Справа № 752/5262/25
Провадження № 2/752/4658/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
01.10.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він повідомляє, що станом на 03.09.2025 відповідач частково визнав позовні вимоги та добровільно сплатив заборгованість за житлово-комунальні послуги. У зв'язку із чим просить закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 8 580,00 грн, в іншій частині позовні вимоги підтримує та просить стягнути з відповідача 3 028,00 грн сплаченого судового збору.
Суд, вивчивши зміст заяви, додатки до неї та матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача та закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
За змістом ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
За змістом ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Вивчивши матеріали справи, встановлено, що у заяві про закриття провадження представник позивача не наводить правових підстав для закриття провадження: або у зв'язку із відсутністю предмета спору або відмовою від позову. Однак, з огляду на повідомлені суду обставини, суд доходить висновку про необхідність прийняти від позивача саме відмову від позову. Така відмова не суперечить вимогам чинного законодавства України та не стосується прав і обов'язків осіб, які не брали участі у справі.
При тому, відмова позивача від позову не є частковою - представник позивача повідомив про сплату відповідачем всієї суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, що є ціною позову (8 580,60 грн). Вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору не є позовною вимогою та підлягає вирішенню у порядку розподілу судових витрат, який, у даному випадку, регламентовано ст. 142 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Аналогічне регулювання містить і норма ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Отже, вирішуючи питання щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судових витрат, суд встановив, що ТОВ "Управляюча компанія "Венеція" не підтримує позовних вимог за цим позовом, оскільки після подачі позову відбулося визнання вимог відповідачем та погашення заборгованості у повному обсязі.
З наведених обґрунтувань і мотивів, суд встановив підстави для стягнення згідно з ч.3 ст.142 ЦПК України з відповідача документально підтверджених судових витрат позивача на сплату судового збору.
Ураховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність прийняття відмови позивача від позову, наслідком такого прийняття є закриття провадження у справі за заявою позивача на підставі відповідної ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 142, 206, 255, 258-260 ЦПК України,ст.7 ч.3 Закону України «Про судовий збір», суд,
заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція" про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Прийняти відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція" від позову до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Провадження у справі №752/5262/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Венеція" 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Слободянюк