номер провадження справи 5/48/25
23.09.2025 Справа № 908/886/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" (вул. Сергія Синенка, буд. 69-Б, м. Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 42297703; електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1)
про стягнення 83 584,66 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Дорошенко К.В., Витяг з ЭДР самопредставництво;
Від відповідача: Гесня Н.Т., ордер серії АР № 1257726 від 11.08.2025, посвідчення ЗП001532 від 05.01.2018;
04.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" про стягнення 83 584,66 грн.
04.04.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 09.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/886/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 08.05.2025 та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 08.05.2025 № 908/886/25 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 05.06.2025 без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано ТОВ "ТД АЛЕНКОН" здійснити відповідні процесуальні дії.
30.05.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій довідок Форми 5 згідно переліку.
Крім цього, 04.06.2025 від ТОВ "ТД АЛЕНКОН" до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.06.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" № б/н від 03.06.2025 (вх. № 11412/08-08/25 від 04.06.2025) задоволено. Вирішено розгляд справи № 908/886/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі № 908/886/25 в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 26.06.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
09.06.2025 від ТОВ "ТД АЛЕНКОН" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити.
23.06.2025 від Запорізької міської ради до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із запереченнями відповідача. Підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд позовну заяву задовольнити.
Ухвалою суду від 26.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 20.08.2025 на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 № 908/886/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" від 18.08.2025 про забезпечення доказів повернуто заявнику. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01.09.2025 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 01.09.2025 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 22.09.2025.
22.09.2025 від ТОВ "ТД АЛЕНКОН" до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/886/25.
У судовому засіданні 22.09.2025 за участю представників обох сторін судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 23.09.2025 о 15 год. 00 хв.
23.09.2025 від Запорізької міської ради до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі № 908/886/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.09.2025 здійснювалось із застосуванням підсистеми відеоконференцзв'язку системи "Електронний суд" ЄСІКС.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі № 908/886/25 обґрунтовуючи тим, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебувають матеріали справи № 908/886/25 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 у розмірі 83 584,66 грн.
19.09.2025 року Запорізьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 280/8137/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АЛЕНКОН" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Запорізька міська рада про:
1) визнання протиправними дій відповідача щодо незастосування у Витязі № НВ-2300169252024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 11.12.2024 земельної ділянки для розташування кафе з літнім майданчиком, площею 0,0715 га, з кадастровим номером 2310100000:04:016:0217, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 69-Б, локального коефіцієнту за локальним фактором: «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95»;
2) визнання протиправним та скасувати Витяг № НВ-2300169252024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:016:0217, сформований відповідачем 11.12.2024;
3) зобов'язання відповідача сформувати та надати позивачу в установленому чинним законодавством порядку витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:04:016:0217 із застосовуванням сукупного локального коефіцієнту Км3 з урахуванням у тому числі, локального коефіцієнту за локальним фактором: «не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95».
Таким чином, станом на 23.09.2025 оскаржується Витяг № НВ-2300169252024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:016:0217, сформований Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 11.12.2024, та який буде застосований під час розрахунку суми грошових коштів, які Запорізька міська рада просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" у справі № 908/886/25. Рішення у справі № 280/8137/25 матиме безпосередній вплив на справу № 908/886/25, оскільки впливатимуть на розмір сум, які можуть бути стягнуті з ТОВ "ТД АЛЕНКОН".
До моменту прийняття остаточного рішення у справі № 280/8137/25 щодо незаконності Витягу № НВ-2300169252024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:016:0217, сформований 11.12.2024, розгляд справи № 908/886/25 про стягнення грошових сум нарахованих з застосуванням Витягу з НГО, є неможливим. На підставі викладеного, просить суд провадження у справі № 908/886/25 зупинити до розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом справи № 280/8137/25.
Представник позивача заперечив проти вищевказаного клопотання відповідача зазначивши, що розгляд адміністративної справи № 280/8137/25 за позовом ТОВ «ТД АЛЕНКОН" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області жодним чином не є підставою, яка свідчить про неможливість розгляду справи № 908/886/25, оскільки матеріали справи містять достатній обсяг зібраних доказів, які дозволяють дослідити обставини справи та прийняти відповідне рішення у справі № 908/886/25. Просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та додаткові докази, суд зазначає наступне.
За ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, на яку посилається відповідач в обґрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт четвертий частини першої статті 229 ГПК України).
Досліджуючи питання дотримання судом під час зупинення провадження норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, суд виходить з системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині першій, пунктах 1, 4, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є: - об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі; - пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення; - обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: - чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19.
Водночас, за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19, від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20.
Як свідчать матеріали справи, предметом позову у справі № 908/886/25 є стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 у розмірі 83 584,66 грн.
Водночас предметом спору у справі № 280/8137/25 є серед іншого, визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо незастосування у Витязі № НВ-2300169252024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 11.12.2024 земельної ділянки для розташування кафе з літнім майданчиком, площею 0,0715 га, з кадастровим номером 2310100000:04:016:0217, що не може свідчити про об'єктивну неможливість розгляду даної справи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 у розмірі 83 584,66 грн.
В межах справи № 908/886/25 суд може самостійно встановити наявність чи відсутність обставин, які слугують підставою для стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, дати оцінку поданим сторонами доказам та зробити висновок про задоволення чи відмову в задоволенні позову.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Оскільки вказане клопотання подано відповідачем 22.09.2025р., тобто під час розгляду справи по суті, то це само по собі унеможливлює його задоволення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність об'єктивної неможливості розгляду справи № 908/886/25 до вирішення справи № 280/8137/25, а отже суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "ТД АЛЕНКОН" про зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі зазначивши, що 13.12.2023 ТОВ «ТД АЛЕНКОН" здійснив реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: будівля кафе літ. А за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна від 03.03.2025 № 416054785. Нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «ТД АЛЕНКОН" розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:04:016:0217, за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка) власником якої є Запорізька міська рада. Договір оренди земельної ділянки між сторонами не укладався. Наведене свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ТД АЛЕНКОН" земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів з моменту прийняття до статутного капіталу нерухомого майна, а саме з 30.11.2023 та з порушенням вимог статті 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі. Згідно листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.01.2025 № 3439/6/08-01-04-08, ТОВ «ТД АЛЕНКОН" в належному обсязі не сплачувало та не звітувало по платі за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:04:016:0217, за адресою: АДРЕСА_1. Запорізькою міською радою здійснено розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ТД АЛЕНКОН" земельною ділянкою за кадастровим номером 2310100000:04:016:0217, за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.12.2023 по 31.12.2024. Загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 склав 83 584,66 грн. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за вказаний період у розмірі 83 584,66 грн.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву посилаючись на те, що після реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, Відповідач неодноразово звертався з пакетом документів до Позивача з метою оформлення договору оренди. Відповідь на зазначені звернення не надходила. Лише 29.05.2025 року, після чергового звернення Відповідача, Позивач спромігся надати відповідь. Крім того, з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022 № 2120 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено пп. 69.14 про те, що на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата з земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації ... Уся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і відповідно, м. Запоріжжя є його невід'ємною частиною, станом на 27.02.2022 віднесені до територій можливих бойових дій. Вимоги про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені підрахунками і доказами реальної можливості отримання саме відповідачем відповідних доходів, а не базуватися на гіпотетичній можливості отримання позивачем доходів за користування його майном. Отже, у спірних правовідносинах позивач має прямий обов'язок довести: факт зберігання відповідачем майна без достатньої правової підстави у відповідний період; реальну можливість отримання відповідачем відповідних доходів від безпідставно набутого майна; розмір доходу який підлягає відшкодуванню на його користь. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У відповіді на відзив Позивач вказав, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки єдиним способом сплати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності є саме орендна плата. Не зважаючи на те, що Відповідач не здійснив заходів, щодо оформлення права користування земельною ділянкою, яка на праві комунальної власності належить Запорізькій міській раді він не позбавлений обов'язку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. В свою чергу, згідно листа від 02.12.2024 вх.№26631/03.3-32/03 вбачається, що Відповідач звернувся до Позивача з відповідною заявою лише 02.12.2024, тобто в останній місяць спірного періоду. Відповідач не здійснював заходів, щодо оформлення права користування земельною ділянкою, яка на праві комунальної власності належить Запорізькій міській раді, а також не звітував та не сплачував кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:04:016:0217. Таким чином, на протязі спірного періоду з 01.12.2023 по 31.12.2024 Відповідач користувався земельною ділянкою комунальної форми власності без достатньої правової підстави, порушуючи вимоги ст. 125 Земельного кодексу України. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач своїм правом надати заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
У судовому засіданні 23.09.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2018 між гр. ОСОБА_1 (Продавець) та гр. ОСОБА_2 (Покупець) укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна № 2039, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 передав у власність, а гр. ОСОБА_2 прийняла нерухоме майно - будівлю кафе літ. А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66.3 кв.м., розташовану на земельній ділянці для розташування кафе з літнім майданчиком, площею 0,0715 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:04:016:0217 та сплатила за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму.
Крім того на земельній ділянці розташовані: замощення І, огорожа № 1, 2.
На підставі акту оцінки та прийому передачі №1 матеріальних цінностей, які відносяться до статутного капіталу ТОВ «ТД АЛЕНКОН" (код ЄДРПОУ юридичної особи 42297703), 30.11.2023 ОСОБА_2 передала до статутного капіталу ТОВ «ТД АЛЕНКОН" вищезазначене нерухоме майно (будівля кафе літ. А, загальною площею 66,3 кв.м.), яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, реєстраційний номер 2039 від 12.06.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Сєдовим Віталієм Владленовичем.
13.12.2023 ТОВ «ТД АЛЕНКОН" на підставі вищезазначеного акту здійснив реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: будівля кафе літ. А за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна від 03.03.2025 №416054785.
Нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «ТД АЛЕНКОН" розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 2310100000:04:016:0217, за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка). Власником земельної ділянки є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності.
Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, відомості про державну реєстрацію права оренди ТОВ «ТД АЛЕНКОН" земельної ділянки загальною площею 66,3 кв.м., кадастровий номер 2310100000:04:016:0217, за адресою АДРЕСА_1 відсутнє.
Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 416054785 від 03.03.2025.
Доказів зворотного Відповідачем суду не надано.
Згідно витягу № НВ-2300169252024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.12.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:016:0217, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить 2 581 471,75 грн. у цінах 2024 року.
Вказане на думку Позивача свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «ТД АЛЕНКОН" земельної ділянки комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.
В матеріалах справи міститься лист Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.01.2025 № 3439/6/08-01-04-08 в якому зазначено, що за даними інформаційної бази ГУ ДПС у Запорізькій області за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:016:0217 за період 2023 - 2024 роки Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД АЛЕНКОН" (код ЄДРПОУ 42297703) не надавалась податкова звітність до контролюючих органів та не сплачувались грошові зобов'язання (а.с. 16).
Запорізькою міською радою складено розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування «ТД АЛЕНКОН", земельною ділянкою площею 66,3 кв.м., кадастровий номер 2310100000:04:016:0217, за адресою АДРЕСА_1, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.12.2023 по 31.12.2024, а саме:
- з 01.12.2023 по 31.12.2023 - 6 140,51 грн.;
- За 2024 рік з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 77 444,15 грн.
Загальний розмір недоотриманих доходів за період 01.12.2023 по 31.12.2024 складає 83 584,66 грн.
Зазначений розрахунок зроблено на підставі Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 №26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю", витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300169252024 від 11.12.2024, листа ГУ ДПС у Запорізькій області № 3439/6/08-01-04-08 від 11.12.2024, листа ГУ ДПС у Запорізькій області № 3439/6/08-01-0408 від 28.01.2025.
Позивач вважає, що оскільки за вказаний період часу відповідач користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а саме без договору оренди, то відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 у розмірі 83 584,66 грн.
В матеріалах справи також міститься лист № б/н, б/д ТОВ «ТД АЛЕНКОН" до Запорізької міської ради (штамп вхідної кореспонденції № 26631/033-32/08 від 02.12.2024), в якому відповідач просив надати в оренду земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:016:0217 площею 0,0715 га, по АДРЕСА_1 для розташування кафе, згідно норм чинного законодавства, яке належить підприємству. У додатках до вказаного листа відповідачем додані: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; технічний паспорт та виписка з ЄДР (а.с. 75 - 80).
Також, в матеріалах справи міститься скріншот з електронної пошти від 02.12.2024, в якому ТОВ «ТД АЛЕНКОН" звертався до Запорізької міської ради та виконавчого комітету з клопотанням про розгляд заяви на оренду земельної ділянки. Вказаний лист також датований 02.12.2024 (а.с. 81).
На звернення ТОВ «ТД АЛЕНКОН" з приводу передачі в оренду земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:016:0217 по АДРЕСА_1 для розташування кафе, листом № 3996/01/01-07/5734 від 29.05.2025 Департамент управління активами Запорізької міської ради повідомив відповідача, що для первинного розгляду вищевказаного клопотання ТОВ «ТД АЛЕНКОН" необхідно надати до департаменту завірені належним чином документи згідно переліку (а.с. 65).
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Правовідносини сторін щодо оренди землі регулюються спеціальним Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ "Податок на майно") об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.
За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Судом встановлено, що Відповідачем на дату прийняття рішення у цій справі речові права на вказану земельну ділянку не оформлено та не зареєстровано.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
З наведених матеріалів справи та пояснень представників сторін судом встановлено, що Відповідач у період часу з 01.12.2023 по 31.12.2024 здійснював користування спірною земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:04:016:0217 без чинного договору оренди, а отже не був власником чи постійним землекористувачем вказаної земельної ділянки, а тому не було суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата.
Згідно положень ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.
За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Отже, з наведеного суд дійшов висновку, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Кондиційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Разом з цим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
Для кондиційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Вказані правові позиції при розгляді аналогічних спорів неодноразово наводилися у висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.
Таким чином, з часу виникнення у ТОВ «ТД АЛЕНКОН» права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, виник і обов'язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.
Проте, ТОВ «ТД АЛЕНКОН" як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, збільшив вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати).
З огляджу на викладене суд погоджується з доводами Позивача, що в спірних правовідносинах має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ «ТД АЛЕНКОН" за рахунок міської ради.
Суд враховує, що згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Отже, у спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.
З матеріалів справи вбачається, що Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації та на підставі Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 № 26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю", витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.12.2024 № НВ-2300169252024, листа ГУ ДПС у Запорізькій області №3439/6/08-01-04-08 від 28.01.2025 здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ТД АЛЕНКОН» спірною земельною ділянкою що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.12.2023 по 31.12.2024, в розмірі 83 584,66 грн.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ «ТД АЛЕНКОН» у період часу з 01.12.2023 по 31.12.2024 користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати, зменшених на суму сплаченого земельного податку, за указаний період у розмірі 83 584,66 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.
При цьому суд враховує, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичних добросовісний землекористувач.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неодноразових звернень ТОВ «ТД АЛЕНКОН» до Запорізької міської ради оскільки матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача відповідним листом № 26631/03.332/03 лише 02.12.2024, тобто в останній місяць спірного періоду.
Стосовно заперечень відповідача щодо здійсненого позивачем розрахунку недоотриманих доходів суд зазначає наступне.
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (ч. 289.1).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (289.2).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (289.3).
Відповідач не здійснював заходів щодо оформлення права користування земельною ділянкою, яка на праві комунальної власності належить Запорізькій міській раді, а також не звітував та не сплачував кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:04:016:0217.
Розрахунок розміру заборгованості недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ТД АЛЕНКОН» земельною ділянкою за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 становить:
- 2 581 471,75 грн. (НГО в цінах 2024 року) / 1,051 (коефіцієнт індексації НГО за 2023 рік) = 2 456 205,28 грн. (НГО в цінах 2023 року) * 3% / 12 * 1 = 6 140,51 грн.
Розрахунок розміру заборгованості недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ТД АЛЕНКОН» земельною ділянкою за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 становить:
- 2 581 471,75 грн. (НГО в цінах 2024 року) * 3 % = 77 444,15 грн.
Таким чином загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 склав: 77 444,15 грн. + 6 140,51 грн. = 83 584, 66 грн.
Як вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку, Позивачем розмір недоотриманих доходів розраховано виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відповідно до рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю" та у відповідності до вимог ст. 289 Податкового кодексу України.
Інші доводи Відповідача судом не приймаються в силу викладеного, оскільки не спростовують висновків суду.
Також суд зазначає, що в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов'язком суб'єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, а тому несплата Відповідачем орендної плати за спірну земельну ділянку є неприпустимою, як і утримання безпідставно набутих коштів, внаслідок несплати орендних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" (вул. Сергія Синенка, буд. 69-Б, м. Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 42297703; електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 в розмірі 83 584 грн. 66 коп. (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 66 коп.), отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АЛЕНКОН" (вул. Сергія Синенка, буд. 69-Б, м. Запоріжжя, 69041; код ЄДРПОУ 42297703; електронна пошта представника: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 02140892) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 3 028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 06.10.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.