01 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/1600/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
та представників учасників справи:
позивач - В.В. Батіг (в залі суду)
відповідач-1 - В.В. Шаповалов (в залі суду)
відповідач-2 - не з'явився;
відповідач-3 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№1775Х/1-43) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 (суддя Р.М. Аюпова, повний текст складено 04.08.2025) у справі №922/1600/25
за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків,
до 1. Акціонерного товариства "Харківобленерго" м. Харків,
2. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,
3. Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Киів,
про зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі 922/1600/25, зокрема, клопотання позивача про призначення у справі комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи - задоволено.
Призначено у справі №922/1600/25 комплексну судову електротехнічну та економічну експертизу у справі, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
На розгляд та вирішення експертів поставлено наступні питання:
- Чи враховані Акціонерним товариством “Харківобленерго» обсяги та вартість втрат, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен" за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 за період з 01.05.2025 до 29.06.2025 (включно) та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769,01 від 01.03.2023 за період з 01.04.2025 до 29.06.2025 (включно), які, відповідно до вимог п. 5.9.1, 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, не належить до віднесення та сплати Комунального підприємства "Харківський метрополітен"?
Якщо так, то який обсяг та вартість електричної енергії, що були враховані?
- Чи відповідають засоби комерційного обліку електричної енергії субспоживачів, які спільно використовують електричні мережі Комунального підприємства "Харківський метрополітен" за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 та № 769,01 від 01.03.2023, вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, в тому числі, щодо дотримання міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку електричної енергії?
- Чи було застосовано відсоткову струмову похибку за відповідної номінальної сили струму для трансформаторів струму класу точності 0,5 та 0,5 S, яка передбачена ДСТУ ІЕС 60044-1:2008, під час обліку спожитої Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" електричної енергії через трансформатори струму класу точності 0,5 та 0,5 S під'єднані до електричних мереж Акціонерного товариства “Харківобленерго» та Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго»?
Якщо ні, який обсяг електричної енергії становить різницю між даними про обсяги спожитої Комунальним підприємством "Харківський метрополітен" без застосування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності та обсягами, з врахуванням такої відсоткової струмової похибки?
- Чи правильно віднесено Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" до споживачів 2-го класу напруги за електроустановками Комунального підприємства "Харківський метрополітен" згідно договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019 та № 769,01 від 01.03.2023?
- З урахуванням відповідей на вищезазначені питання, чи є розрахунки вартості електричної енергії, які зазначені в рахунках на оплату та актах купівлі-продажу електричної енергії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» за період з 01.04.2025 до 29.06.2025 (включно) арифметично вірними?
Провадження у справі зупинено на термін проведення судової експертизи.
У вказаній ухвалі господарський суд зазначив наступне:
- до предмету дослідження у даній справі будуть входити обставини, які стосуються, зокрема, правильності розрахунків вартості електричної енергії, які зазначені в рахунках на оплату та актах купівлі-продажу електричної енергії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», відтак, визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії є обставиною, що підлягає доведенню у даній справі;
- для визначення фактичного обсягу спожитої електричної енергії, технологічних втрат, класу напруги, дослідження електроустановок, а також, відповідно, дослідження арифметичної правильності здійснених ДПЗД “Укрінтеренерго» розрахунків, суду необхідні спеціальні знання.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" з рішенням першої інстанції не погодилось, звернулось 13.08.2025 через систему “Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд:
1. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області (суддя Аюпова Р.М.) від 30 липня 2025 року по справі № 922/1600/25 про призначення комплексної судової експертизи.
2. Справу №922/1600/25 передати на розгляд Господарському суду Харківської області.
3. Розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням (викликом) апелянта.
4. Судові витрати з оплати судового збору покласти на позивача.
Заявник скарги стверджує, що для встановлення фактичних обставин справи та вирішення спору по суті не потрібні спеціальні знання, а всі питання, які судом поставлені на вирішення експерту, можуть бути вирішені судом самостійно при дослідженні доказів, які наявні в матеріалах справи, з огляду на наступне:
- у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували розбіжності у обсягах, зокрема, усі акти про обсяги розподіленої електричної енергії підписувались сторонами без жодного зауваження;
- доводи про неврахування АТ «Харківобленерго» технологічних втрат при визначенні вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії у спірних рахунках є безпідставними та спростовуються діями КП «Харківський метрополітен», а саме ігноруванням останнім положень п. 17-20 Додатків №4 до Договору №769 та вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії;
- клас напруги визначений та погоджений сторонами у Договорі, на підтвердження відповідності критеріям споживача 1 класу напруги позивач не надав жодного належного доказу, навпаки у позовній заяві вказав, що це є припущення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025 для розгляду справи №922/1600/25 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 у справі №922/1600/25 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1600/25 залишено без руху, оскільки апелянтом в порушення п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, витребувано з суду першої інстанції матеріали даної справи, позивачу, відповідачу-2 та відповідачу-3 встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Призначено справу до розгляду на "17" вересня 2025 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
01.09.2025 позивач через систему «Електронний суд» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1600/25 без змін.
В обґрунтування відзиву позивач наводить такі доводи:
- позивачем заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про які були передані АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та НЕК «УКРЕНЕРГО» до ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО», за якими були складені та виставлені Позивачу рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії, відтак, визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії є обставиною, що підлягає доведенню у даній справі, тобто, становить предмет доказування;
- питання, поставлені на вирішення експерта, стосуються виключно фактичних обставин, які пов'язані із обліком відповідними суб'єктами обсягів спожитої споживачем електричної енергії, які лише в подальшому, можуть бути кваліфіковані в межах сфери права, при цьому, такі обставини обумовлені виключно технічними (не правовими) особливостями використання учасниками роздрібного ринку електричної енергії засобів вимірювальної техніки;
- доводи АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» зводяться до «відсутності взаємосуперечливих доказів на підтвердження позиції позивача», однак зі змісту поданих учасниками справи заяв по суті вбачається заперечення відповідачів (із наданням відповідних доказів), як правових підстав позову, так і посилань позивача на необґрунтованість даних щодо обсягів спожитої електричної енергії, що також свідчить про суперечливість.
03.09.2025 третій відповідач, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", через систему «Електронний суд» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить зазначену апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.
В обґрунтування відзиву третій відповідач зазначає наступне:
- питання, зазначені в клопотанні позивача, жодним чином не свідчать про будь-який їх причинно-наслідковий зв'язок з електротехнічною експертизою, матеріали справи № 922/1600/25 не містять жодних об'єктів, які можуть бути надані на проведення електротехнічної експертизи в розумінні вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень;
- оцінка питань, зазначених у клопотанні позивача про призначення економічної експертизи, не потребує спеціальних знань експерта і стосується застосування норм законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та здійснення правової оцінки документів бухгалтерського обліку та звіту, вимагає суто математичних дій із застосуванням показників обсягу спожитої електричної енергії та ціни одиниці вимірювання;
- матеріали справи № 922/1600/25 не містять жодних належних доказів того, що дані щодо фактичного обсягу спожитої Позивачем електричної енергії за вказані у позові періоди, є суперечливими;
- недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 в судовому засіданні було оголошено перерву до "01" жовтня 2025 р. о 11:15 год.
У судовому засіданні 01.10.2025 представники позивача та відповідача-1 підтримали викладену ними письмово правову позицію.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у даному судовому засіданні.
За приписами ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача-1, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, зазначає про таке.
Позивач - Комунальне підприємство "Харківський метрополітен", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Акціонерного товариства “Харківобленерго», м. Харків; Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м. Київ; Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго», м. Київ, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.07.2025 (вх. № 16515), просить суд:
1. Зобов'язати Акціонерне товариство “Харківобленерго» (код ЄДРПОУ: 00131954) провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" (код ЄДРПОУ: 04805918) за період з 01.04.2025 до 29.06.2025 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769,01 від 01.03.2023, за період з 01.05.2025 до 29.06.2025 (включно) за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 769 від 01.01.2019, шляхом врахування втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності, віднесення Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги.
2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (код ЄДРПОУ: 00100227) провести коригування обсягів електричної енергії, переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" (код ЄДРПОУ: 04805918) за період з 01.04.2025 до 29.06.2025 (включно) за договором споживача про надання послуг з передачі електричної енергії 0549-02032/СР від 21.07.2023, шляхом врахування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності.
3. Зобов'язати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ: 19480600) виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії спожитої за період з 01.04.2025 до 29.06.2025 (включно) з урахуванням проведених Акціонерним товариством “Харківобленерго» та Приватним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією “Укренерго» коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен".
4. Здійснити розподіл судових витрат.
Зокрема, позивач вказував, що зі змісту отриманого позивачем акту про обсяги розподіленої електричної енергії за Договором № 769,01 за період 01.04.2025 - 30.04.2025 (включно) вбачається, що втрати електричної енергії, пов'язані із спільним використанням субспоживачами електричних мереж позивача, належним чином враховані не були, що призвело до неправильного визначення загального обсягу спожитої позивачем електричної енергії; у позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують дотримання субспоживачами міжповірочних інтервалів засобів комерційного обліку, та, відповідно, правильності визначення оператором системи обсягів електричної енергії, які спожиті субспоживачами позивача; облік спожитої позивачем електричної енергії за період з 01.04.2025 до 30.04.2025 (включно) здійснювався без застосування встановленої для трансформатору струму відповідного класу точності відсоткової струмової похибки; позивача помилково віднесено до 2-го класу напруги, та, відповідно, застосовано неправильний тариф розрахунку.
28.07.2025 позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про призначення у справі комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи (вх. № 17359).
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав, що ним заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про які були передані АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та НЕК «УКРЕНЕРГО» до ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО», за якими були складені та виставлені позивачу рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електричної енергії з підстав, що зазначені у позовній заяві, відтак, визначення фактичного обсягу спожитої позивачем електричної енергії є обставиною, що підлягає доведенню у даній справі, тобто, становить предмет доказування; враховуючи нормативно-технічне регулювання правовідносин між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також наявність правових підстав для здійснення відповідного коригування, питання щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії, технологічних втрат, визначення класу напруги, дослідження електроустановок, а також, відповідно, дослідження арифметичної вірності здійснених ДПЗД «УКРІНТЕРЕНЕРГО» розрахунків можливе лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій ніж право; водночас, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі 922/1600/25 вказане клопотання було задоволено - з наведених вище підстав.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, які стосуються даного апеляційного провадження, колегія суддів зазначає таке.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами, і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справі Мала проти України, no.4436/07, від 03.07.2014 року).
Визнаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності, питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (див. рішення Суду у справі Яременко проти України, no.32092/02, від 12.06.2008 року).
Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України", експертиза призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому, складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Частиною 1 статті 106 ГПК України встановлено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За приписами статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є предметом судового розгляду.
Як встановлено вище, предметом позову у даній справі є вимоги:
- про зобов'язання першого відповідача провести коригування обсягів електричної енергії, розподіленої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" за спірний період шляхом врахування втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж Комунального підприємства "Харківський метрополітен", показів засобів комерційного обліку субспоживачів з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів, відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності, віднесення Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до 1-го класу напруги;
- про зобов'язання другого відповідача провести коригування обсягів електричної енергії, переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" за спірний період шляхом врахування відсоткової струмової похибки для трансформаторів струму відповідного класу точності;
- про зобов'язання третього відповідача виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії та сформувати нові акти купівлі-продажу електричної енергії, спожитої за відповідний період, з урахуванням проведених Акціонерним товариством “Харківобленерго» та Приватним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією “Укренерго» коригувань обсягів електричної енергії, розподіленої/переданої Комунальному підприємству "Харківський метрополітен".
Підставою позову, тобто обставинами, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є: неврахування втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням субспоживачами електричних мереж основного споживача; невідповідність засобів комерційного обліку субспоживачів вимогам стосовно дотримання встановлених міжповірочних інтервалів; незастосування встановленої для трансформаторів струму відповідного класу точності відсоткової струмової похибки; помилковість віднесення споживача до 2-го класу напруги.
Отже, питання, які місцевий господарський суд поставив експертам, відповідають змісту спірних правовідносин та спрямовані на з'ясування обставин, що входять до предмету доказування в даній справі.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Кодексом комерційного обліку електричної енергії (надалі ККО), затвердженими постановами НКРЕКП № 311 та № 312 від 14.03.2018, а також іншими нормативно-правовими актами не передбачено обмежень у виборі способу захисту (як позасудового, так і судового) у разі оспорювання обсягів електричної розподіленої/переданої електричної енергії. А тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права/законного інтересу в частині визначення в судовому порядку фактичного обсягу розподіленої/переданої електричної енергії, дані щодо яких використовуються ДПЗД "Укрінтеренерго" для формування актів та рахунків на оплату послуг з постачання електричної енергії, за відсутності доказів вирішення суперечок щодо такого обсягу в позасудовому порядку, не свідчить про відсутність права позивача на вирішення даного спору в судовому порядку та безпідставність призначення експертизи у даній справі.
Тобто, позивачем заперечується обсяг спожитої електричної енергії, дані про який були передані АТ "Харківобленерго" та НЕК "Укренерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго", а тому, звертаючись до суду із даним позовом, він прагне захистити свої права (що, на думку позивача, є порушеними) в частині визначення правильних (фактичних) обсягів електричної енергії, що підлягають врахуванню всіма учасниками ринку електричної енергії для здійснення відповідних розрахунків.
Відтак, дії позивача спрямовані на отримання доказів у передбаченому ГПК України порядку та не суперечать завданню господарського судочинства. Ознак зловживання процесуальними правами зі сторони позивача судом апеляційної інстанції не встановлено.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не надано оцінки систематичній зміні КП «Харківський метрополітен» як підстав для проведення експертизи так і питань, які слід поставити на вирішення експерта - на думку колегії суддів, не свідчить про неправомірність дій позивача або про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а також не доводить тверджень про безпідставність призначення судової експертизи в даній спрві.
Твердження відповідачів про відсутність у матеріалах справи суперечливих доказів, зокрема, посилання на те, що усі акти про обсяги розподіленої електричної енергії підписувались сторонами без жодного зауваження, а також на те, що клас напруги визначений та погоджений сторонами в договорі - не спростовують тих обставин, що матеріали справи, зокрема, заперечення відповідачів проти позовних вимог, свідчать про наявність спору між сторонами щодо фактичного спожитого позивачем обсягу електричної енергії, а також щодо інших обставин справи, встановлення яких входить до предмету доказування та є важливими для їх повного, всебічного з'ясування та вирішення спору по суті.
Відповідно до ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, після отримання висновку експерта, під час подальшого розгляду справи, оцінці судом першої інстанції підлягатимуть всі докази в їх сукупності, в тому числі, і ті, на які посилаються відповідачі. Саме в остаточному рішенні суду за змістом ст.86, 237, 238 ГПК України, суд має надати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В апеляційній скарзі перший відповідач зазначає, що доводи про неврахування АТ «Харківобленерго» технологічних втрат при визначенні вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії у спірних рахунках є безпідставними та спростовуються діями КП «Харківський метрополітен», а саме ігноруванням останнім положень п. 17-20 Додатків №4 до Договору №769 та вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Однак, на думку колегії суддів, зазначені питання (так само, як і твердження апелянта про те, що до позовної заяви не надано жодного належного доказу на підтвердження порушеного права позивача, про те, що технічні лічильники не можуть бути розрахунковими, про те, що позивач не вказав, які саме субспоживачі порушили вимоги з повірки засобів комерційного обліку тощо) стосуються суті спору, тоді як у даному провадженні переглядається ухвала суду першої інстанції з процесуального питання (призначення судової експертизи). Оцінка обґрунтованості позовних вимог не може здійснюватися на цьому етапі апеляційного провадження.
Під час апеляційного провадження третій відповідач стверджував, що оцінка питань, зазначених у клопотанні позивача про призначення економічної експертизи, не потребує спеціальних знань експерта і стосується застосування норм законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та здійснення правової оцінки документів бухгалтерського обліку та звіту, вимагає суто математичних дій із застосуванням показників обсягу спожитої електричної енергії та ціни одиниці вимірювання.
Проте, як вбачається зі змісту питань, поставлених судом першої інстанції експертам, вони спрямовані на встановлення (або спростування) наявності обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги в даній справі і які за своєю природою є не правовими, а інженерно-технічними, оскільки вимагають виходу на місце, встановлення технічних схем приєднання, перевірки засобів комерційного обліку електричної енергії тощо. Зазначеним спростовуються твердження третього відповідача про те, що матеріали справи № 922/1600/25 не містять жодних об'єктів, які можуть бути надані на проведення електротехнічної експертизи в розумінні вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Отже, вищезазначені питання стосуються виключно фактичних обставин, які пов'язані із обліком відповідними суб'єктами обсягів спожитої споживачем електричної енергії, і лише в подальшому можуть бути кваліфіковані в межах сфери права. При цьому, такі обставини обумовлені виключно технічними (не правовими) особливостями використання учасниками роздрібного ринку електричної енергії засобів вимірювальної техніки.
Окрім того, на думку колегії суддів, відповідь на питання, що стосується арифметичної правильності розрахунків вартості електричної енергії, також потребує спеціальних знань в частині визначення документальної обґрунтованості аналізу складу витрат згідно з п. 2.1. Розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з правомірністю відхилення судом першої інстанції заперечень відповідачів проти клопотання про призначення у справі судової експертизи, оскільки для вирішення питань щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії, технологічних втрат, визначення класу напруги, дослідження електроустановок, а також, відповідно, дослідження арифметичної правильності здійснених ДПЗД «Укрінтеренерго» розрахунків, суду необхідні спеціальні знання, і можливості встановити вказані істотні для даної справи обставини іншими засобами доказування судом в даній справі не вбачається.
Судом першої інстанції також обґрунтовано враховано, що жодною стороною не надано висновку експерта з питань, визначених у клопотанні про призначення експертизи.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вирішення питань, поставлених місцевим господарським судом експертам, дійсно потребує спеціальних знань та матиме значення для повного та всебічного з'ясування обставин справи, що є необхідним для досягнення окреслених у статті 177 ГПК України завдань підготовчого провадження та, з огляду на вимоги частини 1, 5 статті 236, частини 1 статті 237 ГПК України, необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого рішення за наслідками розгляду справи по суті.
Під час апеляційного провадження відповідач-1 та відповідач-3 посилалися на недотримання місцевим господарським судом вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) і призначення експертизи сприятиме виключно встановленню дійсних правовідносин сторін та постановленні на цій основі законного та обґрунтованого судового рішення за результатом вирішення спору по суті заявлених позивачем вимог.
Відповідно до вищенаведеної практики Європейського суду з прав людини, призначена судом експертиза є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Таким чином, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин даної справи, враховуючи предмет і підстави позову, складність даної справи та її обставин в сукупності, ступінь важливість результатів розгляду справи для сторін, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе та неупереджене вирішення судом спору у даній справі, враховуючи положення статті 129 Конституції України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання позивача та призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.
Враховуючи, що оскаржуваною ухвалою суду призначено судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, господарський суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом згідно зі статтею 228 Господарського процесуального кодексу України, правомірно зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.
На переконання суду апеляційної інстанції, скасування оскаржуваної ухвали призвело б у даному випадку до невиправданого обмеження права позивача та суду першої інстанції на отримання доказів, що пов'язані з предметом спору, та, відповідно - до фактичного втручання суду апеляційної інстанції в розгляд справи місцевим господарським судом по суті, зокрема, у вирішення питання щодо доведеності обставин, що становлять предмет судової оцінки.
Колегія суддів водночас зазначає, що підтвердження обґрунтованості оскаржуваної ухвали щодо призначення експертизи не може сприйматися як визнання необґрунтованими заперечень відповідачів по суті позову.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, отже, за результатами апеляційного провадження ухвалу має бути залишено без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1600/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.10.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя В.С. Хачатрян