Справа № 752/22572/25
Провадження № 2-о/752/487/25
Іменем України
17.09.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участі секретаря - Бєляєвої К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини, -
У вересні 2025 року представник ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, у якій просить встановити факт народження дитини ОСОБА_4 , стать - жіноча, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна.
В обґрунтування заявлених вимог представником заявників зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна народила дівчинку, про що 07.05.2025 «99100023 Сімферопольський районний відділ запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим» видано свідоцтво про народження.
Територія, на якій народилася дитина, тимчасово непідконтрольна Україні, тому будь-який документ, який виданий органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово неконтрольованих територіях, не створює правових наслідків. Встановлення факту народження дитини необхідно заявникам для здійснення державної реєстрації народження дитини в органах ДРАЦС та отримання свідоцтва про її народження.
Заявники, просили встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, батьками якої є: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство рф, батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство України.
Заявники та заінтересована особа у судовому засіданні відсутні.
Представник заявників звернулася до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши, що заявлені вимоги підтримує, просить заяву задовольнити.
Заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, врахувавши думку представника заявників, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності заявників, їх представника та представника заінтересованої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.03.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 92300001 Відділом запису актів цивільного стану м. Краснодара Палац одруження «Катеринський зал» управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю, виданого 25.03.2025.
В подальшому, подружжям народжено дитину та отримано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 07.05.2025, виданого 99100006 Відділом реєстрації народження м.Сімферополь Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, на ім?я ОСОБА_4 .
Оскільки територія м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна є тимчасово окупованою територією, зазначене свідоцтво є юридично - недійсним, жодних правових наслідків на території України не створює, але вказує на юридичний факт народження дитини жіночої статі, батьками якої є: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство рф, батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство України.
Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republicof Moldovaand Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96).
При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92).
Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. The Republicof Moldovaand Russia, 23.02.2016, §142). Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
У відповідності до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Надане представником заявників адвокатом Литвиновою Ж.М. свідоцтва про народження, що підтверджує факт народження дитини, видане органами державної влади, які створені всупереч законодавству України, а тому не є підставою для реєстрації народження дитини за правилами ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також юридичне значення, яке має встановлення факту народження дитини та визначення її походження для реалізації майнових та особистих немайнових прав, як для заявника, так і для самої дитини, суд вважає за можливе, як виняток, прийняти до уваги відомості надані заявником у свідоцтві про народження дитини, видане органом, що знаходиться на окупованій території України, на підтвердження народження дитини у заявників, адже законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявникам свідоцтва про народження їх дитини, виданого державним органом України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини.
Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 430 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна; відомості про матір: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство рф, відомості про батька: - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження не зупиняє його виконання.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур