номер провадження справи 33/112/25
06.10.2025 Справа № 908/2353/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи №908/2353/25
за позовом Кропивницького апеляційного суду (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, проспект Європейський, буд. 2, ідентифікаційний код 42265404)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет № 8, ідентифікаційний код 40308189)
про стягнення 12311,28 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернувся Кропивницький апеляційний суд із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» суми основного боргу в розмірі 10 398,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 454,14 грн., 3% річних у розмірі 129,05 грн. та пені в розмірі 1330,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення умов договору поставки №785 від 16.10.2024 відповідачем (постачальником) станом на 25.07.2025 не відпущено позивачу (покупцю) з АЗС постачальника 200 літрів бензину марки А-95 (10 скретч-карток, номіналом 20 літрів кожна) на загальну суму 10 398,00 грн. (200 л х 51,99 грн./1 л) та не повернуто сплачені позивачем кошти за цей товар. За прострочення повернення грошових коштів у сумі 10 398,00 грн. позивач нарахував на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати за період березень - червень 2025 року в розмірі 454,14 грн. та 3% річних за період з 01.03.2025 по 29.07.2025 у розмірі 129,05 грн., а також нарахував пеню на підставі п. 7 договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.03.2025 по 29.07.2025 в розмірі 1330,09 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 665, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 222 Господарського кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/112/25, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 04.09.2025.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 05.08.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи належним чином повідомлений.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
16.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (далі - постачальник, відповідач) та Кропивницьким апеляційним судом (далі - позивач, покупець) укладено договір поставки № 785 (далі - договір).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.5 договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити та прийняти вказаний товар. Найменування товару - бензин А-92, бензин А-95, дизпаливо, газ. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скетч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Відповідно до п. 2.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Ціна 1 літру товару 51,99 грн. згідно накладних на товар. Загальна сума договору: 31 194,00 грн., у тому числі ПДВ (п.п. 3,1, 3.2 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1 договору).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі зобов'язання сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передавати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2 договору).
Пунктом 6.3 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установлених розділом 2 цього договору.
Згідно з п. 10.2 договору цей договір діє до 31.12.2024.
Цей договір може бути розірваний достроково за ініціативою однієї зі сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони за відсутності заборгованості. Договір вважається розірваним з моменту отримання письмового повідомлення. У випадку отримання письмового повідомлення про розірвання договору укладання додаткової угоди про розірвання не потребується (п. 10.3).
Відповідно до видаткової накладної № 0008/0001987 від 16.10.2024 позивачем було придбано бензин А-95 в кількості 600 літрів загальною вартістю 31 194,00 грн.
Матеріали справи містять специфікацію № 0008/0001987-С відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0008/0001987 від 16.10.2024 у загальній кількості 30 шт. по 20 л: 3036117680, 3036117681, 3036117682, 3036117683, 3036117684, 3036117685, 3036117686, 3036117687, 3036117688, 3036117689, 3036117690, 3036117691, 3036117692, 3036117693, 3036117694, 3036117695, 3036117696, 3036117697, 3036117698, 3036117699, 303611768400, 303611768401, 303611768402, 303611768403, 303611768404, 303611768405, 303611768406, 303611768407, 303611768408, 303611768409.
На виконання договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в сумі 31 194,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №620 від 17.10.2024.
З 01.03.2025 по сьогоднішній день позивач не може отримати частину товару (бензин А-95) в кількості 200 літрів на мережі АЗС відповідача у м. Кропивницькому за скретч-картками: 303611768400, 303611768401, 303611768402, 303611768403, 303611768404, 303611768405, 303611768406, 303611768407, 303611768408, 303611768409, копії яких наявні в матеріалах справи.
Загальна вартість не переданого відповідачем товару відповідно до договору поставки №785 від 16.10.2024, який оплачений позивачем, становить 10 398,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору 03.02.2025 на електронну пошту відповідача була направлена претензія вих. № 09-06/21/2025 від 30.01.2025 про неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № 785 від 16.10.2024 з вимогою виконати постачальником взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору і забезпечити отримання покупцем всього обсягу товару на АЗС за скетч-картками; у разі неможливості виконання постачальником взятих на себе зобов'язань згідно з умовами договору - здійснити повернення вартості невиданої частини товару.
Також вказана претензія була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить фіскальний чек від 03.02.2025.
Претензія отримана відповідачем 10.02.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №2500801258115 та роздруківка з сайту АТ «Укрпошта».
Претензія залишена відповідачем без реагування, товар в узгодженому в договорах обсягах не поставлений, сплачена позивачем попередня оплата в добровільному порядку не повернута.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №785 від 16.10.2024 у розмірі 10 398,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 454,14 грн., 3% річних у розмірі 129,05 грн., пені в розмірі 1330,09 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов договору відповідач не передав позивачу попередньо оплачений позивачем товар (бензин А-95 у кількості 200 л за ціною 51,99 грн. за 1 л) на загальну суму 10 398,00 грн.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач надав докази оплати товару за договором на суму 31 194,00 грн. та копії виданих відповідачем 10 скретч-карток номіналом 20 л на отримання бензину А-95 в загальному обсязі 200 л на суму 10 398,00 грн., за якими товар не відвантажено.
Відповідач не надав доказів відвантаження позивачу попередньо оплаченого ним товару на суму 10 398,00 грн. за 10 скретч-картками 303611768400, 303611768401, 303611768402, 303611768403, 303611768404, 303611768405, 303611768406, 303611768407, 303611768408, 303611768409 на 200 л бензину А-95 або доказів повернення позивачу коштів передоплати. Заперечень проти позову відповідач також не надав.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми передоплати за договором у розмірі 10 398,00 грн.
За неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за період березень - червень 2025 року в розмірі 454,14 грн., 3% річних за період з 01.03.2025 по 29.07.2025 у розмірі 129,05 грн., пеню за період з 01.03.2025 по 29.07.2025 в розмірі 1330,09 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Крім того, п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За визначенням ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.1 договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за договорами підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України.
Аналіз статей 612, 530 Цивільного кодексу України свідчить, що для оцінки правильності нарахування позивачем пені та компенсаційних санкцій слід встановити не тільки документально підтверджену суму боргу, а й дату, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто з'ясувати момент прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Прострочення слід розглядати як юридичний склад, що тягне за собою зміну правовідносин сторін по зобов'язанню, яке не виконано в строк. Складовими прострочення при цьому є такі юридичні факти: наявність між сторонами договірних відносин, настання строку виконання зобов'язання, невиконання стороною зобов'язання у встановлений строк.
Позивач нараховує відповідачеві інфляційній втрати, 3% річних та пеню за порушення ним строку виконання грошового зобов'язання з 01.03.2025.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на викладене, ураховуючи отримання відповідачем 10.02.2025 претензії з вимогою повернути попередню оплату за неотриманий товар, відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти позивачеві у семиденний строк з дня отримання вимоги, тобто не пізніше 17.02.2025. Відтак, з 18.02.2025 відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати позивачеві.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача пені та компенсаційних санкцій, починаючи з 01.03.2025.
Розрахунки позивача перевірені судом та визнані судом обґрунтованими. Відповідач розрахунки не спростував, власних розрахунків не надав.
Враховуючи зазначене, суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та ухвалив стягнути з відповідача на користь позивача суму передоплати за договором поставки №785 від 16.10.2024 у розмірі 10 398,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 454,14 грн., 3% річних у розмірі 129,05 грн., пеню в розмірі 1330,09 грн.
Згідно з п. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 12 311,28 грн. та подана в 2025 році через систему «Електронний суд».
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 12 311,28 грн. складає: 3028,00 грн. (мінімальна ставка) х 0,8 = 2422,40 грн.
За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №399 від 08.07.2025 на суму 2422,40 грн. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати і сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет № 8, ідентифікаційний код 40308189) на користь Кропивницького апеляційного суду (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, проспект Європейський, буд. 2, ідентифікаційний код 42265404) суму передоплати за договором поставки №785 від 16.10.2024 в розмірі 10 398,00 грн. (десять тисяч триста дев'яносто вісім грн. 00 коп.), інфляційні втрати в розмірі 454,14 грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн. 14 коп.), 3% річних у розмірі 129,05 грн. (сто двадцять дев'ять грн. 05 коп.), пеню в розмірі 1 330,09 грн. (тисяча триста тридцять грн. 09 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 403,36 грн. (дві тисячі чотириста три грн. 36 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко