вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення скарги без задоволення
01.10.2025м. ДніпроСправа № 904/50/15
За скаргою: Чепракової Ганни Андріївни, м. Дніпро
на дії (бездіяльність) державного виконавця - начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро
У справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни, м. Дніпро
про стягнення 561 183,97грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
За участю секретаря судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від стягувача: Демченко С.В., адвокат, довіреність №6 від 01.01.2025 (в режимі відеоконференції)
Від боржника (скаржника): Іванова Г.А., адвокат, ордер серії АЕ №1398261 від 19.06.2025
Від відділу ДВС: Вонсовіч О.В., довіреність №1 від 16.06.2025; Ковальова Ю.О., довіреність №2 від 19.08.2025
20 серпня 2024 року Чепракова Ганна Андріївна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця - начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо невжиття заходів по скасуванню арештів, накладених в рамках виконавчого провадження ВП №47159409 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/50/15 від 11.03.2015 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" боргу в загальній сумі 572407,65грн;
2. Зобов'язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешти майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладені:
- постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міського управління юстиції Литовченко К.Ю. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.05.2015 серія та номер ВП 47159409, якою накладено арешт на все майно боржника Черпакової Ганни Андріївни, РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі якої внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна, номер запису обтяження 9742595(спеціальний розділ) від 21.05.2015;
- постановою головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міського управління юстиції Посадської О.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 грудня 2015 року серія та номер ВП 47159409 якою накладено арешт на все майно Чепракової Ганни Андріївни, РНОКПП НОМЕР_1 ;
та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що накладене в межах виконавчого провадження №47159409 шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження 9742595(спеціальний розділ) від 21.05.2015.
Скаржник зазначає, що на примусовому виконанні Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі, а також у всіх інших державних/приватних виконавців України відсутній наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/50/15 від 11.03.2015, про стягнення з ФОП Чепракової Ганни Андріївни грошових коштів на користь ТОВ "Восток" (ТОВ "Глуско рітейл"), а тому підстави для збереження вжитих заходів його примусового виконання у вигляді арешту майна боржника відпали. Наявність арешту порушує законні права та інтереси скаржника, оскільки обмежує можливість реалізовувати право власності на майно, користування та розпорядження ним в майбутньому, а збереження арешту на майно є невиправданим.
У додаткових поясненнях Чепракова Г.А. зазначає, що стягувач ТОВ "Глуско Рітейл" (колишня назва ТОВ "Восток") протягом 9 років (з 26 вересня 2016 року і по теперішній час) не вчиняв жодної дії, спрямованої на виконання судового рішення у справі №904/50/15. Отже, особа, на користь якої ухвалено рішення, не була заінтересована в його виконанні. А з огляду на те, що після закінчення 3-річного строку для повторного пред'явлення виконавчого документа вже пройшло 6 (шість) років, то стягувач і в майбутньому втратив можливість продовження примусового виконання судового рішення. Таким чином, накладений державним виконавцем арешт на належне Чепраковій Г.А. нерухоме майно, який зберігається вже 10 років, порушує права, гарантовані Конституцією України.
Відділ державної виконавчої служби проти задоволення скарги заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву.
Так, перевіривши інформацію яка міститься в Спецрозділі АСВП встановлено, що заборону зареєстровано за реєстраційним номером обтяження: 9742595 на підставі постанови про арешт майна боржника в рамках примусового виконання АСВП№ 47159409.
Згідно інформації з АСВП встановлено що 06.04.2015 на виконання до відділу надійшов наказ №904/50/15 виданий 11.03.2015 Господарським судом Дніпропетровської області щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" боргу в загальній сумі 572407,65грн.
07.04.2015 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №904/50/15 виданий 11.03.2015 Господарським судом Дніпропетровської області щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток боргу в загальній сумі 572407,65грн. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження у порядку ст.31 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції 606-ХІV.
08.05.2015 винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження у порядку ст.31 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції 606-ХІV.
На виконання постанови від 08.05.2015 державним реєстратором зареєстровано обтяження №9742595 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідний витяг про обтяження направлявся боржнику ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 до відома.
Боржником заборгованість повністю або частково не сплачено. Підтвердження виконання рішення суду до відділу боржником не надано.
31.05.2016 державним виконавцем було направлено заперечення на позов Чепракової Ганни Андріївни до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції , треті особи - ТОВ "Авто Просто", ТОВ "Восток" про усунення перешкод в користуванні власністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, що свідчить про те, що Чепракова Ганна Андріївна про існування виконавчого провадження дізналася не 05.08.2025, а з моменту відкриття виконавчого провадження.
Оскільки у боржника було відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, то 26.09.2016 було винесено постанову про повернення ВД стягувачеві п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" (у старій редакції).
Завершене виконавче провадження знищено за закінченням 3 річного терміну зберігання в архіві. Надати копії матеріалів виконавчого провадження не можливо.
Станом на теперішній час виконавчий документ на виконанні не перебуває.
З приводу бездіяльності державного виконавця в частині не скасування арешту на заяву від 07.08.2025, зазначає наступне. Заяву представника боржника від 07.08.2025 розглянуто, та оскільки в заяві відсутні підстави визначені ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження", які чітко визначають перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, було надано письмову відповідь від 12.08.2025 за вих. № 123880 та направлено на поштову адресу : АДРЕСА_2 . Відповідно представнику боржника повідомили, що відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника з вище викладених підстав.
Окрім того, арешт та заборона накладені на підставі постанови про накладання арешту на майно боржника від 08.05.2015. Станом на теперішній час відповідна постанова не оскаржувалася та є чинною, а отже підстави для зняття арешту та вилучення заборони №9742595 відсутні. Наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 904/50/15 від 11.03.2015 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" боргу в загальній сумі 572407,65грн не виконано.
ТОВ "Глуско Рітейл" (колишня назва ТОВ "Восток") проти задоволення скарги заперечує, надало до суду заперечення.
Стягувач зазначає, що рішення суду боржником не виконано, жодних грошових коштів від боржника на користь стягувача не надходило. На думку стягувача, боржник систематично ігнорував вимоги державного виконавця, приховував власне майно, переховувався від органів внутрішніх справ, ухилявся від виконання рішення суду про стягнення заборгованості.
26.09.2016 старшим державним виконавцем Кравченко Ю.О. видано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла з 12.06.2016 по 04.10.2016).
Завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу не передбачало скасування арештів чи інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №2/1522/11652/11 (п. 87).
Таким чином, у державних виконавців відділу ДВС наразі (як і у 2016 році) відсутні підстави для вжиття заходів по скасуванню арештів, накладених на майно боржника. Окрім того, законодавець не пов'язує строк чинності арешту майна зі строком тривалості (фактом завершення) виконавчого провадження, в рамках якого такий арешт було накладено.
Також, стягувач зазначає, що на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 за №797-р. з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері корпоративні права учасників стягувача були передані в управління до АТ "Укрнафта" (код ЄДРПОУ - 43302216), яке в свою чергу внесено Кабінетом Міністрів України до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Тобто наразі вся господарська діяльність стягувача перебуває під повним контролем держави та направлена на забезпечення її інтересів у паливно-енергетичному секторі економіки.
Ухвалою суду від 27.08.2025 прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у засідання на 15.09.2025.
З 15.09.2025 оголошено перерву до 22.09.2025, з 22.09.2025 до 01.10.2025.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника та відділу державної виконавчої служби, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни заборгованості за договором оренди № 111583 від 15.02.2013 року у сумі 561 183,97грн, з яких: основний борг - 479 709,97грн; пеня - 12 184,00грн; інфляційні втрати - 60 416,00грн; три відсотки річних - 8 874,00грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015 позов задоволено повністю.
11 березня 2015 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2015, яке набрало законної сили 11.03.2015 видано наказ №904/50/15 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" заборгованості у сумі 479 709,97грн, пені у сумі 12 184,00грн, втрат від інфляції у сумі 60 416,00грн, трьох відсотків річних у сумі 8 874,00грн, витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у сумі 11 223,68грн.
Наказ господарського суду був пред'явлений до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міського управління.
07.04.2015 державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №47159409 з примусового виконання судового наказу від 11.03.2015 №904/50/15 (а.с. 29).
08.05.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 29 на звороті).
21.05.2015 зазначена постанова зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису обтяження 9742595 (спеціальний розділ). При цьому в ДООПНМ допущено помилку в зазначенні прізвища боржника "Черпакова" замість вірного "Чепракова".
Скаржник зазначає, що про існування виконавчого провадження №47159409 дізналась 05.08.2025 при виїзді вперше за 10 років з дитиною за межі України в оздоровчий табір. На пропускному пункті працівниками прикордонної служби було надано можливість сфотографувати копію ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська суду від 04.12.2015 про заборону виїзду за межі України.
05.08.2025 скаржник через свого представника звернулася до відділу державної виконавчої служби з заявою про надання ідентифікатора доступу в АСВП з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 47159409.
Після отримання ідентифікатора з Автоматизованої системи виконавчих проваджень скаржник дізналась, що в АСВП напроти постанови про арешт майна боржника від 08.05.2015 міститься примітка "Інформація про виконавчу дію втратила актуальність".
Водночас, 16.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 30).
26.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 30 на звороті).
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, накладений арешт не скасовано.
Фізична особа-підприємець Чепракова Ганна Андріївна припинила свою господарську діяльність 03 липня 2020 року.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України 10.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток", код ЄДРПОУ 24812228, бенефіціарним власником якого була юридична особа Російської федерації - Компанія "Роснефть", змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл", код ЄДРПОУ 24812228.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Положення про яку затверджено наказом Міністерства юстиції України №2432/5 від 05.08.2016, введеним в дію 05.01.2017, за період з 05.01.2017 по 20.08.2025 відносно боржника Чепракової Ганни Андріївни в Україні було зареєстровано 3 виконавчих провадження, стягувачем в яких було Головне управління ДПС у Дніпропетровській області по стягненню сум ЄСВ як з ФОП. Всі 3 виконавчих провадження були завершені в зв'язку фактичним виконанням, про що свідчить відсутність в Єдиному реєстрі боржників інформації щодо боржника Чепракової Ганни Андріївни.
Тобто, на виконанні органів державної виконавчої служби або приватних виконавців України відсутнє виконавче провадження з примусового виконання наказу №904/50/15, виданого 11.03.2015 Господарським судом Дніпропетровської області.
07.08.2025 скаржник звернулась до відділу державної виконавчої служби з заявою про винесення постанови про скасування арешту майна боржника.
12.08.2025 відділом було надано відповідь №123880, в якій повідомлено, що ВП №47159409 станом на 12.08.2025 завершено та знищено за спливом термінів зберігання в архіві, одночасно запропоновано сплатити борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Відповідь стосовно винесення постанови про скасування арештів майна боржника по ВП 47159409 не надана.
Розглянувши подану скаргу, дослідивши наявні у справі матеріали господарський суд зазначає про наступне.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Аналогічне положення закріплено в частині першій ст. 1 Закону України "Про органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною першою ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов'язки виконавців, закріплена обов'язковість вимог виконавців.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження).
Відповідно до частини третьої ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п. 1); накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Таким чином, виконавчі дії здійснюються виконавцем саме в межах виконавчого провадження, яке розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Господарським судом встановлено, що на виконанні в Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебував наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 №904/50/15.
07.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47159409 (а.с. 29).
На час відкриття виконавчого провадження умови та порядок виконання судових рішень регулювалися Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV в редакції від 05.04.2015 (тут і далі - Закон № 606-XIV).
Частиною другою статті 25 Закону №606-XIV передбачено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 57 Закону №606-XIV).
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 2 ст. 57 Закону №606-XIV).
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (ч. 3 ст. 57 Закону №606-XIV).
08.05.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 29 на звороті).
21.05.2025 державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Зайцевим Антоном Вадимовичем на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: ВП №47159409 від 08.05.2015, виданої державним виконавцем АНД ВДВС ДМУЮ Литовченко К.Ю., внесено запис про обтяження за №9742595 (спеціальний розділ) (а.с. 31 на звороті).
Водночас, як вбачається зі змісту постанов державного виконавця від 07.04.2015 та від 08.05.2015 боржником зазначено ОСОБА_3 .
16.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 30).
В постанові зазначено боржником ОСОБА_2 .
Доказів реєстрації в державному реєстрі, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №47159409 від 16.12.2015 матеріали справи не містять.
26.09.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с. 30 на звороті).
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 12.06.2016 №606-ХІV, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.09.2016) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 12.06.2016 №606-ХІV).
Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення
Отже, з огляду на наведені норми Закону України № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.
Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакції від 12.06.2016 №606-ХІV).
У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження (ч. 1 ст. 50 Закону України №606-ХІV від 12.06.2016).
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч. 2 ст. 50 Закону України №606-ХІV від 12.06.2016).
З огляду на вказане господарський суд зазначає, що обов'язок зняття арешту, накладеного на майно боржника, був передбачений для державного виконавця саме у випадку винесення останнім постанови про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
У даному ж випадку, наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/50/15 від 11.03.2015 в межах виконавчого провадження ВП №47159409 відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" був повернутий не до суду, який його видав, а стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Восток".
Враховуючи вище наведені норми та встановлені обставини, господарський суд доходить висновку, що у державного виконавця у даному випадку були відсутні будь-які правові підстави для зняття арешту з майна боржника Фізичної особи - підприємця Чепракової Ганни Андріївни, оскільки виконавчий документ було повернуто саме стягувачеві та саме без виконання, та наслідком такого повернення не є зняття арешту, який був накладений раніше.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2020 у справі №817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) та від 10.01.2024 у справі №569/6234/22 зазначив, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Відділ державної виконавчої служби, заперечуючи проти скарги зазначив, що завершене виконавче провадження знищено за закінченням 3 річного терміну зберігання в архіві. Надати копії матеріалів виконавчого провадження не можливо.
Водночас, відділом державної виконавчої служби долучено до матеріалів справи, зокрема, заперечення на позов Чепракової Г.А. про усунення перешкод в користуванні власністю (справа №202/2901/16-ц Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська).
В запереченнях зазначено наступні обставини:
- на виконанні у головного державного виконавця знаходиться ВП №47159409 з примусового виконання наказу №904/50/15 виданого 11.03.2015 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Чепракової Ганни Андріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" боргу в загальній сумі 572407,65грн.
Боржником ігноруються вимоги щодо виконання вимог ВП №47159409, боржник жодного разу не з'явилася до відділу та не надала доказів виконання рішення суду у самостійному порядку.
15.07.2015 в порядку ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову про оголошення автомобіля боржника у розшук.
19.10.2015 на адресу відділу надійшло повідомлення УДАІ у Дніпропетровській області щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України санкції "оголошено в розшук".
23.10.2015 головним державним виконавцем направлено подання до суду, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документа громадянина України Чепракової Ганни Андріївни.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2015 задоволено подання головного державного виконавця, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника Чепракової Г.А.
10.11.2015 головним державним виконавцем в порядку ст. 5, 6 ЗУ "Про виконавче провадження" направлено постанову про примусовий привід боржника через органи внутрішніх справ, на 16.11.2015.
16.11.2015 в порядку ст. 5 ЗУ "Про виконавче провадження" направлено запити до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області з метою отримання інформації щодо наявності у боржника закордонного паспорта .
За боржником - ОСОБА_2 , зареєстровано право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно довідки КП "Жилсервіс-9" від 01.10.2015 у зазначеній квартирі мешкає та зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_4 , 2003р.н., яка є донькою боржника.
16.11.2015 головним державним виконавцем направлено заяву щодо вирішення питання про надання відповідного дозволу.
08.12.2015 виходом головного державного виконавця встановлено, що боржниця та її малолітня донька за вказаною адресою не мешкають з 2010 року;
- лист від 12.01.2016 на адресу ТОВ "Восток" (а.с. 115 на звороті), яким повідомлено, що під час проведення виконавчих дій головним державним виконавцем виявлено автомобіль боржника, який перебував у розшуку відповідно до постанови від 15.07.2015 та здійснено опис автомобіля Chery Тiggo, 2008 року випуску. Відповідно до приміток технічного паспорта на автомобіль, майно придбано у розстрочку ТОВ "Авто Просто". 12.01.2016 головним державним виконавцем направлено запит до ТОВ "Авто Просто" з метою отримання згоди на реалізацію заставленого майна в рамках виконавчого провадження ВП №47159409.
Господарським судом встановлено, що у травні 2016 року Чепракова Г.А. звернулася до Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська з позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто", Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" про усунення перешкод в користуванні власністю.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 03.06.2016 у справі №202/2901/16-ц позовні вимоги задоволено в повному обсязі; усунуто перешкоду в користуванні власністю, шляхом виключення з опису арештованого майна та зняття (скасування) арешту з рухомого майна, а саме автомобіля марки GHERY, модель TIGGO, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VINB18D033652, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною головним державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 16.12.2015 в рамках виконавчого провадження № 47159409, та Акту опису й арешту майна № 47159409 від 11.01.2016.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 13.08.2025 у справі №199/8114/15-ц скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 16 жовтня 2003 року Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), встановлене ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2015 року по справі №199/8114/15-ц (а.с. 23-25).
ОСОБА_2 звернулась до відділу державної виконавчої служби із заявою від 05.08.2025, в якій просила надати ідентифікатор доступу в АСВП до матеріалів виконавчого провадження №47159409. У випадку відсутності скан-копії виконавчого документа, просила надати копію (а.с. 107 на звороті)
У відповіді на заяву за вих.№123880 від 12.08.2025 повідомлено, що у відділі перебувало ВП №47159409, яке станом на 12.08.2025 завершені та знищені за термінами перебування в архіві. Копії виконавчих проваджень надати неможливо. Надано інформаційну довідку з ВП-спецрозділ виконавчого провадження №471594409. Також, запропоновано сплатити борг, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження (а.с. 107).
ОСОБА_2 звернулась до відділу державної виконавчої служби із заявою від 07.08.2025, якою просила винести постанову про скасування арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно належне ОСОБА_2 , накладеного постановою державного виконавця АНД ВДВС ДМУЮ Литовченко К.Ю., серія та номер ВП 47159409 від 08.05.2015, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (номер запису обтяження 9742595, дата державної реєстрації обтяження 21.05.2015) (а.с. 32 на звороті - 33).
У відповіді на заяву за вих.№123881 від 12.08.2025 повідомлено, що у державного виконавця відсутні законні підстави для вилучення запису про обтяження з державного реєстру обтяжень нерухомого майна №9742595 та скасування арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на се майно належне ОСОБА_2 (а.с. 102).
Боржником та його представником не надано жодного підтвердження виконання виконавчого листа №904/50/15 від 11.03.2015. Аналіз інформації з АСВП свідчить про тривале невиконання рішення суду боржником. Також, представник боржника та сам боржник в жодній заяві не спирається на факт виконання рішення суду, як на підставу для скасування заходів примусового виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов'язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб'єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17).
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №901/2028/13 та від 14.06.2018 у справі №922/4575/16.
Досліджуючи питання випадків, за яких державний (приватний) виконавець знімає арешт з майна боржника, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) зазначила про те, що виконавець знімає арешт з майна боржника у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII). Подібні положення містяться у частині першій статті 50 Закону № 606-XIV. Також виконавець знімає арешт з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.
У незакінченому виконавчому провадженні виконавець знімає арешт з майна боржника у випадках, визначених частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, з-поміж яких: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно тощо.
Також виконавець знімає арешт з майна боржника, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню (частина четверта статті 40 Закону № 1404-VIII) (див. п. 69).
Підсумовуючи висновки про застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду у пункті 87 постанови від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 зазначила таке.
Законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:
- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);
- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).
Отже, за обставинами справи повернення державним виконавцем на підставі постанови від 26.09.2016 наказу суду №904/50/15 від 11.03.2015 стягувачу не є підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №47159409 та зняття арешту з майна та коштів боржника (скаржника).
Державний виконавець не допустив порушень, які б могли бути підставою для визнання його дій/бездіяльності неправомірними, а відтак і підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 .
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).
Враховуючи наведені норми законодавства, досліджені обставини з урахуванням доказів, поданих сторонами, у їх сукупності на відповідність приписам Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку про залишення скарги без задоволення.
Керуючись статтями 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Скаргу ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця - начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили - 01.10.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена - 06.10.2025.
Суддя Н.М. Євстигнеєва