30 вересня 2025 року м. Харків Справа № 913/113/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Марухевич В.Є.
представники інших учасників справи не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ, (вх. № 1585 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25 (повне рішення складено та підписано у приміщенні господарського суду Луганської області 30.06.2025 суддею Смола С.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001) в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Госпітальна, буд. 12 Г, м. Київ, 01001)
до відповідача-1 - Приватного підприємства агрофірма "Лан" (с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622)
відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
відповідача-3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про солідарне стягнення 888058, 82 грн. та звернення стягнення на майно на суму 888 058,82 грн.
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») 28.03.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Приватного підприємства агрофірма «Лан» (далі - ПП агрофірма «Лан»), відповідача-2 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), відповідача-3 - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 за тілом кредиту в сумі 729 904 грн 53 коп., за процентами за користування кредитом за період з 31.03.2022 до 03.03.2025 у сумі 158 154 грн 29 коп. та про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21, який укладений між ПП агрофірма «Лан» та АТ «Ощадбанк»: легковий-загальний CAR-GENERAL, пасажирський TOYOTA Land Cruiser 200, 2020 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, буд. 26, с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, та належить на праві власності ПП агрофірма «Лан» (визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом проведення публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу предмета застави визначити на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПП агрофірма «Лан» зобов'язань з повернення сум кредиту, сплати процентів за користування ним за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058, виконання зобов'язань за яким забезпечено договорами поруки від 17.12.2020 №338 _058/32, який укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 , та від 22.04.2021 №338_058/33, який укладений між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 .
Також у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПП агрофірма «Лан» та АТ «Ощадбанк» 17.12.2020 укладений договір застави транспортних засобів №338_058/21.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25 позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відповідача-1 - Приватного підприємства агрофірма "Лан", відповідача-2 - ОСОБА_1 , відповідача-3 - ОСОБА_2 , задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Приватного підприємства агрофірма "Лан", с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, ідентифікаційний код 30684138, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП НОМЕР_5, заборгованість за кредитом у сумі 729 904 грн 53 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 86 559 грн 66 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.
В рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства агрофірма "Лан", с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, ідентифікаційний код 30684138, перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП НОМЕР_5, за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 у сумі 816 464 грн 19 коп., у т.ч. заборгованість за кредитом у сумі 729 904 грн 53 коп. та за процентами за користування кредитом у сумі 86 559 грн 66 коп., звернуто стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21, а саме автомобіль легковий-загальний CAR-GENERAL, пасажирський TOYOTA Land Cruiser 200, 2020 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, буд. 26, с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, та належить на праві власності ПП агрофірма "Лан", шляхом реалізації предмету застави на публічних торгах (електронних) у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу, що має бути визначена на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні.
У решті позову відмовлено.
Стягнуто з Приватного підприємства агрофірма "Лан", с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, ідентифікаційний код 30684138, на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП НОМЕР_5, судовий збір у сумі 13 063 грн 44 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП НОМЕР_5, судовий збір у сумі 3 265 грн 85 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код ВП НОМЕР_5, судовий збір у сумі 3 265 грн 85 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
10.07.2025, тобто у встановлений ГПК України строк, до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ, (вх. № 1585 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25, в якій апелянт просить суд :
- скасувати рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25 в частині відмови Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" у солідарному стягненні з Приватного підприємства агрофірми "ЛАН", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 процентів за користування кредитом в сумі 158 154,29 грн;
- ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" про солідарне стягнення з Приватного підприємства Агрофірма "ЛАН", с. Коломийчиха Сватівського району Луганської області, 92622, код ЄДРПОУ 30684138, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, 12 Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код НОМЕР_5, процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 338_058 від 17.12.2020 в сумі 158 154,29 грн задовольнити у повному обсязі;
- решту рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25 залишити без змін.
В обґрунтування скарги заявник наводить наступні доводи:
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 наведено правову позицію, відповідно до якої нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів (пункт 123), разом з тим, зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (на яку посилається суд першої інстанції) вбачається, що предметом судових розглядів у цих справах були спори, що виникли у договірних відносинах споживчого кредитування, проте відносини банківського кредитування не є тотожними відносинам позики за участю фізичних осіб;
- Законом України «Про банки і банківську діяльність» заборонено надання безпроцентних кредитів, винятки можуть бути передбачені лише законом (ч. 8 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), в цьому законі відсутні будь-які норми, які б передбачали звільнення позичальника від сплати обумовлених сторонами договору процентів за кредитом у зв'язку із закінченням строку дії кредитного договору;
- актуальна практика Верховного Суду ґрунтується на тому, що проценти в розумінні ч. 1 ст. 1054 ЦК України (плата за наданий кредит) не можуть бути ототожнені із 3% річних як заходу цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, отже, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України зобов'язання з кредитного договору включає в себе єдиний обов'язок боржника повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти; проценти, передбачені кредитним договором та нараховані після закінчення строку повернення кредиту, є платою за кредит і не можуть бути визнані мірою відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України, таким чином, проценти за користування кредитом можуть нараховуватись поза межами визначеного договором строку кредитування, тому нарахування Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» процентів за увесь строк фактичного користування Приватним підприємством агрофірмою «ЛАН» кредитом (тобто по 03.03.2025) є правомірним.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ, (вх. № 1585 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25. Призначено справу до розгляду на 30.09.2025.
В судове засідання 30.09.2025 з'явився представник позивача, представники відповідачів не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання шляхом розміщення повідомлень на сайті судової влади.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутністю зазначених представників.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - Позивач / АТ «Ощадбанк / Банк) та Приватним підприємством агрофірмою «ЛАН» (далі - ППА «ЛАН» / Позичальник / Боржник/ Відповідач 1) було укладено Кредитний договір № 338_058 від 17.12.2020 (далі - Кредитний договір) про надання Відповідачу 1 кредиту в розмірі 1 211 000,00 грн (один мільйон двісті одинадцять тисяч грн 00 коп.).
Кредит був наданий ППА «ЛАН» одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 16.12.2023.
На виконання умов кредитного договору 18.12.2020 банком на підставі заяви ПП агрофірма «Лан» від 17.12.2020 №1 на отримання кредиту та платіжного доручення від 17.12.2020 №1 перераховано контрагенту відповідача-1 - ТОВ «Автоарт ЛТД» на виконання умов договору купівлі продажу від 02.11.2020 №707/11/20, який укладений між ТОВ «Автоарт ЛТД» та ПП агрофірма «Лан», кредитні кошти в сумі 1 211 000 грн 00 коп. на придбання автомобіля TOYOTA Land Cruiser 200, 2020 року випуску, що підтверджується банківською випискою по рахунку ПП агрофірма «Лан» за період 17.12.2020 - 04.03.2025.
З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Отже, позивачем доведений факт видачі ПП агрофірма «Лан» кредиту у сумі 1 211 000 грн 00 коп. та його часткове повернення позичальником у сумі 481 095 грн 47 коп.
Як убачається із наданого АТ «Ощадбанк» розрахунку, заборгованість позичальника за кредитом перед банком складає 729 904 грн 53 коп.
17.12.2020 між АТ «Ощадбанк» як банком та ОСОБА_1 як поручителем укладений договір поруки №338 _058/32 (далі - договір поруки №1), у п.1.1 якого дається визначення зобов'язання - це зобов'язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з кредитного договору, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти надані у розмірі 1 211 000 грн 00 коп. із терміном повернення не пізніше 16.12.2023 із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі; 2) сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, що визначений на основі: процентних ставок 8,1% процентів річних, 10,1% річних у гривнях, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі; 3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі; 4) сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору; 5) відшкодувати кредитору у повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, в тому числі витрати, понесені кредитором, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи. Зобов'язання боржника щодо повернення отриманих на виконання кредитного договору кредитних коштів за наслідками застосування реституції (зокрема і двосторонньої) у випадку недійсності кредитного договору (яка буде підтверджена відповідним рішенням суду, що набрало законної сили).
17.12.2020 між АТ «Ощадбанк» як банком та ОСОБА_2 як поручителем укладений на аналогічних, як і у договорі поруки від 17.12.2020 №338 _058/32 умовах, договір поруки №338_058/33 (далі - договір поруки №2).
Отже, у силу укладених між відповідачем-2 та позивачем і між відповідачем-3 та позивачем договорів поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник солідарний обов'язок з ПП агрофірма «Лан» з погашення існуючої заборгованості за кредитним договором.
При цьому, порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст.559 ЦК України, а у відповідних договорах поруки сторони визначили, що строк дії поруки протягом 10 років з моменту його підписання (пп.10.1.1 п.10.1 договорів поруки), тобто порука є дійсною.
Заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування ним поручителями перед кредитором не погашалась.
17.12.2020 між АТ «Ощадбанк» як заставодержателем та ПП агрофірма «Лан» як заставодавцем укладено договір застави транспортних засобів №338_058/21 у п.1.1 якого передбачено, що відповідно до умов цього договору заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а заставодержатель цим приймає в заставу в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності.
З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2025 АТ «Ощадбанк» направив на адресу електронної пошти ПП агрофірма «Лан»: lankolom@ukt.net, повідомлення від 29.01.2025 №55/5.3-02/11744/2025 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, у якому банк вимагав у 30-денний строк з дати направлення повідомлення усунути порушення зобов'язання відповідачем-1 за кредитним договором від 17.12.2020 №338_058 та сплатити заборгованість перед заставодержателем у розмірі 874 946 грн 95 коп.
У випадку невиконання даного повідомлення, АТ «Ощадбанк» попереджав боржника/заставодавця, що банк як заставодержатель у відповідності до п.6.4 договорів застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21 вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмети застави в судовому порядку.
ПП агрофірма «Лан» вимог повідомлення не виконало, заборгованість за кредитним договором не погасило.
Крім того, банком 29.01.2025 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмети застави за договором застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21; реєстраційний запис - 28396141, що підтверджується витягом про реєстрацію від 29.01.2025 №95384249.
Також позивачем наданий витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 29.01.2025 №95370075, який містять інформацію про зареєстровані обтяження рухомого майна ПП агрофірма «Лан». Відповідно до отриманих даних не встановлено інших обтяжувачів рухомого майна, що є предметом застави за вказаним договором застави транспортних засобів від 17.12.2020 №338_058/21.
Проте Позичальником умови Кредитного договору щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом не виконував.
На виконання вимог пункту 3.2.4 Договорів поруки Позивачем було направлено Поручителям Вимоги про виконання зобов'язання забезпеченого порукою. Зазначені вимоги були залишені без виконання.
У зв'язку з тим, що відповідачами допущено порушення зобов'язання за Договором кредитної лінії № 338_058 від 22.04.2021, заборгованість перед АТ «Ощадбанк» станом на 04.03.2025 становить 888 058,82 грн (вісімсот вісімдесят вісім тисяч п'ятдесят вісім грн 82 коп.), в т.ч.: 729 904,53 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом); 158 154,29 грн - заборгованість за процентами за користуванням кредитом.
Зазначене стало підставою для звернення з цим позовом.
Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості не надали.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, в обґрунтування відмови у стягненні 71 594,63 грн процентів за користування кредитом місцевий господарський суд, із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, зазначив, що нарахування АТ «Ощадбанк» процентів після граничних строків повернення кожного відповідного траншу є неправомірним.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом в сумі 71 594,63 грн., в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, у зв'язку з чим згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.
Розглядаючи апеляційні вимоги в частині відмови у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів процентів за користування кредитом в сумі 71 594,63 грн., судова колегія апеляційної інстанції наголошує про наступне.
Так, відповідно до умов п.2.2 договору граничним строком повернення кредиту є 16.12.2023, тому нарахування процентів після зазначеної дати є неправомірним.
У рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором у натурі.
Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. У цьому контексті у пункті 143 вказаної постанови зазначено, що саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за ст.625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст.1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли стягуватися за період після закінчення строку кредитування, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
При цьому, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, яка була врахована судом апеляційної інстанції при наданні оцінки позиції позивача щодо можливості нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Вказане свідчить про послідовну та сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 ЦК України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.
Враховуючи умови кредитного договору щодо щомісячного нарахування процентів за користування кредитом, станом на 30.11.2023 позивачем правомірно нараховано відповідачу-1 проценти за користування кредитом у загальній сумі 83 968 грн 00 коп.
Здійснивши власний розрахунок процентів за користуванням кредитом, виходячи з кількості днів у році - 365, за 16 (шістнадцять) днів грудня 2023 року, за наступною формулою: (розмір заборгованості) х (процентну ставку) х (кількість днів користування кредитом)/365 (кількість днів у році): 729 904,53 х 8,1 х16/365= 2 591 грн 66 коп.
Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом за період з 31.12.2020 до 16.12.2023 складає 86 559 грн 66 коп. (83 968 грн 00 коп. + 2 591 грн 66 коп.).
Апелянт у скарзі не заперечує правильності встановлення місцевим господарським судом граничних дат повернення кредиту та арифметичної правильності наведених в оскаржуваному рішенні розрахунків, але водночас наполягає на тому, що нарахування процентів може здійснюватися і після цих дат. А саме, відповідно до позовної заяви, таке нарахування у сумі 158 154,29 грн здійснено за період по 03.03.2025, тобто поза межами строків повернення траншів кредиту.
Як зазначає заявник скарги, зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (на яку посилається суд першої інстанції) вбачається, що предметом судових розглядів у цих справах були спори, що виникли у договірних відносинах споживчого кредитування, проте відносини банківського кредитування не є тотожними відносинам позики за участю фізичних осіб.
Стосовно вказаного аргументу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, в ній наведено загальні висновки щодо застосування норм цивільного законодавства, а саме, вказано, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналогічну правову позицію наведено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, в якій правовідносини стосуються саме банківського кредитування. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовано зазначає, що актуальна практика Верховного Суду ґрунтується на тому, що проценти в розумінні ч. 1 ст. 1054 ЦК України (плата за наданий кредит) не можуть бути ототожнені із 3% річних як заходу цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України. Нарахування на суму боргу 3% річних входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання.
Однак, на думку колегії суддів, із наведених висновків Верховного Суду не вбачається, що проценти за користування кредитом можуть нараховуватись поза межами визначеного договором строку кредитування (як про це стверджує апелянт у скарзі).
Апелянт посилається на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 наведено правову позицію, відповідно до якої нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
Однак позивач не враховує, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнено вказаний висновок, наведений у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким: у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Отже, правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 не є останньою правовою позицією стосовно зазначеного спірного питання, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі 755/10947/17 щодо необхідності врахування судами під час вирішення тотожних спорів саме останньої правової позиції Великої Палати Верховного Суду.
Тобто, твердження скаржника про правомірність нарахування процентів за користування кредитом поза межами визначеного договором строку кредитування (строку правомірного користування основною сумою боргу) не ґрунтуються на умовах договору, на нормах чинного законодавства та актуальній практиці Верховного Суду щодо їх застосування. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.06.2025 у справі № 911/658/24.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Київ, (вх. № 1585 Л/1) на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2025 у справі № 913/113/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 06.10.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко