вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа №911/2860/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 (повний текст складено 24.06.2025)
у справі №911/2860/24 (суддя Ярема В.А.)
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс"
про стягнення 8 733,70 грн
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "МА "Бориспіль") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" (далі - ТОВ "Аеро Ресторантс") заборгованості у розмірі 8 733,70 грн, з яких: 7 464,16 грн - основний борг, 951,17 грн - пеня, 212,16 грн - інфляційні втрати, 106,21 грн - три проценти річних.
В обґрунтування позовних вимог ДП "МА "Бориспіль" посилається на неналежне виконанням відповідачем умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.04.2015 №02.5-14/1-30, в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 7 464,16 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 951,17 грн пені, 212,16 грн інфляційних втрат та 106,21 грн трьох процентів річних.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.02.2025 у справі №911/2860/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Аеро Ресторантс" на користь ДП "МА "Бориспіль" 1 021,57 грн основного боргу, 139,57 грн пені, 15,75 грн трьох процентів річних, 52,02 грн інфляційних втрат, а також 340,85 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції враховуючи, що відповідач вартість послуг за виробництво та постачання теплової енергії позивачу сплатив частково та не компенсував земельний податок, а також враховуючи встановлений судом арифметично правильний розмір боргу, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню частково у розмірі 1 021,57 грн. Водночас, надання решти вартості послуг за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника та за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно, позивачем доказово не обґрунтовано та, відповідно, не доведено виникнення у відповідача грошового обов'язку по оплаті цих послуг. Крім того, здійснивши власний розрахунок, місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 139,57 грн пені, 15,75 грн трьох процентів річних та 52,02 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "МА "Бориспіль" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 у справі №911/2860/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі зводяться до того, що:
- матеріали справи не містять жодного належного, допустимого і достовірного письмового доказу, зміст якого підтверджував би зупинення роботи Позивача на період дії воєнного стану;
- закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору не є перешкодою для провадження позивачем господарської діяльності, відповідно до визначених статтею 2 статуту мети і предмету (видів) діяльності останнього;
- розміщене позивачем на офіційному сайті в мережі Інтернет інформаційне повідомлення визначало режим роботи ДП "МА "Бориспіль" лише 24.02.2022 і не містило жодного застереження про те, що його зміст розповсюджується на весь період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022;
- матеріали справи не містять жодного належного, допустимого і достовірного доказу, зміст якого підтверджував би вчинення позивачем дій на перешкоджання відповідачу доступу до орендованого майна;
- висновки суду першої інстанції про безпідставність включення позивачем ПДВ до відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку є помилковими.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 апеляційну скаргу ДП "МА "Бориспіль" у справі №911/2860/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
22.07.2025, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "МА "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 у справі №911/2860/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2860/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 05.09.2025.
13.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2860/24.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
31.07.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росінтер Аеро Україна" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1609, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 20,0 кв.м (розміщене за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі термінального комплексу "D" (інв. №47578), загальною площею 107850,5 кв.м), що перебуває на балансі ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість, станом на 30.04.2014, і становить 1 125 486,00 грн без ПДВ.
Майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (пункт 1.2 договору).
Як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 28.08.2014 відбулась зміна найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Росінтер Аеро Україна" на ТОВ "Аеро Ресторантс".
Відповідно до пункту 5.10 договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно з діючими тарифами, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а у неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві.
06.02.2015 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ "Аеро Ресторантс" підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до пункту 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 20,00 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі термінального комплексу "D" (інв. №47578).
20.04.2015 між ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач) та ТОВ "Аеро Ресторантс" (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №02.5-14/1-30, згідно з пунктом 1.1 якого, у зв'язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" загальною площею 20,00 кв.м (майно) для розміщення та експлуатації ресторану бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи. Балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги відповідно до переліку, який міститься в таблиці №1, зокрема:
1. Забезпечення теплом (теплова енергія) - розрахунковим шляхом за 20,0 кв.м ?1,4 Гкал (1460,00 грн за 1 Гкал);
2. Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці - 4 працівники (30 грн за 1 працівника);
3. Використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем - 20,0 кв.м (1,80 грн за 1 кв.м);
4. Прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів - по факту куб.м (57,50 грн з 1 куб.м);
5. Вода холодна (з податком на воду) - згідно з показниками приладів обліку, куб.м (14,00 грн за 1 куб.м);
6. Вода гаряча (з податком на воду) - згідно з показниками приладу обліку, куб.м (142,00 грн за 1 куб.м);
7. Вода стічна - сумарний обсяг холодної та гарячої води, куб.м (15,10 грн за 1 куб.м);
8 Підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування - щомісячна сплата в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі.
Відповідно до пункту 1.4 договору розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України.
За умовами пункту 1.5 договору, при порушенні балансоутримувачем умов договору щодо ненадання або надання не в повному обсязі послуг, зниження їх якості, сторони протягом двох календарних днів після порушення укладають та підписують акт-претензію, в якому зазначаються терміни, види відхилення показників у наданні послуг, тощо. Балансоутримувач протягом трьох робочих днів після підписання акта-претензії вирішує питання про перерахунок платежів або видає орендарю обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій орендаря вирішуються в суді. Орендар має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.
Згідно з пунктом 1.8 договору ціни на послуги, крім зазначених у пункті 8 таблиці №1 пункту 1.1 цього договору, у разі їх підвищення, можуть змінюватися лише у разі зміни тарифів постачальниками даних послуг, які призвели до істотної зміни витрат балансоутримувача, пов'язаних з наданням цих послуг та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов'язаний повідомити орендаря у письмовій формі (Рекомендованим листом з повідомленням або вручити уповноваженій особі під розписку. Такий лист буде вважатися невід'ємною частиною договору) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до введення їх в дію, а орендар зобов'язаний прийняти їх для розрахунків.
Балансоутримувач зобов'язується щомісяця, до 10 числа місяця наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості (пункт 2.1.6 договору).
У пункті 2.2.1 договору сторони погодили, що орендар зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором.
За змістом пункту 2.2.3 договору орендар зобов'язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт приймання-здачі виконаних послуг та раз в рік рахунок на оплату земельного податку, згідно з пунктом 1.1.3 договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами. Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень). Підписання акта приймання-здачі виконаних послуг орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг. Сплата рахунку за послуги, які надавались в період з дати підписання сторонами акта приймання-передавання орендованого майна до дати реєстрації договору, здійснюється орендарем протягом 10 банківських днів з дати отримання орендарем відповідного рахунку від балансоутримувача.
Пунктом 2.2.17 договору встановлено, що орендар зобов'язується надавати балансоутримувачу перелік електрообладнання та кількість працюючих, згідно з прикладеною до договору формою (додаток №11). У разі зміни кількості працюючих в орендованому об'єкті та/або кількості, потужності, режиму роботи електрообладнання, своєчасно підготувати новий перелік, підписати відповідальною особою, та передати в службу головного енергетика балансоутримувача для внесення відповідних змін в договір щодо передачі орендарю величини потужності електричної енергії та забезпечення його працівників санітарно-гігієнічними умовами праці.
В силу пункту 5.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків, передбачених договором, якщо це є наслідком обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору в результаті подій надзвичайного характеру, які жодна з сторін не могла ні передбачити, ні попередити, включаючи, але не обмежуючись переліком: пожежі, повені, землетруси, воєнні дії, страйки, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково, якщо ті обставини безпосередньо вплинули на виконання обов'язків, передбачених договором на період їх дії (форс-мажор).
Згідно з пунктом 5.2 договору сторона, для якої склалась неможливість виконання обов'язків за договором, зобов'язана у письмовій формі повідомити іншу сторону протягом 14 календарних днів з моменту настання форс-мажору. Відсутність такого повідомлення позбавляє відповідну сторону права посилатись на форс-мажор у майбутньому.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що якщо дія форс-мажору триває більше 30 календарних днів, кожна із сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальність за таке розірвання за умови, якщо повідомить про це іншу сторону не пізніше, ніж за 20 календарних днів до розірвання.
Відповідно до пункту 8.5 договору сторони вносять зміни і доповнення до договору шляхом підписання додаткових угод до нього (крім змін, вказаних в пунктах 1.8 та 8.7 договору, які вносяться листами, що вважаються невід'ємними частинами договору).
Договір набирає чинності з дати підписання акта приймання-передавання орендованого майна до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 №1609 або з моменту укладання договору, в залежності від того, яка дата наступить раніше, та діє до 30.07.2024 (пункт 6.1 договору).
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах (пункт 6.2 договору).
Відповідно до пунктів 1.8, 8.6 договору, до останнього внесені зміни, у спосіб направлення орендарю листів "Про зміну вартості послуг", зокрема: від 04.01.2022 №19-22/1-10, від 30.12.2022 №37-22-271, від 31.03.2023 №25-22/1-65, від 12.10.2023 №25-22/1-344, які є невід'ємною частиною договору.
На виконання умов договору позивачем у період з березня 2023 року до липня 2024 року виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату за наведений період, а саме: від 30.11.2023 №61/692 за листопад 2023 року на суму 986,86 грн; від 31.12.2023 №61/820 за грудень 2023 року на суму 1 397,03 грн; від 31.01.2024 №61/23 за січень 2024 року на суму 1 440,47 грн; від 29.02.2024 №61/94 за лютий 2024 року на суму 1 278,06 грн; від 31.03.2024 №61/225 за березень 2024 року на суму 1 174,09 грн; від 30.04.2024 №61/348 за квітень 2024 року на суму 715,82 грн; від 31.05.2024 №61/438 за травень 2022 року на суму 715,82 грн; від 30.06.2024 №61/494 за червень 2024 року на суму 715,82 грн; від 31.07.2024 №61/686 за липень 2024 року на суму 715,82 грн; від 12.08.2024 №61/695 за земельний податок в 2024 році на суму 1,27 грн з ПДВ.
Також позивачем складені акти приймання-здачі робіт (виконаних послуг), а саме: від 30.11.2023 на суму 986,86 грн; від 31.12.2023 на суму 1 397,03 грн; від 31.01.2024 на суму 1 440,47 грн; від 29.02.2024 на суму 1 278,06 грн; від 31.03.2024 на суму 1 174,09 грн; від 30.04.2024 на суму 715,82 грн; від 31.05.2024 на суму 715,82 грн; від 30.06.2024 на суму 715,82 грн; від 30.07.2024 на суму 715,82 грн; від 12.08.2024 на суму 1,27 грн.
Рахунки та акти на загальну суму 5 102,42 грн для сплати наданих послуг у період з листопада 2023 року до лютого 2024 року направлені відповідачу засобами електронного зв'язку з використанням програмного забезпечення "M.E.Doc". Рахунки на загальну суму 4 038,64 грн для сплати наданих послуг у період з березня 2024 року до липня 2024 року, а також рахунок і акт для сплати компенсації земельного податку за 2024 рік направлені відповідачу на офіційну адресу його електронної пошти, з подальшим направленням їх оригіналів за місцезнаходженням орендаря засобами поштового зв'язку.
У свою чергу, відповідач направив на адресу відповідача мотивовані відмови від підписання актів та оплати рахунків, а саме: від 20.12.2023 №20-12-23-1, від 19.01.2024 №19-01-24-2, від 14.02.2024 №14-02-24-1, від 15.03.2024 №15-03-24-2, від 12.04.2024 №12-04-24-2, від 14.05.2024 №14-05-24-2, від 14.06.2024 №14-06-24-3, від 12.07.2024 №12-07-24-2, від 26.08.2024 №26-08-24-2.
На переконання відповідача, в останнього відсутній обов'язок з оплати рахунків-фактур та підписання актів приймання-здачі робіт (надання послуг) за спірний період, а саме з листопада 2023 року до серпня 2024 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми заборгованості відповідач частково виконав грошове зобов'язання за договором №02.5-14/1-30 та сплатив 1 676,90 грн, які позивачем зараховано в рахунок часткової оплати рахунків №№61/692, 61/820, 61/23, внаслідок чого сума боргу за цими рахунками склала по 715,82 грн кожен.
Позивач стверджує, що відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором від 20.04.2015 №02.5-14/1-30, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг.
Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто (частина І статті 902 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, на підтвердження виконання умов договору від 20.04.2015 №02.5-14/1-30 та надання відповідачу визначених вказаним договором послуг, позивачем до матеріалів справи додано акти приймання-здачі робіт (виконаних послуг) та відповідні рахунки-фактури за період з листопада 2023 року до липня 2024 року, а також рахунок і акт для сплати компенсації земельного податку за 2024 рік.
Акти приймання-здачі робіт (виконаних послуг) та рахунки-фактури за період з листопада 2023 року до лютого 2024 року підписані лише позивачем електронним цифровим підписом та містять відмітки про їх направлення відповідачу через систему "M.E.Doc".
За листопад 2023 року: рахунок-фактура від 30.11.2022 №61/692 на суму 986,86 грн та акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 30.11.2023 на суму 986,86 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м);
- 271,04 грн з ПДВ за виробництво та постачання теплової енергії (за 0,0524 Гкал ціною 4 310,29 грн без ПДВ за 1 Гкал).
Документи доставлені ТОВ "Аеро Ресторантс": акт - 19.12.2023, рахунок - 12.12.2023.
За грудень 2023 року: рахунок-фактура від 31.12.2023 №61/820 на суму 1 397,03 грн та акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.12.2023 на суму 1 397,03 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м);
- 681,21 грн з ПДВ за виробництво та постачання теплової енергії (за 0,1317 Гкал ціною 4 310,29 грн без ПДВ за 1 Гкал);
Документи доставлені ТОВ "Аеро Ресторантс": акт - 11.01.2024, рахунок - 12.01.2024.
За січень 2024 року: рахунок-фактура від 31.01.2024 №61/23 на суму 1 440,47 грн та акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 31.01.2024 на суму 1 440,47 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м);
- 724,65 грн з ПДВ за виробництво та постачання теплової енергії (за 0,1401 Гкал ціною 4 310,29 грн без ПДВ за 1 Гкал).
Документи доставлені ТОВ "Аеро Ресторантс": акт - 12.02.2024, рахунок - 12.02.2024.
За лютий 2024 року: рахунок-фактура від 29.02.2024 №61/94 на суму 1 278,06 грн та акт приймання-здачі робіт (виконаних послуг) від 29.02.2024 на суму 1 278,06 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м);
- 562,24 грн з ПДВ за виробництво та постачання теплової енергії (за 0,1087 Гкал ціною 4 310,29 грн без ПДВ за 1 Гкал).
Документи доставлені ТОВ "Аеро Ресторантс": акт - 12.03.202, рахунок - 11.03.2024.
Акти приймання-здачі робіт (виконаних послуг) та рахунки-фактури за період з березня 2023 року до липня 2024 року, а також рахунок і акт для сплати компенсації земельного податку за 2024 рік, підписані лише позивачем та направлені відповідачу на його електронну адресу, з подальшим направленням їх оригіналів за місцезнаходженням орендаря засобами поштового зв'язку.
За березень 2024 року: рахунок-фактура від 31.03.2024 №61/225 на суму 1 174,09 грн та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.03.2024 на суму 1 174,09 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м);
- 458,27 грн з ПДВ за виробництво та постачання теплової енергії (за 0,0886 Гкал ціною 4 310,29 грн без ПДВ за 1 Гкал).
Документи надіслані на електронну адресу ТОВ "Аеро Ресторантс" 09.04.2024, отримані за місцезнаходженням - 16.04.2024.
За квітень 2024 року: рахунок-фактура від 30.04.2024 №61/348 на суму 715,82 грн та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.04.2024 на суму 715,82 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м).
Документи надіслані на електронну адресу ТОВ "Аеро Ресторантс" 17.05.2024, отримані за місцезнаходженням - 27.05.2024.
За травень 2024 року: рахунок-фактура від 31.05.2024 №61/438 на суму 715,82 грн та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.05.2024 на суму 715,82 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м).
Документи надіслані на електронну адресу ТОВ "Аеро Ресторантс" 11.06.2024, отримані за місцезнаходженням - 15.06.2024.
За червень 2024 року: рахунок-фактура від 30.06.2024 №61/494 на суму 715,82 грн та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2024 на суму 715,82 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м).
Документи надіслані на електронну адресу ТОВ "Аеро Ресторантс" 10.07.2024, отримані за місцезнаходженням - 06.08.2024.
За липень 2024 року: рахунок-фактура від 31.07.2024 №61/686 на суму 715,82 грн та акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2024 на суму 715,82 грн, з яких:
- 557,42 грн з ПДВ за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину);
- 158,40 грн з ПДВ за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м).
Документи надіслані на електронну адресу ТОВ "Аеро Ресторантс" 20.08.2024, отримані за місцезнаходженням - 02.09.2024.
Компенсація за земельний податок в 2024 році: рахунок-фактура від 12.08.2024 №61/695 та акт приймання-здачі виконаних послуг від 12.08.2024 - 1,06 грн без ПДВ, а всього 1,27 грн з ПДВ.
Документи надіслані на електронну адресу ТОВ "Аеро Ресторантс" 28.08.2024, отримані за місцезнаходженням - 02.09.2024.
У свою чергу, відповідач направив на адресу позивача мотивовані відмови від підписання актів та оплати рахунків, а саме: від 20.12.2023 №20-12-23-1, від 19.01.2024 №19-01-24-2, від 14.02.2024 №14-02-24-1, від 15.03.2024 №15-03-24-2, від 12.04.2024 №12-04-24-2, від 14.05.2024 №14-05-24-2, від 14.06.2024 №14-06-24-3, від 12.07.2024 №12-07-24-2, від 26.08.2024 №26-08-24-2.
Мотивовані відмови відповідача полягали в тому, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до інформації на офіційній сторінці ДП "МА "Бориспіль" роботу аеропорту призупинено, аеропорт не працює, всіх пасажирів евакуйовано, злітно-посадкову смугу заблоковано. З незалежних від орендаря причин з 24.02.2022 майно, розташоване в пасажирському терміналі "D", орендарем не використовувалось, а послуги, зазначені у рахунках, орендарю не надавались. Впродовж неможливості використання орендарем майна балансоутримувач не міг надавати послуги, передбачені договором, об'єми яких залежать від фактичного користування приміщенням та кількості працівників.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від 08.11.2022 №30-11/22 повідомив позивача, що відповідно до пункту 2.2.17 договору, починаючи з 24.02.2022 чисельність працюючих ТОВ "Аеро Ресторантс" складає "0" осіб, електрообладнання не використовується.
Вказаних вище обставин, як і отримання означеного листа відповідача позивачем під час розгляду цієї справи не заперечено та не спростовано, як і не заперечено позивачем і тих обставин, що протягом спірного періоду з листопада 2023 року до липня 2024 року представники ТОВ "Аеро Ресторантс", зокрема його працівники не перебували/не працювали на території аеропорту, а саме в орендованому приміщенні приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D".
Також, позивачем не заперечено і не спростовано того, що аеропорт є стратегічним охоронюваним об'єктом та на час дії військового стану в Україні, доступ працівників відповідача на його територію та, власне, до орендованих приміщень здійснюється тільки за попередньо наданими дозволами/перепустками.
Попри вказане жодних належних та достовірних доказів на підтвердження обставин видачі працівникам ТОВ "Аеро Ресторантс" перепусток протягом спірного періоду з листопада 2023 року до липня 2024 року та перебування їх на території аеропорту, а саме у орендованому приміщенні №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", суду не надано.
З огляду на те, що обсяг та вартість послуг із забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці працівників відповідача та використання води для прибирання приміщення самостійно обумовлені обставинами користування орендованим приміщенням визначеною у договорі кількістю працівників, місцевий господарський суд обґрунтовано не прийняв як належні і достовірні докази сформовані позивачем за спірний період рахунки і акти в частині відображених у цих документах послуг із забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці та використання води для самостійного прибирання.
У той же час, оскільки опалення орендованих приміщень не може бути ані припинено, ані зменшено у залежності від кількості працівників орендаря, з урахуванням поданих позивачем відомостей про обсяг спожитої відповідачем теплової енергії, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведення позивачем належними та достовірними доказами обставин надання у лютому-березні 2024 року послуг з постачання теплової енергії вартістю, обрахованою згідно з рахунками №№61/94, 61/225, відповідно, у сумах 562,24 грн та 458,27 грн.
Стосовно ж розміру необхідної до відшкодування відповідачем компенсації за земельний податок в 2024 році, згідно з рахунком-фактурою від 12.08.2024 №61/695, суд першої інстанції вірно зазначив про безпідставність включення позивачем ПДВ до відшкодування витрат аеропорту, пов'язаних зі сплатою земельного податку, оскільки:
- за умовами договору №02.5-14/1-30, сплачуючи позивачу погоджену договором плату як відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою земельного податку, відповідач не оплачує надані йому позивачем товари чи послуги, а повертає плату за землю, законодавчий обов'язок сплати якої покладено на позивача як власника об'єкту(ів) нерухомості, який(і) знаходяться на земельній ділянці;
- грошові кошти, які отримуються балансоутримувачем (позивачем) у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати земельного податку за своєю економічною сутністю не є оплатою вартості поставлених товарів/послуг і, як наслідок, не є об'єктом оподаткування ПДВ в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України;
- зазначення у пункті 1.2 договору №02.5-14/1-30, що нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України, не спростовує вказаного вище, як і не встановлює такий пункт прямого правила про відповідне оподаткування ПДВ плати за землю/земельного податку.
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/6110/19.
Наведеного позивач не заперечив та не спростував під час розгляду цієї справи.
Таким чином, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що арифметично правильною та обґрунтованою є сума компенсації за земельний податок в 2024 році, згідно з рахунком-фактурою від 12.08.2024 №61/695 у розмірі 1,06 грн, без обрахованої у такому рахунку суми ПДВ - 0,21 грн.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що підписання сторонами договору №02.5-14/1-30 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про погодження, зокрема, відповідача з умовами укладеного правочину та, з урахуванням обставин надання позивачем доказово підтверджених послуг з постачання теплової енергії та направлення відповідачу актів, рахунків як на оплату цих послуг, так і на оплату земельного податку, породжує для ТОВ "Аеро Ресторантс" обов'язок по сплаті вартості оформлених такими документами послуг у передбачений пунктом 2.2.3 договору строк, а саме:
- згідно з рахунком-фактурою від 29.02.2024 №61/94 за лютий 2024 року - 562,24 грн з ПДВ за виробництво та постачання теплової енергії - до 20.03.2024 включно;
- згідно з рахунком-фактурою від 31.03.2024 №61/225 за березень 2024 року - 458,27 грн з ПДВ за виробництво та постачання теплової енергії - до 20.04.2024 включно;
- згідно з рахунком-фактурою від 12.08.2024 №61/695 - 1,06 грн без ПДВ компенсації за земельний податок в 2024 році - до 20.09.2024 включно.
Надання ж решти вартості послуг, виставлених в рахунках: від 30.11.2023 №61/692 за листопад 2023 року; від 31.12.2023 №61/820 за грудень 2023 року; від 31.01.2024 №61/23 за січень 2024 року; від 29.02.2024 №61/94 за лютий 2024 року; від 31.03.2024 №61/225 за березень 2024 року; від 30.04.2024 №61/348 за квітень 2024 року; від 31.05.2024 №61/438 за травень 2024 року; від 30.06.2024 №61/494 за червень 2024 року; від 31.07.2024 №61/686 за липень 2024 року, в частині сум по 715,82 грн, з яких: 557,42 грн за забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника (за 4 людей ціною 116,13 грн без ПДВ за одну людину) та 158,40 грн за воду, використану для прибирання 20,00 кв.м приміщення самостійно (ціною 6,60 грн без ПДВ за 1 кв.м), позивачем доказово не обґрунтовано та, відповідно, не доведено виникнення у відповідача грошового обов'язку по оплаті цих сум.
Судом також враховано, що, звертаючись до суду з даним позовом, у розрахунку заборгованості позивачем віднесено проведені відповідачем оплати у сумах 271,04 грн, 681,21 грн та 724,65 грн до погашення рахунків №№61/692, 61/820, 61/23, що відповідає виставленій за цими рахунками вартості послуг з постачання теплової енергії, та яку позивачем не заявлено до стягнення.
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції правомірно відхилені всі доводи позивача, що у спірний період аеропорт функціонував, оскільки такі обставини, як і необхідність позивача в утриманні персоналу не впливає на обсяг та специфіку погоджених договором №02.5-14/1-30 послуг із забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці та використання води для прибирання приміщення самостійно, надання яких, як і їхнє споживання, обумовлено перебуванням в орендованих приміщеннях працівників відповідача та, власне, використанням ними води для самостійного прибирання приміщень і споживання певного виду матеріальних/нематеріальних благ у вигляді створених позивачем санітарно-гігієнічних умов.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що загальновідомою є інформація про те, що Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №02212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX, від 16.11.2022 №2738-IX, від 07.02.2023 №2915-IX, від 02.05.2023 №3057-IX, від 27.07.2023 №3275-IX, від 08.11.2023 №3429-IX, від 06.02.2024 №3564-IX, від 08.05.2024 №3684-IX, від 23.07.2024 №3891-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджено укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
24.02.2022 ДП "МА "Бориспіль" на офіційному сайті оприлюднило інформацію про те, що у зв'язку з військовим вторгненням рф, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою, вжито заходів щодо закриття повітряного простору України, а також інформацію про те, що роботу ДП "МА "Бориспіль" призупинено, аеропорт не працює, всіх пасажирів аеропорту евакуйовано, злітно-посадкова смуга заблокована.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю", тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 пункт пропуску - Бориспіль, категорія пункту пропуску - Міжнародний.
Поряд з цим, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що закриття повітряного простору не є перешкодою для здійснення господарської діяльності сторонами, а розміщене на офіційному сайті повідомлення про призупинення роботи аеропорту не свідчить про розповсюджується такої зупинки на весь період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.
Колегія суддів зазначені доводи визнає непереконливими, оскільки діяльність із використання повітряного простору є інтегрованою у загальну виробничу структуру аеропорту та забезпечувала комплекс послуг, що зазвичай має надаватися аеропортом пасажирам, які відлітають з нього. Відповідні обмеження, що зумовлені в т.ч. загрозою ракетного обстрілу стратегічно важливого об'єкта, виключає можливість повноцінного функціонування аеропорту та використання відповідачем об'єктів оренди за цільовим призначенням згідно умов договору, доступу як сторонніх осіб, так і працівників відповідача в приміщення аеропорту.
Беручи до уваги наведене вище, оскільки відповідач вартість послуг за виробництво та постачання теплової енергії позивачу сплатив частково та не компенсував земельний податок, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 464,16 грн основного боргу підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №02.5-14/1-30 та порушенням строку оплати отриманих у спірний період послуг і компенсації земельного податку, позивач просить суд стягнути з відповідача 951,17 грн пені, 106,21 грн трьох процентів річних та 212,16 грн інфляційних втрат.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 4.2 договору, у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, орендар зобов'язаний сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором
Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Нарахування неустойки (пеня, штраф) здійснюється замовником, починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару, визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару, визначеного актом приймання-передачі.
Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов'язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов'язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків (в тому числі у вигляді збитків).
Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов'язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов'язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому, для деяких видів зобов'язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідного зобов'язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми Закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Колегія суддів, здійснивши перерахунок, погоджується з судом першої інстанції, що до стягнення з відповідача підлягають 139,57 грн пені, 15,75 грн інфляційних втрат та 52,02 грн трьох процентів річних.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 у справі №911/2860/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ДП "МА "Бориспіль" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 у справі №911/2860/24, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ДП "МА "Бориспіль".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 у справі №911/2860/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.02.2025 у справі №911/2860/24 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
4. Матеріали справи №911/2860/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов