Додаткова постанова
06.10.2025 року м.Дніпро Справа № 912/2135/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс"
до відповідача Фермерського господарства "Віра"
про стягнення 2 087 696, 08 грн.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" (ТОВ "Агрохімічний захист плюс", позивач) до Фермерського господарства "Віра" (ФГ "Віра", відповідач) з вимогами про стягнення 1 493 204,54 грн заборгованості з урахуванням курсової різниці, 223980,68 грн штрафу, 370510,86 грн інфляційних витрат, з покладенням судових витрат.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2024 у справі №912/2135/23 позов задоволено частково.
Стягнуто з Фермерського господарства "Віра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" заборгованості з урахуванням курсової різниці в розмірі 1 493 204, 54 грн, 223 980, 68 грн штрафу, а також 25 757, 78 грн судового збору та 17 437, 56 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Віра" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2024 у справі №912/2135/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 30.07.2024 об 12:20 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.11.2024 на 12:30 год.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Віра" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2024 у справі №912/2135/23 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2024 у справі №912/2135/23 - залишено без змін.
24.05.2024 до суду апеляційної інстанції через систему “Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення, де заявник просить стягнути з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10600,00грн
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 04.02.2025 об 14:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23 призначено в судове засідання на 20.03.2025 о 14:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23 відкладено на 07.10.2025 на 12:30 годину.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України № 4508-ІХ від 18.06.2025 згідно якої частину 3 статті 244 викласти в такій редакції: " Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи" та з метою оптимізації строків, колегія суддів прийняла рішення про перехід до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23 без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2025 вирішено подальший розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23 без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
24.05.2024 до суду апеляційної інстанції через систему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу та заява про стягнення судових витрат, де заявник просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10600,00грн.
Відповідно до тексту заяви про стягнення судових витрат: «…У позовній заяві позивачем зазначено про укладання договору правничої допомоги від 24.10.2023року з адвокатом.
Позивач відповідно до ст.126,129 ГПК України просить стягнути з відповідача понесенні витрати на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи, які підтверджуються наступними доказами.
24.10.2023року між позивачем та адвокатом укладено Протокол №1 до договору правничої допомоги від 24.10.2023року.
Копія договору правничої допомоги від 24.10.2023року та Протоколу №1 до договору правничої допомоги від 24.10.2023року, долучено до справи разом з заявою про стягнення судових витрат від 06.03.2024року.
Згідно п.1.2. Протоколу №1 до договору правничої допомоги від 24.10.2023року, правнича допомога на стадії апеляційного провадження становить 10600,00грн.
На підставі рахунку №15/05 від 15.05.2024року, позивач 16.05.2024року здійснив авансовий платіж у розмірі 10600,00грн.
23.05.2024року адвокат приступив до представництва інтересів позивача на стадії апеляційного провадження, підготував та через систему електронний суд направив суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву про стягнення судових витрат.
Вказані витрати понесені в зв'язку з захистом майнових інтересів позивача у справі №912/2135/23, а тому вказані витрати відносяться до судових витрат.
На підставі вищевикладеного, позивач звертається до суду з заявою про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10600,00грн.…».
До вказаної заяви згідно додатків додано:
1. Ордер.
2. Платіжна інструкція від 16.05.2024
3. Рахунок від 15.05.2024року.
4. Квитанція про надсилання стороні ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ВІРА" 31446456.
5. Квитанція про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОХІМІЧНИЙ ЗАХИСТ ПЛЮС" 41627606.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону №5076-VI).
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2023р. між адвокатом Проніним Ю.О. (Адвокат) та ТОВ "Агрохімічний захист плюс" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір), за умовами якого:
- предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту, шляхом представлення його інтересів у господарських судах України, передбачених ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" та органах виконавчої служби, з приводу стягнення заборгованості з фермерського господарства "Віра" (Боржник), за договором поставки №21_3 від 20.04.2021 року з додатками (п. 1.1.),
- даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до стягнення заборгованості у справі передбаченій п. 1.1. Договору, а в частині розрахунків з адвокатом до їх повного проведення (п. 3.1.),
- розмір гонорару, порядок та строки його оплати, визначаються протоколо/додатковою угодою до даного договору (п. 4.1.).
Також адвокатом Проніним Ю.О. та ТОВ "Агрохімічний захист плюс" підписано протокол №1 від 24.10.2023 на виконання п. 4.1. Договору від 24.10.2023, де погоджено:
п. 1.: за правничу допомогу передбачену п. 1.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі:
- 7 % від суми стягнутого з Боржника основного боргу з урахуванням курсової різниці,
- 25 % від суми стягнутих з Боржника штрафних санкцій (пеня, штраф, інфляційні втрати, річні).
Розрахунки проводяться шляхом оплати етапів робіт на стадіях розгляду справи у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та остаточного розрахунку після отримання боргу та штрафних санкцій від боржника, в наступному порядку.
п. 1.1.: 21200,00 грн правнича допомога за складання позовної заяви до господарського суду Кіровоградської області про стягнення боргу з Боржника, представлення інтересів Клієнта у суді першої інстанції, підготовку процесуальних документів від імені Клієнта.
п. 1.2.: 10600,00 грн правнича допомога на стадії апеляційного провадження.
п. 1.3.: 5300,00 грн правнича допомога на стадії касаційного провадження.
До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону № 5076-VI).
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості тощо.
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
В матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ №1100510 від 20.11.2023 виданий адвокатом Проніним Ю.О. про надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Агрохімічний захист плюс". Крім того, позивач подав платіжну інструкцію №1224 від 16.05.2024 про сплату ТОВ "Агрохімічний захист плюс" Проніну Ю.О. 10600,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується протоколом судового засідання від 30.07.2024, позивача в судовому засіданні представляв адвокат Пронін Ю.О. (в режимі відеоконференції).
Тобто витрати позивача на правничу допомогу є реальними та такими, які безпосередньо пов'язані з розглядом справи та підтверджуються матеріалами справи, розмір гонорару визначений за погодженням адвоката з клієнтом.
Діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначається, що частина третя статті 126 ГПК України не визначає конкретний склад відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Отже, зважаючи на принципи рівності й справедливості, правової визначеності, ясності та недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного та достатнього ступеня деталізації опису робіт є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
З огляду на це, колегія суддів виснує, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" Відповідачем документів дозволяють встановити види наданих послуг, кількість часу, що був витрачений на їх надання, а також загальну вартість послуг.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам'ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що:
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;
- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
Від відповідача заперечень на заяву про стягнення судових витрат до Центрального апеляційного господарського суду не надходило.
Відповідні негативні наслідки, пов'язані з самоусунуненням відповідача від можливості надати суду апеляційної інстанції заперечення щодо співмірності розміру заявлених до стягнення витрат з професійної правничої допомоги покладаються на Фермерське господарство "Віра", що цілком узгоджується з принципом диспозитивногості господарського судочинства. При цьому, дослідивши надані докази заявником, колегія суддів зазначає, що заявлена сума є співмірною з наданими позивачу послугами і не вбачає підстав для її зменшення з власної ініціативи, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23 задоволенню.
Керуючись ст.ст.129, 244, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/2135/23 - задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства "Віра" (с. Мар'ївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26041, код ЄДРПОУ 31446456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист плюс" (вул. Михайлівська, 33, смт Новоархангельськ, Кіровоградська область, 26101, код ЄДРПОУ 41627606) 10600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв