номер провадження справи 3/51/25
24.09.2025 Справа №908/964/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом:Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Фізичної особи - підприємця Сербан Лілії Юріївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення коштів,
за зустрічним позовом:Фізичної особи - підприємця Сербан Лілії Юріївни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання договору недійсним
за участю представників учасників справи:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Гришко Іван Іванович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001324 від 29.06.2017, ордер серії АР №1200389 від 02.10.2024;
від відповідача(позивача за зустрічним позовом) - Фельський Сергій Леонідович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1016 від 07.05.2014;
РУХ СПРАВИ.
14.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича до відповідача - Фізичної особи-підприємця Сербан Лілії Юріївни, про стягнення заборгованості за договором №1 від 01.02.2022 у розмірі 113 618,23 грн, а також грошових коштів у вигляді 3% річних у розмірі 5 181,60 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 280,00 грн. Судові витрати у справі просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справу №908/964/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відкрито провадження у справі №908/964/25; присвоєно справі номер провадження 3/51/25; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Учасникам справи надано можливість реалізувати свої процесуальні права щодо подачі заяв по суті спору та інші заяви/клопотання процесуального характеру.
08.05.2025 представником відповідача (ФОП Сербан Лілії Юріївни) сформовано в системі «Електронний суд» зустрічну позовну заяву до ФОП Гусакова Сергія Івановича про визнання недійсним договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022.
Ухвалою суду від 14.05.2025 зустрічну позовну заяву повернуто заявнику з підстав пропущення строку на подачу відзиву.
16.05.2025 представником відповідача (ФОП Сербан Лілії Юріївни) повторно сформовано в системі «Електронний суд» зустрічну позовну заяву до ФОП Гусакова Сергія Івановича про визнання недійсним договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022.
Одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на подачу зустрічної позовної заяви та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Також у зустрічній позовній заяві заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 20.05.2025 поновлено Фізичній особі - підприємцю Сербан Лілії Юріївні строк на подання зустрічної позовної заяви; прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця Сербан Лілії Юріївни м. Запоріжжя, до Фізичної особи - підприємця Гусакова Сергія Івановича, м. Запоріжжя про визнання недійсним договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом; підготовче засідання за зустрічним позовом відбудеться разом з первісним позовом 18.06.2025 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
12.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про відкладення розгляду справи.
17.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкладено судове засідання на 02.07.2025 об 11:00 год.
Ухвалою суду від 02.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено судове засідання на 24.07.2025 об 11:00 год.
15.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву.
22.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло заперечення на клопотання (заяву) від 15.07.2025 року.
24.07.2025 було відкладено підготовче судове засідання на 28.08.2025 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 28.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про проведення почеркознавчої експертизи та закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті 18.09.2025 о 14:00 год.
Ухвалою суду від 18.09.2025 відкладено розгляд справи на 24.09.2025 о 14 :00 год.
24.09.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача за первісним позовом) надійшло клопотання про долучення доказів по справі, в якому він просив долучити до матеріалі в справи в якості доказу заяву свідка - ОСОБА_1.
У судовому засіданні 24.09.2025технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
У судовому засіданні 24.09.2025 суд долучив до матеріалів справи заяву свідка - ОСОБА_1.
У судовому засіданні представник ФОП Гусакова С.І. підтримав первісний позов повністю, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник ФОП Сербан Л.Ю. проти первісного позову заперечив повністю, з мотивів викладених у зустрічній позовній заяві. Зустрічний позов просив задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні 24.09.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 24.09.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ФОП Гусакова С.І. - ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
ФОП Гусаков С.І. (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ФОП Сербан Л.Ю. про стягнення заборгованості за теплову енергіюу розмірі 113 618,23 грн, а також грошових коштів у вигляді 3% річних у розмірі 5 181,60 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 280,00 грн. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/М. Гончаренка, 66/5,приміщення № 16,17, а саме: пункту 2.2.4 Договору відповідно до якого, Користувач повинен відшкодувати витрати за експлуатаційні платежі (використання електроенергії, водо та газопостачання, вивіз сміття, охорона, тощо).
Протягом періоду у дії Договору сплачено особисто власником цього приміщення - Гусаковим С.І., за послуги з централізованого теплопостачання грошові кошти у загальному розмірі 61 500,00 грн.
З огляду на те, що між ФОП Гусаковим С.І. та ФОП Сербан Л.Ю. було укладено Договір безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022, у ФОП Сербан Л.Ю., виникли зобов'язання щодо відшкодовування витрат за експлуатаційні платежі (використання електроенергії, водо- та газопостачання, вивіз сміття, охорона, тощо), однак ФОП Сербан Л.Ю. не відшкодовано ФОП Гусакову С.І. вищевказані експлуатаційні витрати в загальному розмірі 113 618,23 грн, які складаються з заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬФОП Сербан Л.Ю. - ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.
Відповідач (ФОП Сербан Л.Ю.) відзив на первісний позов не надав. Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні заявив, що його заперечення на первісний позов повністю співпадають з підставами зустрічного позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ФОП Сербан Л.Ю. - ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.
ФОП Сербан Л.Ю. подала зустрічну позовну заяву до ФОП Гусакова С.І. про визнання договору безоплатного користування нерухомим майном № 1 від 01.02.2022 року недійсним.
В обгрунтування вимог за зустрічним позовом зазначив, що договір безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 ФОП Сербан Лідія Юріївна не укладала.
Підпис який проставлено у договорі №1 від 01.02.2022, наявному у матеріалах справи, не належить Сербан Лілія Юріївна.
Між сторонами дійсно був укладений договір про надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023. За умовами якого (абзац 3 п. 2.1.3.) комунальні послуги Позичкодавець (ФОП Гусаков С.І.) здійснює за власні кошти.
Договір зазначений у первинному позові викликає обґрунтовані підозри щодо його фальсифікації, оскільки Сербан Лілія Юріївна не має жодної уяви про обставини його складання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ФОП Гусакова С.І. - ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.
15.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву. У запереченнях відповідач за зустрічним позовом зазначає, що саме по собі існування договору про надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023 року, та його поява лише на стадії подання зустрічного позову є сумнівним та не узгоджується з обставинами справи.
Укладення договору такого змісту, а саме включення до нього пункту про те, що Позичкодавець самостійно сплачує витрати за комунальні послуги не узгоджується з приписами п. 6 ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України, згідно з якими до загальних засад цивільного законодавства зокрема віднесено справедливість, добросовісність та розумність.
Вказана умова, покладає на Позивача надмірний економічний тягар у вигляді додаткових витрат з оплати за споживання комунальних послуг, які при цьому фактично споживаються Відповідачем, який використовує Нежитлове приміщення з метою отримання доходу, зокрема для розміщення та функціонування салону краси.
Відтак, ця умова договору не може вважатись ні добросовісною, ні справедливою, ні розумною, відтак цей правочин по суті є фраудаторним.
Приписами ч. 1 ст. 833 Цивільного кодексу України визначено, що користувач (в даному випадку Відповідач) несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування, що включає і сплату комунальних послуг.
Між ФОП Гусаковим С.І. та ФОП Сербан Л.Ю. велося листування з питань розірвання договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022.
ФОП Сербан Л.Ю. жодного разу не заперечила проти наявності підстав повернення вказаного нежитлового приміщення та розірвання договору користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022, жодних заперечень щодо умов договору та/або його укладання чи не укладання не надавала
ФОП Сербан Л.Ю. самостійно сплачувались деякі комунальні послуги, зокрема, за інформацією, отриманою від клієнта, ФОП Сербан Л.Ю. у серпні 2024 року на рахунок Концерну «Міські теплові мережі» було сплачено суму грошових коштів у розмірі 19 904,00 грн в якості сплати за послуги з теплопостачання та 96,00 грн за послуги з абонплати за постачання теплової енергії в нежитловому приміщення.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на теплову енергію за договором безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/М. Гончаренка, 66/5, приміщення № 16,17.
Предметом судового розгляду за зустрічним позовом є вимоги про визнання договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 недійсним.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення/неукладення відповідачами договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022, обставин виконання/невиконання відповідачами вказаного договору, наявність/відсутність підстав для визнання цього договору недійсним.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Фізична особа-підприємець Гусаков С.І. (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.05.2018.
01.11.2021 ФОП Гусаковим С.І. було укладено договір з Концерном «Міські теплові мережі» №72229001 від 01.11.2021 щодо постачання теплової енергії, за умовами якого Споживач має сплачувати за послуги з постачання теплової енергії за приміщення № 16,17 у м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/М. Гончаренка, 66/5.
За наявною у справі копією Договору між ФОП Гусаковим Сергієм Івановичем (надалі - Позичкодавець) та ФОП Сербан Лілією Юріївною (надалі - Користувач) було укладено договір безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022.
Відповідно до умов пункту 1.1. Договору за цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею Позичкодавцем у строкове безоплатне користування Користувачу нежитлового приміщення (надалі- Приміщення) площею 148,5 кв.м за адресою: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/М. Гончаренка, 66/5, нежиле приміщення №16,17.
Згідно з умовами пункту 2.2.4 Договору Користувач повинен відшкодовувати витрати за експлуатаційні платежі (використання електроенергії, водо - та газопостачання, вивіз сміття, охорона, тощо).
Акту приймання-передачі нерухомого майна за договором безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 матеріали справи не містять.
У матеріалах справи наявна копія повідомлення про розірвання договору 12.08.2024 за вихідним №1, адресована ФОП Сербан Л.Ю. від імені ФОП Гусакова С.І. За твердженням позивача за первісним позовом вимога була направлена на адресу ФОП Сербан Л.Ю. та була отримана нею 21.08.2024.
Вимога з вих.№1 від 12.08.2024 не містить підпису Гусакова С.І. та взагалі не підписана будь-якою особою. Доказів надсилання на адресу ФОП Сербан Л.Ю. та отримання ФОП Сербан Л.Ю. вказаної вимоги матеріали справи не містять.
18.02.2025 Концерном «Міські теплові мережі» було надано інформацію про розподілені обсяги теплової енергії на приміщення №16, 17 по вул. Незалежної України, 66 за період з 01.02.2022 по 03.10.2024, відповідно до якої Позивачу було нараховано за послуги з централізованого постачання теплової енергії - 113 618,23 грн.
За твердженням позивача за первісним позовом ФОП Сербан Л.Ю. (відповідач за первісним позовом), в порушення п. 2.2.4 договору безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022, не відшкодовано ФОП Гусакову С.І. експлуатаційні витрати в загальному розмірі 113 618,23 грн, які складаються з заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання.
04.11.2024 Гусаковим Сергієм Івановичем на адресу Фізичної особи-підприємця Сербан Лілії Юріївни була надіслана вимога щодо сплати заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання в сумі 61 500,00 грн, залишку заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання у сумі 78 561,63 грн, а також заборгованості по сплаті за послуги з постачання електричної енергії у розмірі 3979,96 грн, всього сума заборгованості станом на 04.11.2024 складала 144 041,59 грн.
05.11.2024 за вих. № 633 ФОП Гусаков С.І. звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення ФОП Сербан Л.Ю. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Як стверджує у зустрічній позовній заяві ФОП Сербан Лілія Юріївна, вона не укладала з ФОП Гусаковим С.І. договір безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022. Підпис проставлений у договорі безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 не є підписом Сербан Лілії Юріївни.
ФОП Сербан Лілія Юріївна стверджує, що між сторонами дійсно був укладений договір про надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023.
За наявною у справі копією Договору про надання у безоплатне користування від 15.05.2023 за цим договором Позичкодавець (Гусаков Сергій Іванович) безпосередньо зобов'язується передати Коистувачеві (Сербан Лілії Юріївні) для користування протягом строку, встановленого договором, приміщення зазначене у п. 1.2. цього Договору, а Користувач зобов'язується користуватися цим приміщенням відповідно до умов, встановлених цим договором, а після закінчення строку користування повернути його в тому ж стані, в якому він його отримав. З урахуванням нормального зносу (пункт 1.1. договору).
Відповідно до пункту 1.2. договору приміщення, що є предметом цього Договору, складається з 2 нежитлових приміщень загальною площею 148,5 кв.м; знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. М. Гончаренка/Незалежної України, буд 5/66, приміщення 16,17.
За наявною у справі копією Акту приймання передачі приміщення від 15.05.2023 Позичкодавець згідно з Договором про надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023 надає, а Користувач приймає у користування нерухоме майно загальною площею 148,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. М. Гончаренка/Незалежної України, буд 5/66, приміщення 16,17.
За умовами договору віл 15.05.2023 (абзац 3 п. 2.1.3.) комунальні послуги Позичкодавець здійснює за власні кошти.
У судовому засіданні представник ФОП Сербан Л.Ю. заперечив використання нею спірного приміщення до 15.05.2023, проте зазначив, що ФОП Сербан Л.Ю. неодноразово відвідувала спірне приміщення до 15.05.2203, а з 15.05.2023 користувалася спірним приміщенням на умовах Договору про надання у безоплатне користування від 15.05.2023.
ФОП Гусаков С.І. заперечує підписання ним договору про надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023 року та акту приймання передачі приміщення від 15.05.2023.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За положеннями статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 ЦК України)
Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу (ч. 3 ст. 828).
Відповідно до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п'яти років.
Тлумачення вищенаведених норм ЦК України свідчить, що обов'язковим елементом двостороннього правочину (в даному випадку договору позички) є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення.
Отже, основним критерієм, за яким можна розмежувати укладені та неукладені правочини, є факт вираження сторонами правочину їх волевиявлення - зовнішньої об'єктивної форми виявлення волі особи, що проявляється у вчиненні цілеспрямованих дій з метою зміни цивільних правовідносин, що склалися на момент вчинення правочину.
Коли ж відсутній факт вираження волевиявлення стороною двостороннього правочину, можна говорити про відсутність обов'язкового суб'єкта цивільних правовідносин та, як наслідок, констатувати відсутність фактичної підстави для виникнення договірних правовідносин.
Тобто, на відміну від укладених правочинів, у цьому випадку не виникає самої можливості піддати юридичній оцінці об'єктивно відсутній юридичний факт (цілеспрямовану дію), існування якого було б зумовлено юридично значимим волевиявленням учасника цивільних правовідносин.
Натомість, у випадку недійсності чи нікчемності правочину насамперед йдеться про юридичну кваліфікацію об'єктивно наявного та вираженого у певний спосіб волевиявлення суб'єкта права щодо виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин.
Таким чином, на відміну від неукладеного правочину, оспорюваний та нікчемний правочин є такими, що відбулися, а його сторони виразили своє волевиявлення на зміну цивільних правовідносин.
Конструкція частини третьої статті 203 ЦК України визначає наявність волевиявлення учасника правочину обов'язковим і безумовним елементом, додержання якого є необхідним для чинності правочину. При цьому таке волевиявлення має бути: 1) вільним; 2) відповідати внутрішній волі учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю на вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Укладеність договору пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних його умов (див. частину першу статті 638 ЦК України). Належним підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо визначених у договорі умов є, зокрема, їх підписи.
Підпис на правочині, для якого визначено обов'язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов'язковим атрибутом письмової форми правочину.
ЦК України передбачає можливість вважати дійсним договір, укладений з дефектами його письмової форми, зокрема й підпису, за таких умов: 1) узгодження сторонами його істотних умов, що також включає в себе волевиявлення сторін на укладення відповідного договору; 2) виконання чи часткове виконання сторонами умов договору
Неукладеність договору у зв'язку з недотриманням установленої для нього законом обов'язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину волевиявлення на його укладення, про що може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису).
Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв'язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.
Наведені правові висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17, які суд враховує у вирішенні даного спору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами надані два договори:
- договір безоплатного користування майном від 01.02.2022;
- та договір надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023.
Вказані договори містять підписи виконані від імені Гусаков С.І. - Сербан Л.Ю. та їх печатки проставлені на останньому аркуші договорів, а саме третьому аркуші договору від 01.02.2022 та четвертому аркуші договору від 15.05.2023.
При цьому умови договору, в тому числі спірні (щодо відшкодування витрат за комунальні послуги), викладені на окремих першому та другому аркушах договору від 01.02.2022 та першому та третьому аркушах договору від 15.05.2023, які не містять підписів сторін та їх печаток, а сторінки договорів не прошиті та не пронумеровані.
ФОП Гусаков С.І. заперечує погодження та підписання договору надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023.
ФОП Сербан Л.Ю. заперечує погодження та підписання договору безоплатного користування майном від 01.02.2022.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто істотні умови можуть не лише встановлюватися законом, але й випливати зі звичаїв ділового обороту та визначатись на розсуд сторін.
При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, а позивачем за первісним позовом такі доказі не надані, виконання сторонами договору безоплатного користування майном від 01.02.2022, в редакції, копія якої міститься в матеріалах справи.
Зокрема, матеріали справи не містять Акту приймання-передачі спірного приміщення за договором від 01.02.2022, а також не містять доказів виконання ФОП Сербан Л.Ю. спірного пункту 2.2.4. договору від 01.02.2022, а саме проведення відшкодування витрат за експлуатаційні платежі від ФОП Сербан Л.Ю. до ФОП Гусаков С.І.
Також суд враховує, що матеріали справи не містять доказів сплати ФОП Сербан Л.Ю. на рахунок Концерну «Міські теплові мережі» грошових коштів за поставку теплової енергії у спірне приміщення, про що позивач за первісним позовом заявляв у запереченнях від 15.07.2025.
Листування ФОП Гусакова С.І., направлене на адресу ФОП Сербан Л.Ю. з вимогою від 04.11.2024, суд оцінює критично, оскільки воно є одностороннім і жодних підтверджень з боку ФОП Сербан Л.Ю. про укладення чи згоду на розірвання договору від 01.02.2024 не містить.
Лист з повідомленням про розірвання договору від 12.08.2024 суд вважає неналежним доказом у справі, оскільки він не містить підпису відправника, а також доказів направлення його на адресу відповідача за первісним позовом.
Звернення позивача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення №633 від 05.11.2024 суд не бере до уваги, оскільки воно без підтвердження іншими доказами, не дозволяє встановити дійсні обставини цієї господарської справи.
Позивачем до матеріалів справи надано заяву свідка ОСОБА_1 , яка нотаріально засвідчена Кияницею О.В. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу. Зареєстровано в реєстрі за № 594.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Враховуючи те, що умови про відшкодування витрат за експлуатаційні платежі, які пов'язані з безоплатним користуванням нерухомим майном повинні відображатися у підписаному сторонами договорі, а виконання таких умов повинно відображатися у відповідних банківських та/або бухгалтерських документах, вказана заява свідка не може бути належним доказом на підтвердження обставин щодо укладення/неукладення та виконання/невиконання умов договору безоплатного користування нерухомим майном у цій справі.
Враховуючи, що одна із сторін заперечує підписання договору безоплатного користування майном від 01.02.2022 (його останньої сторінки), умови договору викладені на кількох окремих не підписаних аркушах, які не прошиті та не пронумеровані, доказів погодження та виконання умов договору саме в редакції договору від 01.02.2022, копія якого міститься в матеріалах справи, матеріали справи не містять, проаналізувавши всі наявні в справі докази в їх сукупності, з урахуванням стандарту доказування «вірогідність доказів», суд висновує, що договір безоплатного користування майном від 01.02.2022 є неукладеним.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З урахуванням висновку суду про визнання договору безоплатного користування майном від 01.02.2022 неукладеним та за відсутності в матеріалах справи інших доказів, які б доводили обов'язок ФОП Сербан Л.Ю. відшкодувати ФОП Гусакову С.І. витрати за експлуатаційні платежі за об'єкт у АДРЕСА_4 , суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, а тому в первісному позові необхідно відмовити.
Стосовно позовної вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним договору безоплатного користування майном від 01.02.2022, суд враховує висновок викладений в пункті 236 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17, відповідно до якого, неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним в силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.
З урахуванням висновку суду про визнання договору безоплатного користування майном від 01.02.2022 неукладеним, та вищенаведеного правового висновкуВеликої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, як необґрунтованого.
У зв'язку з тим, що предмет первісного та зустрічного позову не стосується договору про надання приміщення у безоплатне користування від 15.05.2023, копія якого долучена представником ФОП Сербан Л.Ю. до матеріалів справи, суд не надає правової оцінки вказаному договору.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається ФОП Гусаков С.І. доводяться копією договору безоплатного користування майном від 01.02.2022 (а.с. 13-14), вимогою №1 від 12.08.2024 (а.с.15), Актом від 03.10.2024 (а.с. 16), вимогою від 04.11.2024 (а.с. 17-18), Заявою про вчинення кримінального правопорушення ід 05.11.2024 (а.с. 19-21), листуванням з Концерном «Міські теплові мережі ( а.с. 22-26), дублікатами чеків про сплату за теплову енергію (а.с. 27), Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії (а.с. 28-31), Заявою свідка (а.с. 156).
Обставини, на які посилається ФОП Сербан Л.Ю. доводяться Договором про надання приміщення у безоплатне користування (а.с. 78-79), Акт приймання-передачі приміщення (а.с 77).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог за первісним позовом слід відмовити.
У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору за первісним позовом у справі покладаються на позивача за первісним позовом, а судові витрати щодо судового збору за зустрічним позовом у справі покладаються на позивача за зустрічним позовом, відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні первісного позову про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сербан Лілії Юріївни (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) заборгованості за договором №1 від 01.02.2022 у розмірі 113 618,23 грн, а також суму грошових коштів у вигляді 3% річних у розмірі 5181,60 грн, та інфляційних втрат у розмірі 16 280,00 грн відмовити.
У задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними договір безоплатного користування нерухомим майном №1 від 01.02.2022 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 06.10.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич