майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"06" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/466/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Синенко О.М., довіреність №304 від 03.03.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРДВЕР"
про стягнення 425984,38 грн.
Процесуальні дії по справі.
Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" (далі - ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРДВЕР" (далі - ТОВ "ТЕРДВЕР") заборгованості у розмірі 425984,38 грн, з яких 168701,96 грн основного боргу за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13474-3 від 13.05.2024 та 257282,42 грн основного боргу за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13860-4 від 27.05.2024.
До вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду від відповідача надійшла заява від 07.04.2025 про повернення позовної заяви на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, в обґрунтування якої зазначено, що позовна заява ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" об'єднує вимоги щодо правовідносин за різними договорами, які є самостійними правочинами, кожен з яких має окремий предмет регулювання, окремі зобов'язання сторін та умови виконання, такі вимоги є самостійними, не є взаємопов'язаними ні за предметом, ні за підставами, а отже їх об'єднання в одному позові суперечить ч.1 ст.173 ГПК України. Крім того, до позовної заяви додано копії договорів неналежної якості, що позбавляє можливості встановити їх зміст; представник Синенко О.М. не є адвокатом і не має права на представництво згідно статуту чи положення, а відтак не має повноважень на підписання від імені позивача позовної заяви (а.с.60-62).
Ухвалою суду від 09.04.2025 позовну заяву вх.№493/25 від 04.04.2025 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
14.04.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 11.04.2025, у якій викладено пояснення щодо об'єднання в одній позовній заяві вимог про стягнення заборгованості за двома договорами. До заяви додано документи на підтвердження можливості участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи провідного юрисконсульта сектору з правових питань відділу юридичних та майнових питань філії "СЛОБОЖАНСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" Синенко О.М. (а.с.65-103).
Ухвалою суду від 15.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про повернення позовної заяви від 07.04.2025 за безпідставністю, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.05.2025.
До суду від учасників справи надійшли:
- заява представника відповідача від 24.04.2025, у якій останній повідомив, що довіряє суду у вирішенні підготовчих процесуальних питань, відводів складу суду не заявляє, не заперечує проти проведення підготовчого засідання без його участі, не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті (а.с.113);
- відзив відповідача на позовну заяву від 26.04.2025, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.114-126);
- відповідь позивача на відзив від 29.04.2025 (а.с.127-134);
- клопотання представника позивача про поновлення строку для подання додаткових доказів та їх долучення до матеріалів справи від 08.05.2025 (а.с.135-150);
Судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи всі заяви, клопотання та документи, подані учасниками справи, зокрема відзив відповідача від 26.04.2025 та відповідь позивача на відзив від 29.04.2025. Протокольною ухвалою від 12.05.2025 задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку для подання додаткових доказів від 08.05.2025.
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкладено підготовче засідання на 09.06.2025.
Ухвалою суду від 09.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/466/25 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 21.07.2025
Ухвалою суду від 21.07.25 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відкладено розгляд справи по суті на 24.09.2025.
Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, хоча про дату, час та місце їх проведення повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал суду у справі №906/466/25 в електронній формі до електронного кабінету ТОВ "ТЕРДВЕР" (а.с.160, 167). Також з матеріалів справи слідує, що представник відповідача отримав доступ до записів судових засідань, проведених 12.05.2025 та 21.07.2025, за допомогою електронного кабінету користувача ЄСІКС (а.с.164-165). Отже відповідач був обізнаний зі станом відомого йому судового провадження.
У той же час суд враховує, що відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.04.2025, серед іншого, просив, у разі неможливості забезпечити особисту участь представника у судовому засіданні (засіданнях), розглянути справу за його відсутності на підставі поданих доказів та пояснень (а.с.117).
У засіданні 24.09.2025 суд, згідно зі ст.219 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення - 06.10.2025 об 11:45.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної оплати товару, придбаного за спірними товарно-транспортними накладними, відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13474-3 від 13.05.2024 та договорі купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13860-4 від 27.05.2024, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 425984,38 грн (168701,96 грн - за договором №UUB-13474-3 від 13.05.2024 та 257282,42 грн за договором №UUB-13860-4 від 27.05.2024).
Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі. У відзиві на позовну заяву від 26.04.2025 відповідач вказав на те, що не отримував деревину, яка зазначена у спірних ТТН-ліс; не має договірних або інших правовідносин з перевізниками, зазначеними в ТТН-ліс, а саме: ФОП Радько В.С. (водій ОСОБА_1 ), ФОП Демченко В.Г. (водій ОСОБА_2 ), ФОП Кишеня О.В. (водій ОСОБА_3 ), ФОП Чорний С.О. (водій ОСОБА_4 ), будь-які документи щодо транспортування, приймання чи передачі зазначених в позові лісоматеріалів за участю цих осіб відповідачем не підписувалися; зазначені у ТТН-ліс місця розвантаження (с. Ільниця Закарпатської обл., с. Романівка Черкаської обл., м. Калуш Івано-Франківської обл., м. Лубни, вул. Гайдая) невідомі та непов'язані з діяльністю ТОВ "ТЕРДВЕР", підприємство не має складів чи виробничих потужностей за цими адресами; окремі ТТН-ліс оформлені на об'єми 0,31 м.куб., 1,139 м.куб., 0,6370 м.куб., 0,3830 м.куб., що не відповідає логіці економічного перевезення автомобільним транспортом (18-19 м.куб.), адже вартість транспортування перевищувала б вартість товару; у графах «Деревину одержав: за дорученням від... №» усіх ТТН-ліс відсутні реквізити особи, яка нібито одержувала товар, довіреності ТОВ "ТЕРДВЕР" не видавало ні перевізникам, ні водіям, ні будь-яким іншим особам, усі водії, зазначені у ТТН-ліс, діяли без відома та згоди відповідача. Позивач не дотримався умов договорів щодо процедури узгодження партій, оформлення документів, відбору, участі покупця у прийманні товару. Відповідач жодних актів відбору не складав, запрошення до участі у відборі не отримував, жодних специфікацій не підписував, рахунків на оплату не отримував, не здійснював передоплату, не укладав жодних додаткових угод, які дозволяли б оплату після отримання товару. Отже відповідач стверджує, що фактична поставка товару саме ТОВ "ТЕРДВЕР" не відбулася, уповноважені особи товариства не брали участі у жодному етапі відвантаження, не отримували продукцію та не підписували жодних документів, які підтверджували б спірну поставку (а.с.114-117).
Позивач вважає відзив відповідача необґрунтованим. У відповіді на відзив від 29.04.2025 зазначено, що хоч відповідач і заперечує факт отримання деревини за окремими ТТН, проте самостійно звертався до Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» для видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, що свідчить про суперечливу та недобросовісну поведінку відповідача. Попри твердження відповідача про відсутність відносин із перевізниками та незнання місць розвантаження, саме за цими адресами раніше постачалась і оплачувалась деревина за іншими ТТН, які відповідач не заперечує, а відтак свідомо вводить суд в оману. Позивач стверджує, що за умовами договорів не зобов'язаний з'ясовувати місце розвантаження товару покупця, чи є в нього за цими адресами склади чи виробничі потужності, не зобов'язаний контролювати об'єми завантаженої деревини та їх відповідність логіці економічного перевезення. Спірні ТТН містять необхідну інформацію, передбачену пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зокрема і підписи водіїв, які приймали вантаж. Відповідач не надав доказів відсутності заборгованості за договорами, а відтак позов підлягає задоволенню (а.с.127-129).
Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2025 підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
З матеріалів справи слідує, що між ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі уповноваженої особи філії "ПОЛТАВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" (далі - продавець) та ТОВ "ТЕРДВЕР" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13474-3 від 13.05.2024 (далі - договір №UUB-13474-3 від 13.05.2024) (а.с.13 на звороті - 20), а також договір купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13860-4 від 27.05.2024 (далі - договір №UUB-13860-4 від 27.05.2024) (а.с.23-29) (далі разом - договори).
Договір №UUB-13474-3 від 13.05.2024 підписано уповноваженими представниками сторін шляхом накладення електронних підписів ТОВ "ТЕРДВЕР" 13.05.2024, філії "ПОЛТАВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ" 14.05.2024, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.20).
Договір №UUB-13860-4 від 27.05.2024 підписано уповноваженими представниками сторін шляхом накладення електронних підписів ТОВ "ТЕРДВЕР" 27.05.2024, філії "ПОЛТАВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ" 29.05.2024, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с.29 на звороті).
Згідно з п.1.1 договорів, за результатами аукціону, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована під час аукціону (аукціонів), яка відповідає умовам цього договору (далі - товар), і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього договору.
Термін поставки, згідно з п.3.1 договорів: до 30 червня 2024 року включно.
Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договорів, поставка товару за даним договором здійснюється окремими частинами (партіями товару) на умовах FСА (нижній/проміжний склад Продавця) / ЕХW (верхній склад продавця) згідно з графіком поставки, сформованим в електронній торговій системі (ЕТС) біржі, за формою, наведеною у додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору. Графік поставки підписується електронними підписами уповноважених осіб сторін (КЕП або УЕП) в ЕТС біржі протягом строку на укладання цього договору, встановленого регламентом. За домовленістю сторін може бути погоджено інші умови поставки, а саме: DАР - у погоджене сторонами місце призначення (доставки); FСА (нижній/проміжний склад продавця) - у погоджений сторонами ж/д термінал із завантаженням на залізничні вагони.
Пунктом 3.4 договорів передбачено, що за фактом готовності партії товару, продавець повідомляє покупця про готовність товарної партії та надсилає запрошення на відбір партії товару (до відвантаження).
Згідно з п.3.5 договорів, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання покупцем від продавця повідомлення про готовність партії товару до відвантаження та запрошення на відбір партії товару: покупець надсилає продавцю у письмовому вигляді підтвердження про прибуття свого представника на відбір партії товару, з зазначенням даних щодо представника та його повноважень, або відмову від проведення такого відбору; у разі письмового направлення покупцем підтвердження про прибуття представника на відбір партії товару, представник покупця, повноваження якого підтверджуються відповідними документами щодо представництва, проводить такий відбір. За результатами проведеного відбору партії товару складається акт відбору за формою, встановленою додатком №2 до цього договору, та специфікація, за формою встановленою додатком №3 до договору, а також продавцем виставляється рахунок на передоплату партії товару.
Повідомлення про готовність партії товару до відвантаження / запрошення на відбір партії товару, що надсилається продавцем покупцю, відповідь на запрошення на відбір партії товару, що надсилається покупцем продавцю, рахунок на передоплату партії товару, готової до відвантаження, що направляється продавцем покупцю, направляється відповідною стороною договору в письмовому вигляді у формі листа на офіційну адресу електронної пошти іншої сторони, вказаної у розділі 11 цього договору, а також сторона договору додатково може проінформувати іншу сторону будь-яким іншим способом (по телефону / письмо за адресою місцезнаходження / поштовою адресою) (п.3.6 договорів).
Відповідно до п.4.1 договору №UUB-13474-3 від 13.05.2024, загальна вартість товару, що є предметом цього договору, встановлена в гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва №13474/130524/45087081/1 від 13.05.2024 про результати аукціону та складає 1491076,94 грн, з ПДВ. Зміна вартості товару не допускається, окрім випадків, коли сторони погодили зміну умов поставки товару відповідно до п.3.3 цього договору.
Відповідно до п.4.1 договору №UUB-13860-4 від 27.05.2024, загальна вартість товару, що є предметом цього договору, встановлена в гривні відповідно до умов біржового (аукціонного) свідоцтва №13860/270524/45087081/1 від 27.05.2024 про результати аукціону та складає 225623,75 грн, з ПДВ. Зміна вартості товару не допускається, окрім випадків, коли сторони погодили зміну умов поставки товару відповідно до п.3.3 цього договору.
У п.4.2 договорів погоджено, що сума гарантійного внеску (за вирахуванням суми біржового збору біржі), перерахована покупцем на рахунок біржі для участі в аукціоні (аукціонах), перераховується біржею продавцю в рахунок часткової оплати за придбаний на аукціоні (аукціонах) товар в строки та в порядку, що встановлені регламентом.
Рахунок на оплату кожної партії товару направляється продавцем покупцю в строк та на умовах, вказаних в п.3.5 цього договору з урахуванням підписаного сторонами графіку поставки (п.4.3 договорів).
Згідно з п.4.4 договорів, покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках), протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків) з урахуванням умов, визначених п.4.2 договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно з п.4.6 договору.
Сторони можуть домовитись про оплату партії товару після поставки, але в строк не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару, про що сторонами укладається додаткова угода до цього договору (п.4.6 договорів).
Відповідно до п.5.2 договорів, продавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів передати покупцеві партію товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до графіку поставки, з урахуванням п.4.6 договору. Під час передачі кожної партії товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура на оплату товару.
Датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата виконання продавцем своїх зобов'язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки (п.5.3 договорів).
Продавець, згідно з п.6.2.1 договорів, зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі, відповідно до інформації, зазначеної в біржовому (аукціонному) свідоцтві (біржових (аукціонних) свідоцтвах), умов цього договору та додатків до договору передати покупцеві партію товару.
Покупець, згідно з п.6.4 договорів, зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі сплатити продавцеві грошові кошти в якості оплати за партію товару на умовах та у спосіб, що передбачені цим договором; своєчасно та в повному обсязі прийняти партію товару від продавця та вивезти таку партію у строки, зазначені у графіку поставки, відповідно до умов цього договору.
Ці договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами шляхом застосування електронних підписів в електронній торговій системі біржі. Підписання цього договору сторонами в паперовому вигляді не вимагається та не є обов'язковою умовою набрання ними чинності (п.9.1 договорів).
Дані договори діють до 30 червня 2024 року включно (п.9.2 договорів).
Додатки до цих договорів (специфікації та акти відбору) та додаткові угоди, укладені на зміну умов оплати, умов поставки по договору є його невід'ємними частинами і вступають в силу за умови, якщо вони складені в письмовій формі, мають дату та підписи уповноважених представників сторін, завірені печатками (у разі наявності) та/або підписані сторонами шляхом застосування електронних підписів. Графік поставки (зміни до Графіку поставки) є невід'ємною частиною договору і набирає чинності з моменту підписання його сторонами шляхом застосування електронних підписів в ЕТС біржі (п.9.11 договорів).
Як вбачається з викладених у позовній заяві обставин, на виконання умов договору №UUB-13474-3 від 13.05.2024 відповідач здійснював передоплату шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця коштів в сумі 120000,00 грн 14.05.2024, 150000,00 грн 21.05.2024, 66154,47 грн 22.05.2024, 100000,00 грн 28.05.2024, 60108,43 грн 31.05.2024, 100000,00 грн 06.06.2024, 100000,00 грн 14.06.2024, 144485,66 грн 20.06.2024 та, відповідно, отримував необроблену деревину, про що свідчать товарно-транспортні накладні серії ЮПА №852698 від 14.05.2024, серії ЮПА №391132 від 21.05.2024, серії ЮПБ №111439 від 27.05.2024, серії ЮПА №562188 від 28.05.2024, серії ЮПА №852741 від 28.05.2024, серії ЮПВ №210045 від 28.05.2024, серії ЮПА №382083 від 11.06.2024, серії ЮПБ №550648 від 12.06.2024, серії ЮПБ №550653 від 12.06.2024 (а.с.140-144).
Поряд із цим позивач передав відповідачу товар згідно з товарно-транспортними накладними (ЛІС): серії ЮПА №562287 від 25.06.2024 на суму 86103,23 грн, серії ЮПБ №111535 від 27.06.2024 на суму 1522,40 грн, серії ЮПА №562310 від 28.06.2024 на суму 81076,33 грн (а.с.20 на звороті - 21), однак відповідач не здійснив його оплату, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість на суму 168701,96 грн (розрахунок позивача а.с.22).
На виконання умов договору №UUB-13860-4 від 27.05.2024, як повідомив позивач, відповідач здійснив передоплату за товар частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок продавця кошти в сумі 9589,01 грн (гарантійний внесок) 06.06.2024 та 20.06.2024 - 55514,34 грн.
Позивач зі свого боку передав відповідачу товар на загальну суму 322385,77 грн згідно з товарно-транспортними накладними (ЛІС): серії ЮПБ №550654 від 12.06.2024 на суму 9772,62 грн, серії ЮПБ №111492 від 17.06.2024 на суму 132733,66 грн, серії ЮПА №562288 від 25.06.2024 на суму 5465,46 грн, серії ЮПА №562311 від 28.06.2024 на суму 3286,14 грн, серії ЮПА №760341 від 28.06.2024 на суму 73065,80 грн, серії ЮПА №760344 від 28.06.2024 на суму 98062,09 грн (а.с.30-32).
Відповідно до наданого ДП "ЛІСОГОСПОДАРСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР" витягу з реєстру виданих Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, ТОВ "ТЕРДВЕР" було видано сертифікати про походження деревини на підставі таких, зокрема, товарно-транспортних накладних: ЮПА 760341 від 28.06.2024, ЮПБ 550654 від 12.06.2024, ЮПА 760344 від 28.06.2024 (а.с.36-37).
Отже, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №UUB-13860-4 від 27.05.2024 склала 257282,42 грн (а.с.33).
З метою врегулювання спору у досудовому порядку позивач 23.09.2024 направив на адресу відповідача претензію №1809/28.2-2024 від 17.09.2024 з вимогою про сплату заборгованості у загальному розмірі 425984,38 грн та підписання актів звірки взаємних розрахунків за договорами (а.с.38, 34). Факт надіслання вказаної претензії підтверджується копіями поштової накладної №3600800031328 та опису вкладення у цінний лист від 23.09.2024 (а.с.39).
За інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, претензію вручено відповідачу особисто 01.10.2024 (а.с.39 на звороті), однак залишено останнім без відповіді та виконання.
За наведених вище обставин позивач змушений був звернутися з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на загальну суму 425984,38 грн в судовому порядку.
Між тим також встановлено, що наказом ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" №1879 від 18.10.2024 було припинено філію "ПОЛТАВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" шляхом її закриття, забезпечено передачу активів та пасивів до філії "СЛОБОЖАНСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" згідно із затвердженим передавальним актом (а.с.42-45).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Частиною 1 ст.693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до абз.4 та абз.10 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до п.п.1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Пунктом 2.3 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п.2.4 Положення).
За визначеннями, наведеними у п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до п.п.10.8, 10.10 Правил, у товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж. За домовленістю сторін водій може виконувати обов'язки супровідника вантажів (експедитора).
Товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів, яка може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми наведеної в п.7 вказаних Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною (п.11.1 Правил).
За змістом п.п.11.4, 11.5, 11.6 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
Відтак саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, який має підтвердити факт отримання замовником того чи іншого товару. При цьому товарно-транспортна накладна має містити прізвище, ім'я, по-батькові представника замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати/отримувати вантаж. Товарно-транспортна накладна має містити, у тому числі, інформацію щодо прізвища та підпис відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Як зазначалось вище, на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості позивач посилається на товарно-транспортні накладні (а.с.20 на звороті - 21, 30-32), факт передачі та отримання товару за якими відповідач повністю заперечує.
Дослідивши спірні товарно-транспортні накладні на предмет їх відповідності вимогам, що ставляться до первинного документа, суд встановив, що жодна з них не містить підпису та відтиску печатки вантажоодержувача, товар було прийнято до перевезення водіями: ОСОБА_5 (перевізник ФОП Радько В.С.), ОСОБА_2 (перевізник ФОП Демченко В.Г.), ОСОБА_3 (перевізник ОСОБА_6 ), ОСОБА_4 (перевізник ФОП Чорний С.О.), однак матеріали справи не містять доказів того, що вказані особи були уповноважені відповідачем особами на отримання та перевезення йому відповідного товару (договір перевезення, довіреність тощо) чи є працівниками відповідача. Також у матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами погоджено покладення на водіїв обов'язків експедитора під час доставки ТОВ "ТЕРДВЕР" товару, зазначеного у спірних товарно-транспортних накладних.
У п.33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.06.2019 у справі №915/905/16, зокрема, зазначено, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.
Отже, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
За правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Так, судом досліджено лист ДП "ЛІСОГОСПОДАРСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР" №09-2-1-6-9.3/66 від 06.03.2025 про надання інформації на запит філії "СЛОБОЖАНСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" №1214/37-11-1-2025 від 28.02.2025 з приводу видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів ТОВ "ТЕРДВЕР" (а.с.35-36).
Згідно з положеннями ст.3 Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб'єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України. Сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів видаються підприємствами - постійними лісокористувачами разом з товарно-транспортною накладною. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, забезпечує ведення та розміщення на своєму офіційному вебсайті електронного переліку виданих сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, а також внесення виданих сертифікатів до єдиного державного інформаційного вебпорталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", в день видачі таких сертифікатів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №483 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі (далі - Порядок), дія якого поширюється на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, що здійснюють експортні операції з лісоматеріалами та виготовленими з них пиломатеріалами (п.2 цього Порядку).
Згідно з п.п.3, 4 Порядку, видача сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (далі - сертифікат) в електронній формі є електронною публічною послугою, яка надається заявнику через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема» та/або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема». Видача сертифіката здійснюється за заявою, поданою в електронній формі засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема» та/або Порталу Дія. Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у поданих ним документах.
До заяви на видачу сертифіката додаються (у разі неможливості отримання відповідних відомостей в порядку інформаційної взаємодії): договір купівлі-продажу, на підставі якого експортується товар, та рахунки-фактури (інвойси) до договору; рахунок-фактура (інвойс) та специфікація на партію лісопродукції, що експортується, із зазначенням коду товару згідно з УКТЗЕД; товарно-транспортна та/або залізнична накладна із технічною специфікацією та/або ТТН-ліс та/або ТТН-ліс-продукція або лісорубний квиток (для постійних лісокористувачів) (п.5 Порядку).
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку, сертифікат є обов'язковим документом для здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Сертифікат видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи такого органу і діє протягом 60 днів з дати його видачі та підлягає анулюванню з дня закінчення цього строку.
Згідно витягу з реєстру виданих Сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, ТОВ "ТЕРДВЕР" було видано, зокрема, 28.08.2024 та 15.10.2024 сертифікати про походження лісоматеріалів на підставі спірних товарно-транспортних накладних: ЮПА 760341 від 28.06.2024, ЮПБ 550654 від 12.06.2024, ЮПА 760344 від 28.06.2024, лісокористувач - філія "ПОЛТАВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" (а.с.37, інформація за посиланням: https://crt.ukrforest.com/?JournalPublicSearch%5Bn%5D=&JournalPublicSearch%5BdateFrom%5D=&JournalPublicSearch%5BdateTo%5D=&JournalPublicSearch%5Bseria%5D=&JournalPublicSearch%5Bseria%5D%5B%5D=ALL&JournalPublicSearch%5Bz_org%5D=45087081&JournalPublicSearch%5Bstat%5D=).
Заперечення відповідачем факту передачі йому товару за вищевказаними товарно-транспортними накладними ЮПА 760341 від 28.06.2024, ЮПБ 550654 від 12.06.2024, ЮПА 760344 від 28.06.2024 за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB-13860-4 від 27.05.2024, при одночасному отриманні на їх підставі сертифікатів для здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, що засвідчує волю відповідача до настання відповідних правових наслідків, без будь-якого пояснення своїх дій, не є добросовісною та розумною поведінкою сторони.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, постанова Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20).
Таким чином суд вважає, що вчинення відповідачем юридично значимих дій, зокрема отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів на підставі спірних товарно-транспортних накладних: ЮПА 760341 від 28.06.2024, ЮПБ 550654 від 12.06.2024, ЮПА 760344 від 28.06.2024, підтверджує прийняття ним товару за цими накладними, а відтак і обов'язок його оплати відповідно до умов договору №UUB-13860-4 від 27.05.2024.
Аргументи відповідача у цій частині не відповідають засадам добросовісності та вказують на зловживання правом, як і доводи відповідача про те, що ТОВ "ТЕРДВЕР" не має жодних правовідносин з перевізниками: ФОП Демченком В.Г., ФОП Чорним С.О. та не знає таких місць розвантаження, як: м. Калуш Івано-Франківської області, с. Ільниця Закарпатської області, м. Лубни, які (доводи) спростовуються наданими позивачем товарно-транспортними накладними щодо попередніх поставок товару відповідачу за спірним договором №UUB-13474-3 від 13.05.2024 (а.с.140-147).
Інших доказів, які свідчили б про поставку товару саме відповідачу за рештою спірних товарно-транспортних накладних (ЛІС): серії ЮПА №562287 від 25.06.2024, серії ЮПБ №111535 від 27.06.2024, серії ЮПА №562310 від 28.06.2024 згідно договору №UUB-13474-3 від 13.05.2024 та серії ЮПБ №111492 від 17.06.2024, серії ЮПА №562288 від 25.06.2024, серії ЮПА №562311 від 28.06.2024 згідно договору №UUB-13860-4 від 27.05.2024, зокрема доказів оприбуткування товару відповідачем та товару, відстеження трекінгу відпущеної лісопродукції, передбачених договором повідомлення про готовність товарної партії та запрошення на відбір товару (до відвантаження), рахунків-фактури, суду не представлено.
Суд не бере до розгляду надані позивачем рахунки на оплату (а.с.149-150) у зв'язку з відсутністю доказів їх надіслання відповідачу у строк, на умовах та у спосіб, вказані в п.п.3.5, 3.6 договорів, та з урахуванням заперечень останнього щодо їх отримання.
Також не може бути прийнята судом в якості належного доказу заява свідка Замирайла І.В. від 06.05.2025, подана позивачем без дотримання вимог ст.88 ГПК України щодо її форми.
Заява свідка є доказом, який за умови дотримання вимог процесуального закону щодо її форми, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі відповідно до статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №911/1382/18).
Виходячи із системного аналізу обставин, встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, та наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що позивачем не доведено належними й допустимими доказами факту здійснення господарської операції щодо продажу та передання відповідачу товару за товарно-транспортними накладними (ЛІС): серії ЮПА №562287 від 25.06.2024, серії ЮПБ №111535 від 27.06.2024, серії ЮПА №562310 від 28.06.2024 згідно договору №UUB-13474-3 від 13.05.2024 та за товарно-транспортними накладними (ЛІС): серії ЮПБ №111492 від 17.06.2024, серії ЮПА №562288 від 25.06.2024, серії ЮПА №562311 від 28.06.2024 згідно договору №UUB-13860-4 від 27.05.2024, а відтак у відповідача не виникло зобов'язання щодо його оплати.
Поряд із цим факт реального постачання позивачем та передачі відповідачу товару за спірними товарно-транспортними накладними (ЛІС): серії ЮПБ №550654 від 12.06.2024, серії ЮПА №760341 від 28.06.2024, серії ЮПА №760344 від 28.06.2024 згідно договору UUB-13860-4 від 27.05.2024 на загальну суму 180900,51 грн встановлено судом вище, підтверджується наявними у справі доказами у їх сукупності, відповідачем не спростовано. Доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідач суду не надав.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.14 ГПК України).
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ст.ст.76-79, 86 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позову в частині вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором UUB-13860-4 від 27.05.2024 у розмірі 180900,51 грн, у задоволенні позову в частині вимог про стягнення решти заборгованості за договором UUB-13860-4 від 27.05.2024 у розмірі 76381,91 грн та заборгованості за договором №UUB-13474-3 від 13.05.2024 у розмірі 168701,96 грн - відмовити.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" також зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, інші доводи та докази сторін не беруться до уваги як такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи слідує, що позивачем за подання даного позову до господарського суду сплачено судовий збір у розмірі 6887,24 грн, згідно з платіжними інструкціями №3127 від 02.04.2025 на суму 3028,00 грн та №3128 від 02.04.2025 на суму 3859,24 грн (а.с.6, 7).
При цьому суд зауважує, що позовна заява була подана в електронній формі через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, а відтак сплаті підлягав судовий збір у розмірі 5111,81 грн (425984,38 х 1,5% х 0,8, де 425984,38 грн - ціна позову; 1,5% - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру; 0,8 - передбачений ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Отже позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, на суму 1775,43 грн, яку позивач має право повернути з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі подання відповідного клопотання. Станом на дату ухвалення даного рішення таке клопотання відсутнє.
Поряд із цим, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, витрати позивача зі сплати судового збору (без урахування суми переплати) покладаються на відповідача в сумі 2170,99 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРДВЕР" (пр. Незалежності, буд. 75, оф. 307, м. Житомир, Житомирська обл., 10001, ідентифікаційний код 45087081) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) 180900,51 грн заборгованості за договором UUB-13860-4 від 27.05.2024 та 2170,99 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1- у справу;
- сторонам (ел.суд).