ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.10.2025Справа № 910/12061/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" про стягнення 21 892,87 грн.,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 21 892,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свого обов'язку зі сплати житлово-комунальних послуг, в наслідок чого утворилась заборгованість.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.
Пунктом 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до частини 1, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Верховний Суд в ухвалі від 16.08.2021 року у справі № 911/3039/19 зазначив, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
При цьому суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 58/505 та від 28.04.2020 року у справі № 910/6245/19.
Як встановленому судом з даних, що містяться в інформаційній системі Господарського суду міста Києва комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" вже зверталося до Господарського суду міста Києва з таким же позовом, до такого ж відповідача і з тих же підстав, а саме:
1) 04.06.2025 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" про стягнення заборгованості 21 892, 87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/7066/25 від 17.06.2025 року (суддя Щербаков С.О.) позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" залишено без руху, встановлено позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду: належним чином засвідчені копії документів на підтвердження надання відповідачу житлово-комунальних послуг, у т.ч. послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2021 року по лютий 2025 року за адресою: місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 34/1, квартира № 33, та за період з грудня 2023 року по лютий 2025 року за адресою: місто Київ, вулиця Шовковична, 18, квартира 41, у т.ч. докази виставлення квитанцій на сплату нарахувань за житлово-комунальні послуги, послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/7066/25 від 02.07.2025 року (суддя Щербаков С.О.) оскільки у визначений судом строк позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, судом позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" та додані до неї документи повернуто.
2) 15.07.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" суми грошових коштів у розмірі 21 892,87 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/8778/25 від 28.07.2025 року (суддя Морозов С.М.) позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" про стягнення 21 892,87 грн. передано на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області у справі № 910/8778/25 від 22.08.2025 року (суддя Кузьменко Т.О.) позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із наданням доказів на підтвердження обставин про те, що позивач є балансоутримувачем багатоквартирних будинків № 34/1 на вулиці Грушевського, № 18 по вулиці Шовковичній в місті Києві та надавачем співвласникам такого будинку житлово-комунальних послуг згідно рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури житлово-комунальним господарством міста Києва"; відповідачу кожного місяця надавалися квитанції на справу нарахувань за надані житлово-комунальні послуги; відповідач щомісячно отримує рахунки-повідомлення на сплату від комунального концерну "Центр комунального сервісу" житлово-комунальних послуг, та надати суду докази направлення іншим учасникам справи документів на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області у справі № 910/8778/25 від 08.09.2025 року (суддя Кузьменко Т.О.) оскільки у визначений судом строк позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, судом позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про стягнення 21 892,87 грн. повернуто позивачу.
Проте, тотожно як і у справах № 910/7066/25, № 910/8778/25 позивачем до позовної заяви не додано належним чином засвідчені копії документів на підтвердження надання відповідачу житлово-комунальних послуг, у тому числі послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з липня 2021 року по лютий 2025 року за адресою: місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 34/1, квартира № 33, та за період з грудня 2023 року по лютий 2025 року за адресою: місто Київ, вулиця Шовковична, 18, квартира 41, у тому числі докази виставлення квитанцій на сплату нарахувань за житлово-комунальні послуги, послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
Наразі, з приводу вказаних вище обставин суд зазначає, що зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків.
За висновками суду такі дії - подання до Господарського суду міста Києва трьох ідентичних позовів та не усунення недоліків, фактично було вчинено з метою маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями та фактично зводиться до "обрання" судді, який буде здійснювати розгляд справи, предметом якої є стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 21 892,87 грн., що становить порушення принципу випадковості визначення складу суду по справі, а відтак і основних засад господарського судочинства.
В контексті наведеного слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.
Частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Однією із гарантій незалежності та безсторонності судді при здійсненні розгляду справи є випадковість визначення складу суду у певному спорі.
З огляду на наведене, суд вважає подання втретє Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" позовної заяви до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 21 892,87 грн. спробою заявника здійснити маніпулювання з автоматизованою системою розподілу справ між суддями, у зв'язку з чим визнає подання до Господарського суду міста Києва позову зловживанням процесуальними правами.
Згідно із частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Керуючись приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" про стягнення 21 892,87 грн. з доданими до неї документи, як таку, що подана з метою зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Наразі, суд звертає увагу на те, що правових висновків стосовно можливості залишення без розгляду чи повернення позовної заяви на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із визнанням дій позивача процесуальним зловживанням у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України наведено у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 року по справі № 908/139/19 та від 28.09.2021 року по № 910/3386/18.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що у даному випадку висновки суду про повернення позову не обмежують права заявника на судовий захист у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням наведеного вище змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України".
При цьому, суд звертає увагу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", що у відповідності до пункту 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, зокрема, за відсутності обставин зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Керуючись статтями 43, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати дії Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" щодо подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" про стягнення 21 892,87 грн. зловживанням процесуальними правами.
Позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Острівець" про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 21 892,87 грн. та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна