ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2025Справа № 910/8595/25
за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варда спецбуд монтаж"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: не з'явились.
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варда спецбуд монтаж" про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення п.п. 3.4, 3.5, пп. 5.3.1 п. 5.3 договору № 16/06/16 від 16.06.2016 р., не здійснив своєчасне фінансування реалізації проєкту за результатами проведених розрахунків між сторонами, в порушення п. 3.6 договору не підписав додатковий договір до договору про перерозподіл площву об'єкті, відповідно до здійсненого сторонами фінансування. У зв'язку з наведеним позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору № 16/06/16 від 16.06.2016 р. шляхом підписання додаткового договору до нього щодо перерозподілу площ в об'єкті: «реконструкція виробничо-складської бази та будівництво житлового будинку на вул. Качалова, 40 у Солом'янському районі (1 черга будівництва)» відповідно до здійсненого сторонами фінансування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8595/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання, призначене на 30.09.2025 р., представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про місце, дату та час судового розгляду були повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Слід зазначити, що у постанові від 02.07.2020 р. у справі № 9901/39/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.
Суд зазначає, що у підготовче засідання, призначене на 30.09.2025 р., представник позивача, уповноважений належним чином діяти за правилами самопредставництва Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", не з'явився.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Поряд з цим, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Неявка позивача або його належного представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З матеріалів справи вбачається, що уповноважений представник позивача, адвокат Єзута К.С., була присутня у підготовчому засіданні 05.08.2025 р. та розписалась у розписці про повідомлення дати наступного підготовчого засідання, а саме - 30.09.2025 р.
Крім того, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" має зареєстрований електронний кабінет в системі ЄСІКС, у зв'язку останнє отримало ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 р. про відкладення підготовчого засідання на 30.09.2025 р. у свій електронний кабінет 06.08.2025 р., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Отже, про підготовче засідання, призначене на 30.09.2025 р., позивач був повідомлений належно.
Станом на 30.09.2025 р. заяви про розгляд справи за відсутності позивача (його представника) чи відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у підготовче чи судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у даній справі обов'язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
Отже, беручи до уваги наведене, оскільки позивач (належним чином уповноважений представник), якого належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у підготовче засідання 30.09.2025 р. не з'явився, не повідомив при цьому про причини відсутності та не надав клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що позовна заява Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варда спецбуд монтаж" про зобов'язання вчинити дії, підлягає залишенню без розгляду.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варда спецбуд монтаж" про зобов'язання вчинити дії у справі № 910/8595/25 - залишити без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції у встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строки.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повна ухвала складена та підписана 06.10.2025 р.