ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2025Справа № 910/14201/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/14201/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк»
про стягнення 3953286,18 грн
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про стягнення 3953286,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, зобов'язання за яким забезпечено договором поруки №SA-UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 з відповідачем-2, у зв'язку з чим позивачем заявлено до солідарного стягнення борг у розмірі 1862427,84 грн, пеню у розмірі 869860,64 грн, 3% річних у розмірі 72610,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 183351,60 грн та збитки за послуги з повернення предмету лізингу та його ремонт у розмірі 965035,33 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 зобов'язано Управління ДМС у Рівненській області та Відділ центру надання адміністративних послуг Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14201/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачам строк на подачу відзиву на позовну заяву та призначено підготовче засідання у справі на 18.12.2024.
18.12.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
У судовому засіданні 18.12.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про встановлення сторонам строку на подачу заяв по суті спору, відкладення підготовчого засідання у справі до 04.02.2025.
20.12.2024 року через відділ діловодства суду від Відділу центру надання адміністративних послуг Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області надійшов лист №1619/04-05 від 20.12.2024, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 уродженка с-ща Клесів, була зареєстрована у АДРЕСА_1 , з 19.06.2012, втім 02.10.2023 року знята з реєстрації місця проживання за свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , актовий запис №91 від 29.09.2023 року.
23.12.2024 року через відділ діловодства суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ДМС України Управління державної міграційної служби України в Рівненській області надійшов лист №5601.15-4278/56.15-24 від 23.12.2024, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Знята з реєстраційного обліку 02.10.2023, як померла.
У судовому засіданні 04.02.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов'язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області, Клесівську селищну раду Сарненського району Рівненської області, Сарненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області надати суду витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 та відкладено підготовче засідання у справі на 25.02.2025.
24.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зауважив, що з урахуванням приписів статтей 607, 608, 1219 Цивільного кодексу України, зобов'язання за договором поруки є припиненими, оскільки у зв'язку зі смертю поручителя його зобов'язання за договором поруки не входять до складу спадщини, особливо враховуючи, що на момент його смерті був відсутній судовий спір щодо стягнення заборгованості за договором поруки.
04.03.2025 року через відділ діловодства суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області надійшов лист №111/998/09.5-04-05 від 24.02.2025 на виконання вимог ухвали суду постановленої у судовому засіданні 04.02.2025, разом з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Судове засідання, призначене на 25.02.2025, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 призначено судове засідання у справі на 25.04.2025.
У судовому засіданні 25.04.2025 суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 06.05.2025.
У судовому засіданні 06.05.2025 суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 13.05.2025.
06.05.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), в якій позивач просив суд прийняти відмову від позовних вимог до ОСОБА_1 та закрити провадження в частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 3953286,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3953286,18 грн та закрито провадження у справі №910/14201/24 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» до ОСОБА_1 .
Разом з тим, у судовому засіданні 13.05.2025, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
09.07.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІСТ «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» надійшли пояснення щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості та порядку розрахунку 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Під час розгляду справи по суті, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 17.07.2025.
У судове засідання 17.07.2025 представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що представники сторін були належним чином повідомлені про розгляд даної справи і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.
Відповідно до частини 3 статі 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У судовому засіданні 17.07.2025 року судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
19.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (далі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» (далі - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC (далі - договір), предметом якого за умовами пункту 2.1 лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку №1 до цього договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами.
Відповідно до пункту 1.1, 1.2 договору «Загальні Умови» - загальні умови договорів фінансового лізингу №UA484L-21-EDOC від 19 липня 2021 р., підписані представниками лізингоодержувача і лізингодавця. Інші терміни й визначення, використані в цьому договорі з великої букви, мають те ж значення, що й у загальних умовах, за винятком випадків, коли інше прямо встановлено цим договором.
Цей договір укладений відповідно до загальних умов, які є невід'ємною частиною цього договору. При виконанні цього договору сторони керуються загальними умовами так, якби положення зазначених загальних умов були б включені в текст цього договору (з врахуванням відповідної їх інтерпретації стосовно цього договору), у тому числі, при виконанні цього договору сторони мають обов'язки і права, передбачені загальними умовами. У разі наявності протиріч між цим договором та загальними умовами застосовуються/матимуть перевагу положення цього договору (пункт 2.2 договору).
Згідно пункту 2.3, 2.4 договору валютою зобов'язання та валютою платежу за цим договором є українська гривня. При цьому у випадках, передбачених цим договором, розмір грошових зобов'язань може визначатись як гривневий еквівалент суми в базовій валюті. «Курс Гривні до Базової Валюти» - курс пропозиції (ask) базової валюти на міжбанківському валютному ринку за інформацією, розміщеною на веб-сайті http://www.udinform.com на час закриття торгів. У разі, якщо фактичний курс купівлі базової валюти лізингодавцем з урахуванням усіх комісій і зборів є вищим, ніж курс пропозиції (ask) базової валюти на міжбанківському валютному ринку, то курс гривні до базової валюти визначається як курс, за яким було здійснено останнє придбання лізингодавцем базової валюти в його обслуговуючому банку або через його обслуговуючий банк, за умови, що таке придбання було вчинене впродовж 10 календарних днів (включно) до дня визначення курсу гривні до базової валюти. Курс гривні до базової валюти станом на дату, яка передує даті укладання цього договору - 27,255 гривень за 1 USD.
За умовами пункту 2.5, 2.6 договору «Базова Валюта» - USD. «Період Нарахування» - календарний місяць.
Відповідно до пункту 3.1 договору характеристики й дані, які дозволяють визначити предмет лізингу, що передається лізингодавцем у лізинг лізингоодержувачу за цим договором, зазначені в специфікації, що є додатком №1 до цього договору.
У пункті 3.2.1 договору сторони погодили, що в період з дня укладення цього договору до моменту передачі предмета лізингу вартість предмета лізингу становить гривневий еквівалент 85000,00 (вісімдесят п'ять тисяч доларів 00 центів), що за курсом гривні до базової валюти станом на дату, яка передує даті укладання цього договору, складає 2 316 675,00 грн (два мільйона триста шістнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 386112,50 грн (триста вісімдесят шість тисяч сто дванадцять гривень 50 копійок).
Пунктом 3.2.3 договору встановлено, що вартість предмету лізингу за договором купівлі-продажу №CL1064 від 19 липня 2021, укладеним між лізингодавцем та продавцем предмету лізингу, становила гривневий еквівалент 85000,00 USD (вісімдесят п'ять тисяч доларів 00 центів), що за курсом гривні до базової валюти станом на дату, яка передує даті укладення договору купівлі-продажу складає 2316675,00 грн (два мільйона триста шістнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ - 386112,50 грн (триста вісімдесят шість тисяч сто дванадцять гривень 50 копійок).
Згідно пункту 3.5 договору місцем використання предмету лізингу буде: вся територія України, окрім АР Крим, Донецької та Луганської областей. В разі необхідності переміщення предмету лізингу за вказані межі, лізингоодержувач повинен попередити лізингодавця та отримати його письмову згоду на переміщення предмету лізингу за 10 робочих днів. Вивіз та використання предмета лізингу на територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим є забороненим. Порушення цієї заборони є підставою для лізингодавця розірвати договір в односторонньому позасудовому порядку за процедурою, встановленою розділом 17 загальних умов. Лізингоодержувачу забороняється переміщати та здійснювати експлуатацію предмета лізингу на території, де діє правовий режим воєнного стану, надзвичайної ситуації, оголошена мобілізація, ведуться бойові дії (в тому числі території, безпосередньо прилеглі до району ведення бойових дій), має місце спроба захоплення державної влади або зміни конституційного ладу України шляхом насильства або мають місце інші події надзвичайного характеру, які можуть завдати шкоди людям та майну. Якщо на момент введення воєнного стану, надзвичайної ситуації, оголошення мобілізації або початку бойових дій предмет лізингу знаходиться на відповідній території, лізингоодержувач зобов'язаний негайно перемістити предмет лізингу за межі вказаної території, а якщо відповідний правовий режим введений або оголошений на всій території України - забезпечити схоронність предмета лізингу за місцем його знаходження і на першу вимогу лізингодавця за власний рахунок передати предмет лізингу на зберігання лізингодавцеві або вказаній ним третій особі в строк та за адресою, які зазначені в такій вимозі. Порушення цих зобов'язань лізингоодержувачем є підставою для лізингодавця розірвати договір в односторонньому позасудовому порядку за процедурою, встановленою розділом 17 загальних умов. Окрім того, якщо на території використання предмета лізингу у встановленому законодавством буде введений правовий режим воєнного стану, надзвичайної ситуації, буде оголошена мобілізація, розпочнуться бойові дії або спроба захоплення державної влади або зміни конституційного ладу України шляхом насильства, або стануться інші події надзвичайного характеру, які можуть завдати шкоди людям та майну, лізингодавець матиме право на власний розсуд, шляхом направлення лізингоодержувачу відповідного письмового повідомлення, розірвати договір в односторонньому позасудовому порядку за процедурою, встановленою розділом 17 загальних умов. Настання обставин, які зумовлюють виникнення у лізингодавця прав, зазначених у цьому п. 3.5, не потребує підтвердження торгово-промисловою палатою або будь-якою іншою установою чи особою.
За умовами пункту 3.6 договору в якості продавця предмета лізингу лізингоодержувач обрав ТОВ з ІІ «ЦЕППЕЛІН УКРАЇНА ТОВ», з місцезнаходженням за адресою 03022, Київ, вул. Васильківська, 34.
Відповідно до пункту 4.1 договору загальна сума лізингових платежів за договором складається з: відшкодування вартості предмета лізингу (основного боргу лізингоодержувача); процентів.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю авансовий лізинговий платіж у розмірі: 25500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот доларів 00 центів) USD, що станом на дату, яка передує даті укладання цього договору, становить 695002,50 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч дві гривні 50 копійок), в тому числі ПДВ 115833,75 (сто п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні 75 копійок). Оплата авансового лізингового платежу здійснюється у валюті платежу за курсом гривні до базової валюти станом на дату, що передує даті укладання цього договору або за курсом гривні до базової валюти станом на дату, що передує даті платежу у випадку зміни курсу гривні до базової валюти станом на дату, яка передує даті платежу, більш ніж на 1% в порівнянні з курсом гривні до базової валюти на дату, що передує даті укладання цього договору. Авансовий лізинговий платіж сплачується в рахунок відшкодування вартості предмета лізингу (основного боргу). Розрахунок сум авансового лізингового платежу за окремими одиницями міститься в додатку №2. Авансовий лізинговий платіж сплачується лізингоодержувачем протягом 10 днів з моменту підписання цього договору.
За отримання у лізинг предмета лізингу лізингоодержувач виплачує лізингодавцю комісійну винагороду у розмірі: 892,50 (вісімсот дев'яносто два долари 50 центів) USD, що станом на дату, яка передує даті укладання цього договору, становить 24325,09 (двадцять чотири тисячі триста двадцять п'ять гривень 09 копійок). В разі відсутності поставки предмету лізингу та/або розторгнення договору за ініціативою лізингоодержувача, сплачена комісійна винагорода не повертається (пункт 4.3 договору).
Згідно пункту 4.4 договору лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому додатком №3 до цього договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів. У разі зміни курсу гривні до базової валюти станом на дату, яка передує даті передачі, більш ніж на 1% в порівнянні з курсом гривні до базової валюти на дату, що передує даті укладання цього договору, лізингодавець підготовить та надасть/надішле лізингоодержувачу уточнений загальний графік платежів в якому загальна сума лізингових платежів, розрахована у базовій валюті на дату передачі, дорівнюватиме загальній сумі лізингових платежів у базовій валюті на дату укладання цього договору. У разі, якщо лізингоодержувач не надасть/не надішле лізинодавцеві підписаний лізингоодержувачем уточнений загальний графік платежів, вважається, що уточнений загальний графік платежів набрав чинності через 10 днів після його направлення лізингоодержувачу незалежно від його фактичного отримання та/чи підписання лізингоодержувачем, і такий уточнений загальний графік платежів стає невід'ємною частиною цього договору. Кінцевою датою сплати для першого лізингового платежу після авансового платежу є: в разі, якщо передача предмета лізингу лізингодавцеві відбулася з 1 по 15 число відповідного місяця - перше число місяця, наступного за місяцем відповідної дати передачі; в разі, якщо передача предмета лізингу Лізингодавцеві відбулася після 15 числа відповідного місяця - перше число другого місяця, відраховуючи від місяця дати передачі. За 5 банківських днів до кінцевої дати сплати у відповідному періоді нарахування (не включаючи кінцеву дату сплати) лізингодавець може надіслати лізингоодержувачеві рахунок-фактуру на вказану у відповідному договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. Рахунок-фактура, виставлений лізингодавцем, зазначає окремо суму відшкодування вартості предмета лізингу та суму процентів, що підлягають сплаті за відповідний період нарахування. При зміні законодавства України, що регулює питання нарахування та сплати податку на додану вартість на суму процентів у складі лізингового платежу, а саме виключення процентів з переліку платежів, нарахування та сплата яких не підлягає оподаткуванню ПДВ, розмір процентів у складі лізингових платежів за відповідний період, що нараховуються згідно умов цього договору, підлягає зміні та перерахунку. В такому випадку лізинговий платіж збільшується на суму ПДВ, яку лізингодавець нараховує на частину процентів у складі лізингового платежу. Неотримання рахунку-фактури або несвоєчасне отримання рахунку-фактури не звільняє лізингоодержувача від зобов'язання по сплаті відповідного лізингового платежу у строки та у сумі, що встановлені відповідним договором та вказаними у уточненому загальному графіку платежів.
Відповідно до пункту 4.5 договору викупна ціна - це ціна, за якою лізингодавець зобов'язаний передати предмет лізингу у власність лізингоодержувача за договором купівлі-продажу по закінченню терміну дії цього договору. Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу у власність і сплатити викупну ціну. Розмір викупної ціни визначається загальними умовами.
Пунктом 5.1 договору визначено, що лізингоодержувач передає лізингодавцю наступні документи (Розділ 16 загальних умов), зокрема, договір поруки, укладений із ОСОБА_1 .
Строк лізингу для цілей даного договору становить 36 місяців (пункт 6.1 договору).
Згідно пункту 9.1 договору всі інші умови лізингу за цим договором визначаються згідно загальних умов.
Додатком №1 до договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 сторони погодили специфікацію (далі - специфікація), за умовами якої визначено, що колісний екскаватор-навантажувач Caterpillar, модель 428, кількість - 1 (одна) штука, включає в себе двигун: 3054С DITA Tier 2, потужність на маховику: 68,5 кВт, механічна коробка передач повнопривідна трансмісія, задній міжколісний диференціал зі 100% блокуванням, лінії для приводу навісного обладнання (3 шт.), шини: Michelin 12.5 80-18/18.4 26, кабіна з кондиціонером повітря і обігрівачем, телескопічне руків'я, пристрій швидкої заміни навісного обладнання механічний (444-7500), ківш екскаватора Сaterpillar, підсилений, 610 мм, 240 л,с зубами на болтах, ківш фронтального навантажувача MP 1,03 м3 - багатофункціональний, щелепний, передні пластикові крила, звукова сигналізація заднього ходу, 8 ліхтарів робочого освітлення на кабіні, освітлення для руху по шляхах загального призначення, проблисковий маячок, пластина для номерного знаку, система Product Link PL243, ключ запалювання (5P8500) = 2 шт., шприц для мастил (8F9866) = 1 шт., тюби мастил (6351) = 12 шт., папір в рулонах (TB000181) = 1 шт.
Додатком №3 до договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 сторони погодили загальний графік лізингових платежів, в якому сторони визначили, що лізингоодержувач здійснює 36 платежів на суму 59444,06 грн з ПДВ, що включають в себе відсотки та відшкодування частини вартості предмету лізингу. Загальна сума лізингових платежів становить 2139986,16 грн, в тому числі 518313,66 грн за відсотками та 1621672,50 грн за відшкодування частини вартості предмета лізингу.
На виконання умов пунктів 2.1, 3.6 договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 та загальних умов договору фінансового лізингу № UA484L-21-EDOC, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ», як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу обладнання CL1064 (далі - договір купівлі-продажу) предметом якого, за умовами пункту 1.1 якого відповідно до цього договору та на умовах ним визначених продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію (далі по тексту - «Обладнання»): 1 (один) новий колісний екскаватор-навантажувач Caterpillar, модель 428.
Відповідно до пункту 1.2, 1.3 договору купівлі-продажу технічні характеристики обладнання повинні відповідати технічній специфікації зазначеній в додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною його частиною. Кількість обладнання, що поставляється: 1 (одна) шт.
Згідно пункту 1.4 договору купівля-продаж обладнання за цим договором здійснюється з метою їх передачі лізингоодержувачу за договором фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від « 19» липня 2021 р.
Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу встановлено, що продаж обладнання здійснюється за узгодженою між сторонами договірною ціною, яка відповідає рівню звичайних цін і складає 850000,00 (вісімдесят п'ять тисяч, 00) доларів США, що за максимальним курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією, розміщеною на веб-сайті http://www.udinform.com) на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору складає 2316675,00 (два мільйони триста шістнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять,00) грн, в тому числі ПДВ - 386112,50 грн, і підлягає перерахунку за курсом, що додаткового узгоджується сторонами на день оплати покупцем, у відповідності з п. 2.3. Зазначена в цьому пункті договору ціна продажу встановлена за домовленістю сторін, є остаточною і змінам не підлягає, за виключенням випадку, викладеного в п. 2.3.
За умовами пункту 2.5 договору купівлі-продажу продавець засвідчує, що зазначена в цьому договорі договірна ціна є вигідною для нього, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких для нього обставин і повністю його задовольняє.
Відповідно до пункту 3.4 договору купівлі-продажу обладнання передається продавцем та приймається покупцем за наступною адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Чайки, 4, якщо інше не буде погоджено Сторонами в письмовій формі.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 24 місяців, за виключенням випадку дострокового розірвання відповідно до умов цього договору та положень чинного законодавства, або до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором (пункт 9.1 договору купівлі-продажу). Для випадків підписання договору за допомогою електронного документообігу момент підписання договору визначається як дата отримання стороною, яка направила підписаний договір, відомостей, що надаються системою електронного документообігу, про підписання договору другою стороною, а в разі надходження відомостей про підписання договору другою стороною у неробочий день, датою укладення договору буде визнаватися наступний робочий день. У разі, якщо момент підписання електронного договору відрізняється від дати, вказаної у самому договорі на титульному аркуші або у заголовку документа або в його тексті, така дата означає день, коли документ був створений з метою підписання сторонами з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Додатком №1 до договору купівлі-продажу обладнання № CL1064 від « 19» липня 2021 р. сторони погодили технічну специфікацію, згідно якої 1 (один) новий Колісний екскаватор- навантажувач Caterpillar, модель 428, включає в себе: двигун: 3054С DITA Tier 2, потужність на маховику: 68,5 кВт, механічна коробка передач, повнопривідна трансмісія, задній міжколісний диференціал зі 100% блокуванням, лінії для приводу навісного обладнання (3 шт.), шини: Michelin 12.5 80-18/18.4 26, кабіна з кондиціонером повітря і обігрівачем, телескопічне руків'я, пристрій швидкої заміни навісного обладнання, механічний (444-7500), ківш екскаватора Сaterpillar, підсилений, 610 мм, 240 л, із зубами на болтах, ківш фронтального навантажувача MP 1,03 м3 - багатофункціональний, щелепний, передні пластикові крила, звукова сигналізація заднього ходу, 8 ліхтарів робочого освітлення на кабіні, освітлення для руху по шляхах загального призначення, проблисковий маячок, пластина для номерного знаку, система Product Link PL243, ключ запалювання (5P8500) = 2 шт., шприц для мастил (8F9866) = 1 шт., тюби мастил (6351) = 12 шт., папір в рулонах (TB000181) = 1 шт.
Як зазначає позивач і не заперечується відповідачем, на виконання умов договору останнім було сплачено позивачу авансовий платіж у розмірі, відповідно до п. 4.2 договору, а також комісійну винагороду у розмірі, відповідно до п. 4.3 договору.
У подальшому, 20.09.2021 року на виконання умов договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» об'єкт лізингу, а саме: колісний екскаватор-навантажувач Caterpillar, модель 428, серійний номер CAT00428ELD00768, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання №166 від 20.09.2021 та видатковою накладною №166 від 20.09.2021, які підписані уповноваженими представника сторін та скріпленні печатками, без будь-яких зауважень та заперечень.
20.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» було підписано додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 (далі - додаткова угода №1), за умовами пункту 1 якої сторони домовились про, встановлення уточненого загального графіку платежів до договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, а саме: з 01.11.2021 по 01.10.2024 (включно) (за період з жовтня 2021 по вересень 2024) сплачувати щомісячно загальну суму основного боргу з урахуванням щомісячних відсотків та відшкодування частини вартості предмету лізингу, в сумі 58200,87 грн з ПДВ. Разом до сплати 2095231,28 грн з ПДВ, в тому числі 507473,82 грн - відсотки та 1587757,50 грн - відшкодування частини вартості предмету лізингу з ПДВ.
Позивач зазначає, а відповідач, у свою чергу не спростовує, що ТОВ «ПП Старк» на виконання умов пункту 4.4 договору та додаткової угоди №1 було сплачено на користь позивача лізингові платежі лише за листопад 2021 року - січень 2022 року на загальну суму 174602,61 грн та не здійснило сплату лізингових платежів за період з лютого 2022 по вересень 2024 (включно).
30.08.2024 року позивач направив відповідачу повідомлення №45/08 від 30.08.2024 про порушення договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист №0504042591856 від 30.08.2024, списку згрупованих відправлень від 30.08.2024 та фіскального чеку від 30.08.2024. У вказаному повідомленні позивач зауважив, що відповідач порушує умови договору, а саме не сплачує лізингові платежі починаючи з лютого 2022, у зв'язку з чим станом на 20.08.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 1746026,10 грн.
17.09.2024 року позивачем було направлено відповідачу повідомлення №49/09 від 17.09.2024 про відмову від договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень від 17.09.2024 та фіскального чеку від 17.09.2024. У вказаному повідомленні позивач з огляду на невиконання відповідачем п. 4.4 договору та додаткової угоди №1 до договору, а саме несплату лізингових платежів з лютого 2022 та утвореною за наслідками несплати заборгованості станом на 17.09.2024 у розмірі 1804226,97 грн, керуючись ч. 4 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 17.3 ст. 17 Загальних умов до договору, відмовився від договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021.
19.09.2024 року позивач направив відповідачу вимогу №51/09 від 19.09.2024 про виплату пені за договором фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, що підтверджується копією описом вкладення у цінний лист №0504054674080 від 19.09.2024, списку згрупованих відправлень від 19.09.2024 та фіскального чеку від 19.09.2024. У якій позивач вимагав від відповідача сплатити пеню на підставі пункту 14.9 Загальних умов до договору, у зв'язку з несплатою відповідачем лізингових платежів в сумі 424607,24 грн.
Однак, відповідач вимоги значених повідомлень та вимоги не задовольнив, як і не надав будь-якої відповіді, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.
Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів визначає Закон України «Про фінансовий лізинг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У статті 1 зазначеного Закону передбачено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. 2, 3 ст. 806 Цивільного кодексу України).
За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.
Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.
Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Так, статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно статті 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.
Судом встановлено, що предметом договору лізингу за умовами пункту 2.1 є те, що лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку №1 до цього договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами.
Відповідно до пункту 1.1 договору «Загальні Умови» - загальні умови договорів фінансового лізингу №UA484L-21-EDOC від 19 липня 2021 р., підписані представниками лізингоодержувача і лізингодавця (далі - Загальні умови).
Згідно підпункту 17.2.1.1 пункту 17.2 Загальних умов лізингодавець вправі відмовитися від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, у кожному з наступних випадків: лізингоодержувач: (А) не здійснив у строк, установлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або (Б) здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або (В) прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленим договором.
Пунктом 17.3 Загальних умов встановлено, що у випадку відмови лізингодавця від виконання договору згідно з пунктом 17.2 Загальних умов, лізингодавець повідомить про це лізингоодержувача в письмовій формі. У зазначеному повідомленні лізингодавець зазначить відповідну підставу розірвання такого договору з переліку, наведеного в пункті 17.2 Загальних умов, а також зажадає повернення предмета лізингу із вказівкою дати, місця й способу повернення предмета лізингу, передбаченого таким договором. Відмова від договору є вчиненою з моменту, коли лізингоодержувач довідався або міг довідатися про таку відмову. Для цілей цих Загальних умов і відповідного договору вважається, що лізингоодержувач міг довідатися про відмову від договору на восьмий календарний день після дня направлення йому повідомлення про відмову від договору, незалежно від фактичного отримання лізингоодержувачем такої відмови. Після вчинення відмови від договору: лізингоодержувач втрачає право на володіння і користування предметом лізингу з дати повернення предмета лізингу, вказаної у повідомленні про відмову від договору. Припиняється нарахування лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу з дати вчинення відмови від договору, визначеної згідно пункту 17.3 Загальних умов, при цьому нарахування процентів не припиняється до фактичного повернення предмета лізингу. Зобов'язання сторін, передбачені договором, продовжують бути чинними до їх виконання сторонами, за виключенням тих зобов'язань, які за своєю суттю не можуть бути чинними після відмови від договору і втрати лізингоодержувачем права на володіння та користування предметом лізингу. Предмет лізингу, передбачений договором, від виконання якого лізингодавець відмовляється згідно пунктом 17.2 Загальних умов, підлягає поверненню лізингодавцеві відповідно до правил, визначених в розділі 18 Загальних умов. У тому числі, крім іншого, лізингоодержувач буде зобов'язаний забезпечити доступ представників лізингодавця до фактичного місця перебування предмета лізингу, включаючи службові й виробничі приміщення лізингоодержувача, з метою вилучення предмета лізингу, а також вчинити інші дії, передбачені розділом 18 Загальних умов. Якщо лізингоодержувач не виконує свого обов'язку по поверненню предмету лізингу до дати повернення предмета лізингу, вказаної у повідомленні лізингодавця про відмову від договору, він сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 20% від вартості предмету лізингу, зазначеної в договорі, без врахування зносу та амортизації. Всі грошові кошти, отримані лізингодавцем від лізингоодержувача після невиконання лізингоодержувачем обов'язку з повернення предмета лізингу зараховуються лізингодавцем в першу чергу в рахунок неустойки, встановленої цим пунктом Загальних умов.
Крім того, частина 4 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначає, що після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом. Повернення предмета договору фінансового лізингу за виконавчим написом нотаріуса здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вчинення виконавчого напису про витребування предмета договору фінансового лізингу здійснюється нотаріусом відповідно до вимог та в порядку, встановлених главою 14 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об'єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об'єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу.
Як встановлено судом, в даному випадку, відповідач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором лізингу, у зв'язку з чим, керуючись частиною 4 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» та підпунктом 17.3 пункту 17 Загальних умов, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» про відмову від договору фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 (повідомлення №49/09 від 17.09.2024 направлене відповідачу 17.09.2024)
На даний час предмет лізингу за договором №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 повернуто позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і не заперечується сторонами.
Втім, як наголошує позивач на дату розірвання (дострокового припинення) договору лізингу відповідач мав заборгованість зі сплати лізингових платежів, які підлягали сплаті відповідно до передбачених графіком дат платежу за період з лютого 2022 по вересень 2024 в загальному розмірі 1862427,84 грн, що складається з 1452337,87 грн - відшкодування частини вартості предмету лізингу з ПДВ та 410089,97 грн - відсотків за користування предметом лізингу.
Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
При цьому, частиною 1 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Отже, оскільки наслідком відмови від договору є його розірвання згідно підписаних сторонами Загальних умов до договору лізингу, то у ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» відсутній обов'язок надати предмет лізингу у майбутньому у власність ТОВ «ПП Старк» і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.
У пункті 6.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 зазначено, що лізингодавець не може вимагати і повернення об'єкта лізингу, і відшкодування вартості об'єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.
У постанові від 09.07.2018 у справі № 911/2449/17 Верховний Суд зазначив, що наслідком розірвання договору є відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.
Враховуючи наведене та те, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування частини вартості предмета лізингу з ПДВ, яке залишилося у власності позивача та було ним повернуто, є безпідставними, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1452337,87 грн, які є відшкодуванням (компенсацією) частини вартості предмету лізингу.
У той же час, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної сплати платежів, які є винагородою лізингодавцю (відсотки за користування предметом лізингу) за період з лютого 2022 по вересень 2024 підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 410089,97 грн.
Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.
Відповідно до пункту 14.9 Загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу лізингоодержувача, лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням Загальних умов), і по дату фактичної сплати лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі. Така пеня нараховується на фактичну суму заборгованості за кожний окремий період нарахування.
Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення лізингодавцем лізингоодержувачеві письмової вимоги про виплату такої пені. Лізингоодержувач зобов'язаний здійснити сплату пені, передбаченої цим пунктом, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання такої вимоги лізингодавця. Збитки, завдані лізингоодержувачем лізингодавцеві у зв'язку з простроченням сплати платежів лізингоодержувача, відшкодовуються лізингоодержувачем у сумі понад зазначену пеню.
Сплата лізингоодержувачем пені, зазначеної в першому абзаці цього пункту 14.9, не звільняє лізингоодержувача від виконання своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів.
При цьому, пунктом 21.4 Загальних умов визначено, що обмеження в шість місяців для нарахування штрафних санкцій, встановлене статтею 232 Господарського кодексу України, до штрафних санкцій, передбачених відповідним договором та/чи Загальними Умовами, не застосовується. Нарахування штрафних санкцій (неустойки тощо) за прострочення виконання зобов'язань, передбачених відповідним договором та/чи цим Загальними умовами здійснюється протягом усього строку прострочення, починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відтак, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо здійснення лізингових платежів належним чином не виконав, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пунктів 14.9, 21.4 Загальних умов до договору лізингу, позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 869860,64 грн.
Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 183351,60 грн та 3% річних в розмірі 72610,77 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, за розрахунками суду, оскільки договір фінансового лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021 є розірваним, а відтак у відповідача відсутній обов'язок сплачувати позивачу вартість предмета лізингу, у зв'язку з чим позивач має право нарахувати пеню, 3% річних та інфляційні втрати за вказані періоди лише на частину лізингового платежу (відсотки за користування об'єктом лізингу).
Таким чином, за розрахунком суду, здійсненим в межах визначених позивачем періодів на суму щомісячних лізингових платежів в частині відсотків за користування об'єктом лізингу, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 258294,12 грн, 3% річних у розмірі 20812,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 63165,21 грн, в іншій частині цих позовних вимог позивачу належить відмовити.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суму збитків (витрат), які були понесені та можуть бути понесені ним, в сумі 965035,33 грн.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об'єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов'язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.
Пунктом 7.7 Загальних умов встановлено, що з моменту фактичного одержання лізингоодержувачем предмета лізингу (засвідченого актом приймання в продавця у випадку, коли лізингоодержувач прийняв предмет лізингу безпосередньо в продавця згідно пунктом 7.2.2 Загальних умов, або актом приймання у випадку, коли приймання предмета лізингу було здійснено в порядку, встановленому пунктом 7.2.1 Загальних умов): лізингодавець вважається таким, що виконав свої обов'язки по передачі такого предмета лізингу лізингоодержувачу, і на лізингоодержувача переходить ризик випадкової загибелі, втрати й ушкодження такого предмета лізингу; і лізингоодержувач відповідає за збереження відповідного предмета лізингу від усіх видів майнових збитків, а також за ризики, пов'язані з його ушкодженням, загибеллю, втратою, псуванням, розкраданням, передчасним виходом з ладу, помилкою, допущеної при його монтажі або експлуатації, і інші майнові ризики.
Згідно пункту 10.4 Загальних умов протягом усього відповідного строку лізингу лізингоодержувач зобов'язаний: самостійно й за свій рахунок забезпечити належне регулярне технічне обслуговування кожного предмета лізингу в порядку, запропонованому виробником відповідного предмета лізингу і відповідним продавцем; а також самостійно і за власний рахунок забезпечити необхідний поточний ремонт кожного предмета лізингу; а також самостійно й за власний рахунок забезпечити необхідний капітальний ремонт кожного предмета лізингу. У кожному разі лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок забезпечувати функціональний (робочий) стан кожного предмета лізингу, що забезпечує функціонування усіх вузлів, агрегатів і частин кожного предмета лізингу, негайно лагодити у всіх випадках виходу з ладу, усувати ушкодження й несправності предметів лізингу, у тому числі, при необхідності, замінювати новими ушкоджені/втрачені вузли, механізми й деталі кожного предмета лізингу, що не можуть бути відновлені належним чином та/або такі, що спрацювали свій ресурс. У тому числі, крім іншого, лізингоодержувач зобов'язаний у будь-який момент часу підтримувати кожний предмет лізингу у стані не гіршому, ніж стан, обумовлений винятково нормальним зносом предмета лізингу за період його експлуатації.
Лізингоодержувач несе всі витрати, пов'язані з вилученням (поверненням) будь-якого предмета лізингу, включаючи, крім іншого, відповідні витрати на його транспортування до місця повернення й інші витрати, пов'язані з поверненням такого предмета лізингу (пункт 18.6 Загальних умов).
За умовами пункту 18.7 Загальних умов у випадку, якщо лізингоодержувач в строк, визначений відповідно до пункту 18.2 Загальних умов, не здійснить повернення або перешкоджає вилученню (поверненню) будь-якого предмета лізингу, лізингодавець вправі вжити будь-який законний спосіб вилучення такого предмета лізингу, в тому числі з використанням системи моніторингу; при цьому лізингоодержувач зобов'язаний буде виплатити лізингодавцю неустойку та відшкодування збитків, передбачені пунктом 17.3, 17.5 Загальних умов. Окрім того, лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю всі відповідні витрати лізингодавця, в тому числі на оплату послуг третіх осіб, пов'язані з поверненням предмета лізингу.
Як встановлено судом, 17.09.2024 року позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення № 49/09 від 17.09.2024 про відмову від договору. Факт направлення якого підтверджується описом вкладеного у цінний лист № 0504053282383, фіскальним чеком та від 17.09.2024 та списком згрупованих відправлень від 17.09.2024.
У вказаному повідомленні про відмову позивачем було вказано, окрім іншого, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» та пункту 17.3 статті 17 Загальних умов лізингодавець відмовляється від договору та вимагає від Лізингоодержувача повернути об'єкт лізингу до 26.09.2024 року. При цьому, способом повернення встановлюється перевірка уповноваженими представниками сторін стану та комплектності об'єкта лізингу з підписанням акту про повернення із зазначенням ступеня зносу та оціночної вартості предмета лізингу в порядку, передбаченому п. 18.3 - п. 18.4. Загальних умов.
Відповідно до пункту 18.2 Загальних умов предмет лізингу, про повернення якого лізингодавець висунув вимогу згідно з пунктом 17.3 чи 17.5 Загальних умов, підлягає поверненню лізингодавцеві лізингоодержувачем в строк, зазначений у такій вимозі лізингодавця. При цьому лізингоодержувач зобов'язаний також дотримуватись способу й місця повернення, зазначених у такій вимозі лізингодавця.
Однак, відповідачем не було повернуто об'єкт лізингу у добровільному порядку у встановлений строк.
У свою чергу, 13.06.2024 року між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна», як принципалом, та ТОВ «Препіус», як агентом, було укладено агентський договір №1/2018 (далі - агентський договір), предметом якого, за умовами пункту 1.1 є зобов'язання агента за дорученням принципала, за винагороду здійснювати від імені принципала і за його рахунок, або від свого імені, але за рахунок принципала юридичні і інші дії зі стягнення з боржників, з якими в принципала укладені договір/договори оренди/лізингу, інші договори (далі - «боржник») заборгованості по орендним і іншим платежам, неустойки і інших сум (далі - «заборгованість»), та/або вилученню у боржників майна, переданого договором/договорами оренди/лізингу, за іншим договорам (далі - «майно») і поверненню його принципалу.
До складу дій агента в рамках цього договору, зокрема, входить: юридичний аналіз документів, збір інформації про фінансовий стан боржника, наявність майна у боржника; досудове стягнення заборгованості або вилучення майна; представлення інтересів принципала в процесі судової процедури стягнення заборгованості або вилучення майна; представлення інтересів принципала на стадії виконавчого провадження стягнення заборгованості, або вилучення майна принципала; представлення інтересів принципала в правоохоронних і інших органах державної влади для захисту його прав; консультаційні послуги з реєстрації або зняття з обліку техніки в Держсільгосінспекції; консультаційні послуги з проведення державного технічного контролю транспортних засобів; консультаційні послуги з реєстрації та зняття з обліку техніки в органах Держгірпромнагляд; консультаційні послуги з реєстрації та зняття з обліку автомобілів в сервісних центрах; консультаційні послуги з проведення технічного огляду техніки.
Відповідно до пункту 1.2 агентського договору боржник, щодо якого принципал доручає агентові здійснення дій, передбачених цим договором, а також конкретний перелік цих дій і термін дії доручення визначається дорученням/дорученнями принципала, які складаються за формою, наведеною в додатку 1 до цього договору (далі - «доручення принципала»). Зміст доручення принципала, включаючи найменування боржника, розшифровку сум заборгованості, що підлягає стягненню, і/або зазначення ознак, що індивідуалізують майно, яке підлягає вилученню, визначається в дорученні принципала.
За умовами пункту 2.1 агентського договору до обов'язків агента входить: сумлінно виконувати дане йому принципалом доручення, яке має бути правомірним; вчинити необхідні юридичні і фактичні дії, направлені на виконання доручення принципала; після завершення виконання кожного доручення, а також після закінчення терміну дії договору надати принципалу звіт про виконання доручення. Звіт надається письмово, разом з документами, що підтверджують вчинені агентом дії з виконання доручення. В процесі виконання доручення або після закінчення виконання доручення агент надає принципалу звіти про вчинені витрати, на підставі яких принципал компенсує агентові погоджені сторонами витрати в порядку і на умовах, встановлених пунктами 2.3.3 і 3.4 цього договору; забезпечити збереження і повернення оригіналів документів і довіреностей, отриманих від принципала, за винятком оригіналів документів, відданих у відповідні державні, судові органи або органи місцевого самоврядування згідно існуючих правил і процедур; забезпечити збереження вилученого майна принципала до моменту передачі його принципалу на підставі відповідного акту; без письмової згоди принципала не укладати субагентський договір з іншою особою про виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Пунктом 2.3 агентського договору встановлено обов'язки принципала, а саме: виплачувати агентові винагороду в порядку і на умовах, передбачених договором; самостійно сплачувати суми судових зборів; в порядку і на умовах, вказаних в пункті 3.4 цього договору, відшкодовувати агентові наступні витрати в погодженому сторонами при оформленні конкретного доручення принципала розмірі: витрати на транспортування вилученого майна, витрати на зберігання вилученого майна, інші погоджені витрати, що обумовлені специфікою доручення. Витрати, вказані в цьому пункті, відшкодовуються принципалом агентові за умови надання агентом копій документів, що підтверджують понесені витрати. В разі неможливості надання відповідних документів, відшкодовуються лише попередньо погоджені витрати. Вказані копії мають бути завірені генеральним директором агента або іншою уповноваженою особою; протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання договором чинності видати агентові довіреність на представлення інтересів принципала погодженої сторонами формі. Згодом в ході виконання договору за необхідності видавати за запитом агента довіреності в необхідній йому кількості; після підписання доручення надати Агентові листа, що повідомляє боржника про укладений з агентом договір і про здійснювані агентом повноваження; приймати звіти про виконання доручення агента (далі - «звіт агента»). За наявності заперечень по звіту агента, принципал повинен письмово повідомити про них агента протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання звіту агента. Інакше звіт агента вважається прийнятим принципалом; принципал відповідає за достовірність і повноту переданих агентові документів і інформації, що підтверджують заборгованість боржника за договором лізингу; принципал не має права давати аналогічних доручень іншим особам відносно вказаного боржника протягом терміну дії доручення принципала; надати агентові документи, що підтверджують існування заборгованості і/або підстави для вилучення майна; права вимоги про стягнення заборгованості і/або вилучення майна, щодо якої принципал дає доручення агентові, мають бути дійсні; принципал зобов'язаний протягом 2 (двох) днів з моменту відповідної події повідомити агента про відступлення права вимоги до боржника. В разі неповідомлення або невчасного повідомлення агента принципалом про таке відступлення, принципал зобов'язаний відшкодувати агентові понесені ним документально підтверджені витрати на виконання доручення.
Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін, діє протягом 1 (одного) року і продовжується автоматично на кожні наступні 12 (дванадцять) місяців, якщо ні одна із сторін не заявила про розірвання за 30 днів до закінчення договору. Припинення дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих, але не виконаних на дату припинення договору зобов'язань (пункт 5.1 агентського договору).
Позивачем на виконання умов агентського договору було надано ТОВ «Препіус» доручення № 49/09 від 17.09.2024, відповідно до вказаного доручення агент зобов'язувався вчинити ряд дій щодо повернення предмета лізингу позивачу.
Так, 27.09.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К.М. вчинено виконавчий напис, реєстраційний номер № 715, щодо вилучення у відповідача предмету лізингу, а саме: колісний екскаватор-навантажувач Caterpillar, модель 428, серійний номер CAT00428EL7D00768, вартістю 2316675,00 грн.
30.09.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маєвською В.О. було відкрито виконавче провадження №76166473 щодо вилучення предмету лізингу у ТОВ «ПП Старк».
03.10.2024 року приватним виконавцем у м. Лозова, Харківської області було вилучено предмет лізингу, про що складено відповідний акт про вилучення та передачу майна стягувачу № 76166473.
У подальшому, як зазначає позивач, 03-04 жовтня 2024 року ТОВ «Препіус», як агентом, було організовано перевезення предмета лізингу від місця його вилучення до місця подальшого зберігання у позивача у Київську область.
На виконання умов агентського договору ТОВ «Препіус» надало позивачу звіт по справі № UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, ТОВ «ПП Старк», код ЄДРПОУ 42554691.
04.10.2024 року між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна», як принципалом, та ТОВ «Препіус», як агентом, було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №02-1024К (далі - акт), згідно якого, агентом були надані згідно доручення принципала по договору лізингу №UA484L-21-01-EDOC від 19.07.2021, ТОВ «ПП Старк», код ЄДРПОУ 42554691, такі послуги: 1) вчинення виконавчого напису нотаріуса з вилучення та повернення майна, вартістю 30875,00 грн; 2) надання юридично консультаційних послуг з відкриття виконавчого напису з вилучення та повернення майна та успішне завершення цього виконавчого провадження, вартістю 144480,00 грн; 3) компенсація витрат на транспортування Caterpillar 428 з міста вилучення м. Лозова, Харківська область до Київської області, вартістю 85000,00 грн; 4) компенсація витрат на залучення додаткових ресурсів з охорони процесу вилучення предмету лізингу від боржника та супровід процесу вилучення, вартістю 103125,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що в ході виконання агентського договору №1/2018 від 13.06.2024 року, агентом було виставлено принципалу рахунки-фактури №03-0924 від №03-0924 від 30.09.2024 на суму 30875,00 грн, №01-2024 від 02.10.2024 на суму 30000,00 грн, №02-1024 від 02.10.2024 на суму 85000,00 грн, №03-1024 від 02.10.2024 на суму 103125,00 грн та №04-1024 від 04.10.2024 на суму 114480,00 грн.
Виставлені рахунки-фактури були сплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями № 2046 від 04.10.2024 на суму 30000,00 грн; №2049 від 04.10.2024 на суму 30875,00 грн; № 2047 від 04.10.2024 на суму 85000,00 грн, №2048 від 04.10.2024 на суму 103125,00 грн та №BNP 2104 від 07.10.2024 на суму 114480,00 грн.
Відтак, позивачем на користь агента по агентському договору №1/2018 від 13.06.2024 було сплачено грошові кошти у розмірі 363480,00 грн, які позивач просить стягнути в якості збитків з відповідача.
Крім того, згідно з підпунктом 17.3.5 пункту 17.3 Загальних умов лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцеві збитки лізингодавця, спричинені відповідним порушенням лізингоодержувачем своїх зобов'язань, а також розірванням відповідного договору. При цьому в зазначені збитки будуть включені, крім інших збитків, зокрема, витрати лізингодавця на ремонт та комплектацію предмету лізингу до нормального робочого стану, включаючи всі витрати із заміни всіх непрацюючих чи значно зношених частин на нові.
Відповідно до пункту 18.3 Загальних умов кожен предмет лізингу повертається лізингоодержувачем лізингодавцеві в повній комплектації згідно з специфікацією за відповідним договором, у цілком працездатному стані, що забезпечує штатну роботу всіх вузлів, механізмів і частин предмета лізингу, що повертається, з урахуванням нормального зносу за період, коли лізингоодержувач володів відповідним предметом лізингу згідно з відповідним договором, а також вимогами розділу 10 Загальних умов.
На виконання зазначених вище положень Загальних умов, позивач звернувся до офіційного представника компанії виробника в Україні та компанії по обслуговуванню та ремонту предмета лізингу - ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ», для проведення інспекції предмета лізингу після його повернення позивачу.
За результатами інспекції було встановлено, що предмет лізингу потребує ремонту та заміни частини запчастин, з метою приведення у нормальний робочий стан - стан в якому предмет лізингу було передано відповідачу, з урахування нормального зносу. За результатами такої інспекції від ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» було отримано пропозицію оформлену рахунком-фактурою № KVWE-039275 від 14.10.2024 на суму 584851,33 грн, згідно з якою вартість приведення предмета лізингу до повної комплектації згідно з специфікацією за договором, у цілком працездатний стан, що забезпечує штатну роботу всіх вузлів, механізмів і частин предмета лізингу становить 584851,33 грн, з яких 438055,33 грн - вартість запчастин та інших витратних матеріалів, 146796,00 грн - ремонтні роботи.
За наслідками інспекції 07.11.2024 року між ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» та ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» було підписано акт виконаних робіт, списання з/ч та експл. матеріалів № KVWE-021234.
При цьому, за виконання інспекції предмету лізингу ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» було виставлено позивачу рахунок-фактуру № KVWE-038939 від 10.10.2024 на суму 16704,00 грн, який був сплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №2196 від 06.11.2024 на суму 16704,00 грн.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати загальну суму збитків (витрат), які поніс (має понести) позивач в сумі 965035,33 грн, що складаються з витрат по поверненню предмету лізингу в сумі 363480,00 грн; вартості інспекції предмету лізингу на суму 16704,00 грн; вартості ремонту та відновлення комплектації предмету лізингу до нормального робочого стану в сумі 584851,33 грн.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає у тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Як встановлено судом, ТОВ «Препіус» за умовами агентського договору було надано позивачу послуги, зокрема, зі вчинення виконавчого напису нотаріуса з вилучення та повернення майна на суму 30875,00 грн та транспортування Caterpillar 428 з міста вилучення м. Лозова Харківська область до Київської області на суму 85000,00 грн.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
При цьому, стаття 31 Закону України «Про нотаріат» встановлює, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.
Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, виконавчі написи (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Отже, оскільки вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією, то в силу вищенаведених приписів Закону, такі послуги підлягають оплаті, розмір якої в силу дискреції визначається за домовленістю.
27.09.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данчук К.М. вчинено виконавчий напис, реєстраційний номер № 715, щодо вилучення у відповідача предмету лізингу, а саме: колісний екскаватор-навантажувач Caterpillar, модель 428, серійний номер CAT00428EL7D00768, вартістю 2316675,00 грн.
Керуючись умовами укладеного договору фінансового лізингу, Загальними умовами до такого договору, Закону України «Про фінансовий лізинг» та Закону України «Про виконавче провадження», позивачем в особі агента (ТОВ «Препіус»), було реалізовано право на повернення предмету лізингу, а саме: колісний екскаватор-навантажувач Caterpillar, модель 428, серійний номер CAT00428EL7D00768, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу в частині своєчасної сплати лізингових платежів шляхом вчинення виконавчого напису та подальше пред'явлення такого виконавчого напису до виконання приватному виконавцю.
За наведених обставин, враховуючи факт оплати на користь ТОВ «Препіус» вартості вчиненого виконавчого напису, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а також те, що вчинення такого напису було спрямоване на реалізацію права позивача на повернення предмету лізингу, а відтак носить невідворотний характер, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем суми в розмірі 30875,00 грн, в якості понесених збитків.
Обґрунтованими є і заявлені до стягнення збитки в сумі 85000,00 грн за послуги з організації перевезення предмета лізингу від місця його вилучення до місця подальшого зберігання у позивача у Київську область.
Судом встановлено, що 03.10.2024 року приватним виконавцем у м. Лозова, Харківської області було вилучено предмет лізингу, про що складено відповідний акт про вилучення та передачу майна стягувачу № 76166473.
03-04 жовтня 2024 року ТОВ «Препіус», як агентом, було організовано перевезення предмета лізингу від місця його вилучення до місця подальшого зберігання у позивача у Київську область.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце перебування позивача визначено за адресо: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34.
Відтак, очевидним є той факт, що для фізичного повернення предмета лізингу позивачу з м. Лозова, Харківської області необхідно було організувати перевезення транспортного засобу - колісного екскаватора-навантажувача Caterpillar, модель 428, серійний номер CAT00428EL7D00768, враховуючи те, що вказаний транспортний засіб має спеціальне призначення - для здійснення різного роду будівельних робіт, і не призначений для постійного використання на дорогах загального користування, в якості самостійного учасника дорожнього руху.
Факт здійснення перевезення транспортного засобу з м. Лозова, Харківської області до Київської області, підтверджується і результатами інспекції ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ», оскільки місцем проведення такої перевірки визначено: м. Вишневе.
У той же час, за висновком суду такі послуги як: надання юридично консультаційних послуг з відкриття виконавчого напису з вилучення та повернення майна та успішне завершення цього виконавчого провадження на суму 144480,00 грн та компенсація витрат на залучення додаткових ресурсів з охорони процесу вилучення предмету лізингу від боржника і супровід процесу вилучення, вартістю 103125,00 грн, не є збитками в розмінні положень чинного законодавства.
Суд наголошує, що відшкодованими можуть бути виключно невідворотні витрати, які були дійсно необхідними та належним чином підтверджені.
У даному ж випадку, вказані послуги не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків, а їх наявність не знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг та подальшим поверненням предмету лізингу з володіння відповідача (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №911/3483/16).
До того ж, на підтвердження послуг з юридичних консультацій та компенсацій витрат на залучення додаткових ресурсів з охорони процесу вилучення предмету лізингу, позивачем не долучено до матеріалів будь-яких реальних доказів про дійсне отримання відповідної послуги від ТОВ «Препіус», як то юридичних консультацій, так і залучення охорони (супроводу) процесу вилучення предмету лізингу.
Водночас, суд зауважує, що під час вчинення виконавчих дій приватний виконавець в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» не позбавлений права та можливості залучати відповідних працівників територіальних підрозділів Національної поліції України, з метою забезпечення безпеки учасникам виконавчого провадження під час вчинення відповідної виконавчої дії, що, у свою чергу, вкотре засвідчує відсутність обов'язкового характеру.
Також, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру збитків в частині відшкодування вартості за проведення інспекції ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» предмету лізингу, а саме: колісного екскаватора-навантажувача Caterpillar, модель 428, серійний номер CAT00428EL7D00768, на суму 16704,00 грн, оскільки, позивач будучи фактичним володільцем предмету лізингу, в порядку приписів пункту 17.3 та 18.3 Загальних умов до договору лізингу, реалізував право на встановлення дійсного стану колісного екскаватора-навантажувача та визначення необхідного переліку робіт для його відновлення до нормального стану.
При цьому, суд не може визнати обґрунтованими заявлені до стягнення збитки в розмір 584851,33 грн, які виставлені ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» в якості пропозиції оформленої рахунком-фактурою № KVWE-039275 від 14.10.2024 на приведення предмета лізингу до повної комплектації згідно з специфікацією за договором, у цілком працездатний стан, що забезпечує штатну роботу всіх вузлів, механізмів і частин предмета лізингу, оскільки заявлення витрат у вигляді збитків, пов'язаних із приведенням предмета лізингу у повну комплектацію відповідно до специфікації за договором, може бути предметом судового дослідження лише за умови належного доказового підтвердження, витрати на відновлення працездатності усіх вузлів, механізмів та частин предмета лізингу мають реальний характер лише тоді, коли позивач довів факт їх фактичного понесення та здійснення відповідних ремонтних чи відновлювальних робіт.
Складовими належного доведення є подання фінансових документів (акти виконаних робіт, платіжні інструкції, накладні, договори з сервісними організаціями тощо), які засвідчують не лише намір чи потенційну можливість проведення таких робіт, але й безпосереднє виконання відновлювальних заходів, тоді як за відсутності таких доказів, вимоги про компенсацію заявлених витрат носять передчасний характер та не можуть вважатися доведеними у розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України, як реальні збитки, які поніс позивач у вказаному розмірі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги у частині стягнення витрат на приведення предмета лізингу у повністю працездатний стан не підлягають задоволенню, оскільки позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факт здійснення зазначених витрат та реальність їх понесення.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки підлягають задоволенню у розмірі 132579,00 грн (вартість вчинення виконавчого напису в сумі 30875,00 грн, компенсація витрат на транспортування в сумі 85000,00 грн та вартість інспекції предмету лізингу ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» в сумі 16704,00 грн), оскільки останні належним чином обґрунтовані та доведенні в розумінні положень статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, тоді як в решті вимог в цій частині слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити позивачу кошти у встановленому судом розмірі.
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» про стягнення 3953286,18 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» (03150, м. Київ, вал. Антоновича, буд. 51, кабінет 1405; ідентифікаційний код 42554691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; ідентифікаційний код 35431993) основний борг у розмірі 410089 (чотириста десять тисяч вісімдесят дев'ять) грн 97 коп., пеню у розмірі 258294 (двісті п'ятдесят вісім тисяч двісті дев'яносто чотири) грн 12 коп., 3% річних у розмірі 20812 (двадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 63165 (шістдесят три тисячі сто шістдесят п'ять) грн 21 коп., збитки у розмірі 132579 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 10619 (десять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн 30 коп.
3. Видати накази позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2025.
СуддяТ.В. Васильченко