вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3499/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Адвокатського об'єднання "Юридична практика", м. Запоріжжя
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Київ в особі філії "Східний лісовий фонд" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 35 414 грн 68 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Адвокатське об'єднання "Юридична практика" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Східний лісовий фонд" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" заборгованість в сумі 35 414 грн 68 коп., з яких: 30 000 грн 00 коп. - основний борг, 2 085 грн 30 коп. - пеня, 3 329 грн 38 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору надання послуг № 10/1209/2024-з від 12.09.2024.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за спірним договором в частині своєчасної оплати за надані послуги.
02.07.2025 позивачем надано уточнену заяву.
Ухвалою господарського суду від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/3499/25, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставлення ухвали суду від 07.07.2025 до електронного кабінету позивача та відповідача 08.07.2025.
16.07.2025 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому останній вказує на те, що станом на сьогодні представництво інтересів замовника (відповідача) у Касаційному цивільному суді Верховного Суду України у справі № 175/5298/23 виконавцем (позивачем) не здійснювалось. Касаційний розгляд справи ще не призначався.
Відповідач, звертає увагу суду на те, що за кошторисом представництво інтересів замовника у Касаційному цивільному суді Верховного Суду України у справі № 175/5298/23 є єдиною послугою, згідно якої подання касаційної скарги є тільки однією складовою виконання послуги, а не окрема послуга, отже послуга надана (виконана) частково.
Відповідач наголошує на тому, що в своїй позовній заяві позивач жодним чином не зазначає про те, що касаційний розгляд справи ще не відбувся. Позивач лише посилається на передчасно підписаний обома сторонами Акт №1 приймання-передачі наданих послуг, що не відповідає нормам адвокатської етики.
Крім того, відповідач зазначає про те, що оскільки послуги в повному обсязі станом на сьогодні не надані, то і прострочення оплати таких послуг фактично не настало.
З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
18.07.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов не погоджується, з огляду на таке.
Та обставина, що Касаційним цивільним судом ще не прийнято рішення за касаційною скаргою, поданою АО "Юридична Практика" в інтересах ДСГП "Ліси України" по цивільній справі №175/5298/23 жодним чином не впливає на обсяг і вартість договору. Також, на обсяг робіт за договором і їх вартість не впливає результат розгляду касаційної скарги по справі №175/5298/23.
Таким чином, позивач вважає, що аргументи відповідача про неповне виконання робіт за договором є непідтвердженими.
До того ж, відповідачем було підписано Акт наданих послуг без будь яких зауважень і заперечень, та замовник не відмовився від його підписання в порядку, передбаченим пунктом 5.4. Договору.
Таким чином, аргументи відповідача про передчасність надсилання на їх адресу Акту є такими, що не спростовують факту підписання Акту наданих послуг на суму 30 000 грн 00 коп., а отже і факту надання послуг у повному обсязі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у справі є наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості відповідно до умов договору надання послуг № 10/1209/2024-з від 12.09.2024, а також пені та інфляційних втрат.
12.09.2024 року між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Східний лісовий фонд" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - Замовник, відповідач) та Адвокатським об'єднанням "Юридична практика" (далі - Виконавець, позивач) було укладено договір № 10/12-09/2024-з.
Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов'язаний надавати адвокатські послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а Замовник зобов'язаний здійснити оплату наданих послуги та витрат, необхідних для виконання наданих доручень, у порядку та на умовах, передбачених Договором.
Найменування Послуг: Адвокатські послуги (філія «Східний лісовий офіс») (Код ДК 021:201579110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва), орієнтовний перелік яких визначено в Кошторисі, який є додатком до Договору та його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Строк надання послуг: до винесення рішень судом першої інстанції у справах, визначених у додатку до Договору (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору приймання-передача наданих послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг (далі - Акт), що формується Виконавцем в міру необхідності до 25 -го числа місяця, в якому надавались послуги, та вручається отримувачу послуг або направляється засобами поштового чи комунікаційного зв'язку (факсом, електронною поштою тощо).
Акти повинні бути розглянуті, за відсутності зауважень до обсягу та/або якості наданих послуг, підписані та повернуті Отримувачем Виконавцю протягом 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання (п. 5.3 договору).
За наявності зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми її оплати, зазначеної Виконавцем в Акті, Отримувач повинен повернути Акт з умотивованими запереченнями засобами поштового чи комунікаційного зв'язку (факсом, електронною поштою тощо) протягом 3-х робочих днів з моменту отримання (п. 5.4 договору).
Згідно з п. 6.1 договору ціна договору становить 30 000 грн 00 коп., без ПДВ.
Перелік та вартість послуг, що надаються Виконавцем за Договором, узгоджується Сторонами в Кошторисі (п. 6.2 договору).
Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником/Отримувачем послуг - філією на підставі актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних сторонами протягом 10 (десяти) робочих днів, з дати підписання актів (п. 6.3 договору).
Вартість наданих послуг зазначається Виконавцем в актах приймання-передачі наданих послуг, що складаються в порядку, визначеному Договором (п. 6.5 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.08.2025, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 9.1 договору).
Дію Договору може бути продовжено за взаємною згодою Сторін шляхом укладення додаткової угоди до Договору (п. 9.2 договору).
У кошторисі сторони погодили зміст однієї послуги, а саме: представництво інтересів Замовника в Касаційному цивільному суді Верховного Суду України в цивільній справі № 175/5298/23 (повний судовий супровід інтересів Замовника, з поданням касаційної скарги, необхідних заяв, клопотань тощо, участі в судових засіданнях до прийняття рішення касаційною інстанцією).
Ціна Договору становить 30 000 грн 00 коп., без ПДВ.
Звертаючись з даним позовом позивач зазначає про те, що на виконання умов договору останнім було підготовлено та подано до Касаційного цивільного суду касаційну скаргу по справі № 175/5298/23, також було здійснено інші дії направлені на відкриття касаційного провадження по справі (підготовка та подання адвокатських запитів, подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження), та таким чином виконано роботи за договором.
25.09.2024 року сторонами було підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором від 12.09.2024 року № 10/12-09/2024-3, який був підписаний відповідачем без будь яких зауважень.
За Актом наданих послуг замовником виконано послуги з подання касаційної скарги та представництво інтересів замовника у Касаційному цивільному суді Верховного суду у справі № 175/5298/23 вартістю 30 000, 00 грн.
Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідача рахунок фактуру № 1 від 25.09.2024 року на суму 30 000 грн 00 коп. без ПДВ, оплату якого відповідач не здійснив.
01.05.2025 року на адресу Філії "Східний лісовий офіс" ДП "Ліси України" позивачем було надіслано претензію щодо здійснення розрахунків за договором.
Листом від 13.05.2025 року Філії "Східний лісовий офіс" ДП "Ліси України" Виконавця було повідомила, що Замовник не вбачає підстав для оплати робіт за Актом № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором від 12.09.2024 року № 10/12-09/2024-3 на суму 30 000, 00 грн, оскільки не погоджується з обсягом наданих послуг.
У зв'язку з тим, що Замовник відмовляється здійснювати оплату за Договором, та порушує таким чином умови Договору, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області для захисту своїх прав та законних інтересів, що і є причиною виникнення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору сторонами було підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором від 12.09.2024 року № 10/12-09/2024-3, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв послуги з подання касаційної скарги та представництво інтересів замовника у Касаційному цивільному суді Верховного суду у справі № 175/5298/23 вартістю 30 000, 00 грн.
В свою чергу, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано послуги в повній мірі, оскільки кошторисом сторони погодили зміст послуги, а саме: представництво інтересів Замовника в Касаційному цивільному суді Верховного Суду України в цивільній справі № 175/5298/23 (повний судовий супровід інтересів Замовника, з поданням касаційної скарги, необхідних заяв, клопотань тощо, участі в судових засіданнях до прийняття рішення касаційною інстанцією).
Таким чином, відповідач наполягає на тому, що позивачем надано лише частково послуги за спірним договором, оскільки касаційною інстанцією не прийнято остаточного рішення по справі № 175/5298/23.
Відповідно до п. 5.4 договору за наявності зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми її оплати, зазначеної Виконавцем в Акті, Отримувач повинен повернути Акт з умотивованими запереченнями засобами поштового чи комунікаційного зв'язку (факсом, електронною поштою тощо) протягом 3-х робочих днів з моменту отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором від 12.09.2024 року № 10/12-09/2024-3 був підписаний представником відповідача, такий акт не містять будь-яких заперечень щодо якості наданих послуг чи визначеної в ньому ціни зі сторони позивача.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач в добровільному порядку прийняв надані позивачем послуги на загальну суму 30 000 грн 00 коп.
Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею тих чи інших дій.
Відтак, суд, враховуючи умови п. 6.3 договору, строк оплати наданих послуг на суму 30 000 грн 00 коп. є таким, що настав.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 30 000 грн 00 коп., не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 30 000 грн 00 коп., а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.
З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з положеннями статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.5 договору за прострочення оплати вартості наданих та прийнятих послуг по Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від вартості простроченого платежу за весь час прострочення, якщо таке прострочення не зумовлено діями або бездіяльністю Виконавця.
На підставі п. 7.6 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за загальний період з 11.10.2024 по 11.04.2025 у сумі 2 085 грн 00 коп.
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 3 329 грн 38 коп. за загальний період з жовтня 2024 року по травень 2025 року.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені та інфляційних втрат судом порушень не встановлено, у зв'язку з чим до стягнення з відповідача підлягають пеня у розмірі 2 085 грн 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3 329 грн 38 коп.
Стосовно інших доводів відповідача суд зазначає наступне.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Ціна позову становить 35 414 грн 68 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40грн (3028,00грн * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 27.06.2025.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 605,60 грн (3028,00 грн - 2 422,40 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Східний лісовий фонд" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, 35, код ЄДРПОУ 45632138) на користь Адвокатського об'єднання "Юридична практика" (69126, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 13, прим. 18-19, код ЄДРПОУ 42027150) 30 000 грн 00 коп. - основного боргу, 2 085 грн 30 коп. - пені, 3 329 грн 38 коп. - інфляційних втрат та 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.10.2025.
Суддя І.А. Рудь