вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Cправа № 902/951/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
за участю представників
позивача Хитрук. І.С. (поза межами приміщення суду)
відповідача Щербатий А.І., виписка з ЄДРЮФОП та ГФ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" (вул. Порошенка О. Героя України, буд. 74А, с-ще Крижопіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24600)
до: Томашпільської селищної ради (пл. Тараса Шевченка, буд. 4, с-ще Томашпіль, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 24200)
про: визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Томашпільської селищної ради про визнання додаткової угоди до договору оренди землі №8 від 04.06.2018 укладеною.
Ухвалою суду від 10.07.2025 відкрито провадження у справі № 902/951/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 01.09.2025. Крім того, вказаною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження з підстав у ній викладених.
14.08.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.08.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
19.08.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву та заперечення на відповідь на відзив .
На визначену судом дату, 01.09.2025, з'явились представники сторін.
За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.09.2025.
10.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.
17.09.2025 до суду від представника відповідача надійшло заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про їх зменшення.
На визначену судом дату, 01.09.2025, в судове засідання з'явився представник позивача.
За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 24.09.2025 о 14:30 год.
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, ухвалою суду від 01.09.2025 останнього повідомлено про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку, визначеному ст. 120,121 ГПК України.
На визначену судом дату в судове засідання з'явились представники сторін.
Представник позивача позовні вимог підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Після переходу суду до стадії ухвалення та проголошення судового рішення, відповідно до ст. 219 ГПК України та з урахуванням складності справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів до 06.10.2025 о 16:05 год., про що повідомлено присутніх в судовому засіданні представників сторін в судовому засіданні під звукозапис.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Яланецька сільська рада Томашпільського району Вінницької області, керуючись рішенням 32 сесії 7 скликання Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області № 130 від 20.04.2018, з метою збереження спадкового майна передала в оренду Приватному акціонерному товариству «Продовольча компанія «Поділля» неуспадковані земельні ділянки.
04.06.2018 між Яланецькою сільською радою Томашпільського району Вінницької області (орендодавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариство «Продовольча компанія «Поділля» (орендар, позивач) було укладено Договір оренди №8 (Договір).
Відповідно до п.1 та п. 2 -7 Договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, не успадковану земельну ділянку, яка знаходиться на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В оренду передається земельна ділянка №407 з площею 1,9024 га. Кадастровий номер: 0523986800:01:000:0352.
На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури.
Земельна ділянка передається в оренду без будівель і споруд та інших обєктів.
Нормативна грошова оцінка становить 61926,38 грн.
Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: право власності на земельну ділянку належало ( ОСОБА_1 ), спадщина після смерті якого ніким не прийнята.
П. 8 Договору встановлено, що останній укладено на термін до моменту реєстрації права власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. При цьому строк оренди становить не більше 7 років. Після закінчення строку цього Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 8% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4954,11 грн за 1 рік. Орендна плата вноситься до місцевого бюджету, орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 9, 10 Договору).
П. 13, п. 14 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для веденя товарного сільськогосподарського виробництва.
Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення - 01.01).
П. 16, п. 18 Договору встановлено. Що передача земельної ділянки на підставі рішення Яланецької сільської ради №130 від 20.04.2018 року.
Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту підписання договору оренди.
П. 44 Договору передбачено, що останній набирає чинності після підписання сторонами.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
25.04.2019 державним реєстратором Ямпільської державної адмінісрації Вінницької області Ковальовою О.А. було зареєстровано право оренди на Земельну ділянку за позивачем на підставі Договору оренди. Факт державної реєстрації права оренди підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.05.2019. індексний номер 165593189.
Як стверджує позивач, останній належно виконував свої обов'язки орендаря за вказаним договором, зокрема щодо сплати орендної плати, та продовжує її сплату та декларування після закінчення строку дії договору, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями та податковими деклараціями з плати за землю.
Оскільки буд-яких претензій під час дії Договору оренди щодо порушення його умов зі сторони орендодавця не було, тому добросовісна поведінка позивача свідчить про те, що останній належним чином виконував умови Договору, а відтак має правомірне очікування на його поновлення.
Підпунктом 2 п. 3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-ІХ закріплено, що Томашпільський район - ліквідовано. Натомість, згідно з п.п. 2 п. 1 даної постанови утворено Тульчинський район у складі територій, зокрема, але не виключно - Томашпільської селищної територіальної громади.
Відповідно до Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням КМУ від 06.05.2020 №512-р, Яланецька сільська рада увійшла до складу Томашпільської селищної територіальної громади.
Відтак після реформування адміністративного-територіального устрою України в 2020 році, земельна ділянка знаходиться в межах Томашпільської селищної територіальної громади (за межами с. Яланець) Тульчинського району Вінницької області, а її розпорядником є Томашпільська селищна рада.
26.03.2025 позивач, маючи намір поновити Договір оренди на той самий строк (7 років) звернувся до відповідача з листом-повідомленням вих. №439 від 25.03.2025, до якого додано проект відповідної додаткової угоди, а також витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру.
Доказами одержання 26.03.2025 відповідачем листа-повідомлення з додатками є проставлення на його другому примірнику відмітки про прийняття з присвоєнням документу вхід. №1253/02-08.
Матеріали справи не містять реагування відповідача на вказаний лист-повідомлення позивача. За твердженням позивача вказане кваліфікується "як мовчазна згода" на його поновлення.
Позивач зазначає, що з часу закінчення строку дії Договору оренди сплинуло більше 1 (одного) місяця, але між сторонами добровільно додаткова угода про поновлення Договору оренди не підписана. Разом з тим, позивач продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою.
У зв'язку з невизнанням відповідачем переважного права на поновлення Договору оренди, позивач звернувся з позовом до суду з вимогою визнати додаткову угоду, яка додавалася до листа-повідомлення про поновлення Договору оренди, укладеною.
У відзиві на позовну заяву суть заперечень позивача проти задоволення позову зводиться до того, що Яланецька сільська рада в даних відносинах виступала в статусі особи, яка управляє спадщиною, а не в статусі власника земельної ділянки. Умова в пункті 8 Договору про переважне право Орендаря на поновлення Договору оренди на новий строк, є нікчемною, оскільки не відповідала статті 19 Закону України «Про оренду землі», чинного на момент укладення Договору оренди, та Рішенню колегіального органу - сесії, як особи уповноваженої управляти спадщиною. Дана умова в Договорі оренди не створює юридичних наслідків. Відповідно до статті 203 Цивільного Кодексу України Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Чинна норма статті станом на сьогодні звучить так: Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі. Тобто з 2019 року норма статті 19 Закону України «Про оренду землі» вже прямо забороняє поновлення Договорів, які укладаються між особою яка управляє спадщиною та Орендарем. Яланецька сільська рада та Томашпільська селищна рада, як правонаступник Яланецької сільської ради після реорганізації останньої не була та не є власником земельної ділянки, яка надана в оренду. Земельна ділянка, яка надана в оренду не є комунальною власністю територіальної громади, а є приватною власністю особи, яка померла. А отже до даних правовідносин не може бути застосована загальна норма статті 33 Закону України Про оренду землі ні в редакції станом на день укладення Договору ні в сьогоднішній редакції.
Томашпільська селищна рада повідомляла позивача, Приватне акціонерне товариство «ПРОДОВОЛЬЧА КОМПАНІЯ «ПОДІЛЛЯ», як усно так і письмово листом від 11.07.2025 року, що Договір оренди може бути наново укладений на новий строк передбачений статтею 19 ЗУ Про оренду землі, але в будь-якому випадку до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або визнання спадщини відумерлою без права поновлення на новий строк. Проте позивач ніяким чином не відреагувавши на пропозицію Томашпільської селищної, ради подав позов до суду. Таким чином не правильно трактуючи норму чинного законодавства, зокрема статтю 33 Закону України «Про оренду землі», позивач вибрав неефективний спосіб захисту своїх прав подавши позов до суду, оскільки Томашпільська селищна рада не порушила жодних прав позивача.
А тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що оскільки, до договору оренди від 04.06.2018 зміни не вносилися, тому його поновлення здійснюється на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке було чинним станом на 04.06.2018. Лист відповідача від 07.07.2025, за підписом голови Томашпільської селищної ради, отримано позивачем 19.07.2025, тобто уже після звернення до суду. Дана обставина підтверджується роздруківкою з сайту АТ «УКРПОШТА» про відслідковування листа за трек-номером 2420001460109, зазначеним на поштовому конверті.
Ураховуючи вищенаведене, вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення, та продовження, а також розірвання договорів оренди землі належить до виключної компетенції Томашпільської селищної ради, як органу місцевого самоврядування, а не особистої компетенції селищного голови.
Отже, наявні підстави для поновлення договору оренди землі від 04.06.2018 за «мовчазною згодою» відповідача.
У запереченні на відповіді на відзив відповідач вказує, що Оскільки земельна ділянка передана в Оренду не є комунальною власністю, то до правовідносин не застосовуються норми і вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі» в тому числі і вимога писати заперечення і приймати таке заперечення у формі Рішення. Оскільки в нормі статті 33 Закону України Про оренду землі чинній на момент укладення Договору зазначено «Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності)». А тому Томашпільська селищна рада листом повідомила Орендодавця про те що Договір Оренди закінчився, а також про те що поновити такий Договір Томашпільська селищна рада не може. Проте може розглянути питання укладення нового Договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі». Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.
Орендодавцем за вказаним Договором визначено Яланецьку сільську раду Томашпільського району Вінницької області, правонаступником якої наразі є Томашпільська селищна рада.
Відповідно до частини 5 ст. 1277 Цивільного кодексу України спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 Цивільного кодексу, якою визначено, що охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна.
Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна.
Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.
Відповідно до ст. 1285 Цивільного кодексу України, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.
У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.
Вказаними нормами визначено обов'язок органу місцевого самоврядування щодо визнання спадщини відумерлою.
Яланецька сільска рада, правонаступником якої є Томашпільська селищна рада діяла та продовжує діяти не як власник чи розпорядник земель комунальної або державної власності, а як управитель спадщини.
Суд зазначає, що стаття 19 Закону України «Про оренду землі» є спеціальною нормою, ч. 6 ст. 19 якої встановлено, що особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку земельну ділянку в оренду на строк, передбачений цією статтею, без права на поновлення договору оренди землі.
Якщо строк дії договору оренди землі, що не містить умови про його поновлення, закінчився у день або після смерті орендодавця, договір за заявою орендаря поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Зазначена заява має бути подана до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протягом одного місяця з дня, коли орендарю стало відомо про смерть орендодавця. З моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку, передану в оренду особою, яка управляє спадщиною, або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності (ч. 7 ст. 19 Закону України «Про оренду землі»).
Судом встановлено, що Яланецькою сільською радою як управителем спадщини, яким наразі виступає Томашпільська селищна рада, було укладено Договір оренди землі №8 від 04.06.2018 вже після смерті власника земельної ділянки.
З урахуванням викладеного, до даних правовідносин положення частини 7 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» застосуванню не підлягають.
Ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України визначено, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача з додатковою угодою до договору оренди землі діяла нова редакція Закону України «Про оренду землі із внесеними змінами, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додатково угоди. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21.
Суд зауважує, що викладена в ч. 6 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» норма є імперативною, а тому Томашпільська селищна рада позбавлена права поновлювати договір оренди землі у даному випадку в силу приписів законодавства, що в свою чергу не може розцінюватись як порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди.
Суд також звертає увагу на те, що відповідач своєю поведінкою виявив бажання на укладення нового договору оренди землі, що свідчить про відсутність порушень права позивача з боку відповідача.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи фактичні обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74,76- 79, 86, 91,104, 123, 129, 185,191,232,233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.
Примірник повного судового рішення вручити присутнім у судовому засіданні учасникам справи, іншим - направити в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 06 жовтня 2025 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи