ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.10.2025Справа № 910/8053/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Укртранснафта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТОС»
про стягнення 121272,66 грн
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТОС» про стягнення 121272,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного Договору не склав та не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання. На підставі викладеного, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 121272,66 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на те, що невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (складання, направлення, здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що згідно з вимогами статті 218 та частини першої статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності саме у вигляді сплати штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2022 між позивачем (далі - Замовник) та відповідачем (далі - Підрядник) укладено Договір №22/431-ДОР на надання послуг з поточного ремонту об'єкту з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) (далі - Договір) відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, відповідно до дефектного акта і умов цього Договору, надання послуг «поточний ремонт будівлі насосної станції зрошення ЛДВС «Кременчук», 39749, Полтавська обл., Кременчуцький район, с. П'ятихатки, вул. Світанкова, 1 (додаткові роботи) (інженерні та будівельні роботи) (далі - роботи). (п.1.1. Договору)
Відповідно до п.2.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 до Договору договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід'ємною частиною Договору і становить: без ПДВ - 577015,06 грн; ПДВ - 115403,01 грн; разом з ПДВ - 692418,07 грн.
Згідно з п.4.1 Договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до 7.1.11 Договору підрядник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Пунктами 7.1.12 - 7.1.13 Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний направити замовнику складену в електронній формі та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну з дотриманням вимог про електронний підпис уповноваженої підрядником особи та з наявністю всіх обов'язкових реквізитів, передбачених податковим законодавством, не пізніше наступного дня з моменту її реєстрації. У разі якщо підрядник зареєстрував податкову накладну з порушенням строків, визначених пунктом 7.1.11 цього договору, але протягом 180 календарних днів із дати її складання, підрядник зобов'язаний направити податкову накладну замовнику, оформлену і зареєстровану належним чином, не пізніше останнього числа місяця, у якому фактично було зареєстровано таку податкову накладну.
Підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % вартості (ціни) виконаних робіт, на яку податкова накладна: а) не складена і не направлена замовнику; б) складена неналежним чином; в) не зареєстрована в ЄРПН; г) подана з порушенням строку її реєстрації в ЄРПН, а саме після закінчення 180 календарних днів із дати складання. (п.9.11. Договору)
Відповідно до п.п. 9.12 - 9.13 Договору підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі, визначеному у пункті 9.11 цього договору протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником відповідної письмової вимоги, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок замовника, реквізити якого зазначено в цьому договорі. Підрядник зобов'язаний компенсувати замовнику збитки, заподіяні порушенням порядку складання і подання податкової накладної, розрахунку коригування до неї у випадках, якщо в результаті цих порушень контролюючі органи зменшують податковий кредит замовника за такими податковими накладними, донараховують замовнику податки, збори, обов'язкові платежі, застосовують до нього штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства за цими господарськими операціями з підрядником шляхом складання податкового повідомлення-рішення, акта перевірки або іншим шляхом підрядник зобов'язаний компенсувати замовнику збитки в сумі сплачених замовником у результаті неправомірних дій підрядника штрафних (фінансових) санкцій. Сума цих збитків виплачується підрядником замовнику на підставі відповідних підтвердних документів протягом 5 календарних днів з моменту отримання таких документів шляхом перерахування коштів на банківський рахунок замовника, реквізиту якого зазначено в цьому договорі.
Згідно з пунктами 14.1, 14.2.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. У випадку невиконання або неналежного виконання підрядником зобов'язань за цим договором (будь-які дії, бездіяльність чи рішення підрядника, що дають підстави замовнику вважати його зобов'язання за цим договором невиконаним чи виконаним неналежним чином), замовник має право відмовитися від договору в односторонньому порядку шляхом направлення підряднику повідомлення про таку відмову.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору, між сторонами складено акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року на суму 606363,31 грн.
Вказані документи підписані представниками позивача та відповідача, а також містять печатки підприємств.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу вимогу від 31.07.2023 №04-03/11/5501-23 про сплату штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором щодо складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій позивач вимагав сплатити штраф у розмірі 121272,66 грн, а також скласти та зареєструвати належним чином накладну в ЄРПН за першою подією - датою складання акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 12.12.2022.
Відповіді відповідача на вказану вимогу матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів оплати штрафу у розмірі 121272,66 грн, а також складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшла висновку про те, що хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов'язку у господарському договорі такий обов'язок стає також господарсько-договірним зобов'язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
При цьому, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Вищевказане в свою чергу спростовує доводи відповідача про те, що невиконання або неналежне виконання таких умов Договору (складання, направлення, здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та про відсутність підстав для притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафу.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 121272,66 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТОС» (02140, Україна, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 13; ідентифікаційний код 31174467) на користь Акціонерного товариства «Укртранснафта» (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, будинок 32/2; ідентифікаційний код 31570412) штраф у розмірі 121272 (сто двадцять одна тисяча двісті сімдесят дві) грн 66 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 03.10.2025.
Суддя Я.В. Маринченко