24 вересня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 707/376/24
Провадження № 22-ц/821/1140/25
категорія: 302000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,
секретаря - Костенко А. І.,
учасники справи:
позивач - керівник Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації,
відповідачі: Будищенська сільська рада, ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - виконавчий комітет Будищенської сільської ради,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського Артема Володимировича та апеляційну скаргу Будищенської сільської ради на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації, до Будищенської сільської ради, ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» та Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - виконавчий комітет Будищенської сільської ради, про скасування державної реєстрації земельної ділянки та її витребування, у складі: головуючого судді Морозова В. В., повний текст рішення складено 28 квітня 2025 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Троцько Є. В., який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації, звернувся в суд із даним позовом.
Позов мотивовано тим, що на підставі рішення Свидівоцької сільської ради № 6-25 від 28 січня 2003 року «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки під базу відпочинку ПП ОСОБА_2 », Черкаським районним земельно-кадастровим бюро розроблено проєкт відведення земельної ділянки площею 0,0302 га суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 під розміщення культурно-оздоровчого комплексу за рахунок земель Свидівоцького лісництва Черкаського держлісгоспу (ліси І групи) в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га.
21 жовтня 2003 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» до Державного земельного кадастру внесено відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га.
На підставі договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мисан А. О., укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ПП ОСОБА_2 , у користування останнього строком на 10 років передано земельну ділянку площею 0,0302 га за рахунок земель Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» - ліси 1 групи.
У подальшому, рішенням Свидівоцької сільської ради № 2-21 від 19 травня 2006 року «Про внесення змін в договір оренди в зв'язку зі зміною власника бази відпочинку з ПП ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 », до договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мисан А. О., укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ПП ОСОБА_2 , внесено зміни в частині орендарів, з огляду на перехід речового права на нерухоме майно на вказаній земельній ділянці до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
На підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 12 листопада 2021 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , та договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 25 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , до ОСОБА_1 , перейшли речові права на нежитлові будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1 , речове право № 45159903 від 19 листопада 2021 року та № 45159903 від 19 листопада 2021 року відповідно.
Рішенням Будищенської сільської ради «Про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення по АДРЕСА_1 » № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року, ОСОБА_1 надано земельну ділянку для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код 07.01) в оренду строком на 49 років за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Зазначає, що вказане рішення в частині передачі ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га не відповідає вимогам чинного земельного та лісового законодавства, зокрема: через перевищення Будищенською сільською радою наданих законом повноважень під час передачі у користування земель державної власності - ліси 1 групи; відведення земельної ділянки без попереднього її вилучення у постійного лісокористувача - ДП «Черкаське лісове господарство»; порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення; не відшкодування збитків завданих постійному лісокористувачу, у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки; відсутності погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства на відведення у власність земельної ділянки.
У подальшому, на підставі рішення Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року, між сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі від 16 квітня 2022 року.
Вказує, що за Будищенською сільською радою на підставі рішення державного реєстратора Дудінової-Богданової К. О. № 70759941 від 18 грудня 2023 року зареєстровано право комунальної власності № 52994179 від 15 грудня 2023 року на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га та у подальшому внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості за № 52998032 від 15 грудня 2023 року щодо речового права користування ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку на підставі рішення Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 21 грудня 2021 року та договору оренди землі від 16 квітня 2022 року.
Щодо підстав скасування державної реєстрації щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га з одночасним припиненням речових прав на неї, прокурор зазначав, що визначальною обставиною, є факт знаходження спірної земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га в межах у виділу 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України».
Згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Черкаське лісове господарство» Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (Свидівське лісництво), квартал 1 Свидівського лісництва філії «Черкаське лісове господарство» складається з лісопаркової частини лісів зелених зон.
Водночас, прокурор вказує, що згідно проведеної головним лісничим філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» Сидоренко О. М. інструментальної зйомки земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га та її накладення на землі державного лісового фонду - Свидівоцького лісництва філії «Черкаське лісове господарство» встановлено, що спірна земельна ділянка повністю сформована за рахунок виділу 25 кварталу 1 Свидівоцького лісництва філії «Черкаське лісове господарство».
Також, прокурор зазначає, що згідно даних ІС «Національні кадастрові системи», земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га сформована за рахунок земель лісогосподарського призначення, а на самій земельній ділянці, яка сформована та внесена до Державного земельного кадастру 21 жовтня 2003 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру», знаходяться лісові насадження, що у повній мірі узгоджується із зазначеними вище матеріалами лісовпорядкування.
Відповідно до Проекту відведення земельної ділянки площею 0,0302 га (ліси І групи) суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 під розміщення культурно-оздоровчого комплексу за рахунок земель Свидівоцького лісництва Черкаського держлісгоспу в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, розробленого Черкаським районним земельно-кадастровим бюро в 2003 році та наявних в ній даних Форми 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності», земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га обліковувалась, як ліси І групи за Свидівським лісництвом ДП «Черкаське лісове господарство».
Згідно Плану виготовленого Черкаським лісгоспом від 21 вересня 2002 року, який міститься у вказаному проєкті відведення ФОП ОСОБА_2 , спірна земельна ділянка розташована в межах кварталу 1, Свидівського лісництва поблизу акваторії Кременчуцького водосховища р. Дніпро та відноситься до лісів І групи.
В ході первинного відведення в користування строком на 10 років без права викупу спірної земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 складено Акт погодження місця розташування земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого центру. Згідно даного Акту вибрана комісією земельна ділянка площею 0,03 га відносилась до лісів І групи та розташована в північно-західній частині адмінтериторії Свидівоцької сільської ради, в межах с. Сокирне.
Відтак, на переконання прокурора зазначені обставини в своїй сукупності беззаперечно вказують на формування земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га за рахунок земель державного лісового фонду (ліси І групи, виділ 25 квартал 1 Свидівоцького лісництва філії «Черкаське лісове господарство»).
На підставі викладеного, прокурор стверджує, що земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 відноситься до земель державного лісового фонду та у довгострокове користування на 49 років ОСОБА_1 не могла бути передана для не лісогосподарських цілей, а рішення про її вилучення у постійного лісокористувача, - не приймалось.
При цьому, землі лісового фонду належать до державної власності, перебувають у розпорядженні обласних державних адміністрацій та у постійному користуванні філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України».
Вважає, що станом на день подачі позову, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли від Кабінету Міністрів України до Черкаської обласної державної (військової) адміністрації, як наслідок у Будищенської сільської ради, як станом на день виникнення спірних правовідносин, так і на сьогоднішній день відсутні повноваження на розпорядження спірною земельною ділянкою державного лісового фонду.
Також зазначає, що відшкодування збитків державі, в особі постійного лісокористувача - ДП «Черкаське лісове господарство» у зв'язку із фактичним вилученням земель державного лісового фонду та передачею їх у довгострокову оренду ОСОБА_1 , Будищенською сільською радою в порушення ст. 156 ЗК України - не здійснено, що підтверджується інформацією філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 1393/22.12-2023 від 21 грудня 2023 року.
Оскільки на спірну земельну ділянку було сформовано кадастровий номер 7124986000:03:001:0008 та відкрито Поземельну книгу, що в розрізі вимог абз. 3 п. 50 Порядку ведення Державного земельного кадастру свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки, саме як земельної ділянки з категорією - землі рекреаційного призначення.
Також вважає, що майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.
З урахуванням заяви про зміну предмету позову просив суд:
- витребувати у Будищенської сільської ради та ОСОБА_1 земельну ділянку державного лісового фонду за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008, площею 0,0302 га, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 на користь держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації;
- скасувати державну реєстрацію (запис) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га в Державному земельному кадастрі із категорією земель - землі рекреаційного призначення та цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 , із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради від 15.12.2023 № 52994179 та речового права оренди ОСОБА_1 від 15.12.2023 № 52998032.
Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області судовий збір у розмірі 6056 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 року позов задоволено.
Витребувано у Будищенської сільської ради та ОСОБА_1 земельну ділянку державного лісового фонду за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008, площею 0,0302 га, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 на користь держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації.
Скасовано державну реєстрацію (запис) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га в Державному земельному кадастрі із категорією земель - землі рекреаційного призначення та цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 , із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323723) від 15.12.2023 № 52994179 та речового права оренди ОСОБА_1 від 15.12.2023 № 52998032.
Стягнуто із Будищенської сільської ради (особі виконавчого комітету Будищенської сільської ради), ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 грн, по 2018,67 грн з кожного.
Рішення мотивовано тим, що прокурором обрано ефективний спосіб захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. ст. 387-388 ЦК України, а саме витребувати спірну земельну ділянку на користь держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації.
Крім того, прокурором доведено наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивача у спірних правовідносинах, та використано належний спосіб захисту свого порушеного права в розумінні вимог ст. ст. 15-16 ЦК України.
Суд дійшов висновку, що землі державного лісового фонду - ліси І групи є землями, які обмежені в цивільному обороті, а речові права комунальної власності та оренди виникли в супереч нормам земельного та лісового законодавства, такі обставини унеможливлять її раціональне використання державою в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації саме, як землі лісогосподарського призначення, а тому має місце порушення інтересу держави, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом скасування її державної реєстрації на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, а в силу ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» одночасно із скасуванням державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі також підлягає припиненню право комунальної власності на неї.
Суд першої інстанції також виходив з того, що визначений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності у даних спірних правовідносинах Черкаською окружною прокуратурою, як позивачем, не пропущено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій 13.05.2025, Будищенска сільська рада Черкаського району Черкаської області просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16.04.2025 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана земельна ділянка розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту, що виключає можливість її перебування у державній формі власності.
Зазначає, що судом помилково не була встановлена добросовісність набуття Будищенською сільською радою права власності на оскаржувану земельну ділянку
Судом не вирішено питання компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві (Будищенській сільській раді) вартості нерухомого майна.
Вважає, що судом помилково було встановлено, що загально визначений трирічний строк на звернення прокурора до суду із вимогою щодо витребування земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 починає свій відлік з часу прийняття Будищенською сільською радою рішення № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року, тоді як реєстрація права власності першого набувача - Свидівоцької сільської ради відбулося 21.10.2003 Черкаською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру», відповідно, строк позовної давності минув.
Щодо права прокурора на звернення в суд з даним позовом зазначає, що такі вимоги не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог.
22.05.2025 представником ОСОБА_1 - адвокатом Шимановським А. В. подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16.04.2025 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Покласти судові витрати на Черкаську обласну прокуратуру, як на розпорядника коштів.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Черкаською районною радою за клопотанням Свидівоцької сільської ради було прийнято рішення № 16-3 від 16.05.2001 «Про розширення меж с. Сокирно та с. Свидівок», зокрема: вирішено включити в межі с. Сокирно земельні ділянки загальною площею 110,80 га, серед яких розташована і спірна земельна ділянка, у зв'язку з чим Свидівоцька (Будищенська) сільська рада мала право на розпорядження спірною земельною ділянкою, що не було враховано судом.
Зазначає, що ОСОБА_1 має всі ознаки добросовісного набувача щодо спірної земельної ділянки, що не було враховано судом першої інстанції.
Вважає, що витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 не змінить характеристик останньої, так як на ній розташований будинок відпочинку з терасою, право власності на які виникло у ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного з ОСОБА_4 19.11.2021, а отже - не призведе до захисту публічного інтересу.
Зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ту обставину, що позивач був обізнаний про вибуття спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність, з подальшою зміною цільового призначення ще у 2012 році, коли подавав відповідний позов, але той був залишений без розгляду, в зв'язку з чим строки на звернення з даним позовом пропущені без поважних причин.
Черкаською окружною прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського А. В., в якому просять апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського А.В. на рішення Черкаського районного суду від 16.04.2025 у справі № 707/376/24 - залишити без задоволення.
Зазначає, що з огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право комунальної власності та право оренди критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини.
Вважає, що доводи скаржника про застосування строків позовної давності у даній справі не відповідають наявним у ній матеріалам.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
16 травня 2001 року Черкаською районною радою за клопотанням Свидівоцької сільської ради було прийнято рішення № 16-3 «Про розширення меж с. Сокирно та с. Свидівок». Зокрема, вирішено включити в межі с. Сокирно земельні ділянки загальною площею 110,80 га. Спірна земельна ділянка розташована саме серед вказаних земельних ділянок, що не заперечується учасниками справи (т. 1 а.с. 247, 248).
Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради № 6-25 від 28 січня 2003 року «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки під базу відпочинку ПП ОСОБА_2 » надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження на відведення земельної ділянки площею 0,03 га під базу відпочинку в зоні відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в адмінмежах Свидівоцької сільської ради ПП ОСОБА_2 в тимчасове користування терміном на 10 років, на умовах оренди з правом подальшого викупу та без права рубки дерев (т. 1 а.с. 133).
На підставі рішення Свидівоцької сільської ради «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки під базу відпочинку ПП ОСОБА_2 » № 6-25 від 28 січня 2003 року, Черкаським районним земельно-кадастровим бюро розроблено проєкт відведення земельної ділянки площею 0,0302 га суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 під розміщення культурно-оздоровчого комплексу за рахунок земель Свидівоцького лісництва Черкаського держлісгоспу (ліси І групи) в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га (т. 1 а.с. 110-142).
Згідно Плану виготовленого Черкаським лісгоспом від 21 вересня 2002 року, який міститься у вказаному проєкті відведення ФОП ОСОБА_2 , спірна земельна ділянка розташована в межах кварталу 1, Свидівського лісництва поблизу акваторії Кременчуцького водосховища р. Дніпро та відноситься до лісів І групи (т. 1 а.с. 120).
При цьому, директором Черкаського держлісгоспу надано висновок щодо погодження відведення вищевказаної земельної ділянки для будівництва літнього будинку в користування строком на 10 років без права рубки дерев, без права будівництва капітальних споруд, без права викупу ПП ОСОБА_2 під розміщення бази відпочинку (т. 1 а.с. 122), а також підписано акт погодження місця розташування земельної ділянки (т. 1 а.с. 136-137).
21 жовтня 2003 року Черкаською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» до Державного земельного кадастру внесено відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га (т. 1 а.с. 104).
Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2003 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мисан А. О., зареєстрованого в реєстрі за № 6, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ПП ОСОБА_2 , встановлено, що у користування останнього строком на 10 років передано земельну ділянку площею 0,0302 га за рахунок земель Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» - ліси 1 групи (т. 1 а.с. 145-149).
Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради № 2-21 від 19 травня 2006 року «Про внесення змін в договір оренди в зв'язку зі зміною власника бази відпочинку з ПП ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 » встановлено, що сільська рада розглянувши заяву ПП ОСОБА_2 про відчуження земельної ділянки, яка знаходиться у нього в оренді під базою відпочинку та передачі її в оренду, вирішила внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2003 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мисан А. О. укладеного між Свидівоцькою сільською радою та ПП ОСОБА_2 , в частині передачі орендарем земельної ділянки площею 0,0302 га в рівних частинах громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 59).
Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради № 56 від 24 березня 2009 року «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_4 на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» доручено ЧОБТІ провести реєстрацію та видати свідоцтво на право власності ФОП ОСОБА_4 на об'єкти нерухомого майна, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно технічної документації, а саме на: будинок відпочинку з терасою (А-І), сарай (В), ворота (№ 1), огорожа (№ 2) (т. 1 а.с. 70).
Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради № 57 від 24 березня 2009 року «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_3 на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» доручено ЧОБТІ провести реєстрацію та видати свідоцтво на право власності ОСОБА_3 на об'єкти нерухомого майна, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно технічної документації, а саме на: будинок відпочинку (Б-І), сарай (В), огорожа (№ 3) (т. 1 а.с. 80).
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Корчемною М. В., до ОСОБА_5 перейшло речове право на нежитлову будівлю, а саме будинок відпочинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 172-173).
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25 травня 2021 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н. В., до ОСОБА_1 перейшло речове право на нежитлову будівлю, а саме будинок відпочинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 172-173).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 365291957 від 09 лютого 2024 року вбачається, що на посвідчення переходу відповідного речового права від ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н. В., на підставі рішення № 58334229 від 25 травня 2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності № 42128379 від 25 травня 2021 року (т. 1 а.с. 194-195) .
Також, 19 листопада 2021 року на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Новіковим І. М., до ОСОБА_1 перейшло речове право на нежитлову будівлю, а саме будинок відпочинку з терасою за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 168-171).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 365292036 від 09 лютого 2024 року вбачається, що на посвідчення переходу відповідного речового права від ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , державним реєстратором реєстру речових прав на нерухоме майно, в особі приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Новікова І. М., на підставі рішення № 61719750 від 19 листопада 2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності № 345159903 від 19 листопада 2021 року (т. 1 а.с. 198-199).
У подальшому, рішенням сесії Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року «Про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення по АДРЕСА_1 », зокрема, земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, надано ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код 07.01) в оренду строком на 49 років, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2 вказаного рішення вирішено зареєструвати право комунальної власності за Будищенською сільською радою на земельну ділянку для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код 07.01) за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 31).
В подальшому, на підставі рішення Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року, між сільською радою та ОСОБА_1 16 квітня 2022 року укладено Договір оренди землі строком на 49 років (п. 7 Договору) (т. 1 а.с. 158-162).
Відповідно до п. 1 Договору, ОСОБА_1 в строкове платне користування передано земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код 07.01) в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 .
Згідно п. п. 14, 15 Договору, земельна ділянка передається під розміщення культурно-оздоровчого центру без зміни її цільового призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 365278836 від 09 лютого 2024 року вбачається, що за Будищенською сільською радою на підставі рішення державного реєстратора Дудінової-Богданової К. О. № 70759941 від 18 грудня 2023 року зареєстровано право комунальної власності № 52994179 від 15 грудня 2023 року на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га та у подальшому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості за № 52998032 від 15 грудня 2023 року щодо речового права користування ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку на підставі рішення Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року та договору оренди землі від 16 квітня 2022 року (т. 1 а.с. 83-89).
Відповідно до довідки ДСГП «Ліси України» філія «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 603/03 від 24 квітня 2023 року встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, згідно матеріалів лісовпорядкування ДП «Черкаське лісове господарство» правонаступником якого є філія «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» розташована в межах кварталу 1 виділ 25 Свидівоцького лісництва філія «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту - с. Сокирна), відноситься до категорій захисних лісів - лісопаркова частина лісів зелених зон. Погоджень на вилучення із постійного користування ДП «Черкаський лісгосп», зміну форми власності, укладення договорів оренди/суперфіцію на земельну ділянку із кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, адміністрація не надавала (т. 1 а.с. 186).
Згідно з листом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» філія «Черкаське лісове господарство» встановлено, що процедура вилучення та саме вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га із постійного користування ДП «Черкаське лісове господарство» (правонаступник філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України») не відбувалася. Погодження ДП «Черкаське лісове господарство» (правонаступник філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України») на передачу ОСОБА_1 на підставі рішення Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року у довгострокову оренду строк на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, не надавалося (т. 1 а.с. 177).
Черкаською окружною прокуратурою на адресу Черкаської обласної державної (військової) адміністрації 18 грудня 2023 року скеровано лист у порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» за вихідним № 54-166-6841вих23 із детальним обґрунтуванням допущених Будищенською сільською радою порушень чинного земельного та лісового законодавства, а також запитано інформацію щодо вжитих та запланованих до вжиття у майбутньому Черкаською ОДА заходів реагування, у тому числі представницького характеру з огляду на виявлені порушення (т. 1 а.с. 188-190).
З листа від 27 грудня 2023 року № 21318-23 установлено, що Черкаською ОДА не погоджувалося вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, із постійного користування ДП «Черкаське лісове господарство» та не погоджувалася передача вказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , проте через відсутність коштів заходи представницького характеру вживати не буде, однак у разі вжиття таких заходів Черкаською окружною прокуратурою буде підтримувати позов прокурора (т. 1 а.с. 191-193).
Черкаською окружною прокуратурою, після завершення підготовки матеріалів відповідних позовів для подачі їх до суду, в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», на адресу Черкаської обласної військової (державної) адміністрації скеровано повідомлення від 27 грудня 2023 року (т.1 а.с. 217-219).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У ч. 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
У ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, ст. 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в даній справі.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, зокрема, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (п. «ґ» ч. 4 ст. 84 ЗК України).
Згідно зі ст. 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (ч. 1, ч. 2 ст. 7 ЛК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом.
Згідно зі ст. 57 ЛК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У позовній заяві прокурор вказував, що на території Черкаської області повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення здійснюються Черкаською обласною державною (військовою) адміністрацією. Вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та передання у приватну власність порушує інтереси держави.
Частиною 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 31 ЛК України обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» у районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 було, зокрема, утворено Черкаську обласну військову адміністрацію та постановлено, що у зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
З врахуванням того, що Черкаська обласна державна (військова) адміністрація, самостійно не реалізувала своє процесуальне право на подання позову, то у відповідності до положень ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України наявні всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18 за схожих обставин. Окрім того відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» Черкаською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, повідомлено позивача про звернення із даним позовом до суду.
З наведеного слідує, що прокурор має право звертатися до суду з позовом в інтересах Черкаської обласної державної (військової) адміністрації.
Згідно наявних у справі доказів, зокрема довідки ДСГП «Ліси України» філія «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 603/03 від 24 квітня 2023 року, листом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» філія «Черкаське лісове господарство» вказують на формування земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га за рахунок земель державного лісового фонду (ліси І групи, виділ 25 квартал 1 Свидівоцького лісництва філії «Черкаське лісове господарство»).
Крім того, встановлено, що процедура вилучення та саме вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га із постійного користування ДП «Черкаське лісове господарство» (правонаступник філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України») не відбувалася. Погодження ДП «Черкаське лісове господарство» (правонаступник філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси України») на передачу ОСОБА_1 на підставі рішення Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року у довгострокову оренду строк на 49 років земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, не надавалося.
Отже, надавши належну оцінку вказаним доказам та застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008, площею 0,0302 га, сформована за рахунок земель державного лісового фонду та не могла бути відведена у приватну власність громадян зі зміною її цільового призначення, відмінного від лісогосподарського.
Разом з тим, спірна земельна ділянка в межах селеща Сокирна Будищенської (Свидівоцької) сільської ради була сформована як землі рекреаційного призначення з видом використання для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення за рахунок земель лісогосподарського призначення, а Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області 05 серпня 2014 року відкрито поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008площею 0,0302 га.
В подальшому, Будищенською сільською радою на підставі рішення державного реєстратора Дудінової-Богданової К. О. № 70759941 від 18 грудня 2023 року зареєстровано право комунальної власності № 52994179 від 15 грудня 2023 року на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, із цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування об'єктів рекреаційного призначення» та у подальшому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості за № 52998032 від 15 грудня 2023 року щодо речового права користування ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку на підставі рішення Будищенської сільської ради № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року та договору оренди землі від 16 квітня 2022 року.
Враховуючи те, що землі державного лісового фонду ліси І групи є землями, які обмежені в цивільному обороті, а речові права комунальної власності та оренди виникли в супереч нормам земельного та лісового законодавства, такі обставини унеможливлять її раціональне використання державою в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації саме, як землі лісогосподарського призначення, а тому має місце порушення інтересу держави, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом скасування її державної реєстрації на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га, а в силу ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» одночасно із скасуванням державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі також підлягає припиненню право комунальної власності на неї.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку ст. 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.
У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з володіння кінцевої набувачки потрібно розглядати як віндикаційний позов, пред'явлений власником на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію права власності на відповідну ділянку («книжкове володіння») за власником.
Отже, у справах з подібними правовідносинами Велика Палата Верховного Суду однаково та послідовно застосовує норми права та робить висновки, що правомірним та ефективним способом захисту порушених прав держави на землі лісогосподарського призначення є саме віндикаційний позов.
Держава, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння ними (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Тому права держави підлягають захисту шляхом витребування такої ділянки з володіння кінцевих набувачів. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог про витребування на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачі є добросовісними набувачами спірної земельної ділянки і задоволення позову є втручанням у право на мирне володіння майном, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Верховний Суд в постанові від 2 лютого 2022 року в справі № 202/3508/20, надаючи оцінку пропорційності втручання у мирне володіння майном, дійшов наступного правового висновку.
Положеннями ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Концепція «майна» в розумінні ст. 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».
Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»).
Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
Принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які необхідно з'ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій є оціночним і стосується суб'єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з'ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.
У даній справі правовідносини пов'язані з вибуттям лісових земель державної власності у комунальну власність для інших цілей, ніж визначені законом, а тому втручання у право власності сільської ради та у право оренди ОСОБА_1 шляхом задоволення позовної вимоги про витребування земельної ділянки безумовно становить «суспільний», «публічний» інтерес.
Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що земля перебуває у межах лісогосподарства, а тому вибула з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить їх, відповідачів, добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність та оренду строком на 49 років під обґрунтований сумнів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що задоволення позову про витребування майна з володіння відповідача Будищенської сільської ради та з користування орендаря ОСОБА_1 не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст. 1 Першого протоколу.
До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України в редакції, чинній на час виникнення речових прав комунальної власності).
Суд вважає, що відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права комунальної власності Будищенської сільської ради та щодо речового права користування ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га є перешкодою у реалізації речових прав держави в особі Черкаської ОВА на вказану земельну ділянку, як землі лісогосподарського призначення.
Відповідно до абз. 2, 3 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Вказана норма кореспондується з п. 9 ч. 1 ст. 27 цього ж Закону, за яким державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Оскільки державна реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га належать до земель лісогосподарського призначення, то реєстрація підлягає скасуванню.
Для ідентифікації земельної ділянки як окремого об'єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об'єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, склад угідь, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.
За встановлених обставин і перевірки їх доказами суд приходить до висновку, що подальша наявність відомостей щодо прав на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об'єктивності, достовірності та повноти відомостей щодо спірних земельних ділянок.
Визначені законом підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки не надають можливості усунути порушення прав позивача, яке виникло внаслідок встановлених судом обставин, оскільки у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права.
При зверненні до суду з даним позовом прокурором та позивачем обрано саме такий спосіб захисту, який може відновити їх становище та захистити порушене право. Відтак, єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача є саме скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302.
З огляду на встановлені судом обставини незаконного вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, відсутність волі держави та її уповноважених органів на вибуття з її володіння спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Отже, у суду наявні підстави для скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га в Державному земельному кадастрі із категорією земель - землі рекреаційного призначення та цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 , із одночасним припиненням на неї права комунальної власності Будищенської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323723) від 15.12.2023 № 52994179 та речового права оренди ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 15.12.2023 № 52998032.
Вирішуючи спір про захист права власника на розпорядження та користування земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі № 915/572/17 зазначив, що орган уповноважений здійснювати функції власника земельної ділянки, може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. При цьому, навіть якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням.
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого володіння суд витребує це майно від відповідача, який незаконно ним володіє, на користь позбавленого володіння позивача-власника. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах - за державою) права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах - за кінцевим набувачем) (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року в справах № 488/5027/14-ц (п. 98, п. 123) і № 488/6211/14-ц (п. 84), від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16 (п. 115, п. 116), від 28 листопада 2018 року в справі № 504/2864/13-ц (п. 68), від 19 травня 2020 року в справі № 916/1608/18 (п. 80), від 30 червня 2020 року в справі № 19/028-10/13 (п. 10.29), від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (п. 63, 74), від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц (п. 146), від 6 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (п. 38)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (ст. ст. 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
У пункті 101 постанови від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що держава, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння нею (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Тому може просити про захист цього права шляхом витребування такої ділянки з володіння кінцевої набувачки. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог у частині витребування на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку.
Тому Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку ст. ст. 387 - 388 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.
З огляду на викладене, прокурором обрано ефективний спосіб захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. ст. 387-388 ЦК України, а саме витребувати у Будищенської сільської ради та ОСОБА_1 земельної ділянки державного лісового фонду за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008, площею 0,0302 га, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1 на користь держави в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивача у спірних правовідносинах, та прокурором і позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права в розумінні вимог ст. ст. 15-16 ЦК України.
Щодо заявлених відповідачами клопотань про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.
Судом установлено, що речові права комунальної власності та права оренди зареєстровані 15 грудня 2023 року за № 52994179 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 площею 0,0302 га та 15 грудня 2023 року за № 52998032.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.
Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Зокрема, судом встановлено, що загально визначений трирічний строк на звернення прокурора до суду із вимогою щодо витребування земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:03:001:0008 починає свій відлік з часу прийняття Будищенською сільською радою рішення № 32-88/VIII від 23 грудня 2021 року, на підставі якого у подальшому укладено договір оренди від 16 квітня 2022 року та зареєстровані речові права комунальної власності № 52994179 від 15 грудня 2023 року, та речові права оренди за № 52998032 від 15 грудня 2023 року.
Таким чином, трирічний трок позовної давності для пред'явлення прокурором позовної вимоги щодо витребування у Будищенської сільської ради та ОСОБА_1 спірної земельної ділянки спливає не раніше 24 грудня 2024 року.
При цьому, позовну заяву заступником керівника Черкаської окружної прокуратури подано до Черкаського районного суду Черкаської області 13 лютого 2024 року (т. 1 а.с. 2).
Отже, визначений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності у даних спірних правовідносинах Черкаською окружною прокуратурою, як позивачем, не пропущено.
Інші аргументи та доводи скаржників специфічними, доречними, важливими та суттєвими не являються і не здатні вплинути на рішення суду.
Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10 лютого 2010 року, § 58).
Інші доводи апеляційних скарг не відповідають встановленим обставинам справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.
Отже, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладені мотиви постанови апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шимановського Артема Володимировича та апеляційну скаргу Будищенської сільської ради - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: Н. І. Гончар
Ю. В. Сіренко