ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/8517/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піранья Тех" (Львівська обл., м.Дрогобич)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ОНІКЗ" (м. Київ)
про стягнення 1 470 000,00 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Піранья Тех" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ОНІКЗ" про стягнення 1 470 000,00 грн збитків за договором на виконання робіт №1 від 14.03.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
14.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
28.08.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
29.08.2025 від відповідача надійшла заява про вступ у справу представника.
Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Піранья Тех" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ОНІКЗ" (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт № 1 (далі - Договір), за умовами п.п. 1.1., 1.2 якого найменування робіт: розробка, налагодження та випробовування комплексу наведення БПЛА та керування артилерійським вогнем, шифр "СІГМА-Н" (далі - Продукція). Виконавець зобов'язується виконати роботи зазначені у відомості виконання (додаток 2), а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.
Згідно п. 2.1 Договору, виконання робіт здійснюється відповідно до тактико-технічного завдання (додаток 1) у частині, що стосується предмету Договору та не суперечить чинному законодавству України.
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що приймання Замовником Продукції за Договором оформляється Актом виконання робіт за формою, встановленою Сторонами в Додатку № 4 до цього Договору. Датою виконання зобов'язань щодо виконання робіт є дата підписання Замовником акту виконання робіт.
У п. 3.1 Договору сторони погодили, що ціна Договору згідно Протоколу договірної ціни (додаток 3) становить 5 460 000,00 грн. Попередня оплата здійснюється на підставі рахунку Виконавця.
Відповідно до п. 3.3 Договору Виконавець надає Замовнику щомісячний Звіт на виконані роботи.
Термін виконання робіт за договором становить 180 календарних днів (п. 4.1 Договору).
Сторони у п. 9.1 Договору погодили, що Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.08.2024,а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду.
Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).
За ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
За умовами частини 3 статті 651 ЦК України в разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем платіжними інструкціями № 2732 від 12.04.2024, № 3395 від 10.07.2024, № 3689 від 16.08.2024 та № 3842 від 06.09.2024 перераховано на рахунок відповідача кошти в загальному розмірі 1 470 000,00 грн.
Таким чином, позивач стверджує, що він належним чином та у повному обсязі виконав свій обов'язок по оплаті послуг за Договором, натомість відповідач, отримавши оплату, до виконання свої зобов'язань за Договором не приступив, жодних послуг за Договором позивачу не надав.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що роботи, зазначені у Договорі, мають виконуватись у 6 окремих етапів, і виконання етапу № 3 покладено на позивача, як замовника. Відтак, затримка виконання етапу № 3 безпосередньо впливає на подальше виконання договору.
Проте, такі доводи відповідача відхиляються, оскільки суду не надано жодних доказів виконання відповідачем будь-яких робіт за Договором, в тому числі етапів №1 та № 2.
За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів виконання робіт за Договором на суму 1 470 000,00 грн матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 470 000,00 грн попередньої оплати є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, та підлягають задоволенню.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ОНІКЗ" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, будинок 14, офіс 16/69; ідентифікаційний код 37717066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Піранья Тех" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Грушевського, 170; ідентифікаційний код 43260234) 1 470 000 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч) грн 00 коп. та 17 640 (сімнадцять тисяч шістсот сорок) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 29.05.2025.
Суддя Т.М. Ващенко