ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.09.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/617/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватної фірми " Тепловик"
до відповідача: Комунальний заклад "Городенківська дитячо - юнацька спортивна школа" Городенківської міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 722 506, 52 грн.
за участю:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Сліпенчук Н.А.
ПФ "Тепловик" звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального закладу "Городенківська дитячо - юнацька спортивна школа" про стягнення 722506,52грн.
Ухвалою від 20.05.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали : докази реєстрації електронного кабінету ОСББ в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України; докази надіслання відповідачу позовної заяви з усіма додатками або з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету відповідача, або у паперовій формі листом з описом вкладення із зазначенням адреси місцезнаходження відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивачем, у межах встановленого судом строку, усунено недоліки позовної заяви, відтак ухвалою від 02.06.25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 08.07.2025, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
18.06.25 за вх. № 10259/25 відповідачем подано суду відзив.
Ухвалою від 08.07.25, занесеною до відповідного протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи по суті на 29.07.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Шкіндера П.А. у відпустці ухвалою від 25.07.25 призначено справу до розгляду по суті на 12.08.25.
Ухвалою від 12.08.25 відкладено розгляд справи по суті на 26.08.25.
У зв'язку з перебуванням судді Шкіндера П.А. у відпустці ухвалою від 20.08.25 призначено справу до розгляду по суті на 16.09.25.
В судове засідання 16.09.25 позивач не з'явився. Про дату час та місце проведення судового засідання позивач належним чином повідомлений; його явка не визнавалася судом обов'язковою. Водночас, від позивача надійшло клопотання вх.№15416/25 від 23.09.25 про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прийняти участь в судовому засіданні у зв'язку з травмою.
Оцінивши подане клопотання та перевіривши його на відповідність загальним вимогам щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, викладеним у статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.
Згідно зі ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є розумність строків розгляду справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку; розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У клопотанні про відкладення розгляду справи позивач посилається на неможливість взяти участь в судовому засіданні у зв'язку з травмою, однак не вказав причин, з яких його участь в судовому засіданні є обов'язковою, оскільки така судом не визнавалася.
Суд констатує, що виходячи із вимог ст. 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, клопотання позивача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підтверджене належними доказами.
Беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи по суті та вважає за можливе розглянути справу без участі позивача.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що згідно укладеного між Приватною фірмою "Тепловик" та Комунальним закладом "Городенківська дитячо-юнацька спортивна школа" Городенківської міської ради договору надання послуг постачання теплової енергії №88 та підписаного сторонами акту №9/12, з 19.12.2024 року по 31.12.2024 року відповідачем згідно з умовами договору спожито теплову енергію, вартість якої складає 101966,15 грн.; зазначений акт підписано споживачем без зауважень та заперечень; крім цього, між сторонами у справі підписано акт звірки взаємних розрахунків по теплопостачанню за період листопад-грудень 2024 року на вищезазначену суму, проте вартості спожитої теплової енергії відповідачем не сплачено. Зазначає, що 17 грудня 2024 року в присутності представників постачальника (позивача) та споживача (відповідача) складено акт про вихід з ладу вузла комерційного обліку теплової енергії, та акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки; цього ж дня комісією у складі заступника директора Городенківської ДЮСШ Гавриша Ю.С., головного бухгалтера Галицької О.В., директора ПФ "Тепловик" Марчука Б.В. складено акт про те, що згідно попередніх середньодобових показів, середньодобовий показник лічильника буде нараховуватися 2,316 Гкал. Звертає увагу, що оскільки термін дії договору №88 закінчився, 21 січня 2025 року Городенківською дитячо-юнацькою спортивною школою на адресу ПФ "Теповик" надіслано проект договору про надання послуг теплопостачання, однак відповідач надіслав позивачу інший проект договору. Зазначає, що зважаючи на те, що в договір було внесено дані про вузол обліку теплової енергії, який не взятий на облік постачальником (позивачем) через порушення порядку його встановлення та відсутності необхідної документації, ПФ "Тепловик" запропонував для підписання договір з урахуванням зазначеного зауваження, а саме виключення з договору умову про розрахунок споживання теплової енергії лічильником, встановленим у приміщенні Городенківської ДЮСШ, на який Городенківська ДЮСШ не надала жодних визначених законодавством документів. Звертає увагу, що ПФ "Тепловик" неодноразово зверталася до Городенківської ДЮСШ щодо необхідності надання передбачених нормативними актами документів для взяття вузла обліку теплової енергії на абонентський облік виконавця послуг - постачальника теплової енергії, однак відповідач позивачу такі документи не надав. Стверджує, що ПФ "Тепловик" продовжувала надавати послуги теплопостачання для Городенківської ДЮСШ в січні, лютому та березні 2025 року без укладення договору, оскільки пропозицію укладення договору на запропонованих ПФ "Тепловик" умовах не прийнято; водночас, Городенківська ДЮСШ продовжувала споживати теплову енергію, що надавалась ПФ "Тепловик", таким чином вчиняючи дії, що свідчать про фактичну наявність між Городенківською ДЮСШ та позивачем господарських відносин; листування між ПФ "Тепловик" та Городенківською ДЮСШ свідчить про те, що остання не заперечувала факту споживання теплової енергії та не відмовлялася від отримання послуг теплопостачання. Зауважує, що загальна вартість спожитої та не оплаченої Городенківською ДЮСШ теплової енергії за січень-березень 2025 року складає 444925,45 грн; крім того, враховуючи протяжність тепломереж (1600м), що спричиняє тепловтрати при транспортуванні теплової енергії, а також те, що ці втрати не включені до тарифу на теплову енергію, що спричиняє позивачу збитки, позивачем нараховано відповідачу 175614,92грн втрат, що становлять різницю між показами теплового лічильника, встановленого в орендованій позивачем котельні, та кількістю спожитої Городенківським ліцеєм №2 теплової енергії та втратами. Звертає увагу, що ПФ "Тепловик" неодноразово зверталася до Городенківської ДЮСШ щодо необхідності надання передбачених нормативними актами документів для взяття вузла обліку теплової енергії на абонентський облік виконавця послуг, однак, Городенківською ДЮСШ необхідні документи не були надані; встановлення засобу обліку теплової енергії без проектної документації ставить під сумнів коректне відображення обсягу споживання теплової енергії; оскільки ПФ "Тепловик" не отримувала від споживача належним чином складеної заяви про взяття вузла обліку теплової енергії на абонентський облік з відповідними документами, вузол облік теплової енергії, встановлений в будівлі ДЮСШ, не опломбований, не взятий постачальником теплової енергії ПФ "Тепловик" на абонентський облік, відповідно показники такого вузла обліку теплової енергії не можуть братися до уваги; у зв'язку із цим, кількість спожитої теплової енергії Городенківською ДЮСШ бралися за попередньо погодженим сторонами середньодобовим споживаним - 2,316 Гкал., та даними вузла обліку теплової енергії, встановленому у пункті вироблення теплової енергії. Зазначає, що ПФ "Тепловик" неодноразово зверталася до Городенківської ДЮСШ з приводу укладення договору та оплати заборгованості, зокрема 4 березня 2025 року за номером 04/03, 6 березня 2025 року за номером 06/03-25, 9 березня 2025 року за номером 09/03 були надіслані відповідні повідомлення, відповіді на які позивачем не отримано.
Позиція відповідача.
Проти позову заперечує у повному обсязі. Зокрема, стверджує, що наведені у позовній заяві обставини не відповідають фактичним обставинам справи, а також нормативному регулюванню та чинному законодавству України. Зауважує, що оплата послуги щодо заміни вузла комерційного обліку покладається на споживача, проте сам обов'язок щодо заміни в силу приписів закону та Договору покладається на ПФ "Тепловик" як оператора зовнішніх інженерних мереж, однак Позивач, у порушення вимог чинного законодавства та затвердженого Порядку, не вчинив жодних передбачених дій щодо взяття на облік вузла комерційного обліку. Звертає увагу, що згідно з пунктом другим частини четвертої статті третьої Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі порушення виконавцем відповідної комунальної послуги або оператором зовнішніх інженерних мереж строків прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку споживачі мають право вимагати, а виконавці і оператори на таку вимогу зобов'язані визначати обсяг спожитої комунальної послуги на основі показань вузла комерційного обліку з дати фактичного встановлення такого вузла, яка підтверджується відповідним актом, складеним між замовником і виконавцем робіт із встановлення (монтажу) вузла комерційного обліку; таким чином, визначення обсягу спожитої теплової енергії не за фактичними показами встановленого вузла обліку, а шляхом застосування середньодобового показника споживання теплової енергії в розмірі 2,317 Гкал за весь період опалювального сезону після виходу вузла з ладу є неправомірним та таким, що порушує права відповідача. Щодо вимоги позивача про відшкодування втрат теплової енергії зазначає, що споживач не зобов'язаний відшкодовувати втрати теплової енергії в зовнішніх мережах, якщо інше прямо не передбачено умовами індивідуального договору з його однозначною згодою на такі витрати; оскільки визначення витрат на постачання теплової енергії не передбачено Договором, врахування їх у суму боргу є безпідставним; вказане узгоджується із позицією, що викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10 грудня 2014 року по справі № 925/1521/13. Зазначає, що споживачем та постачальником погоджено, що середньодобове споживання теплової енергії становить 2, 316 Гкал виключно на час втрати (виходу з ладу) вузла комерційного обліку до відновлення його роботи або заміни, попри це позивач не здійснив належних дій щодо взяття нового лічильника на абонентський облік (як вимагається ч. 4 ст. 3 Закону №2119-VIII та п. 9, 10 Порядку №270), при цьому, внаслідок невиконання свого обов'язку перекладає на споживача неспіврозмірні витрати за теплову енергію, що фактично ним не споживалася; покази нового приладу обліку не були враховані, попри складений акт про його монтаж та опломбування, що суперечать приписам пункту другого частини четвертої статті третьої Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Опалювальний сезон 2024/2025, згідно розпорядження Городенківського міського голови №225 від 14.10.2024 року, оприлюдненого на офіційному сайті Городенківської міської ради, розпочався 16 жовтня 2024 року та закінчився 4 квітня 2025 року згідно розпорядження Городенківського міського голови №80 від 02.04.2025 року.
28 листопада 2024 року між Приватною фірмою "Тепловик" та Комунальним закладом "Городенківська дитячо-юнацька спортивна школа" Городенківської міської ради укладено договір надання послуг постачання теплової енергії № 88 (надалі - Договір №88). Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня поточного року. Припинення договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, які на дату припинення залишились невиконаними.
Згідно із пунктом 1.1. Договору № 88 виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачеві (відповідачу) послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Відповідно до п.2.2. постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 3.1. Договору №88 визначено, що обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії спожитої в будівлі за показниками засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку, або розрахунку згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року№315.
Згідно п.3.2. Договору №88 у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги ведеться відповідно до Методики розподілу.
Відповідно до пункту 3.3. Договору №88 початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається з дати що настає за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку Кінцем періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку є день прийняття на абонентський облік відремонтованого або зміненого вузла комерційного обліку.
Пунктом 3.8. Договору №88 передбачено, що періодичний огляд вузла комерційного обліку здійснюється виконавцем під час зняття показань. Споживач повідомляє виконавцю про недоліки в роботі вузла комерційного обліку протягом 5 робочих днів з дня виявлення.
Згідно договору № 88 ПФ "Тепловик" надавала відповідачу послуги постачання теплової енергії протягом листопада-грудня 2024 року.
17 грудня 2024 року в присутності представників постачальника (позивача) та споживача (відповідача) складено акт про вихід з ладу вузла комерційного обліку теплової енергії, та акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки.
Цього ж дня комісією у складі заступника директора Городенківської ДЮСШ Гавриша Ю.С., головного бухгалтера Галицької О.В., директора ПФ "Тепловик" Марчука Б.В. складено акт про те, що згідно попередніх середньодобових показів, середньодобовий показник лічильника буде нараховуватися 2,316 Гкал.
Приватною фірмою "Тепловик" надано споживачу акт, згідно якого з 19.12.2024 року по 31.12.2024 року відповідачем спожито теплову енергію, вартість якої складає 101966,15 грн. Зазначений акт підписано споживачем без зауважень та заперечень.
Крім цього, Приватною фірмою "Тепловик" та Городенківською ДЮСШ підписано акт звірки взаємних розрахунків по теплопостачанню за період листопад-грудень 2024 року на вищезазначену суму.
Згідно пункту 4.1. Договору №88 плата виконавцю за послугу за цим договором визначається відповідно до Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 та Методики розподілу і розраховується виходячи із розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання. Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладення договору тариф на послугу становив 3661,84 грн. за 1 Гкал.
Відповідно до пунктів 4.4. та 4.5. Договору №88 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється щомісячно до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. Виконавець формує та надає акт про надання послуг з постачання теплової енергії споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Акт надається в паперовій формі. На вимогу або за згодою споживача акт може надаватися в електронній формі. Згідно з пунктом 5.2.3. Договору №88 споживач зобов'язаний оплачувати спожиту послугу за тарифом встановленим відповідно до законодавства у строки, встановлені договором.
Доказів сплати відповідачем наданих ПФ "Тепловик" послуг постачання теплової енергії за грудень 2024 року у розмірі 101 966,15 грн матеріали справи не містять.
В матеріалах справи міститься акт про монтаж засобу вимірювальної техніки від 20 січня, підписаний відповідачем в односторонньому порядку.
21 січня 2025 року Городенківською дитячо-юнацькою спортивною школою на адресу ПФ "Теповик" надіслано проект договору про надання послуг теплопостачання, оскільки термін дії договору №88 закінчився.
Зважаючи на те, що в договір було внесено дані про вузол обліку теплової енергії, який не взятий на облік постачальником через порушення порядку його встановлення та відсутності необхідної документації, ПФ "Тепловик" запропонував для підписання договір з урахуванням зазначеного зауваження, а саме виключення з договору умову про розрахунок споживання теплової енергії лічильником, встановленим у приміщенні Городенківської ДЮСШ, на який Городенківська ДЮСШ не надала жодних визначених законодавством документів.
Городенківською ДЮСШ зазначений договір не підписаний, пропозицію укладення договору на запропонованих ПФ "Тепловик" умовах не прийнято. Водночас, Городенківська ДЮСШ продовжувала споживати теплову енергію, що надавалась ПФ "Тепловик" в січні, лютому та березні 2025 року, проте на звернення позивача щодо необхідності надання передбачених нормативними актами документів для взяття вузла обліку теплової енергії на абонентський облік виконавця послуг - постачальника теплової енергії не надала, в матеріалах справи такі докази відсутні.
ПФ "Тепловик" за вищевказаний період надано послуги теплопостачання для Городенківської ДЮСШ та :
- в лютому 2025 року на адресу Городенківської ДЮСШ позивачем надіслано акт прийому-передачі послуг з теплопостачання № 2/01, згідно якого з 12 січня по 31 січня 2025 року виходячи із встановленого комісією середньодобового споживання теплової енергії 2,316 Гкал., Городенківська ДЮСШ спожила 44 Гкал; вартість 1 Гкал. в січні 2025 року становила 3661,84 грн; загальна вартість теплової енергії, спожитої в січні 2025 року склала 161120,96 грн;
- в березні 2025 року на адресу Городенківської ДЮСШ позивачем надіслано акт прийому-передачі послуг з теплопостачання № 4/02, згідно якого з 31 січня по 20 лютого 2025 року виходячи із встановленого комісією середньодобового споживання теплової енергії 2,316 Гкал Городенківська ДЮСШ спожила 46,32 Гкал; вартість 1 Гкал. в лютому 2025 року становила 3829,4 грн. (згідно рішення виконавчого комітету Городенківської міської ради №1118 від 30 січня 2025 року, оприлюдненого на офіційному сайті Городенківської міської ради); загальна вартість спожитої в лютому 2025 року теплової енергії склала 177377,81 грн;
- в березні 2025 року позивачем складено акт прийому-передачі послуг з теплопостачання № 2/01, згідно якого з 3 березня по 15 березня 2025 року виходячи із встановленого комісією середньодобового споживання теплової енергії 2,316 Гкал. Городенківська ДЮСШ спожила 27,792 Гкал; вартість 1 Гкал. в березні 2025 року становила 3829,4 грн; загальна вартість спожитої в березні 2025 року теплової енергії склала 106426,68 грн.
Надані позивачем акти Городенківською ДЮСШ не підписані, оплата за надані протягом січня-березня 2025 року послуги теплопостачання не здійснювалась, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Загальна вартість спожитої та не оплаченої Городенківською ДЮСШ теплової енергії за січень-березень 2025 року складає 444925,45 грн.
Крім того, позивачем нараховано відповідачу в січні 2025 року 16,92 Гкал. втрат теплової енергії загальною вартістю 61958,33 грн, в лютому 2025 року - 29,68 Гкал. вартістю 113656,59 грн; зазначені втрати відображені у вказаних вище актах. Загальна вартість відшкодування втрат теплової енергії складає 175614,92 грн. та нарахована позивачем з огляду на протяжність тепломереж (1600м), що спричиняє тепловтрати при транспортуванні теплової енергії, а також те, що ці втрати не включені до тарифу на теплову енергію, що спричиняє позивачу збитки. Розмір цих втрат визначено позивачем як різницю між показами теплового лічильника, встановленого в орендованій позивачем котельні, та кількістю спожитої Городенківським ліцеєм №2 теплової енергії (з врахуванням втрат теплової енергії).
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 722506,52грн і розрахована наступним чином: згідно акту №9/12 за грудень 2024 року - 101966,15 грн; згідно акту №2/01 - спожитої теплової енергії на суму 161120,96 грн та втрати теплової енергії на суму 61958,33 грн; згідно акту №4/02 за лютий 2025 року - відповідно 177377,81 грн та 13656,59 грн; згідно акту №9/12 за березень 2025 року - 106426,68 грн.
Позивач неодноразово звертався до Городенківської ДЮСШ з приводу укладення договору та оплати заборгованості (зокрема, листами від 4 березня 2025 року за № 04/03, 6 березня 2025 року за №06/03-25, 9 березня 2025 року за № 09/03), однак договір споживачем теплової енергії не підписаний, заборгованість не оплачена.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
За змістом ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі у листопаді - грудні 2024 року склалися правовідносини на підставі укладеного між сторонами Договору №88, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Двосторонній характер договору про надання послуг зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору виконавець приймає на себе обов'язок надати послугу і водночас набуває права вимагати її оплати, а замовник, у свою чергу, зобов'язаний здійснити оплату наданих послуг.
Водночас, враховуючи, що предметом договору №88 є послуги теплопостачання, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово - комунальні послуги" (далі за текстом - Закон). Крім того, основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, регулюються Законом України "Про теплопостачання".
Статтею 1 Закону визначено наступне: у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; - виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; - споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 5 Закону до комунальних послуг належать в т.ч. послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
Приписами ст. 10 Закону унормовано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ст. 21 Закону виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначенню дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону року, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Нормами ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Враховуючи, що акт №9/12 про надання послуг теплопостачання на суму 101966,15грн та акт звірки взаємних розрахунків по теплопостачанню за період листопад-грудень 2024 року на вищезазначену суму підписано та скріплено печаткою відповідача, і відсутня вмотивована відмова від прийняття отриманих послуг відповідачем на вказану суму, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 101966,15грн заборгованості є обґрунтованими.
Щодо стягнення з відповідача спожитої теплової енергії за січень на суму 161120,96 грн згідно акту №2/01; за лютий 2025 року - 177377,81 грн згідно акту №4/02; за березень 2025 року вартістю 106426,68 грн згідно акту №9/12 у позадоговірному порядку суд констатує таке.
Під час розгляду спору господарський суд, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування у справі, зобов'язаний встановити, чи має місце факт надання послуги. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права (у цьому випадку шляхом стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неоплати наданих послуг), у разі, якщо господарський суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт її (послуги) надання належним чином.
Факт надання позивачем послуг з теплопостачання у період січень - березень 2025 року та їх отримання відповідачем не заперечується, проте відповідач не погоджується із визначенням позивачем обсягу спожитої теплової енергії не за фактичними показами встановленого вузла обліку, а шляхом застосування середньодобового показника споживання теплової енергії в розмірі 2,316 Гкал, оскільки такий розмір погоджено сторонами виключно на час втрати (виходу з ладу) вузла комерційного обліку до відновлення його роботи або заміни, попри це позивач не здійснив належних дій щодо взяття нового лічильника на абонентський облік; покази нового приладу обліку не були враховані, попри складений акт про його монтаж та опломбування.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки акт про монтаж та опломбування лічильника всупереч твердженням відповідача позивачем не підписано. Крім того, матеріали справи містять докази неодноразового звернення позивача до відповідача щодо необхідності надання передбачених нормативними актами документів для взяття вузла обліку теплової енергії на абонентський облік позивача, проте, попри долучення відповідачем таких документів до відзиву докази їх надання позивачу в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи, що споживачем та постачальником було досягнуто згоди щодо визначення середньодобового споживання теплової енергії у розмірі 2,316 Гкал. шляхом підписання відповідного акту, суд вважає обґрунтованим розрахунок обсягу спожитої відповідачем теплової енергії за середньодобовим споживанням теплової енергії, підтвердженими сторонами у згаданому вище акті.
Відповідно до статті 7 Закону споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Пункт 1 ст. 9 Закону вказує, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово- комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Таким чином, зазначеним Законом на споживача покладено обов'язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Наведені приписи закону свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17.
Згідно із ч. 5 статті 13 Закону відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
В силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.03.2018 року у справі №910/12510/17 незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для, виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону та усталеної судової практики споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Листування між ПФ "Тепловик" та Городенківською ДЮСШ свідчить про те, що остання не заперечувала факту споживання теплової енергії та не відмовлялася від отримання послуг теплопостачання.
За таких обставин, беручи до уваги той факт, що послуги з теплопостачання надано позивачем та прийнято відповідачем без жодних зауважень, то за переконанням суду, в силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання", обов'язком відповідача є здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з теплопостачання у розмірі 444925,45грн.
Щодо вимоги позивача про відшкодування втрат теплової енергії у розмірі 175614,92 грн. суд виходить з того, що загальні засади формування тарифів на теплову енергію встановлено статтею 20 Закону України "Про теплопостачання". Зокрема, вказаною статтею визначено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії або альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Судом встановлено, що розмір втрат теплової енергії визначено позивачем як різницю між показами теплового лічильника, встановленого в орендованій позивачем котельні, та кількістю спожитої Городенківським ліцеєм №2 теплової енергії (з врахуванням втрат теплової енергії). При цьому, доказів надання ліцею теплової енергії у визначеній позивачем кількості матеріали справи не містять; в судовому засіданні позивач зазначив, що акти надання послуг теплопостачання ліцеєм не підписані.
З огляду на наведене, в частині відшкодування втрат теплової енергії у розмірі 175614,92 грн. позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.
Висновок суду.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
В контексті наведеного, позов слід задовольнити частково.
Судові витрати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позову позивачем сплачено 10837,60грн судового збору згідно платіжної інструкції №116 від 12.05.25.
Відповідно до п.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 8203,37грн судового збору - на відповідача, решту - на позивача.
Керуючись статтями 13, 73, 75, 77-79, 86, 123, 129, 202, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
частково задовольнити позов Приватної фірми "Тепловик" до Комунального закладу "Городенківська дитячо - юнацька спортивна школа" Городенківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 722506,52 грн.
Стягнути з Комунального закладу "Городенківська дитячо - юнацька спортивна школа" Городенківської міської ради (78100, вул.Ринокова, 1, м.Городенка, код ЄДРПОУ 41845833) на користь Приватної фірми Тепловик (78600, майдан Незалежності 1А, м.Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 30473143) 546891,59 грн заборгованості за надані послуги теплопостачання та 8203,37грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з Комунального закладу "Городенківська дитячо - юнацька спортивна школа" 175614,92 грн заборгованості в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.10.2025
Суддя П. А. Шкіндер