Справа № 752/13907/13-ц
Провадження №: 4-с/752/97/25
22.09.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва,
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Бєляєвої К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова Матвія Володимировича і ОСОБА_2 , -
У липні 2025 року ОСОБА_1 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова Матвія Володимировича і ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована тим, що 12.07.2025 отримавши рекомендовані листи ОСОБА_1 дізнався про постанову про результати перевірки виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 19.06.2025, винесену начальником Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2025, винесену заступником начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова М.В. Вважає вказані постанови незаконними, бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. та Маліннікова М.В. неправомірною, що полягає у невжитті заходів та виконавчих дій щодо примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2014 щодо зобов'язання ОСОБА_3 е чинити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 встановлення побачення з дітьми, що полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дітьми в порядку, визначеному рішенням, відповідно до ст.ст. 18, 63, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить визнати незаконними постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.06.2025 начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П., надіслану ОСОБА_1 з порушенням абз. 3 ч.ч. 1, 2, 5, ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 26.06.2025, винесену заступником начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова М.В., надіслану ОСОБА_1 з порушенням абз. 3 ч.ч. 2, 5, ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. та Маліннікова М.В. неправомірною, що полягає у невжитті заходів та виконавчих дій щодо примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2014 щодо зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 встановлення побачення з дітьми, що полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дітьми в порядку, визначеному рішенням, відповідно до ст.ст. 18, 63, 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»; стягнути на користь ОСОБА_1 з Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 145350 грн, на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними постановами та неправомірними діями і бездіяльністю посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова Матвія Володимировича і ОСОБА_2 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
Представник Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, надіслав до суду заяву, в якій просив провести розгляд скарги за його відсутності та просив відмовити у задоволенні скарги.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2014 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчук Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні - задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та у їх вихованні. Визначити такі способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : періодичні побачення із дітьми кожну першу та третю суботу кожного місяця з 12:00 до 18:00 год.; спільний відпочинок з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з можливістю виїзду на відпочинок та до оздоровчо-санаторних закладів тривалістю не менше двох тижнів, протягом зимових та осінніх канікул - по 4 (чотири) дні за домовленістю з ОСОБА_3 , а також у будь-який інший час за домовленістю між батьками для відвідування дитячих, навчальних, спортивних, юнацьких та розважальних закладів (цирк, зоопарк, дельфінарій, театр, кінотеатр); систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кожного року 25 січня, 19 квітня, 30 листопада терміном не менше п'яти годин за домовленістю з ОСОБА_3 ; побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у святкові дні терміном не менше п'яти годин за домовленістю з ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн. В задоволенні інших вимог - відмовлено.
Після набрання рішенням суду законної сили, Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчі листи 29.07.2014.
Державним виконавцем ВДВС Кременчуцького РУЮ Блізьнюком Є.С. 08.08.2014 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дітьми - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та у їх вихованні.
03.11.2014 отримав супровідний лист старшого державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ О.Ю. Носа від 23.10.2014 № 20335 з копією акту державного виконавця від 26.06.2014 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми ОСОБА_1 . ОСОБА_3 за допомогою мобільного зв'язку та не перешкоджанню у вихованні і зустрічах.
26.12.2014 ОСОБА_1 надійшла постанова від 17.11.2014 про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця - О.Ю. Носа.
20.08.2015 ОСОБА_1 було подано заяву про поновлення виконавчого провадження до виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ.
Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 752/13907/13-ц, виданого 26.05.2014 Голосіївським районним судом м. Києва, про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 разом - сторони виконавчого провадження, у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у їх вихованні.
Листом начальника ВДВС Кременчуцького РУЮ Дусмурадової Л.Ю. від 03.09.2015 № 16102, що виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 752/13907/13-ц, виданого 26.05.2014 Голосіївським районним судом м. Києва, було закрито п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом і керуючись п. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» дане провадження поновленню не підлягає.
На вимогу державного виконавця оригінал виконавчого документа надійшов до відділу 06.05.2024.
Постановою державного виконавця від 09.07.2024 виконавче провадження завершене до вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом.
Оригінал виконавчого листа разом з постановою про закінчення виконавчого провадження за вих. № 31089 від 09.07.2024 направлено до суду, який його видав, що підтверджується реєстром відправки рекомендованої кореспонденції за 10.07.2024.
Постановою начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.08.2024 визнано дії державного виконавця при внесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.07.2024 такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язано привести виконавче провадження у відповідність до вимог чинного законодавства.
Державним виконавцем 23.08.2024 винесено постанову про скасування процесуального документа, а саме про закінчення виконавчого провадження від 09.07.2024, виконавче провадження відновлено.
Відповідну постанову про відновлення виконавчого провадження 26.08.2024 за вих. № 35880 направлено на адресу сторін виконавчого провадження для відому та до Голосіївського районного суду м. Києва для виконання в частині повернення виконавчого документу.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 фактично не виконала вищезазначене рішення суду щодо зобов'язання не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні дітей, непогодження та ненадання йому малолітніх дітей для спільного відпочинку дітей для спільного відпочинку не менше двох тижнів під час літніх канікул і протягом зимових та осінніх канікул. Також, ОСОБА_1 вказує, що вказане рішення суду не виконується вже одинадцять років боржницею з різних причин.
На підтвердження даних обставин надав скріншоти (фото) переписки і дзвінків до дітей та ОСОБА_3
19.06.2025 начальником Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження. Постановлено визнати дії заступника начальника Відділу Маліннікова М.В. такими, що вчинені з порушенням вимог п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Зобов'язано заступника начальника Відділу Маліннікова М.В. привести виконавче провадження у відповідність до вимог чинного законодавства до 27.06.2025.
Як вбачається із вказаної постанови, станом на 19.06.2025 виконавчий лист на адресу Відділу не надійшов. До відділу 01.05.2025 через електронний кабінет ЄСІТС надійшла ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2025 у справі № 752/13907/13-ц, про виправлення помилки у виконавчому листі № 752/13907/13-ц, виданого 29.07.2014 Голосіївським районним судом м. Києва. Вказано, що оригінал виконавчого документу в матеріалах виконавчого провадження відсутній, що унеможливлює наразі вчинити заходи щодо його виконання.
Разом з цим, з матеріалів цивільної справи № 752/13907/13-ц вбачається, що 17.04.2024 виконавчий лист було направлено до Відділу Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу: вул. Університетська, 37, м. Кременчук, Полтавська обл., що підтверджується супровідним листом наявним в матеріалах справи.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилається адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
При цьому, постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.06.20125 начальника Кременчуцького ВДВС Савченко Л.П. було надіслано рекомендованим листом через сім днів - 27.06.2025.
Крім того, листом керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва Яворської О. Від 20.05.2025 вих. № 01-16/120/2025 ОСОБА_1 повідомлено, що копія вищевказаної ухвали про виправлення описки у виконавчому документі направлена до Електронного кабінету Кременчуцького ВДВС 29.04.2025 18:34:39. У випадку виправлення помилки, допущених у виконавчому листі, новий виконавчий лист не вилається.
Таким чином, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2025 про виправлення помилки у виконавчому документі отримана Кременчуцьким ВДВС 01.05.2025 через електронний кабінет ЄСІТС.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що ухвала суду від 24.04.2025 про виправлення помилки у виконавчому листі 01.05.2025 не оскаржується і дана ухвала набрала законну силу, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2025 заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі - задоволена частково.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2025 змінено в частині мотивів для відмови у задоволенні заяви.
Таким чином, зазначене ОСОБА_1 твердження, що ухвала суду від 24.04.2025 не оскаржується, не відповідає дійсності.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404 - VIII) підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зі змінами) (далі - Інструкція №512/5).
Слід зазначити, що порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження врегульований розділом XII Інструкції № 512/5.
Так, відповідно до абзацу 6 пункту 1 розділу XII Інструкції №512/5, перевірити законність виконавчого провадження мають право, зокрема: начальник управління забезпечення примусового виконання рішень - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані.
Пунктом 2 розділу XII Інструкції № 512/5 визначено, що посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Посадові особи, зазначені в абзаці 6 пункту 1 розділу XII Інструкції №512/5, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Пунктом 3 розділу ХІІ Інструкції №512/5 визначено, що перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зокрема зазначеними в абзаці 6 пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.
Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються: підстави витребування цього виконавчого провадження; у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності; у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов'язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 4 розділу ХІІ Інструкції № 512/5, постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів складається в кількох примірниках, з яких: один примірник надсилається до органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження; другий примірник залишається в органі державної виконавчої служби, який витребував виконавче провадження; якщо перевірка виконавчого провадження здійснюється за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби, примірник постанови надсилається також цій посадовій особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційній телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
Пунктом 5 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
Тобто, постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.06.2025 начальника Кременчуцького ВДВС Савченко Л.П. було надіслано рекомендованим листом через 7 днів 27.06.2025, з порушенням строків.
26.06.2025 заступником начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова М.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Як вбачається зі вказаної постанови вбачається, що у зв'язку із тривалим невиконанням виконавчого документу від суду відділом направлено вимогу за вих. № 16530 від 12.05.2025 про термінове направлення на адресу відділу ДВС оригіналу виконавчого листа - для подальшого виконання рішення. Станом на 26.06.2025 виконавчий лист на адресу відділу не надійшов, що обумовлює необхідність закінчення виконавчого провадження, з підстав, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що зазначено у постанові про перевірку законності виконавчого провадження начальника відділу Савченко Л.П. від 19.06.2025.
Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення: 1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. 2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. 3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною: 1. Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. 2. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. 3. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному ч.1 ст. 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. 4. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених ч. 10 ст. 71 Закону та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. 5. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 6. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями ч. 2 ст. 451 ЦПК України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У поданій скарзі ОСОБА_1 просив оскаржувані постанови визнати незаконними, проте суд зауважує, що визнання постанов «незаконними» не передбачено чинним законодавством України.
Таким чином, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість скарги та скасування постанови начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.06.2025; скасування постанови заступника начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова М.В. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 26.06.2025; визнання неправомірною бездіяльності посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. та Маліннікова М.В., а також про зобов'язання вказаних посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції поновити права ОСОБА_1 шляхом вжиття всіх заходів щодо примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2014.
Щодо вимоги скарги про стягнення з Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Згідно з п. 5 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Виходячи з того, що скаржником не подано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують факт завдання йому моральної шкоди внаслідок якихось протиправних дій посадовими особами ВДВС, не доведено в чому конкретно полягали його немайнові втрати, їх характер, тривалість періоду спричинення, причинний зв'язок між діями посадових осіб ВДВС та заподіяння ними шкоди, а тому його вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з цим, суд роз'яснює, що ОСОБА_1 може звернутися до суду з позовною заявою в окремому цивільному провадженні для відшкодування цієї шкоди, оскільки відмова в одному процесі не виключає можливості її отримання в іншому.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова Матвія Володимировича і Савченко Людмили Павлівни , - підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова Матвія Володимировича і ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. про результати перевірки законності виконавчого провадження від 19.06.2025.
Скасувати постанову заступника начальника Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Маліннікова М.В. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 26.06.2025.
Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко Л.П. та Маліннікова М.В. та зобов'язати вказаних посадових осіб Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції поновити права ОСОБА_1 шляхом вжиття всіх заходів щодо примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2014.
В решті вимог скарги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Мазур