ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"23" вересня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/575/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі», м. Ужгород Закарпатської області, викладене у змісті заяви про долучення доказів б/н від 29.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7618/25 від 01.09.2025), про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі №907/575/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ябрик Менеджмент Груп», м. Ужгород Закарпатської області, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі», м. Ужгород Закарпатської області до відповідача директора (посадової особи) Товариства з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі» Дутка Євгенія Володимировича, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення збитків у розмірі 366 881 грн,
У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/575/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ябрик Менеджмент Груп», м. Ужгород Закарпатської області, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі», м. Ужгород Закарпатської області до відповідача директора (посадової особи) Товариства з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі» Дутка Євгенія Володимировича, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення збитків у розмірі 366 881 грн.
Представник позивача через підсистему “Електронний суд» подала заяву б/н від 29.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7618/25 від 01.09.2025) про долучення доказів у справі №907/575/25, якою, з поміж іншого, просить поновити їй процесуальний строк на подання доказів. В обґрунтування поданого клопотання представник позивача покликається на те, що за наслідками підготовчого засідання 28.08.2025 з'ясувалося, що частина письмових доказів, на які посилається сторона позивача в позовній заяві та зазначає їх в переліку додатків до такої позовної заяви, з невідомих технічних причин не завантажилися до електронного суду під час завантаження позовної заяви, а тому такі докази відсутні у матеріалах даної судової справи.
У даному контексті суд вважає за доцільне зазначити наступне.
В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку - подання письмових доказів у справі) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі “Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; “ТОВ “Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Наведена норма процесуального права пов'язує можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Суд зауважує, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов'язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.
За таких обставин, наведені представником позивача аргументи в обґрунтування причин пропуску строку на подання письмових доказів у даній справі є поважними та об'єктивними. Відтак, суд приходить до висновку про необхідність поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі», м. Ужгород Закарпатської області процесуального строку на подання доказів у справі №907/575/25.
Керуючись ст. 119, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі», м. Ужгород Закарпатської області, викладене у змісті заяви про долучення доказів б/н від 29.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7618/25 від 01.09.2025), про поновлення процесуального строку на подання доказів у справі №907/575/25, задовольнити.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “Моекотаксі», м. Ужгород Закарпатської області процесуальний строк на подання письмових доказів у справі №907/575/25.
3. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повна ухвала складена та підписана 06.10.2025.
Суддя Л.І. Пригара