Справа № 463/1004/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.
Провадження № 22-ц/811/1871/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
30 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Гаврилюк Я.Ю.
з участю представника відповідача Яцуляка Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцуляка Тараса Романовича на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року в складі судді Грицка Р.Р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними окремих частин договору позики та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відсотків за договором позики з боржника та спадкоємця боржника,-
встановив:
У січні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним п.6.4 Договору позики від 21.05.2019.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 03.02.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.
05 лютого 2025 року представник позивача - адвокат Мануляк Є.Й. подав заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 03.02.2025.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 07.02.2025 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
03 березня 2025 року адвокат Яцуляк Т.Р., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення боргу та відсотків за договором позики з боржника та спадкоємця боржника, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 340 500,0 доларів США, в тому числі суму основного зобов'язання 300000,0 доларів США, несплачені відсотки 40500,0 доларів США; накласти на користь ОСОБА_1 стягнення на спадкове майно боржника ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на яке в порядку спадкування за заповітом належить ОСОБА_2 .
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 12.03.2025 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відсотків за договором позики з боржника і спадкоємця боржника, прийнято та об'єднано в одне провадження з первісною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними окремих частин договору позики.
18 березня 2025 року адвокат Яцуляк Т.Р. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про забезпечення зустрічного позову.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 19.03.2025, зустрічний позов забезпечено, шляхом заборони приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Девляшевській Світлані Павлівні видавати будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно у межах спадкової справи №73220870, номер у нотаріуса 42/2024, заведеної 31.10.2024, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2025 рокузустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відсотків за договором позики з боржника і спадкоємця боржника - залишено без розгляду.
Роз'яснено позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Скасовано заходи забезпечення позову згідно ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 19.03.2025 року (справа № 463/1004/25), шляхом зняття заборони приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Девляшевській Світлані Павлівні видавати будь-які правовстановлюючі документи на спадкове майно у межах спадкової справи № 73220870, номер у нотаріуса 42/2024, заведеної 31.10.2024 року, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалу суду оскаржив представник відповідача Яцуляк Т.Р., вважає, що висновки суду суперечать обставинам справи, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що з 29 квітня 2025 року по 02 травня 2025 року адвокат Яцуляк Т.Р. перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується Медичним висновком № Р744-4МСХ-6Х64-ТСТС, зазначений документ не був поданий суду першої інстанції, оскільки адвокат мав намір 15.05.2025 прибути у судове засідання на 14:00, однак о 11 год 30 хв був проінформований, що необхідно з'явитися до Галицького районного суду м. Львова для участі у вирішенні питання запобіжного заходу у межах кримінального провадження № 4202410000000193 від 22.08.2024, відповідне судове засідання було призначено на 12 год 00 хв., але з об'єктивних причин розпочалося о 13 год 15 хв та тривало до 13 год 45 хв, що підтверджується протоколом судового засідання.
З приміщення Галицького районного суду м. Львова адвокат Яцуляк Т.Р. вийшов приблизно о 14 год 00 хв, оскільки очікував на виготовлення ухвали суду про застосування запобіжного заходу, з цих підстав не мав можливості попередити Личаківський районний суд м. Львова.
При цьому, з власного досвіду та враховуючи часові межі відповідних справ, вважав що встигне прибути до Личаківського районного суду м. Львова, відтак не подавав клопотання про відкладення справи.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про неповажність причин неявки представника ОСОБА_5 не відповідають дійсним обставинам справи.
Вважає, що суд першої інстанції, незважаючи на відсутність клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, вкрай формально віднісся до обставин, які склалися та дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про неповажність причин неявки сторони позивача за зустрічним позовом у судове засідання та залишення зустрічного позову без розгляду.
Просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача Яцуляка Т.Р. на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з такого.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Яцуляк Т.Р. 01.05.2025 та 15.05.2025 повторно не з'явилися в підготовче судове засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення підготовчого засідання не подали.
При цьому, підстави вважати неявки позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представника - адвоката Яцуляка Т.Р. з поважних причин в судове засідання, відсутні.
Також, матеріали справи не містять відомостей про те, що сторона позивача за зустрічним позовом направляла на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.
При цьому, суд вказав на те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне, оскільки процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.
Залишення позову без розгляду, як наслідки, настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Відтак, згідно із вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Врахувавши, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Яцуляк Т.Р. повторно не з'явилися у підготовче судове засідання без поважних причин, зловживають своїми процесуальними правами з метою затягування судового процесу, суд дійшов висновку, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.
При постановленні оскаржуваної ухвали, суд врахував правові висновки, викладені у ряді постанов Верховного Суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.
Крім цього, враховуючи повторну неявку у підготовче судове засідання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представника - адвоката Яцуляка Т.Р., суд ставив на обговорення питання про залишення зустрічного позову без розгляду, при цьому представник третьої особи - адвокат Денисюк О.І. у підготовчому судовому засіданні 15.05.2025 проти залишення зустрічного позову без розгляду не заперечила.
Зважаючи на те, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що у зв'язку із залишенням зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду, потреба у забезпеченні зустрічного позову наразі відсутня, тому скасував заходи забезпечення зустрічного позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: а) належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; б) повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; в) ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності; г) його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Колегія звертає увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Таким чином, для правової кваліфікації та підстави залишення позову без розгляду значення мають два останні судові засідання.
Залишення позову без розгляду є формою закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що два останні судові засідання були призначені на 01.05.2025 та 15.05.2025 (т. 1 а.с. 179).
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України у спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення завчасно.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
У матеріалах справи наявні докази повідомлення учасників справи на зазначені вище судові засідання, що свідчить про виконання вимог процесуального закону у цій частині.
Зокрема, після судового засідання 09 квітня 2025 року представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 був повідомлений про наступне судове засідання призначене на 01.05.2025 під розписку (т. 1 а.с. 101-108).
Про судове засідання призначене на 14 год 00 хв 15 травня 2025 року учасників справи, у тому числі представника ОСОБА_5 , повідомлено шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду у їх електронні кабінети, що підтверджується довідками про доставку електронних документів (а.с. 14, 200, 206).
Враховуючи наведене, будь які доводи щодо неналежного повідомлення сторони позивача за зустрічним позовом є неспроможними, оскільки спростовуються вимогами закону та матеріалами справи.
У матеріалах справи наявна заява представника ОСОБА_5 від 01.05.2025 про відкладення слухання справи, у якій останній повідомив суду, що не може прибути у судове засідання призначене на 14 год 00 хв. 01.05.2025, оскільки перебуває на амбулаторному лікуванні.
Згідно із долученої до апеляційної скарги копії Медичного висновку № Р744-4МСХ-6Х64-ТСТС від 29.04.2025, період непрацездатності ОСОБА_5 з 29.04.2025 по 02.05.2025 (т. 2 а.с. 12).
В свою чергу, системний аналіз норм процесуального права дійсно свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (постанови Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140св21), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23).
Таким чином, згідно із вимогами ЦПК України суд дійсно не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи наведене, покликання представника апелянта ОСОБА_5 про його участь у вирішенні питання запобіжного заходу у межах кримінального провадження №4202410000000193 від 22.08.2024, яке було призначено на 12 год 00 хв. 15.05.2025 у Галицькому районному суді м. Львова, однак з об'єктивних причин розпочалося о 13 год 15 хв та тривало до 13 год 45 хв, не заслуговують на увагу, оскільки правового значення не мають.
Крім цього, враховуючи власне особистий адвокатський досвід та маючи розуміння про те, що розгляд тої чи іншої справи може розпочатися із певною затримкою, представник ОСОБА_5 міг прибути у судове засідання по розгляду даної справи у Личаківському районному суді м. Львова, навіть вийшовши із приміщення Галицького районного суду м. Львова о 14 год 00 хв (очікуючи копію ухвали про обраний судом запобіжний захід, що, однак не є процесуальним обов'язком представника), оскільки як вбачається із протоколу судового засідання розгляд справи № 463/1004/25 розпочався 15.05.2025 о 14 год 16 хв (т. 1 а.с. 241).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є процесуальним обов'язком і осіб, які беруть участь у справі.
Поряд з цим, беззаперечним є те, що сторона позивача за зустрічним позовом не прибула у судові засідання 01.05.2025 та 15.05.2025.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із тим, що у даній справі мала місце повторна неявка позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5 у судове засідання, які були належним чином повідомлені про таке та із заявою про розгляд справи без їх участі, не зверталися.
У підсумку, не прибувши двічі поспіль у судові засідання, представник ОСОБА_5 не міг не розуміти відповідних обставин, а відтак і правових наслідків цього, тому доводи останнього про те, що суд вкрай формально віднісся до обставин, які склалися, дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про залишення зустрічного позову без розгляду, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
Що стосується того, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу незважаючи на відсутність клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду, то з протоколу судового засідання вбачається, що враховуючи повторну неявку у підготовче судове засідання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представника - адвоката Яцуляка Т.Р., суд ставив на обговорення питання про залишення зустрічного позову без розгляду, і під час обговорення такого представник третьої особи - адвокат Денисюк О.І. у підготовчому судовому засіданні 15.05.2025 проти залишення зустрічного позову без розгляду не заперечила.
Враховуючи наведене та належне виконання судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо повідомлення учасників справи (позивача) про день, час та місце розгляду справи, відсутність заяви у якій сторона позивача за зустрічним позовом просила б суд про розгляд справи без участі позивача, навіть за встановлених колегією суддів обставин, які все ж не доводять належне виконання стороною позивача за зустрічним позовом своїх процесуальних обов'язків, дають підстави для висновку про законність оскаржуваної ухвали та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, відтак, необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги.
Іншими словами, висновок суду першої інстанції про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду є правильним.
Колегія суддів зауважує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22) та у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 522/13429/13-ц (провадження № 61-3848св22).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Керуючись статтями 374, 379, 381, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцуляка Тараса Романовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 01 жовтня 2025 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк