збережених коштів.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів повернення грошових коштів не подав.
Ухвали суду були направлені Фізичній особі-підприємцю Федькович Мар'яни Михайлівни, на юридичну адресу: АДРЕСА_1 , яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
17.09.2025 на адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 27.08.2025, із зазначенням причин повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою Фізичної особи-підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни, то в силу вимог статті 242 ГПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи/
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Відповідачі відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представили, позовні вимоги не заперечили, доказів сплати заборгованості не подали.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
09.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвест-Актив груп» було помилково здійснено платіж у розмірі 39 400, 00 грн на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни , що підтверджується платіжною інструкцією №829 від 09.07.2025.
Позивач стверджує, що між ТОВ “Інвест-Актив груп» та ФОП Федькович Мар'яною Михайлівною відсутні договірні відносини, жоден правочин не укладався, жодні рахунки на оплату Позивачу від ФОП Федькович М.М. не надходило. Вказана у призначенні платежу: видаткова накладна № 26 від 09.07.2025, була помилково зазначена бухгалтером позивача.
28.07.2025 позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача вимогу від 28.07.2025 Вих.№07/28-01 про повернення помилково сплачених коштів, однак, така була залишена відповідачем без відповіді.
На момент розгляду справи грошові кошти в сумі 39 400, 00 грн позивачу повернуті не були, що й стало підставою для звернення до суду з позовом про захист порушених прав.
Оцінка суду.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондиційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:
1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони мали намір укласти договір поставки товару.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності господарських правовідносин між сторонами та, як наслідок, наявність у позивача зобов'язання перерахувати відповідачу грошових коштів в сумі 39 400, 00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставне отримання та збереження відповідачем грошових коштів у розмірі 39 400, 00 грн.
Відповідач позицію позивача не спростував, доказів на підтвердження існування господарських правовідносин між сторонами суду не надав.
За таких обставин суд визнає законними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 39 400, 00 грн.
Судові витрати.
Оскільки, спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.
Відтак до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 2422, 40 грн сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 76-78, 86, 129, 236-241, 252 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Актив Груп» (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 41; ЄДРПОУ 39458359) 39 400, 00 грн та 2422, 40 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного
господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.