вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/875/25
Провадження №2/547/576/25
30 вересня 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.03.2021 між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №549673, згідно з умовами якого відповідач отримав 31250,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. Строк кредиту 730 днів з кінцевим терміном повернення 19.03.2023 (включно).
31.01.2025 між ТОВ "Слон" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено договір № 31012025, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, в тому числі, за кредитним договором №549673 від 19.03.2021, за яким ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло прав вимоги кредитора відносно відповідача.
Станом на дату укладення договору відступлення права вимоги № 549673 від 19.03.2021, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТОВ "Факторинг Партнерс" за кредитним договором №549673 від 19.03.2021 становила 32564,33 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 23040,82 грн, заборгованість за нарахованими процентами 9523,51 грн.
Тому позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором №549673 від 19.03.2021 в розмірі 32564,33 грн, понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 27.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.
Представник позивача ТОВ "Факторинг Партнерс" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 5).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та копії позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання. Поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», до суду не з'явився, причини неявки не повідомив (а.с.103).
10.09.2025 на адресу суду напавив відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з нього заборгованості за договором № 549673 у розмірі 32654,33 грн не підлягають до задоволення у зв'язку з наступним.
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ст. 100 ЦПК України передбачено, шо електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Як доказ переходу права вимоги до позивача, ТОВ «Факторинг Партнерс» надало до суду та відповідачу форму реєстру боржників для друку, реєстр боржників для друку до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року та витяг з реєстру боржників для друку до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року. При цьому, форма реєстру боржників для друку всупереч вимогам ст. 100 ЦПК України не посвідчена у порядку, встановленому законом, реєстр боржників для друку до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року не відповідає формі реєстру боржників (відсутня графа про оплату права грошової вимоги) та не посвідчена у порядку, встановленому законом, витяг з реєстру боржників для друку до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 року не відповідає формі реєстру боржників (відсутня графа про оплату права грошової вимоги) та не відповідає реєстру боржників для друку до договору надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 року (відсутня графа про дату укладення кредитного договору).
У зв'язку з цим відповідач ставить під сумнів відповідність поданих копій оригіналам, які не надані разом з позовною заявою та не вважаю їх допустимими доказами переходу права вимоги до нього від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «Факторинг Партнерс».
Щодо стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу, зазначив що до позовної заяви не додано документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ), що є підставою для залишення без задоволення вимог про стягнення на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги вз'язку з їх недоведенням (а.с. 96-97).
Відповіддю на відзив від 18.09.2025 представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. зазначила, що усі документи, що надійшли до суду через підсистему «Електронний суд», вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису, про це зазначив у своїй постанові від 11 вересня 2024 року Верховний Суд по справі №591/6212/23. Більш того, під час прийняття позовної заяви до розгляду, судом було досліджено надані документи на предмет їх належного засвідчення, підстав для повернення позовної заяви суд не знайшов та відкрив провадження у справі. Отже, надані позивачем докази подані відповідно до вимог процесуального законодавства та є належними та допустимими доказами.
Щодо відступлення прав вимог відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконанн боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до п. 4.1 кредитного договору товариство має право укладати договір щодо відступлення прав вимоги за договором або договором факторингу з будь-як третьою особою без окремої згоди споживача. Таким чином первісний кредитор мав право відступати права вимоги за кредитним користь позивача. 31.01.2025 було укладено договір № 31012025, відповідно до якого ТОВ "Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 549673. Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів клієнтом фактору до договору факторингу, а також акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників, де зазначений відповідач, а також витяг з даного реєстру, складений для зручності сприйняття інформації та пошуку боржника в реєстрі.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги кредитним договором, укладеним з відповідачем.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача вказала, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте, відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями. Варто зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (а.с. 104-107).
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.03.2021 між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №549673, згідно з умовами якого відповідач отримав 31250,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. Строк кредиту 730 днів з кінцевим терміном повернення 19.03.2023 (включно). Відсоткова ставка 85%. Відсотки за перший день користування кредитом 25 % в день - 9125% річних. Загальні витрати за кредитом 41191,59 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту 66191,59 грн. Реальна річна відсоткова ставка 126,66%. Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 25000,00 грн на користь споживача за реквізитами НОМЕР_1 в АТ «Банк Форвард», у розмірі 6250,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5 договору (а.с. 36-37, 41-46, 50).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладення електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини інших електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачкою в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем і відповідачем цей факт не оспорюється.
Судом враховано, що ТОВ "Слон Кредит" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Факт отримання коштів від первісного кредитора відповідач не заперечив.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним кредитним договором зобов'язань належним чином не виконав, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором 32564,33 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 23040,82 грн, заборгованість за нарахованими процентами 9523,51 грн (а.с. 13-14).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
31.01.2025 між ТОВ "Слон" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було договір № 31012025, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, в тому числі, за кредитним договором №549673 від 19.03.2021, за яким ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло прав вимоги кредитора відносно відповідача (а.с. 15-29, 30, 31, 32, 33).
Станом на дату укладення договору відступлення права вимоги № 549673 від 19.03.2021, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТОВ "Факторинг Партнерс" за кредитним договором №549673 від 19.03.2021 становила 32564,33 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 23040,82 грн, заборгованість за нарахованими процентами 9523,51 грн (а.с. 34-35, 38, 39).
Доказів на спростування суми позовних вимог відповідачем суду не надано, розрахунок заборгованості не спростовано.
Щодо копії доказів, долучених до позовної заяви, щодо яких у відповідача наявні сумніви їх відповідності оригіналу суд зазначає наступне.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою через систему «Електронний суд».
Усі документи, що надійшли до суду через підсистему «Електронний суд», вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису, про це зазначено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 у справі №591/6212/23.
Долучені копії доказів не викликають у суду сумніву у їх відповідності оригіналам, подані відповідно до вимог процесуального законодавства, тому суд приймає їх як належні та допустимі. Відповідач у судове засідання не з'явився, на огляді оригіналів документів у судовому засіданні не наполягав.
Щодо форми реєстру боржників, долученої до позовної заяви.
31.01.2025 було укладено договір № 31012025, відповідно до якого ТОВ "Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 549673.
Згідно термінів, що вживаються у цьому договорі: реєстр боржників (реєстр боргів) - погоджений сторонами список з переліком даних боржників (ім'я, прізвище, ідентифікаційний номер та ін.), розмірів грошових зобов'язань кожного з боржників із зазначенням сум заборгованості, оформлений згідно з формою, визначеною в Додатку 1-1 (форма реєстру боржників для друку) до цього Договору. Додаток 1-1 може бути підписаний сторонами в паперовому вигляді або в електронному вигляді ( з накладанням на нього КЕП у сервісі «Вчасно»).
Відповідно до п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п.1.2 цього договору з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними договорами згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним.
Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів клієнтом фактору відповідно до п.6.1 договору факторингу в сумі 3167274,41 грн, а також акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників, де зазначений відповідач, а також витяг з даного реєстру ( а.с.30-35).
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.
Відповідачем не надано доказів виконання умов кредитного договору в частині сплати коштів первісному кредитору, зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язувався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №549673 від 19.03.2021 в розмірі 32564,33 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правову допомогу у розмірі 13000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Так, для підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, вартість послуг адвокатського об'єднання, заявку на надання юридичної допомоги № 7 від 01.07.2025, витяг з акта № 15 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025, яка складається з надання усної консультатції, вивчення документів 2 год - 4000,00 грн та складання позовної заяви 3 год - 9000,00 грн (а.с.47, 48, 49, 51-52, 53-54).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Відповідно до позиції Верховного Суду, зазначеній у постановах від 01.09.2025 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або тільки має бути сплачено
Отже, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем по справі було понесено судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн, які підлягають стягненню з відповідача (а.с. 11).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за договором № 549673 від 19.03.2021 у розмірі 32564,33 грн (тридцять дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири гривні 33 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371).
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення складене 06.10.2025.
Суддя Л.М.Самойленко