30 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/14/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Грачов Є.О.
відповідача - Ставицька І.Б., Фурайда Н.І.
розглянувши заяву АТ "Полтаваобленерго" про визнання наказу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 таким, що не підлягає виконанню в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх. № 3512П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі № 917/14/20
за позовом ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» , 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25
до АТ "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5
про стягнення 5 263 829,90 грн. заборгованості
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення 5 263 829,90 грн. заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 №0523-02041/2099 за липень - серпень 2019.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/14/20 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/14/20 та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі № 917/14/20. Здійснити перерозподіл судових витрат.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 апеляційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх. № 3512П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі №917/14/20 задоволено частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 22.09.2020 у справі № 917/14/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ 00131819) на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3 684 400,48 грн. заборгованості, 55 014,02 грн. судового збору за подання позову.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 ЄДРПОУ 00131819) на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 82 899,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
18.09.2025 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду видані відповідні накази.
24.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Полтаваобленерго" надійшла заява, в якій заявник просить визнати наказ Східного апеляційного господарського суду Полтавської області по справі №917/14/20 від 18.09.2025 в частині стягнення з АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ЄДРПОУ 00131819) на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3 684 400,48 грн. заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви посилається на те, що станом на день подання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» відсутня заборгованість перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» по договору №0523-02041/2099, з урахуванням тарифів, які були встановлені постановами НКРЕКП №954 та 1411, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2023 по 30.09.2024 року, який підписаний сторонами без жодних зауважень.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у даній справі призначено заяву АТ "Полтаваобленерго" про визнання наказу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 таким, що не підлягає виконанню, до розгляду в на 30.09.2025.
У судове засідання з розгляду заяви боржника 30.09.2025 з'явились уповноважені представники боржника та стягувача.
Дослідивши матеріали заяви в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для її розгляду, колегія суддів встановила наступне.
Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
У рішення від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його корись, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено ст.1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконання або надмірно його затримувати, а держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За приписами частини 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Так, законодавець вказаною статтею визначає підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті.
Згідно правової позиції, вкладеної в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, наведені підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання.
За приписами ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Судом встановлено за матеріалами справи, що 18.09.2025 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 було видано наказ про стягнення з АТ "Полтаваобленерго" на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3 684 400,48 грн. заборгованості, 55 014,02 грн. судового збору за подання позову.
Як встановлено колегією суддів, АТ "Полтаваобленерго" в порядку добровільного виконання постанови у даній справі було здійснено перерахування коштів на погашення боргу, а приставником позивача, попередженим про важливість його відповіді для вирішення справи, категорично підтверджено, що борг погашений. Визнання цього факту позивачем зафіксовано аудіозаписом судового засідання 30.09.2025.
За приписами частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на вищевикладене, обов'язок боржника - АТ "Полтаваобленерго" зі сплати коштів у розмірі 3 684 400,48 грн., присуджених до стягнення на користь стягувача - ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» за наслідками розгляду справи № 917/14/20, відсутній у зв'язку з його добровільним виконанням, що є підставою для визнання наказу Східного апеляційного господарського суду у справі №917/14/20 від 18.09.2025 в частині стягнення з АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3 684 400,48 грн. заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви боржника - АТ "Полтаваобленерго" про визнання наказу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 в частині стягнення з боржника 3 684 400,48 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву АТ "Полтаваобленерго" про визнання наказу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати наказ Східного апеляційного господарського суду у справі №917/14/20 від 18.09.2025 в частині стягнення з АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ЄДРПОУ 00131819) на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3 684 400,48 грн. заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 06.10.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко