ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 911/2399/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Князькова В. В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Укрпошта" про залучення співвідповідача по справі
за позовом: Акціонерного товариства "Укрпошта", м.Київ
до відповідача: Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, м.Київ
про стягнення 115 597,02 грн,
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укрпошта" до Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України про стягнення надмірно перерахованих коштів у розмірі 115 597,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.03.2022 між Акціонерним товариством «Укрпошта» та Управлінням соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області було укладено договір №210 про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог. Після врахування Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області всіх попередніх платежів Акціонерного товариства «Укрпошта», Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області направило на адресу позивача акт звіряння розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги за жовтень 2022р., згідно якого заборгованість Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області становить 115597,02 грн. Дана заборгованість Управління соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області виникла в наслідок неврахування останнім всіх повернень коштів Акціонерним товариством «Укрпошта» та помилкового включення 115597,02 грн в акт звірення розрахунків з виплати пенсій, грошової допомоги за серпень 2022. Проте, на вимогу про повернення вказаних коштів Управлінням соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області було відмовлено. Правовою підставою позовних вимог визначено приписи ст.1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 30.07.2025 Господарського суду Київської області матеріали справи передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/2399/25 передано на розгляд судді Князькову В.В.
Ухвалою від 18.08.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників судового процесу.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України є неналежним відповідачем у справі. Також вказаним учасником судового процесу наголошено, що Міністерство не є стороною договору №210 від 09.03.2022, отже вимоги щодо повернення вказаною особою коштів, сплачених в межах вказаного правочину є безпідставними.Також віфдповідачем наголошено на безпідставності посилань позивача в якості обгрунтування позову на приписи ст.1212 Цивільного кодексу України.
17.09.2025 до суду надійшла заява позивача, в якій останнім викладено позовні вимоги у новій редакції, зокрема, заявлено про стягнення з Державного бюджету України 115597,02 грн. на користь Акціонерного товариства «Укрпошта».
Оцінюючи вказану заяву, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За приписами ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Вказана правова норма встановлює, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Тому у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Наразі, за висновками суду, подана позивачем заява є заявою про зміну предмету позову.
Вказана заява приймається судом як така, що відповідає приписам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.
18.09.2025 позивачем подано заяву про залучення в якості співвідповідача Пенсійний Фонд України.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо його задоволення з урахуванням такого.
Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 3 ст.45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Частинами 1, 4 ст.48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
За висновками суду, подана позивачем заява відповідає приписам ст.ст.46, 48 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням чого приймається господарським судом до розгляду.
Наразі, суд зазначає, що частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.14 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Отже, з метою дотримання принципів рівності та змагальності всіх учасників судового процесу, з огляду на необхідність ухвалення вірного та справедливого рішення у справі, суд дійшов висновку щодо доцільності вирішення спору у порядку загального позовного провадження.
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч.6 ст.250 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 46, 48, 234, 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Задовольнити заяву Акціонерного товариства "Укрпошта" про залучення співвідповідача.
2. Залучити до участі у справі в якості відповідача 2 Пенсійний фонд України (01014, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.9, ЄДРПОУ 00035323).
3. Повідомити Пенсійний фонд України про наявність у відповідності до ч.4 ст.48 Господарського процесуального кодексу України права заявити клопотання про розгляд справи спочатку.
4. Відповідачу 2 у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення зазначеної ухвали подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву всім учасникам справи.
5. Запропонувати позивачу надати суду у строк до 13.10.2025 письмові пояснення щодо змісту позовних вимог окремо до кожного з відповідачів.
6. Здійснювати розгляд справи №911/2399/25 за правилами загального позовного провадження.
7. Призначити підготовче засідання у справі на 29.10.25 об 11:45 год. Викликати для участі у засіданні представників учасників справи.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 44-В, зал судових засідань №41 (корпус «В»).
8. Усі заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань подати до суду у строк до 22.10.2025 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.
9. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
10. Повідомити учасників процесу, що відповідно до ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
11. Рекомендувати учасникам судового процесу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом". Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв'язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом" із зазначенням його облікового запису (логіну) у програмі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Князьков