вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3805/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сфера» м. Дніпро
про стягнення суми боргу у розмірі 54800грн, пені у розмірі 5433грн46коп., 3% річних у розмірі 526грн98коп., інфляційних втрат у розмірі 2393грн42коп.
без участі представників сторін
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сфера» з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 58800грн, пені у розмірі 5830грн06коп, 3% річних у розмірі 565грн45коп., інфляційних втрат у розмірі 2081грн07коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати вартості робіт, виконаних на підставі договору підряду від 12.12.2024 №1212-24.
Позивач послався на акт від 16.01.2025 №1 виконаних робіт за січень 2025року та зазначив про виконання підрядних робіт за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 35, на суму 167200грн.
Позивач повідомив, що платіжною інструкцією від 13.12.2024 №393 відповідач здійснив попередню оплату 13.12.2024 на суму 112400грн.
Позивач вказав, з огляду на пункт 4.3 договору відповідач повинен був оплатити залишок вартості виконаних робіт у розмірі 58800грн.
Позивач зазначив, що акт №1 виконаних робіт за січень 2025року разом із претензією про сплату заборгованості направлявся листом 13.02.2025 на адресу відповідача. Відповідний лист повернувся 25.02.2025, оскільки відповідач не прийняв лист від працівників поштового зв'язку. Відповідач не заявляв заперечень, зауважень щодо акту від 16.01.2025 №1 виконаних робіт за січень 2025року.
Позивач вказав про повторне направлення на адресу відповідача акту виконаних робіт за лютий 2025року разом із претензією від 27.02.2025 про оплату заборгованості за договором. Цей лист разом із відповідними документами, зокрема актом виконаних робіт за січень 2025 року відповідач також не було отримав. Втретє відповідні документи разом із актом на адресу відповідача позивач направляв 13.05.2025, документи повернулись 28.05.2025.
Позивач повідомив про складення акту від 30.06.2025 №1, в якому зазначив про направлення на адресу відповідача актів виконаних робіт та вимог про сплату.
На підставі пункту 6.2 договору підряду від 12.12.2024 №1212-24 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 58800грн позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 5830грн06коп за період 03.03.2025 - 27.06.2025.
На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 565грн45коп. за період 03.03.2025 - 27.06.2025 та інфляційні втрати у розмірі 2081грн07коп. за період лютий - квітень 2025року.
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 14000грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 суд залишив позов без руху та запропонував позивачу усунути недоліки.
На адресу суду 01.08.2025 надійшло клопотання позивача разом з додатками, у тому числі, позов (у новій редакції).
Згідно з відомостями на поштовому конверті, позивач направив на адресу суду клопотання з додатками 31.07.2025.
Позивач пояснив, що претензія від 12.02.2025 №1202НК.25 направлялась на адресу відповідача двічі - перше поштове відправлення було у лютому 2025року (опис про надання документації від 12.02.2025 №1202-25, накладна №4906400097082 від 13.02.2025); друге поштове відправлення було у травні 2025року (опис про надання документації від 27.02.2025 №2702-25, накладна №4906400136363 від 13.05.2025).
Відповідно до позовної заяви (у новій редакції) позивач просить стягнути суму боргу у розмірі 54800грн, пеню у розмірі 5433грн46коп за період 03.03.2025 - 27.06.2025, 3% річних у розмірі 526грн98коп за період 03.03.2025 - 27.06.2025, індекс інфляції у розмірі 2393грн42коп за березень - червень 2025року. З огляду на зміст позовних вимог, позивач зменшив їх розмір. Суд прийняв заяву позивача до розгляду. Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 54800грн, пені у розмірі 5433грн46коп за період 03.03.2025 - 27.06.2025, 3% річних у розмірі 526грн98коп за період 03.03.2025 - 27.06.2025, індексу інфляції у розмірі 2393грн42коп за березень -червень 2025року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 суд прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2025 суд:
- запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
- роз'яснив відповідачу, що відповідно до ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, він має право надати заяву з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в строк протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 04.08.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 04.08.2025 о 13:43год.
З огляду на положення частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.08.2025 вважається врученою позивачу 04.08.2025. Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 19.08.2025.
На адресу суду 17.09.2025 надійшло клопотання представника відповідача адвоката Цапліна Є.К. про надання представнику відповідача час для ознайомлення з матеріалами справи та призначення розгляду справи виключно за участю сторін. Клопотання обґрунтовано тим, що присутність відповідача та його представника є необхідною для всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2025 суд залишив без розгляду клопотання відповідача від 17.09.2025 про розгляд справи виключно за участю сторін.
На адресу суду 24.09.2025 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сфера» від 24.09.2025 про поновлення строку на подання клопотання про розгляд справи за участю сторін.
В обґрунтування наявності поважних підстав для поновлення строку на подання клопотання про розгляд справи за участю сторін відповідач послався на укладення 16.09.2025 договору про надання правової допомоги.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сфера» від 24.09.2025 про поновлення строку на подання клопотання про розгляд справи за участю сторін у справі №904/3805/25.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сфера» (далі - замовник) укладений договір підряду від 12.12.2024 №1212-24 (далі - договір від 12.12.2024).
Відповідно до пунктів 1.2, 1.2, 2.1 договору від 12.12.2024 підрядник прийняв на себе виконання наступних видів робіт: послуги укладення основи підлоги (напівсухої стяжки підлоги) у розмірі 380кв.м. згідно з додатками, на об'єкті за адресою м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 35.
Замовник зобов'язався прийняти і сплатити виконані роботи на умовах договору.
Загальна сума договору складає 167200грн. (з ПДВ).
Пунктами 3.1, 3.2 договору від 12.12.2024 визначено, що термін виконання робіт за договором - до 20.12.2024 включно. Роботи починаються після отримання авансу згідно з пунктом 4.2. договору та передачі готового будівельного майданчика за актом прийому-передачі. У разі збільшення об'ємів робіт термін виконання робіт може бути подовжений за згодою сторін.
Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт уповноваженими представниками сторін. Акти здачі-приймання виконаних робіт оформлюються підрядником і передаються замовнику щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного для даного акту місяця. Замовник зобов'язаний розглянути даний акт протягом 5 (п'яти) робочих днів та підписати чи надати обґрунтовану відмову в підписанні. У разі обґрунтованої відмови у підписанні акту сторони зобов'язані скласти акт усунення недоліків із зазначенням переліку та терміну усунення цих недоліків.
Згідно з пунктами 4.2, 4.3 договору від 12.12.2024 замовник виконує передплату підряднику згідно з рахунком підрядника на суму 112400грн. (з ПДВ) протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору для закупівлі матеріалів.
Решту від загальної суми договору замовник перераховує підряднику на підставі наданого підрядником рахунку протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту (актів) здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до пункту 5.1 договору від 12.12.2024 замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи відповідно до п. 3.2 договору та здійснити розрахунок з підрядником за виконані роботи у порядку та на умовах, визначених договором відповідно до п.п. 4.1.-4.3. договору.
У пункті 6.2 договору від 12.12.2024 вказано, що за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.
Пунктом 9.2 договору віл 12.12.2024 встановлено, що договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишилися невиконаними.
Згідно з матеріалами справи платіжною інструкцією №393 від 13.12.2024 на виконання договору від 12.12.2024 відповідач перерахував позивачу передплату у розмірі 112400грн.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 54800грн, пені у розмірі 5433грн46коп, 3% річних у розмірі 526грн98коп, індексу інфляції у розмірі 2393грн42коп, позивач стверджував про виконання робіт за договором від 12.12.2024 на суму 167200грн та невиконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором від 12.12.2024.
На підтвердження виконання робіт за договором від 12.12.2024 позивач долучив підписані представником позивача акт від 16.01.2025 №1 виконаних робіт за січень 2025року на суму 167200грн та акт від 01.02.2025 №1 виконаних робіт за лютий 2025року на суму 167200грн. В цих актах зазначені однакове найменування та обсяг виконаних робіт та однакове найменування, кількість та вартість використаних матеріалів.
Позивач пояснив, що ці акти є варіаціями одного й того самого документу щодо виконаних робіт на суму 167200грн за договором від 12.12.2024.
Відповідно до матеріалів справи (описи про надання документації від 12.02.2025 №1202-25, від 27.02.2025 №2702-25, накладні Укрпошти від 13.02.2025 №4906400097082, від 13.05.2025 №4906400136363) позивач двічі направляв на адресу відповідача акт від 01.02.2025 №1 виконаних робіт за лютий 2025року на суму 167200грн разом з рахунком від 23.12.2024 №294 на суму 58800грн та претензією від 12.02.2025 №1202НК.25. Поштові відправлення були повернені відділенням поштового зв'язку відправнику.
Позивач пояснив, що після звернення до суду з позовом з'ясував помилковість розміру суми для оплати, зазначеного у рахунку від 23.12.2024 №294. Тому позивач склав акт від 23.07.2025 №2 щодо коригувань на рахунок ТОВ «МБК Сфера» про помилковість суми для оплати у розмірі 58800грн у рахунку від 23.12.2024 №294 замість правильної суми у розмірі 54800грн. Цей акт позивач направляв на адресу відповідача.
Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.
Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частинами 1, 3 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до частин 1, 3 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Враховуючи наведене, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.
Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору(договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.
Пунктом 3.2 договору від 12.12.2024 визначено, що замовник зобов'язаний розглянути акт здачі-приймання виконаних робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів та підписати чи надати обґрунтовану відмову в підписанні.
Позивач двічі направляв на адресу відповідача акт від 01.02.2025 №1 виконаних робіт за лютий 2025року на суму 167200грн разом з рахунком від 23.12.2024 №294 на суму 58800грн та претензією від 12.02.2025 №1202НК.25.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виявлені та заявлені відповідачем претензії щодо якості чи обсягу виконаних робіт, надання замовником підряднику обґрунтованої відмови у підписанні акту здачі-приймання виконаних робіт.
Відповідно до норм Цивільного кодексу України підрядник не повинен вчиняти дії щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність позивачем обставин виконання в повному обсязі робіт на суму 167200грн за договором від 12.12.2024.
Зважаючи на дату надсилання акту (13.02.2025), приймаючи до уваги нормативні строки пересилання відправлень «Укрпошта Стандарт» (без урахування вихідних днів поштових відділень), у межах області та між обласними центрами України (у тому числі м. Київ) становить Д+4, де Д день подання відправлення для пересилання; 4 кількість днів, протягом яких пересилається відправлення «Укрпошта Стандарт», відповідач повинен був підписати чи надати обґрунтовану відмову від підписання не пізніше 26.02.2025.
Враховуючи приписи статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, а також враховуючи положення договору від 12.12.2024 відповідач мав сплатити суму боргу в розмірі 54800грн. в строк до 05.03.2025 включно.
Згідно з ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не надав до суду докази оплати суми боргу в розмірі 54800грн.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 54800грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині та їх задоволення.
За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
На підставі пункту 6.2 договору від 12.12.2024 за порушення строку оплати виконаних робіт позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 5433грн46коп за період 03.03.2025 - 27.06.2025.
Як зазначалось раніше, відповідач мав сплатити решту вартості робіт за договором від 12.12.2024 в строк до 05.03.2025 включно.
Враховуючи наведене, обґрунтований та правомірний розмір пені становить 5302грн84коп. за період 06.03.2025-27.06.2025. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 130грн62коп. слід відмовити.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати робіт позивач нарахував та заявив 3% річних у розмірі 526грн98коп за період 03.03.2025 - 27.06.2025, індексу інфляції у розмірі 2393грн42коп за березень -червень 2025року.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних. Розрахунок містить помилку щодо визначення дати початку періоду прострочення виконання зобов'язання.
За розрахунком суду обґрунтований розмір 3% річних за період 06.03.2025-27.06.2025 становить 513грн47коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 13грн51коп. слід відмовити.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у загальному розмірі 2393грн42коп за період березень -червень 2025року підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 3021грн09коп.
Позивач заявив про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 14000грн.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач додав до матеріалів справи: договір про надання правничої допомоги від 24.06.2025 №2406НК/25; додаткову угоду від 24.06.2025 №1; рахунок на оплату від 24.06.2025 №2406/25 на суму 14000грн.; копію платіжної інструкції від 02.07.2025 №3230 на суму 14000грн; акт надання юридичних послуг від 24.06.2025 №1/НК/25 на суму 14000грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.06.2019 ЗП002207.
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» у справі здійснювала адвокат Мондріч Аліна Євгеніївна на підставі ордеру серія АР №1249908 від 11.07.2025.
Між адвокатом Мондріч Аліною Євгеніївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» (далі - клієнт) укладений договір про надання правничої допомоги від 24.06.2025 №2406НК/25 (далі - договір від 24.06.2025).
Пунктом 1.1 договору від 24.06.2025 визначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати йому правову допомогу на умовах, передбачених п. 2.1 договору під час розгляду справи про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК Сфера» по договору підряду №1212-24 від 12.12.2024, у відношенні клієнта.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору від 24.06.2025 за правову допомогу, надану адвокатом, клієнт сплачує гонорар, розмір та порядок сплати якого є конфіденційною інформацією і зазначається у додатковій угоді, яка є частиною договору.
Після виконаних наданих юридичних послуг адвокатом та за відсутності з боку клієнта обґрунтованих претензій, між клієнтом та адвокатом укладається акт виконаних наданих юридичних послуг, який клієнт зобов'язаний прийняти та затвердити підписом протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання.
У разі якщо вартість послуг наданих адвокатом клієнту перевищує вартість гонорару, що обумовлений п. 4.1 договору, між сторонами укладається додатково акт виконаних робіт на суму, що перевищує вартість гонорару, обумовлений п. 4.1 договору, який повинен бути підписаний з боку клієнта протягом 2 (двох) робочих днів та сплачений протягом 7 (семи) робочих днів.
Пунктом 7.1 договору від 24.06.2025 визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та укладений на строк до 31.12.2025 та доки не будуть вичерпні всі надані національним законодавством засоби захисту і в справі не буде прийнято остаточне рішення.
У додатковій угоді від 24.06.2025 №1 до договору від 24.06.2025 адвокат та клієнт узгодили вартість послуг:
- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 1 година - 2000грн;
- представництво інтересів клієнта в судовому засіданні, яке не відбулось за вини суду 1 година - 500грн;
- складання заяв, клопотань - 1000грн за 1 годину вартості роботи;
- складання та подання позову - 2000грн за 1 годину вартості роботи;
- складання пояснення, відзиву, відповіді на відзив, доповнення до позову, уточнення позову, заперечення - 1000грн за 1 годину вартості роботи;
- складання та подання апеляційної скарги - 3000грн за 1 годину вартості роботи;
- складання та подання касаційної скарги - 4000грн за 1 годину вартості роботи;
- вихід адвоката до державних установ, органів, др. для збору інформації, доказів для підготовки справи, подання матеріалів до суду і т.п. - 1000рн за 1 годину зайнятості адвоката в даних установах;
- складання та подання адвокатського запиту - 1000грн за 1 годину вартості роботи;
- ознайомлення з матеріалами справи - 500грн за 1 годину ознайомлення з матеріалами справи.
У підписаному адвокатом акті надання юридичних послуг від 24.06.2025 №1/НК/25 наведений перелік наданих послуг та їх вартість:
- підготовка, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви про стягнення заборгованості, штрафних санкцій разом із розрахунком заборгованості штрафних санкцій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК Сфера» в інтересах клієнта - вартість 1год становить 2000грн; кількість витрачених годин - 5годин; всього - 10000грн;
- підготовка, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК Сфера» на позовну заяву про стягнення заборгованості, штрафних санкцій в інтересах клієнта - вартість 1год дорівнює 1000грн; кількість витрачених годин - 3годин; всього - 3000грн;
- підготовка, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області пояснення на заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК Сфера» на позовну заяву про стягнення заборгованості, штрафних санкцій в інтересах клієнта - вартість 1год дорівнює 1000грн; кількість витрачених годин - 1година; всього - 1000грн.
Загальна вартість послуг за актом надання юридичних послуг від 24.06.2025 №1/НК/25 становить 14000грн.
Платіжною інструкцією від 02.07.2025 №3230 ТОВ «Фасадбудцентр» перерахувало адвокату 14000грн. У графі призначення платежу платіжної інструкції від 02.07.2025 №3230 зазначено: «оплата за надання правової допомоги за договором від 24.06.2025 №1/НК/25». Таким чином своїми діями ТОВ «Фасадбудцентр» узгодило вартість послуг адвоката у розмірі 14000грн та їх надання.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вирішує питання щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 13968грн05коп.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) ЄСПЛ також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Також суд виходить з того, що ЄСПЛ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п'ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме - пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вказано, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
До складу витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 14000грн увійшла вартість послуг, що не була надана адвокатом (підготовка, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області відповіді на відзив відповідача - вартість послуги 3000грн та підготовка, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області пояснень на заперечення відповідача - вартість послуги 1000грн). Оскільки станом на момент вирішення спору відповідач не надав до суду відзиву або заперечень.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку не присуджувати позивачу всі його заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу. Підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 9968грн05коп. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 178, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сфера» про стягнення суми боргу у розмірі 54800грн, пені у розмірі 5433грн46коп, 3% річних у розмірі 526грн98коп, інфляційних втрат у розмірі 2393грн42коп - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сфера» (ідентифікаційний код: 45344389; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» (ідентифікаційний код: 42021067; місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 98) суму боргу у розмірі 54800грн, пеню у розмірі 5302грн84коп, 3% річних у 513грн47коп., інфляційні втрати у розмірі 2393грн42коп, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9968грн05коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3021грн09коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 130грн62коп., 3% річних в розмірі 13грн51коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова