01 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 917/962/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників:
від позивача - адвокат Вакуленко Д.О., на підставі ордера (поза межами приміщення суду),
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (вх.№1823П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричук О.А., дата складання повного тексту рішення - 31.07.2025, у справі №917/962/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мілк Груп", місто Дніпро,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", місто Полтава,
про стягнення 997 847, 45грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мілк Груп" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 997 847, 45грн заборгованості за поставлену молочну продукцію відповідно до узгодженого асортименту та кількості.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мілк Груп" 997 847, 45грн заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 11 974, 17грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, що охоплюється приписами глави 54 Цивільного кодексу України як різновид відносин купівлі-продажу з відтермінуванням у часі моменту оплати за отриманий у власність товар. Позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором поставки, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Загальна вартість поставленої позивачем протягом лютого 2025 року молочної продукції на адресу відповідача склала 1 074 251, 45грн. Для оплати відповідачем отриманої продукції позивач сформував відповідні рахунки, проте, відповідачем протягом 2025 року було здійснено проведення лише часткової оплати вартості отриманої молочної продукції в сумі 76 404, 00грн. Таким чином, твердження позивача, що станом на дату подачі позову обов'язки щодо своєчасної оплати відповідачем вартості отриманої продукції не виконані, підтверджені матеріалами справи та відповідачем не спростовані.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 31.07.2025, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що статтею 208 Цивільного кодексу України встановлено обов'язкову письмову форму договорів, які укладаються між юридичними особами. Як зазначає апелянт, між сторонами не було укладено договору поставки, не досягнуто істотних умов договору поставки, відповідно суд першої інстанції зробив помилковий висновок про укладення між сторонами договору поставки та невірно застосував норми права щодо підстави стягнення грошових коштів. Апелянт вважає, що в даному випадку позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а підстава позову не відповідає обставинам справи. Належним способом захисту прав позивача було б стягнення коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, яка регулює повернення безпідставно набутого майна або його вартості.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025, для розгляду справи №917/962/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 у справі №917/962/25. Призначено справу до розгляду на "17" вересня 2025 р. о 10:00 годині
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що відповідач не подавав суду першої інстанції відзиву на позову заяву із викладенням своєї правової позиції. Вважає, що в апеляційній скарзі апелянт визнав факт поставки товару. З огляду на викладене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мілк Груп" про участь його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №917/962/25, призначене на "17" вересня 2025 року о 10:00 годині та усі наступні судові засідання провести за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мілк Груп" в особі представника - адвоката Вакуленка Дмитра Олександровича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про відкладення розгляду скарги задоволено. Відкладено розгляд справи на 01 жовтня 2025 року о 09:30 годині.
30.09.2025 апелянт знову звернувся з клопотанням про відкладення розгляду скарги, посилаючись на те, що 30.09.2025 ним було укладено договір з адвокатським бюро "Юлії Чміль". У зв'язку із вступом у розгляд даної справи нового представника апелянта, останньому потрібен час для ознайомлення з матеріалами справи, аналізу правової позиції та підготовки до участі у судовому засіданні.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 01.10.2025 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 у справі №917/962/25 залишити без змін.
Апелянт своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, його уповноважений представник у судове засідання не з'явився.
Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 і 04.09.2025 сторони були повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не визнає наведені відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи повідомлені ним причини неявки у судове засідання поважними, виходячи з такого.
Так, відповідач є юридичною особою і не позбавлений права і можливості забезпечити або свою участь в судовому засіданні в порядку статті 56 Господарського процесуального кодексу України (самопредставництво) або через свого представника.
У клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем вказано про те, що 30.09.2025 ним було укладено договір з адвокатським бюро "Юлії Чміль", однак, відповідачем не надано доказів, по-перше, неможливості укладення договору про надання правової допомоги адвокатом завчасно, а не перед судовим засіданням, по-друге, що він не має інших представників в порядку самопредставництва або шляхом завчасного укладення відповідного договору; і, по-третє, що він не може забезпечити участь інших своїх представників в судовому засіданні у даній справі.
Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач не посилається на причини, з яких суд у даній справі не може розглянути апеляційну скаргу за відсутності у судовому засіданні свого представника.
З огляду на викладене, судова колегія відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і здійснює розгляд скарги в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, у вересні 2024 року між ТОВ "Дніпро Мілк Груп" та ТОВ "Ісполін Плюс" була досягнута домовленість про здійснення взаємовідносин щодо постачання молочної продукції відповідно до узгодженого асортименту та укладання господарського договору у спрощений спосіб.
У лютому 2025 року ТОВ "Дніпро Мілк Груп" було здійснено постачання на адресу ТОВ "Ісполін Плюс" як покупця молочної продукції відповідно до узгодженого асортименту на загальну суму 1 074 251, 45грн, у тому числі: видаткова накладна №149 від 06.02.2025, загальна вартість молочної продукції, яка була поставлена на адресу покупця, складає 76 404, 00грн; видаткова накладна №162 від 11.02.2025, загальна вартість молочної продукції, яка була поставлена на адресу покупця, складає 356 922, 04грн; видаткова накладна №195 від 14.02.2025, загальна вартість молочної продукції, яка була поставлена на адресу покупця, складає 359 193, 60грн; видаткова накладна №196 від 14.02.2025, загальна вартість молочної продукції, яка була поставлена на адресу покупця, складає 12 400, 80грн; видаткова накладна №208 від 17.02.2025, загальна вартість молочної продукції, яка була поставлена на адресу покупця, складає 155 010, 00грн; видаткова накладна №209 від 17.02.2025, загальна вартість молочної продукції, яка була поставлена на адресу покупця, складає 114 321, 01грн.
На підтвердження факту отримання протягом лютого 2025 року молочної продукції відповідно до узгодженого асортименту від ТОВ "Дніпро Мілк Груп" повноважним представником ТОВ "Ісполін Плюс" було підписано у встановленому порядку вище зазначені видаткові накладні та скріплено їх печаткою Товариства.
ТОВ "Дніпро Мілк Груп" протягом лютого 2025 року було здійснено перевезення на адресу ТОВ "Ісполін Плюс" як покупця молочної продукції відповідно до узгодженого асортименту згідно зазначених вище видаткових накладних до пункту розвантаження, який було узгоджено між учасниками договірних відносин: склад ТОВ "Ісполін Плюс" - Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Любарського, буд. 143, за результатами чого були складені у встановленому порядку наступні товарно-транспортні накладні, зокрема: товарно-транспортна накладна №Р149 від 06.02.2025; товарно-транспортна накладна №Р162 від 11.02.2025; товарно-транспортна накладна №Р195 від 14.02.2025; товарно-транспортна накладна №Р196 від 14.02.2025; товарно-транспортна накладна №Р208 від 17.02.2025; товарно-транспортна накладна №Р209 від 17.02.2025.
Жодних зауважень щодо якості поставленої на адресу ТОВ "Ісполін Плюс" молочної продукції протягом лютого 2025 року засобами поштового та/або електронного зв'язку до ТОВ "Дніпро Мілк Груп" не надходило.
При передачі товару відповідно до зазначених вище видаткових накладних повноважному представнику ТОВ "Ісполін Плюс" були вручені наступні рахунки на проведення оплати, зокрема: рахунок на проведення оплати №114 від 04.02.2025 на загальну суму 76 404, 00грн з урахуванням сум ПДВ; рахунок на проведення оплати №135 від 11.02.2025 на загальну суму 356 922, 04грн з урахуванням сум ПДВ; рахунок на проведення оплати №162 від 14.02.2025 на загальну суму 12 400, 80грн з урахуванням сум ПДВ; рахунок на проведення оплати №163 від 14.02.2025 на загальну суму 359 193, 60грн з урахуванням сум ПДВ; рахунок на проведення оплати №171 від 17.02.2025 на загальну суму 155 010, 00грн з урахуванням сум ПДВ; рахунок на проведення оплати №172 від 17.02.2025 на загальну суму 114 321, 01грн з урахуванням сум ПДВ.
Загальна вартість поставленої ТОВ "Дніпро Мілк Груп" протягом лютого 2025 року молочної продукції на адресу ТОВ "Ісполін Плюс" склала 1 074 251, 45грн з урахуванням ПДВ.
ТОВ "Ісполін Плюс" протягом 2025 року було здійснено проведення часткової оплати вартості фактично поставленої ТОВ "Дніпро Мілк Груп" молочної продукції відповідно до узгодженого асортименту в сумі 76 404, 00грн.
ТОВ "Ісполін Плюс" не забезпечено проведення в повному обсязі оплати вартості фактично поставленої протягом лютого 2025 року молочної продукції відповідно до узгодженого асортименту в розмірі 997 847, 45грн, у зв'язку з чим станом на 13.05.2025 за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Дніпро Мілк Груп" обліковується дебіторська заборгованість у вище вказаній сумі.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 997 847, 45грн заборгованості за поставлену молочну продукцію відповідно до узгодженого асортименту та кількості.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений сторонами у справі у спрощений спосіб договір є договором поставки.
Апелянт посилається на те, що між сторонами не було укладено договору поставки, не досягнуто істотних умов договору поставки, відповідно суд першої інстанції зробив помилковий висновок про укладення між сторонами договору поставки та невірно застосував норми права щодо підстави стягнення грошових коштів.
Судова колегія зазначає, що позовна заява повинна містити предмет позову та підстави позову. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У господарському процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia". Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі й застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Принцип "jura novit curia", з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов'язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі "Гусєв проти України" (скарга № 25531/12)).
У спірних правовідносинах суд першої інстанції не вийшов за межі позовних вимог, при цьому, надав вірну правову кваліфікацію фактичним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі і вирішив спір на підставі наданих позивачем доказів.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає допущення порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та порушення сторін права на справедливий суд.
Тим паче, що відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву суду першої інстанції із викладенням своєї правової позиції щодо спірних правовідносин, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначено вище, правовідносини сторін склалися таким чином: позивач поставив продукцію, а відповідач - прийняв її, що підтверджується підписаними відповідачем видатковими накладними без зауважень, товарно-транспортними накладними. Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату отриманого відповідачем товару, які відповідач оплатив лише частково.
Представники сторін у справі склали акт звіряння, згідно якого відповідач погодився, що розмір його заборгованості складає 997 847, 45грн.
У сукупності з іншими наданими позивачем доказами акт звіряння є належним доказом на підтвердження заборгованості відповідача.
Фактично в апеляційній скарзі апелянт не посилається на обставини неотримання ним товару від позивача, здійснення оплати у повному обсязі, а лише вважає, що суд першої інстанції мав застосувати положення статті 1212 Цивільного кодексу України (збереження майна без достатньої правової підстави), що ґрунтується на вільному тлумаченні апелянтом норм матеріального права і не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 у справі №917/962/25 - без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта, пов'язані з апеляційним переглядом справи, покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 у справі №917/962/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 06.10.2025.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін