ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/9485/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армбуд» (вул. Галицька, буд. 67, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 38712874)
до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661)
про стягнення 617 486 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Армбуд» (далі за текстом - ТОВ «Армбуд», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі за текстом - АТ НАЕК «Енергоатом», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 53-12101-21-10912 від 24.11.2021 (далі за текстом - Договір) в розмірі 373 200 грн, а також нарахованих 3 % річних - 37 790 грн та інфляційних втрат - 206 496 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначає, що ним здійснено поставку товару Відповідачу, який останнім станом на дату звернення до суду не оплачено, що стало підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Із поданого відзиву вбачається, що Відповідачем не заперечується факт поставки товару на заявлену до стягнення суму, однак доводи Відповідача зводяться до того, що в частині ПДВ зобов'язання з оплати не настало оскільки Позивачем не надано доказів реєстрації податкової накладної.
Також Відповідач звертає увагу суду на невірні розрахунки Позивача та пропуск ним строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
11.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
13.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
15.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
18.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача.
19.08.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
24.11.2021 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар на суму 373 200 грн (ПДВ - 62 200 грн).
Пунктом 3.2 Договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 - ти календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного у пунткі 1.1 Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий період.
Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації Постачальником належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН (пункт 3.3 Договору)
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, даний договір діє 12 місяців з дати укладання (пункт 12.1 Договору).
Згідно видаткової накладної № IF000016 від 09.12.2021 Позивачем поставлено Відповідачу товар на суму 373 200 грн, з яких 62 200 грн ПДВ.
Суд зазначає, що вказана вище накладна підписана уповноваженими представниками сторін, що відповідно підтверджує факт належної поставки Позивачем товару Відповідачу та прийняття останнього без зауважень та претензій 13.12.20214 згідно відмітки Відповідача.
Згідно доводів Позивача, станом на дату звернення до суду вказаний товар Відповідачем не оплачено, що свідчить про прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання, що стало підставою для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
Факт отримання Відповідачем товару 13.12.2021 у відзиві визнається, однак звертається увага суду на те, що така поставка здійснена на територію міста Енергодара, яка наразі перебуває у тимчасовій окупації військами російської федерації.
В частині виникнення у Відповідача обов'язку здійснити оплату сторона звертає увагу суду, що строк оплати в частині ПДВ настає лише після реєстрації Постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач вказує, що до позовної заяви Позивачем не додано документи на підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Крім того, документів, які підтверджували б отримання Покупцем від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивачем також не надано, що дає право Покупцю на зменшення ціни договору на суму ПДВ від вартості товару згідно пункту 7.7 Договору.
Враховуючи дату отримання товару за договором, умови договору щодо строку оплати, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 07.02.2022 по 11.02.2022 на переконання Відповідача є безпідставним, а розрахунки невірні, оскільки вказані дні не є днями прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому, нарахування інфляційних витрат та 3 % річних за період з 07.02.2022 по 22.06.2022 є безпідставним оскільки має обмежуватися 3 роками (строком позовної давності на звернення до суду з позовом).
На спростування доводів Відповідача до відповіді на відзив на позовну заяву Позивачем надано докази реєстрації податкової накладної в частині поставки спірного товару, а саме згідно квитанції від 22.12.2021 податкова накладна № IF000016 від 09.12.2021 зареєстрована у ЄРПН за № 9390217643.
При цьому, Позивач зазначає, що обов'язок з оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ у Відповідача виник саме з 22.12.2021, а строки на звернення до суду з вимогами про стягнення з Відповідача 3 % річних та інфляційних втрат Позивачем не пропущено в силу того, що строки позовної давності продовжувалися з огляду на запроваджений на території України воєнний стан.
У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву Відповідач наполягає на тому, що умовами Договору не визначено строки оплати суми ПДВ, що нівелює доводи Позивача в частині негайної оплати.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом вище та визнається сторонами Відповідачем 13.12.2021 прийнято товар за видатковою накладною № IF000016 від 09.12.2021, а тому обов'язок в частині оплати вартості товару (без ПДВ) у Відповідача в силу положень пункту 3.2 Договору виник 12.02.2022.
В частині суми ПДВ, суд зазначає, що податкова накладна на суму ПДВ за вказаною поставкою зареєстрована 22.12.2021, однак враховуючи положення пункту 3.2 Договору виникнення обов'язку зі сплати суми ПДВ не може бути раніше ніж виникнення обов'язку з оплати вартості товару.
Суд не погоджується з доводами Відповідача щодо підходу виникнення у нього обов'язку з оплати суми ПДВ оскільки, по-перше, товар ним прийнято, а по-друге зобов'язання з оплати є таким, що настало 12.02.2022, зокрема і в частині ПДВ, що є складовою ціни товару, оскільки податкова накладна належним чином зареєстрована Позивачем.
Доводи та заперечення Покупця на переконання суду свідчить виключно про уникнення виконання договірного зобов'язання.
Враховуючи відсутність доказів оплати вартості поставленого товару, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено договірне зобов'язання в частині строків оплати, що свідчить про правомірність нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних витрат.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Нарахуванням Позивачем інфляційних втрат та 3 % річних є правом кредитора (Позивача), яке він може реалізувати при неналежному виконанні боржником грошового зобов'язання, що наразі допущено Відповідачем та водночас є підставою для настання для останнього відповідних правових наслідків, в даному випадку передбачених частиною 2 статтею 625 ЦК України.
Так, в разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього виникає обов'язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням здійснених судом висновків, суд вважає правомірним вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат - 206 496 грн та 3 % річних - 37 636, 96 грн в силу чого вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Що стосується заявленого Відповідачем клопотання про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки згідно частини 1 статті 257 ЦК України.
Як встановлено судом вище, порушення Відповідачем грошового зобов'язання почалося з 12.02.2022.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Станом на дату звернення до суду з позовом (30.07.2025) пункт 19 Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був чинним, як і на період, за яких Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, в силу чого позов подано до суду у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема з дотримання процесуальних строків.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено порушення договірного зобов'язання Відповідачем в частині строків оплати товару, що відповідно свідчить про обґрунтованість заявлених вимог та наявності підстав для часткового задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Армбуд» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька обл., 71503; ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армбуд» (вул. Галицька, буд. 67, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 38712874) основний борг - 373 200 (триста сімдесят три тисячі двісті) грн, інфляційні витрати - 206 496 (двісті шість тисяч чотириста дев'яносто шість) грн, 3 % річних - 37 636 (тридцять сім тисяч шістсот тридцять шість) грн 96 коп та судовий збір - 7 408 (сім тисяч чотириста вісім) грн.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 06.10.2025
Суддя Антон ПУКАС