номер провадження справи 27/85/25
24.09.2025 Справа № 908/1502/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний номер юридичної особи 40075815)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» (вул. Рекордна, буд. 9. м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний номер юридичної особи 44995454)
про стягнення 334 603,47грн
за участю представників
від позивача: Куруц В.М., адвокат, ордер серія АА № 1579336 від 24.06.2025, в режимі відеоконференції
від відповідач: не з'явився
Акціонерне товариство “Українська залізниця» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 03.12.2024 № ПК/ МТЗ/24611/Ю у розмірі 334 603 грн 47 коп. з ПДВ, з яких 319 916 грн 16 коп. з ПДВ - штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого у строк товару, 14 687 грн 31 коп. з ПДВ - пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення понад 15 календарних днів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1502/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1502/25, присвоєно справі номер провадження 27/85/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
10.06.2025 відповідач сформував в системі “Електронний суд» відзив на позовну заяву (зареєстровано 10.06.2025 за вх. № 11811/08-08/25), просив суд позовні вимоги залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 12.06.2025 визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 07.07.2025.
16.06.2025 Акціонерним товариством “Українська залізниця» за допомогою системи “Електронний суд» подана до суду відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 23.06.2025 задоволено заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» про проведення судового засідання 07.07.2025 о 12 год. 45 хв. в режимі відеоконференції у справі 908/1502/25 поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
23.06.2025 за допомогою системи “Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» подані до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення грошових коштів.
07.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» за допомогою системи “Електронний суд» подана до суду заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Артель Пласт».
В судовому засіданні 07.07.2025 судом в порядку ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошена протокольна ухвала про перерву в підготовчому судовому засіданні до 28.07.2025 о 12 год. 00 хв.
09.07.2025 Акціонерним товариством “Українська залізниця» за допомогою системи “Електронний суд» подані до суду заперечення щодо залучення ТОВ “Артель Пласт» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальність “Артель пласт», підготовче провадження закрито, та призначено справу до розгляду по суті 27.08.2025.
27.08.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» адвокатом Плецькою Ю.В., за допомогою системи “Електронний суд», подано до суду клопотання про відкладення судового засідання по справі № 908/1502/25, у якій остання повідомляє, що 27.08.2025 адвокат Плецька Ю.В. не зможе бути присутньою у судовому засіданні 27.08.2025 оскільки приймає участь в якості захисника обвинувачуваних у кримінальній справі № 333/2336/23, яка призначена Комунарським районним судом м. Запоріжжя до розгляду на 27.08.2025 о 12 год. 00 хв. В підтвердження поважності причин неявки адвоката Плецької Ю.В. надано роздруківку відомостей про стан розгляду справи № 333/2336/23 із сайту “Судова влада».
Ухвалою суду від 27.08.2025 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 24.09.2025.
Судове засідання 24.09.2025 проводилось в режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 03.12.2024 № ПК/ МТЗ/24611/Ю у розмірі 334 603 грн 47 коп. з ПДВ, з яких 319 916 грн 16 коп. з ПДВ - штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого у строк товару, 14 687 грн 31 коп. з ПДВ - пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення понад 15 календарних днів. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки, в частині поставки товару в строки та в кількості, визначені зазначеним договором.
Відповідач у судове засідання 24.09.2025 не з'явився, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву позивача, просив суд залишити позовні вимоги без задоволення.
24.09.2025 відповідач надіслав через систему «Електронний суд» заяву про проведення судового засідання, яке призначено на 24.09.2025 за відсутності відповідача.
Заява прийнята судом.
Позивач скористався своїм правом на надав відповідь на відзив.
Згідно до статті 210 ГПК України, суд дослідив оригінали документальних доказів, які надіслав до суду позивач у справі в обґрунтування позовних вимог.
Заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2024 Акціонерним товариством «Українська залізниця» на авторизованому електронному майданчику «ProZorro» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-10-23-011136-a на закупівлю товару - Проєми, лиштви, карнизи вікон до пасажирських вагонів (Лот 1).
Участь у процедурі закупівлі взяли наступні учасники:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сеал»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «ГЕРМЕС ТРЕЙДІНГ».
31.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сеал» подало свою цінову пропозицію на участь у процедурі закупівлі, у якій запропонував Акціонерним товариством «Українська залізниця» поставити:
- «Проєм вікна вузького (1005х865 мм)» у кількості 112 одиниць, виробник ТОВ «Артель пласт», дата виробництва 01.03.2024;
- «Вузол притисковий вікна» у кількості 3776 одиниць, виробник ТОВ «Артель пласт», дата виробництва 01.03.2024; - «Проєм вікна широкого (1005х1145 мм)» у кількості 288 одиниць, виробник ТОВ «Артель пласт», дата виробництва 01.03.2024.
Ціна тендерної пропозиції - 1 777 312,00 грн без ПДВ (2 132 774,40 грн з ПДВ).
За результатами оцінки та розгляду пропозиції учасників закупівлі рішенням уповноваженої особи Акціонерним товариством «Українська залізниця» від 15.11.2024 (протокол № 4 - 15/11-24) Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сеал» було визнано переможцем указаної закупівлі, оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, ціна пропозиції: 1 777 312,00 грн без ПДВ (2 132 774,40 грн з ПДВ).
03.12.2024 між Акціонерним товариством “Українська залізниця» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сеал» (Постачальник) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від № ПК/МТЗ/24611/Ю (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю Товар, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток 1), що є невід'ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити цей Товар на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2 Договору, найменування Товару: ДК 021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху. (ПК-24Т_0397_ВО) Проєми, лиштви, карнизи вікон до пасажирських вагонів.
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікаціях № 1 (Додаток 1) до цього договору (п. 1.3 Договору).
Згідно із п. 1.5 Договору, Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України.
Відповідно до п. 1.6 Договору, Постачальник гарантує, що Товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) Товару 2024.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що Постачальник повинен поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативним технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток) до цього договору.
Підтвердження якості та відповідності Товару з боку Постачальника є документи, визначені у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору, та які надаються Покупцю разом з Товаром (п. 2.2 Договору).
Згідно із п. 2.3 Договору, Постачальник гарантує якість Товару, що постачається протягом гарантійного строку експлуатації/гарантійного строку зберігання, визначених у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору. Гарантійний строк експлуатації, зберігання придатності на Товар встановлюється в будь-якому випадку не меншим, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
Відповідно до п. 2.10 Договору, вхідний контроль, приймання Товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом Покупця, згідно з вимогами п. 5.1, п. 5.2 та іншими умовами цього Договору.
Згідно п. 4.1 Договору, Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP Delivered Duty Paid (поставка з оплатою мита) відповідно до “ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами “ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.
Відповідно до п. 4.2 Договору, поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару. Партією Товару вважається обсяг одиниць Товару, визначений Покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки Товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем. Місце поставки Товару: м. Бахмач (Чернгівська область), м. Синельникове (Дніпропетровська область). Право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки Товару.
Пунктом 4.5 Договору визначено, що сторони домовились, що рознарядка Покупця на Товар направляється ним Постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомлення про вручення);
- вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в формі PDF або будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість для ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця.
Відповідно до п. 4.6 Договору датою поставки Товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі Товару або видаткової накладної.
У відповідності до п. 4.7 Договору, акт прийому-передачі товару та/або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього договору та приймання Товару, підписуються зі сторони Покупця щонайменше двома уповноваженими особами з числа таких:
- директор філії (особа, що виконує обов'язки);
- заступник директора філії;
- начальник виробничого підрозділу Покупця, що приймає Товар (особа, що виконує обов'язки). У видатковій накладній або Акті приймання-передачі Товару обов'язково зазначається: найменування, маркування Товару, назва виробника, фасування, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість поставки Товару.
Відповідно до п. 5.1 Договору приймання Товару за кількістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6.
Згідно із п. 5.2 Договору, приймання Товару за кількістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженою постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.
Відповідно до п. 5.4 Договору, приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється за наявності документів, що підтверджують якість Товару згідно з п. 2.2. цього договору, та таких товаросупровідних документів:
- підписаний Постачальником рахунок-фактура;
- підписаний Постачальником Акт прийому-передачі товару або підписана Постачальником видаткова накладна;
- підписаний Постачальником товарно-транспортна накладна (у разі поставки Товару автомобільним транспортом) або електронна залізнична накладна (у разі поставки Товару залізничним транспортом), або відповідний документ, виданий оператором поштового зв'язку, або міжнародна транспортна накладна, якщо постачальник є нерезидентом України;
- підписані Постачальником пакувальні аркуші (при наявності);
- копія Технічних умов виробника та змін до них (якщо такий Товар виготовляється відповідно до Технічних умов) або належним чином оформлений витяг з Технічних умов, з обов'язковими даними про Товар, а саме: 1) норми показників; 2) правила приймання; 3) методи контролю; 4) умови зберігання; 5) вказівки щодо експлуатації, тощо; 6) інформаційну довідку або інший документ, в якому визначено норми показників, правила відбору зразків (проб) та методи випробовування Товару для проведення лабораторного дослідження (випробування) на відповідність ТУ та/або ДСТУ.
У відповідності до п. 5.7 Договору, особи, відповідальні за приймання Товару, під час його приймання зобов'язані звірити відповідність фактичної кількості Товару кількості, вказаній у акті прийому передачі товару або видатковій накладній; рахунку-фактурі; товарно-транспортній накладній або залізничній накладній, або відповідному документі, виданому оператором поштового зв'язку, або міжнародній транспортній накладній, якщо Постачальник є нерезидентом України, перевірити наявність і відповідність документів, що підтверджують якість Товару згідно з умовами Договору, розписатися за отримання Товару.
Згідно із п. 6.1 Договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (Додаток) до цього договору. Ціна Товару включає вартість Товару, тари (упаковки), а також інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього договору.
Ціни в цьому договорі та первинних документах вказуються в національній валюті України - гривні (п. 6.2 Договору).
Відповідно до п. 6.3 Договору, ціна договору становить 1 777 312,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 % 355462,40 грн, усього з ПДВ* 2 132774,40 грн. Ціна договору включає в себе обов'язкові платежі, у т.ч. на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не сплачується Покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього договору.
Відповідно до п. 8.1 Договору Покупець зобов'язується зокрема достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань Постачальником, повідомивши про це останнього за 5 робочих днів до дати розірвання договору (п.п. 8.2.3 Договору).
Пунктом 8.3 Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний, зокрема: забезпечити поставку Товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором (п. 8.3.1 Договору); забезпечити поставку Товару, якість, кількість, комплектність та асортимент якого відповідає умовам цього договору (п. 8.3.2 Договору).
Відповідно до п. 9.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим договором і Законодавством України.
Згідно п. 9.3.1 Договору Постачальник за цим договором несе таку відповідальність: при порушенні строків поставки Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк Товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання щодо поставки Товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставки Товару, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Сторона, винна у порушенні умов цього договору, відшкодовує іншій стороні пов'язані з цим реальні документально підтверджені збитки та витрати у повному обсязі (п. 9.8 Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконанім є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього Договору (або існували на момент укладання, але не впливали на можливість виконання цього Договору) та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсія, піратство, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція,громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України. Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визначають ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Згідно із п. 10.2 Договору, сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Пунктом 10.3 Договору визначено, що якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
У відповідності до п. 10.4 Договору, якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 календарних днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір.
Якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про винесення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором (п. 10.5 Договору).
Згідно із п. 18.1 Договору, строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024 (*на період дії воєнного стану строк дії договору визначається з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178).
Відповідно до Специфікації 1 до Договору предметом поставки є:
- «Проєм вікна вузького (1005х865 мм)», виробник ТОВ «Артель пласт», дата виробництва 01.03.2024, кількість одиниць - 112 одиниць, ціна за одиницю - 4 104,00 грн з ПДВ;
- «Вузол притисковий вікна», виробник ТОВ «Артель пласт», дата виробництва 01.03.2024, кількість одиниць - 3 776 одиниць, ціна за одиницю - 110,40 грн з ПДВ;
- «Проєм вікна широкого (1005х1145 мм)», виробник ТОВ «Артель пласт», дата виробництва 01.03.2024, кількість одиниць - 288 одиниць, ціна за одиницю - 4 362,00 грн з ПДВ.
26.12.2024 Акціонерне товариство “Українська залізниця» направило Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» на його електронну адресу рознарядку на поставку партії товару від 26.12.2024 № ПК-7/2916, у якій визначив асортимент, кількість та вантажоодержувачів Товару.
Товар, визначений рознарядкою на поставку партії товару від 26.12.2024 № ПК-07/2916, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» мало поставити у строк до 25.01.2025 включно.
На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» поставило частину Товару - 11.02.2025, а саме «Проєм вікна вузького (1005х865 мм)» - 112 одиниць та «Проєм вікна широкого (1005х1145 мм)» - 288 одиниць, що підтверджується видатковою накладною від 11.02.2025 № 40, а частину Товару - 08.03.2025, а саме «Вузол притисковий вікна» у кількості 3776 одиниць, що підтверджується видатковою накладною від 08.03.2025 № 65.
У зв'язку з порушенням строків поставки товару, позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до відповідача у цій справі щодо стягнення штрафу та пені у відповідності до договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/24611/Ю від 03.12.2024.
Отже, неналежне виконання вчасно відповідачем зобов'язань за договором, стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/24611/Ю від 03.12.2024.
Договір між сторонами укладено за результатами проведення публічної закупівлі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Відповідно до п. 18.1 Договору, строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024 (*на період дії воєнного стану строк дії договору визначається з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, на умовах, визначених цим Договором(п. 18.2 Договору).
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, нема. Відсутні також і докази того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, укладеного між сторонами, строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки Покупцем (п. 4.2 договору).
Отже підставою для вчинення відповідачем певних дій (поставка товару) є отримання від позивача належним чином оформленої рознарядки.
Згідно п. 4.5 Договору сторони домовились, що рознарядка Покупця на товар направляється ним Постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення i повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому договорі) сканкопiї вiдповiдної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зi змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є вiдповiдна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця.
26.12.2024 позивачем направлено на електронну адресу відповідача рознарядку від 26.12.2024 № ПК-7/2916, у якій визначив асортимент, кількість та вантажоодержувачів Товару: Проєм вікна вузького (1005х865 мм)» у кількості 112 одиниць, Вузол притисковий вікна у кількості 3776 одиниць; Проєм вікна широкого (1005х1145 мм)» у кількості 288 одиниць.
Враховуючи п. 4.2 Договору Товар, визначений рознарядкою на поставку партії товару від 26.12.2024 № ПК-7/2916, відповідач мав поставити у строк до 25.01.2025 включно.
Отже, кінцевою датою поставки товару за рознарядкою є 25.01.2025 включно.
Відповідно до п. 4.6 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару та/або видаткової накладної.
На виконання умов Договору відповідач поставив частину Товару - 11.02.2025, а саме «Проєм вікна вузького (1005х865 мм)» - 112 одиниць та «Проєм вікна широкого (1005х1145 мм)» - 288 одиниць, що підтверджується видатковою накладною від 11.02.2025 № 40, а частину Товару - 08.03.2025, а саме «Вузол притисковий вікна» у кількості 3776 одиниць, що підтверджується видатковою накладною від 08.03.2025 № 65.
Отже, відповідачем поставлено товар з порушенням строку поставки товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 216 ГК України (в редакції, яка була чинна, на момент укладання договору) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 216 ГК України (в редакції, яка була чинна, на момент укладання договору) встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Згідно ст. 230 ГК України (в редакції, яка була чинна, на момент укладання договору), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 231 ГК України (в редакції, яка була чинна, на момент укладання договору), у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно із ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України (редакції, яка була чинна, на момент укладання договору), у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України (у відповідній редакції), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.3.1 Договору встановлено, що при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставки товару, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.10 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.
Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Таким чином, порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо поставки товару тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування позивачем до відповідача встановленої законом або договором відповідальності.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
За змістом ст. 253 ЦК України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконане.
Отже, відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Перевіривши розрахунок штрафу, а також період його нарахування, судом визнано розрахунок позивача таким, що виконано вірно. А тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 319 916 грн 16 коп. з ПДВ штрафу у розмірі 15 % від вартості непоставленого у строк товару.
Перевіривши розрахунок пені, а також період її нарахування, судом визнано, що сума пені нарахована позивачем та період її нарахування позивачем є не вірною, а саме позивачем не вірно визначено період нарахування пені.
Перевіривши розрахунок пені, а також період її нарахування, судом визнано, що сума пені нарахована позивачем та період її нарахування позивачем є не вірною,
Позивачем у розрахунку зазначено про стягнення пені за два дні прострочення, однак враховуючи п. 9.3.1 Договору та ст. 253 ЦК України, пеня складає: за видатковою накладною від 11.02.2025 № 40 на суму 459 648 грн 00 коп. пеня за один день складає 459 грн 65 коп. за період з 10.02.2025 по 10.02.2025 включно, за видатковою накладною № 40 від 11.02.2025 на суму 1 256 256 грн 00 коп. пеня за один день складає 1 256 грн 26 коп. за період з 10.02.2025 по 10.02.2025 включно, за видатковою накладною від 08.03.2025 № 65 на суму 416 870 грн 40 коп. пеня за двадцять шість днів складає 10 838 грн 63 коп. за період з 10.02.2025 по 07.03.2025 включно.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, в частині стягнення пені, судом відмовляється через необґрунтованість.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання відповідача щодо поставки товару у строк визначений договором не виконані.
Отже, зважаючи на визначений сторонами у договорі строк поставки, суд погоджується з доводами позивача про прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасного виконання умов договору в частині своєчасної поставки товару або доказів безпідставності нарахування позивачем штрафних санкцій (штрафу та пені) суду не надав.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем строків поставки товару та наявності правових підстав для застосування положень ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України та п. 9.3.1 укладеного між сторонами договору.
Приймаючи до уваги викладене, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем термінів постачання, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 319 916 грн 16 коп. штрафу та пені в сумі 12 554 грн 54 коп. заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню частково.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив факт виконання своїх зобов'язань за Договором з порушенням строків, передбачених умовами Договору, однак внаслідок дії не переробної сили.
Заперечення відповідача не приймаються судом, враховуючи наступне.
Відповідач у відзиві зазначив, що листом від 17.01.2025 за вих. №17/01-1 він повідомив позивача про настання обставин непереборної сили (форс-мажору). Вказаним листом відповідач також зазначив, що виконати свої зобов'язання з постачання товару в строк 30 календарних днів не має можливості у зв'язку із настанням обставин непереборної сили (форс-мажор), а саме: виникненням аварії 17.01.2024 та виходу з ладу із-за перенапруги в мережі стенду СВММПВ-12/2- 2024 для випробування на міцність та навантаження проємів вікон, вузлів притискних, та який задіяний в технологічному процесі ТОВ «НВО «СЕАЛ» і зазначених в ньому методик випробувань S01.20.001МИ, S01.21.001МИ, S01.22.001МИ, S 01.20.002 МИ, S 01.21.002 МИ, S 01.22.002 МИ. У зв'язку з тим, що товар, який постачається встановлюється в пасажирські вагони, а отже безпосередньо пов'язаний з безпекою пасажирів, то такий товар повинен відповідати за якістю вимогам Споживача - АТ «Укрзалізниця». Оскільки згідно умов Договору майнова відповідальність згідно п. 9.3.2., 2.8, 2.4,2.7 за постачання товару невідповідної якості покладається на відповідача, відповідно він зобов'язаний проводити випробування і перевірку всього товару на його відповідність вимогам позивача та його технічної документації. В той же час, проводити заміну товару невідповідної якості в строк 20 календарних днів (як це передбачено умовами Договору) економічно не доцільно, а часто є не можливим, оскільки такий товар вже може бути встановлений в безпосередньому місці експлуатації пасажирських вагонів. Тому, відповідачем розроблені технологічні процеси на проведення випробування всього товару, що поставляється згідно договорів постачання, укладених з позивачем, а отже відповідно зобов'язаний проводити дані випробування згідно вимог технічної документації. Листом від 17.01.2025 відповідач повідомив позивача також про те, що ремонт даного обладнання буде проводитися приблизно на протязі 60 днів, а також те, що він прикладає максимум зусиль, щоб як найшвидше подолати форс-мажорні обставини та гарантує постачання продукції згідно умов Договору. Листом від 17.02.2025 відповідач надав позивачу сертифікат від 17.02.2025 за вих. № 03.3/112, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою. Вказаним сертифікатом Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): аварія (вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі, а саме - Стенда СВММПВ-12/2-2024). У вказаному сертифікаті також зазначено, що станом на 17.02.2025 на підприємстві ще діють обставини непереборної сили, які унеможливили виконання Договору у визначений строк.
Відповідно до розділу 10 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладення цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм. Ураган, торнадо, буревій повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України.
Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
Якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 календарних днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.
Якщо сторона без поважних причин повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставини непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України (в редакції) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, укладаючи договір з визначеними строками, ціною та специфікацією (кількістю, виробником, строком виготовлення), відповідач повинен був врахувати та усвідомлювати його умови та об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе.
Відповідач, прийнявши рішення про укладення договору на певних умовах, відповідно, несе повну відповідальність за настання можливих для себе негативних майнових наслідків.
Необхідно враховувати, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строк виконання. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені договором строки поставки товару.
Тобто відповідач, здійснюючи господарську діяльність взяв на себе відповідні зобов'язання і мав передбачити пов'язані із цим ризики ведення господарської діяльності.
У Специфікації 1 до Договору зазначено, що виробником замовленого Товару є товариство з обмеженою відповідальністю «Артель Пласт», дата виробництва Товару 01.03.2024.
Згідно з пунктом 1.5 Договору відповідач, як Постачальник, гарантував, що Товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження передбаченого законодавством України.
Згідно з пунктом 1.6 Договору відповідач, як Постачальник, гарантував, що Товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені.
Пунктом 2.1 Договору передбачено обов'язок Постачальника поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації № 1 до Договору.
У свою чергу, заслуговує на увагу той факт, що серед документації, поданої для участі у тендерній закупівлі, відповідач у складі тендерної пропозиції надав документи, які підтверджують походження та якість Товару, серед яких: копія листа ТОВ «Артель Пласт» від 20.08.2024 № 20.08 про представництво, копія декларації постачальника про відповідність № 21/10 від 20.10.2024, копія декларації постачальника про відповідність № 29/10 від 29.10.2024, копія паспорта якості, копія технічного паспорта.
З листа ТОВ «Артель Пласт» від 20.08.2024 № 20.08 вбачається, що ТОВ «Артель Пласт» гарантує якість продукції у відповідності з ГОСТ, ТУ, DIN, кресленням. Якість продукції підтверджується наданими ТОВ «Артель Пласт» документами. Строк дії листа до 31.01.2027.
З декларації постачальника про відповідність № 21/10 від 20.10.2024 та декларації постачальника про відповідність № 29/10 від 29.10.2024 вбачається, що «Проєм вікна вузького (1005х865 мм)», «Вузол притисковий вікна», «Проєм вікна широкого (1005х1145 мм)» відповідає кресленням. Термін дії декларацій до 23.09.2026.
З паспорта якості випливає, що «Проєм вікна вузького (1005х865 мм)», «Вузол притисковий вікна», «Проєм вікна широкого (1005х1145 мм)» виготовлені згідно креслень S 01.20.000 СК, S 01.22.000 СК, S 01.21.000СК відповідно і визнані придатними до експлуатації. Відповідно до Технічного паспорта Товар виготовлений згідно з технологією підприємства та відповідає ГОСТ, ТУ, КД.
Аналіз наведених документів дає підстави стверджувати, що на момент подачі цінової пропозиції та укладання Договору відповідач набув у власність повністю готовий Товар, який по якості та іншим вимогам відповідав вимогам тендерної документації та умовам Договору та був готовий до експлуатації.
Таким чином, підписуючи Договір відповідач запевнив позивача, що такий Товар уже є у його наявності (власності) і він придатний до використання. Слід наголосити, що відповідач не є виробником Товару за Договором, він є лише його Постачальником. Умовами Договору не передбачено проведення додаткових випробувань Товару його Постачальником.
До набуття у власність такого Товару виробник та постачальник мали здійснити прийняття-передачу такого Товару по асортименту, кількості, якості. Таким чином, Відповідач мав здійснити випробування і перевірку якості виробленого Товару до набуття його у власність, а не після.
Відповідач набув у власність Товар виробництва ТОВ «Артель Пласт» з метою його зберігання та подальшої реалізації (перепродажу), а відтак не мав права його використовувати у силу положень 1.6 Договору, у тому числі випробовувати.
Необхідності у відповідача, як Постачальника, перевіряти та випробовувати такий Товар, як стверджує відповідач, немає, адже це вже зробив виробник - ТОВ «Артель Пласт», що підтверджується вищевказаними документами.
Пунктом 19.2 Договору передбачено, що Сторони підтверджують, що вони усвідомлюють усі ризики, пов'язані з виконанням умов цього Договору, який укладається в умовах воєнного стану.
Постачальник несе всю повноту відповідальності за належний йому на праві власності Товар, а тому також несе ризики настання наслідків, що можуть виникнути внаслідок вчинення (невчинення) ним дій з таким Товаром у період дії воєнного стану. Оскільки додаткове випробування і перевірка якості виробленого Товару на його відповідність вимогам технічної документації не є прямим обов'язком Постачальника за Договором, такі доводи відповідача щодо відсутності у його діях вини у порушенні строків поставки Товару є безпідставними.
Судом враховано прострочення відповідачем поставки товару у строки визначені договором, а також те, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій не є значним чи надмірно великим, виходячи із загальної суми вартості товару за договором, а також погодженого між сторонами розміру неустойки пені лише у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк товару.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Суд зауважує, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (пункт 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 року в справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, пункт 38), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок.
Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у cправі № 910/15264/21). Згідно з постановами Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, тому стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов'язання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 Господарського кодексу України).
Наведені в відзиві невідворотні та непередбачувані обставини у вигляді стрибків напруги, що відбувались на виробництві відповідача, через які вийшло з ладу обладнання, не свідчить про наявність форс-мажорної (них) обставини (вин), оскільки відповідач повинен був врахувати можливість виникнення перебоїв електропостачання та забезпечити виробництва резервними джерелами електроенергії, стабілізаторами напруги, запобіжниками та іншими приладами які забезпечують безперервний процес виробництва. Тим більше, з урахуванням того, що Запорізька область є прифронтовою областю і певна її територія тимчасово окупована військовими формуваннями російської федерації.
Тобто, станом на дату укладання договору, а саме 03.12.2024, відповідач усвідомлював та був обізнаний про наближеність виробництва до прифронтових територій, усвідомлював (повинен був усвідомлювати) про можливість наслідків такої наближеності та про можливість виникнення перебоїв електропостачання. Втім, не вжив достатніх заходів на упередження та уклав договір фактично прийнявши зобов'язання за цим договором.
Сторона не може посилатися на форс-мажор, якщо невиконання зобов'язання сталося з інших причин, наприклад, через власну недбалість чи комерційні ризики, які вона мала передбачити та врахувати.
Вказаної думки дійшов Верховний Суд в постанові від 31.08.22 у cправі № 910/15264/21.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Посилання відповідача на неможливість виконання зобов'язання щодо поставки товару, визначені Договором, у зв'язку з настанням обставин непереробної сили, які за доводами відповідача підтверджуються Сертифікатом про форс-мажорні обставини № 2300-24-0272 від 17.02.2025, відповідно до якого, Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): аварія (вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі, а саме - Стенда СВММПВ-12/2-2024) для Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» не приймаються до уваги, оскільки даний Сертифікат не має преюдиційного характеру і має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.
Вихід з ладу обладнання через перенапругу в мережі не є невідворотною обставиною, адже відповідач як добросовісний та розумний учасник правовідносин міг очікувати та передбачити потенційні ризики здійснення господарської діяльності на території Степненської сільської територіальної громади Запорізького району Запорізької області, яка віднесена до території можливих бойових дій згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, у тому числі, проявити достатній ступінь обачливості, прикласти зусилля та поставити на відповідне обладнання (зокрема, Стенд СВММПВ-12/2-2024) технічні засоби захисту від перенапруги або ж релокувати своє підприємство на іншу територію.
Посилання відповідача на Технологічний процес випробування проємів вікна широкого і вузького, вузла притискового вікна є безпідставним, адже як видно, він розроблений не виробником Товару, а «ООО «Центр Спрут-Т», Москва» на замовлення відповідача, та запроваджений ним у виробництво з 01.05.2024, у той час, як Товар, що є предметом цього Договору, датований раніше, а саме 01.03.2024.
Відтак, оскільки такий технологічний процес здійснюється не виробником та ним не схвалений, він здійснюється відповідачем на свій ризик.
Оскільки доцільності та необхідності проводити додаткове випробування і перевірку якості виробленого Товару у відповідача не було, то між обставинами непереборної сили, на які посилається відповідач, та неможливістю належного виконання ним зобов'язання немає причинно-наслідкового зв'язку.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що у даному конкретному випадку вихід обладнання відповідача з ладу через стрибки напруги в електромережі (в період зазначений вище в цьому рішенні відповідачем) не може бути форс-мажорною обставиною, а Сертифікат про форс-мажорні обставини № 2300-24-0272 від 17.02.2025 не має преюдиційного характеру і має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.
Крім того, судом враховано положення п. 10.3 Договору, яким визначено, що якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
Поряд з цим, жодної додаткової угоди на виконання вказаного пункту договору між сторонами укладено не було та в матеріалах справи така додаткова угода відсутня.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною “права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бурдов проти Росії»).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування сторін не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин, розглянувши спір на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позову.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “Сеал» (вул. Рекордна, буд. 9. м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний номер юридичної особи 44995454) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний номер юридичної особи 40075815) штраф у розмірі 319 916 (триста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 16 коп., пеню у розмірі 12 554 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 54 коп., судовий збір у розмірі 3 989 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 65 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення оформлено та підписано 06.10.2025.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.