вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
06.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3253/24 (904/1851/25)
Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Новікова Наталія Анатоліївна ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119049, Російська Федерація, ГСП-1, м.Москва, вул.Житня, буд.14, стр.1, ідентифікаційний номер юридичної особи 103773968834)
про стягнення збитків, інфляційних нарахувань, 3% річних та витрат на професійну правничу допомогу
в межах справи №904/3253/24
за заявою Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізична особа-підприємець Новікова Наталія Анатоліївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, за змістом якої просить суд:
- стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, російська федерація м.Москва, вул. Житня, б. 14, буд. 1) на користь фізичної особи - підприємця Новікової Наталії Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) збитки, завдані внаслідок збройної агресії Російської Федерації в розмірі 12 031 481, 47 грн., інфляційні нарахування - 1 428 244, 53 грн., 3 % річних - 639 997, 54 грн., а всього: 14 099 723, 54 грн.;
- стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація м.Москва, вул. Житня, б. 14, буд. 1) на користь фізичної особи - підприємця Новікової Наталії Анатоліївни (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме 15 000,00грн. - витрати на професійну правничу допомогу;
- органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення на суму заборгованості 12 031 481, 00 грн. за період з 20.02.2025 року до моменту виконання рішення суду по даній справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі №904/3253/24(904/1851/25) повернуто позивачу вищевказану позовну заяву.
За результатом розгляду апеляційної скарги Новікової Наталії Анатоліївни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі №904/3253/24(904/1851/25) постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Анатоліївни задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі №904/3253/24(904/1851/25) скасовано; вирішено передати справу №904/3253/24(904/1851/25) до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є достатнім для прийняття її до розгляду і відкриття провадження у справі.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до абз.4 ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що станом на час прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутнє, господарський суд дійшов висновку про необхідність прийняття позовної заяви до провадження та призначення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України (ч.1 ст.79 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Відповідно до положень статті 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно зі статтею 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: а) міжнародної угоди; b) письмового договору; або с) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 2 статті 367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
При цьому порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації був врегульований Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992.
Так, згідно з вищезазначеною Угодою Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Разом з цим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
У зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, подальше застосування відповідного алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства Російської Федерації в Україні запитів щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням Російською Федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією.
У постановах від 18.05.2022 по справам №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державною-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Частиною 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу - Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, судових документів про відкриття провадження у справі №904/3253/24(904/1851/25) дипломатичними каналами, господарський суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач, Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вважається повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до приписів статей 12, 176, 177 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає підстави прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та призначити підготовче засідання.
Разом з тим, частиною 1 статті 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З огляду на приписи ст.197 Господарського процесуального кодексу України, а також наявність технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, господарський суд вважає за доцільне здійснити участь уповноваженого представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Керуючись статтями 12, 176, 177, 178, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №904/3253/24(904/1851/25).
2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
3. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 04.11.2025р. о 10:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) №1-102 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
Участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції можлива за умови використання комп'ютерної техніки або смартфону, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення (з доступом в мережу Інтернет).
Роз'яснити учасникам відеоконференції, що для участі в судовому засіданні їй необхідно:
зайти та авторизуватись в системі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до початку судового засідання;
активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку;
очікувати запрошення секретаря до участі у судовому засіданні.
На початку судового засідання учасник, що бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за потреби, на вимогу судді повинен показати оригінал паспорту або іншого документу, що посвідчує його особу, на сторінці з фотографією в камеру та оригінали документів, які підтверджують його повноваження на представництво.
Попередити сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
4. Учасникам справи подати до суду:
- позивачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позовну заяву, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду);
- відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати заперечення на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відповіді на відзив.
5. Здійснювати повідомлення відповідача Російську Федерацію в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/).
6. Попередити відповідача про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом із відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підвереджують, що особа здійснила всі належні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
7. Зобов'язати позивача направити (протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали) нотаріально засвідчений переклад на російську мову даної ухвали суду на поштову адресу та адресу електронної пошти закордонної дипломатичної установи Російської Федерації за вибором позивачів, та надати до суду докази надсилання.
8. Запропонувати позивачу направити скан-копії ухвали суду від 06.10.2025 (з перекладом на російську мову) на офіційну електронні адреси Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, та надати до суду докази надсилання.
9. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили - 06.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
Суддя А.В. Суховаров