вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3206/25
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" Черкаська область, м. Умань
про відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу професійну допомогу (ухвалення додаткового рішення)
у справі:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" Черкаська область, м. Умань
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", Дніпропетровська область, м. Верхівцеве
про стягнення грошових коштів
Суддя Крижний О.М.
Без участі представників сторін
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" надійшла заява про відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу професійну допомогу, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 58100,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" про відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу професійну допомогу (ухвалення додаткового рішення) до розгляду. Рекомендовано відповідачу у строк до 29.09.2025 включно надати до Господарського суду письмові пояснення / заперечення на заяву про відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу професійну допомогу (ухвалення додаткового рішення).
Від відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу професійну допомогу, у яких просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 5000,00 грн. Відповідач зазначає, що надані позивачем докази не містять платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом. Також зазначає, що дана справа не є складною, борг відповідача за договором поставки був беззаперечний відповідно до наявної первинної документації (договору поставки, рахунку на оплату, платіжної інструкції, яка свідчить про сплату за товар та інше). Просить врахувати, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати додаткове судове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи.
Дослідивши наявні у справі документи (додані до заяви про відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу професійну допомогу), суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" 4950000,00 грн - попередньої оплати, 75945,21 грн - 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 332640,00 грн - неустойки в розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару, 594000,00 грн - штрафу 10%.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" попередню оплату в розмірі 4950000,00 грн, 10% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 12205,48 грн, пеню у розмірі 232650,00 грн, штраф у розмірі 420750,00 грн та судовий збір у розмірі 69436,01 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" надійшла заява про відшкодування витрат, понесених позивачем на правничу професійну допомогу, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 58100,00 грн.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Так, 12.06.2025 між адвокатом Джуганом Максимом Валерійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" (клієнт) укладений договір про надання правової допомоги №12.06/25, відповідно до п. 1 якого адвокат зобов'язуєтся надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надання такої правової допомоги (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Згідно з п. 2 (2.1- 2.3 договору) адвокат згідно цього договору може здійснювати:
- захист клієнта у кримінальному провадженні: підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданої особи;
- представництво клієнта в кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед усіма без виключення фізичними та юридичними особами, в усіх державних, громадських, господарських та будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах нотаріату, в органах виконавчої влади та керування, органах місцевого самоврядування;
- надання інших видів правової допомоги (надавати клієнту правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід його діяльності, складати та підписувати заяви, скарги, листи, вимоги, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення).
Пунктом 7 договору передбачено, що адвокат: здійснює падання правової допомоги належної якості та у розумні строки; надає клієнту на його вимогу звіт про виконання цього договору; повідомляє клієнта про виникнення конфлікту інтересів; не розголошує без згоди клієнта відомості, що становлять адвокатську таємницю; використовує свої права в інтересах клієнта; забезпечує захист персональних даних щодо клієнта; делегує іншим адвокатам (що перебувають із адвокатом у трудових відносинах або співпрацюють на договірних засадах), а також помічникам адвокатів з числа осіб, які мають вищу юридичну освіту, права та обов'язки, якими наділений адвокат згідно умов даного договору; самостійно визначає адвоката та/або помічника адвоката, який безпосередньо надаватиме правову допомогу за цим договором; попередньо повідомивши клієнта, змінює або визначає іншого адвоката та/або помічника адвоката, в разі неможливості вчинення попереднім адвокатом та/або помічником адвоката дій, які спрямовані на надання правової допомоги, що є предметом цього договору; вправі бути заздалегідь повідомленим про намір клієнта укласти договір з аналогічним дорученням або схожим дорученням чи дорученням, що можливо у майбутньому може стосуватися цього договору; за дозволом клієнта зазначає останнього як ділового партнера в рамках побудови власної рекламної кампанії.
У відповідності з п. 8 договору клієнт протягом 30-х днів після складання/отримання Акту прийому-передачі наданої правової допомоги сплачує гонорар та вартість виконаних Адвокатом робіт (наданих послуг); без зволікання приймає все виконане за договором, а при відмові у прийняті протягом 2-х днів після повідомлення про виконання або складання/отримання акту прийому-передачі наданої правової допомоги, письмово мотивує таку відмову; відшкодовує адвокату фактично понесені витрати, пов'язані з виконанням договору і які були необхідні для його належного виконання, та які підтверджуються витратними документами (проїзні квитки, квитанції, чеки т.п.); інформує адвоката про всі документи та відомі обставини, які можуть мати суттєве значення дня прийняття та виконання адвокатом доручення відповідно до цього договору.
Згідно з 10 договору виплати за цим договором складаються з суми гонорару, що виплачується клієнтом адвокату; сум, що виплачуються клієнтом адвокату як покриття фактичних видатків (компенсації), пов'язаних з наданням правової допомоги за цим договором. Гонорар виплачується адвокату за розцінками узгодженими сторонами за фактично виконану роботу, на підставі звіту про виконання договору чи окремих доручень та/або підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги. Розмір гонорару може бути встановлений в Додатку до цього договору або складатись з вартості фактично наданої правової допомоги (п. 11 договору).
Строк дії цього договору складає три роки з дня його укладення, а в разі необхідності - до виконання всіх зобов'язань за договором (п. 13 договору).
18.09.2025 сторонами підписаний акт приймання-передачі послуг до договору про надання правової допомоги №12.06/25 від 12.06.2025, відповідно до якого адвокатом надані клієнту у справі №904/3206/25, яка розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області наступні послуги:
- 12.06.2025 - правовий аналіз договору поставки №ЗК-538-ШС від 14.02.2025, специфікацій, додаткових угод до нього, платіжних доручень, лист відповідача - витрачено 1 год, вартістю 3000,00 грн;
- 13.06.2024 - підготовка та формування необхідних документів (додатків) для написання позовної заяви; складання (написання) позовної заяви та оформлення додатків; розрахунок розміру штрафних санкцій: 10% річних за користування чужими грошовими коштами, неустойка в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару; штраф 10%; направлення позовної заяви іншим учасникам; направлення позовної заяви до суду - витрачено 5 год, вартістю 15000,00 грн;
- 26.06.2024 - підготовка та формування необхідних документів для написання заяви про забезпечення позову; складання (написання) заяви про забезпечення позову та оформлення додатків; направлення заяви про забезпечення позову іншим учасникам; направлення заяви про забезпечення позову до суду - втрачено 3 год, вартістю 9000,00 грн. Всього надані послуги на суму 27000,00 грн.
02.07.2025 між адвокатом Ульченко Іриною Борисівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" (клієнт) укладений договір про надання правової допомоги №02/027, відповідно до п. 1 якого адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надання такої правової допомоги (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Згідно з п. 2 (2.1- 2.3 договору) адвокат згідно цього договору може здійснювати:
- захист клієнта у кримінальному провадженні: підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданої особи;
- представництво клієнта в кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед усіма без виключення фізичними та юридичними особами, в усіх державних, громадських, господарських та будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах нотаріату, в органах виконавчої влади та керування, органах місцевого самоврядування;
- надання інших видів правової допомоги (надавати клієнту правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід його діяльності, складати та підписувати заяви, скарги, листи, вимоги, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення).
Пунктом 7 договору передбачено, що адвокат: здійснює падання правової допомоги належної якості та у розумні строки; надає клієнту на його вимогу звіт про виконання цього договору; повідомляє клієнта про виникнення конфлікту інтересів; не розголошує без згоди клієнта відомості, що становлять адвокатську таємницю; використовує свої права в інтересах клієнта; забезпечує захист персональних даних щодо клієнта; делегує іншим адвокатам (що перебувають із адвокатом у трудових відносинах або співпрацюють на договірних засадах), а також помічникам адвокатів з числа осіб, які мають вищу юридичну освіту, права та обов'язки, якими наділений адвокат згідно умов даного договору; самостійно визначає адвоката та/або помічника адвоката, який безпосередньо надаватиме правову допомогу за цим договором; попередньо повідомивши клієнта, змінює або визначає іншого адвоката та/або помічника адвоката, в разі неможливості вчинення попереднім адвокатом та/або помічником адвоката дій, які спрямовані на надання правової допомоги, що є предметом цього договору; вправі бути заздалегідь повідомленим про намір клієнта укласти договір з аналогічним дорученням або схожим дорученням чи дорученням, що можливо у майбутньому може стосуватися цього договору; за дозволом клієнта зазначає останнього як ділового партнера в рамках побудови власної рекламної кампанії.
У відповідності з п. 8 договору клієнт протягом 30-х днів після складання/отримання Акту прийому-передачі наданої правової допомоги сплачує гонорар та вартість виконаних Адвокатом робіт (наданих послуг); без зволікання приймає все виконане за договором, а при відмові у прийняті протягом 2-х днів після повідомлення про виконання або складання/отримання акту прийому-передачі наданої правової допомоги, письмово мотивує таку відмову; відшкодовує адвокату фактично понесені витрати, пов'язані з виконанням договору і які були необхідні для його належного виконання, та які підтверджуються витратними документами (проїзні квитки, квитанції, чеки т.п.); інформує адвоката про всі документи та відомі обставини, які можуть мати суттєве значення дня прийняття та виконання адвокатом доручення відповідно до цього договору.
Згідно з 10 договору виплати за цим договором складаються з суми гонорару, що виплачується клієнтом адвокату; сум, що виплачуються клієнтом адвокату як покриття фактичних видатків (компенсації), пов'язаних з наданням правової допомоги за цим договором. Гонорар виплачується адвокату за розцінками узгодженими сторонами за фактично виконану роботу, на підставі звіту про виконання договору чи окремих доручень та/або підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги. Розмір гонорару може бути встановлений в Додатку до цього договору або складатись з вартості фактично наданої правової допомоги (п. 11 договору).
Строк дії цього договору складає три роки з дня його укладення, а в разі необхідності - до виконання всіх зобов'язань за договором (п. 13 договору).
18.09.2025 сторонами підписаний акт приймання-передачі послуг до договору про надання правової допомоги №02/07 від 02.07.2025, відповідно до якого адвокатом надані клієнту у справі №904/3206/25, яка розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області наступні послуги:
- 02.07.2025 - правовий аналіз договору поставки №ЗК-538-ШС від 14.02.2025, специфікацій, додаткових угод до нього, платіжних доручень, лист відповідача; складання (написання) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; направлення заяви іншим учасникам та до суду - витрачено 1 год, вартістю 3000,00 грн;
- 02.07.2025 - отримання оригіналу ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 у справі №904/3206/25 про забезпечення позову а пред'явлення на виконання приватному виконавцю - витрачено 2 год, вартістю 4000,00 грн;
-09.07.2025- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції витрачено 00:10 год, вартістю 500,00 грн.
- 14.07.2025 - підготовка пояснень щодо правової природи нарахування 10% річних за користування чужими грошовими коштами; направлення пояснень щодо правової природи нарахування 10% річних за користування чужими грошовими коштами іншим учасникам та направлення до суду - витрачено 2 год, вартістю 6000,00 грн;
- 15.07.2025 - ознайомлення з апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 у справі №904/3206/25 - витрачено 1 год, вартістю 3000,00 грн;
- 22.07.2025 - участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - витрачено 00:11 год, вартістю 800,00 грн;
- 05.08.2025 - підготовка відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 у справі №904/3206/25; складання (написання) заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до Центрального апеляційного господарського суду у справі №904/3206/25 - витрачено 3 год, вартістю 9000,00 грн;
- 06.08.2025 - участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - витрачено 00:23 год, вартістю 1150,00 грн;
- 13.08.2025 - участь в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду у справі №904/3206/25, в якому розглянуто апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 у справі №904/3206/25 - витрачено 00:09 год, вартістю 500,00 грн;
- 18.08.2025 - ознайомлення з відзивом на позовну заяву та підготовка позиції для усної відповіді на відзив в судовому засідання (відзив надіслано за 30 хвилин до початку судового засідання) - втрачено 00:29 год, вартістю 1000,00 грн;
- 18.08.2025 - участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - витрачено 00:21 год, вартістю 1000,00 грн;
- 03.09.2025 - участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - витрачено 00:07 год, вартістю 350,00 грн;
17.09.2025 - участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - витрачено 00:11 год, вартістю 800,00 грн;
Також надані детальні описи робіт, аналогічного зсісту, що і акти приймання-передачі виконаних робіт.
Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 ГПК України).
Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
Позивач просить зменшити витрати на правову допомогу до 5000,00 грн.
Суд враховує, що дана справа не є складною для професійного адвоката, справа не містить складних розрахунків (нарахування здійснювалися виходячи з однієї суми попередньої оплати, до того ж розрахунки, здійснені позивачем, містили певні недоліки), значного обсягу матеріалів, що підлягають дослідженню тощо. Відповідач фактично не заперечував проти стягнення основного боргу.
Сам лише розмір стягуваних сум не є єдиною визначальною обставиною для визначення розміру витрат на правничу допомогу. У даній справі ціна позову не є пропорційною складності справи. Як уже зазначалося, справа не є складною.
Верховний Суд у справі № 922/2685/19 звернув увагу на те, що незважаючи на значну суму позову матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Беручи до уваги право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи баланс інтересів сторін у даному питанні, суд вважає максимальним розміром правничої допомоги, яка може бути розподілена між сторонами - 30000,00 грн.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).
З урахуванням часткового задоволення позову, до стягнення підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 28675,89 грн.
Щодо заперечень відповідача в частині того, що надані позивачем докази не містять платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом суд зазначає, що ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України не вимагає від сторони, яка заявила до стягнення судові витрати (витрати на правничу допомогу) надання доказів їх сплати. Отже, суд можу розподілити судові витрати, які підлягають сплаті, а не лише ті, що вже понесені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 221, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-А, ідентифікаційний код 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грінойл" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Гонти, буд. 3, ідентифікаційний код 45656295) витрати на правничу допомогу в розмірі 28675,89 грн.
У стягненні решти заявлених витрат на правничу допомогу - відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складене - 06.10.2025
Суддя О.М. Крижний