Справа № 752/13246/25
Провадження № 2/752/7265/25
іменем України
06 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
у травні 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 00-9619725 від 09.02.2024 року в розмірі 35 937,00 грн, що складається з:6 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 887,00 грн - заборгованість за відсотками, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 09.02.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем укладено Кредитний договір № 00-9619725 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 09776.
За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 550,00 грн. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 5500,00 грн за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту.
На виконання умов Кредитного договору, ТОВ «Макс кредит» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 5500,00 грн, що в свою чергу свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця ТОВ «Макс кредит».
Всупереч умов Кредитного договору №00-9619725 від 09.02.2024 року відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 35 937,00 грн яка складається з: 6 050,00 грн -заборгованість по кредиту, 29 887,00 - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
21.10.2024 року між первісним кредитором ТОВ «Макс кредит» та позивачем укладено Договір факторингу № 21102024-МК/Ейс згідно умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9619725 від 09.02.2024 року.
Загальна сума заявлених до стягнення вимог становить 35 937,00 грн, яку позивач просив стягнути на свою користь, а також судові витрати по справі.
Ухвалою від 03.06.2025 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 95-96).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.02.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9619725, який підписано відповідачем електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 09776 о 12:24:19 год., а також підписано графік платежів, та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору сума ліміту кредитної лінії складає 5 500 грн.
Згідно з п. 1.3. цього Договору строк дії кредитної лінії 360 днів, а п. 1.5.2. визначено, що стандартна процентна ставка складає 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 931,66 %(п. 1.7. Договору).
Первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав належним чином, зокрема перерахував 09.02.2024 року грошові кошти в сумі 5 500,00 грн відповідачу на емітовану на його ім'я картку № НОМЕР_1 , що підтверджується витребуваною судом з АТ «ПриватБанк» інформацією та випискою за договором № б/н за період 09.02.2024 року-14.02.2024 року, а також інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» вих. № 1289/10 від 30.10.2024 року з додатком.
Разом з цим, ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання, внаслідок чого за Кредитним договором № 00-9619725 від 09.02.2024 року виникла заборгованість у розмірі 35 937,00 грн, що складається з: 6 050,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 29 887,00 грн - заборгованість за відсотками.
Також судом з'ясовано, що 21.10.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК«Ейс» укладено Договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК«Ейс» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9697067 від 28.03.2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року від ТОВ «Макс кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 35 937,00 грн яка складається з: 6 050,00 грн - заборгованість по кредиту, 29 887,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Таким чином, ТОВ «ФК «Ейс» наділено правом грошової вимоги до відповідача відповідно до кредитного Договору № 00-9619725 від 09.02.2024 року.
Крім того, на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист, відповідно до якого на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , також направлено виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період 09.02.2024 - 14.02.2024 рр, яка містить зарахування на суму 5 500,00 грн.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд, дослідивши надані по справі докази, надавши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки встановлено, що ТОВ «Макс кредит» виконало свої обов'язки за Кредитним договором № 00-9619725 від 09.02.2024 року та надало відповідачу кредит в розмірі 5 500,00 грн.
ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі до Договору факторингу № 21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 року за кредитним договором № 00-9619725 від 09.02.2024 року в розмірі 35 937,00 грн яка складається з: 6 050,00 грн - заборгованість по кредиту, 29 887,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Вказаний розрахунок заборгованості, судом перевірено та відповідачем не спростовано.
Також, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач має підстави для захисту свого права в суді.
Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні в розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає, що згідно з матеріалами справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року, Додаткову угоду № 38 до Договору про надання правничої допомоги 07/04/25-02 від 07.04.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги 07/04/25-02 від 07.04.2025 року.
Клопотань про зменшення витрат на адресу суду не надходило.
Верховний Суд в постанові від 22.11.2019 року у справі №902/347/18 роз'яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Відтак, враховуючи, що позивач підтвердив, понесені витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, що відповідає принципу пропорційності розподілу витрат відповідно до вимогст.141 ЦПК України
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 00-9619725 від 09.02.2024 року в розмірі 35 937,00 грн (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору та 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко