Справа № 466/1088/25 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/1723/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
30 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року в складі судді Білінської Г.Б. у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -
встановив:
У січні 2025 року позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка зареєстрована та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно користується послугами з теплопостачання.
Для здійснення оплати за надані послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості даних послуг з метою їх оплати. Акцентовано, що оскільки мешканці будинку АДРЕСА_2 не прийняли модель організації договірних відносин, тому між споживачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг. Відтак, з 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та відповідачкою вважаються укладеними індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю природою є публічними договорами приєднання. Зазначені договори є опубліковані на офіційному вебсайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за покликанням: https://lmkp.lte.lviv.ua.
Просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість у розмірі 8773,03 грн., а саме: - за період з 01.10.2022 по 31.12.2024 за послуги з постачання теплової енергії (на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, в т.ч. абонплата) у розмірі 3560,88 грн., пеня у розмірі 86,28 грн., інфляційні нарахування у розмірі 85,16 грн., 3% річних у розмірі 18,58 грн.; - за період з 01.10.2022 по 31.12.2024 за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, в т.ч. абонплата) у розмірі 4762,29 грн., пеня у розмірі 98,81 грн., інфляційні нарахування у розмірі 136,96 грн., 3% річних у розмірі 24,07 грн., а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 8773,03 грн. - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ЛМКП «Львівтеплоенерго», в особі представника Р.Лутчин. Вважає, що внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, невідповідності висновків суду обставинам справи, а також неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, суд прийшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з 01 липня 2014 року з усіма споживачами ЛМКП «Львівтеплоенерго», в тому числі і відповідачкою, укладений договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.
З 01.12.2021, у зв'язку з тим, що мешканці будинку не прийняли модель організаційних договірних відносин, між споживачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» є укладені індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами, типова форма яких затверджена постановами КМУ; зазначені договори розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго». Отже, між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг у сфері теплопостачання.
Як зазначалось, у квартирі відповідача встановлена індивідуальна система опалення.
З 01 грудня 2021 року з укладенням новий договорів змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Порядок такого розподілу визначено ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально будинкові потреби опалення передбачено розділом ІV Методики розподілу.
Крім того, обов'язок споживачів відшкодувати витрати на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення також визначений Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830.
Всупереч наведеному, відповідачка не здійснювала оплату за надані їй послуги, хоча ЛМКП «Львівтеплоенерго» щомісячно надавав їй повідомлення, що містять детальну інформацію про обсяги та вартість наданих послуг. Внаслідок цього утворилась заборгованість за послуги з опалення місць загального користування та постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.10.2022 по 31.12.2024 в розмірі 3560,88 грн., за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання) за період з 01.10.2022 по 31.12.2024 у розмірі 4762,29 грн.
Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» задовольнити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, сумарний розмір яких не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При цьому, виключно бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позові заяві та апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц).
Разом з цим, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ЛМКП «Львівтеплоенерго», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що відповідачка здійснила приєднання до індивідуальних договір про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (акцептування договорів), враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт надання відповідачці послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, а також те, що розрахунки заборгованості, подані ЛМКП «Львівтеплоенерго», не містять належної інформації щодо способу нарахування такої, не містять показників загальнобудинкового лічильника опалення та лічильника обліку гарячої води, при цьому містять вибіркові, часткові дані, необхідні до зазначення у такого роду актах.
Також, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, оскільки такі є похідними від вимог про стягнення заборгованості за надані послуги.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно із довідкою про склад сім'ї і прописки №1 від 30.01.2025, виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідачка зареєстрована та проживає у приватизованій квартирі АДРЕСА_3 . Разом із відповідачкою у згаданій квартирі зареєстровані її неповнолітні діти - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 10.2022 по 12.2024 становить 3560 грн. 88 коп., за постачання гарячої води -4762 грн. 29 коп.
З'ясовано, що 24.09.2009 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» видано технічні умови на відключення від мереж ЦО і ГВП 1-го під'їзду житлового будинку по АДРЕСА_2 . На підставі виданих технічних умов, ФОП ОСОБА_5 розробила робочий проект відключення споживачів від центрального опалення житлового будинку на АДРЕСА_4 .
15.01.2010 виконавчий комітет Львівської міської ради, розглянувши колективне звернення мешканців будинку АДРЕСА_2 , прийняв рішення № 06 від 15.01.2010 року «Про надання дозволу на відключення від системи центрального опалення та гарячого водопостачання і влаштування індивідуальних систем опалення у квартирах АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 на АДРЕСА_2 ».
На виконання наведеного вище рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 06 від 15.01.2010 року, уповноваженими особа ЛМКП «Львівтеплоенерго» відключено перший під'їзд будинку АДРЕСА_2 (квартири АДРЕСА_31 ), про що складено акт 26.07.2010. У цьому акті, зокрема, зазначено, що систему централізованого опалення та гаряче водопостачання в 1-му під'їзді будинку АДРЕСА_2 відключено згідно проектного рішення з видимим розривом, з заглушенням трубопроводів (витоки відсутні).
Зі схеми підключення будинку АДРЕСА_32 до мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» вбачається, що мережа теплопостачання до будинку ( в цілому) АДРЕСА_33 з видимим розривом.
15.12.2016 уповноваженими представниками ПП «Управляюча компанія «Рідний дім» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» складено ще один акт, в якому констатовано, що 1-й під'їзд житлового будинку по АДРЕСА_2 повністю (включно з місцями загального користування) відключений від будинкової системи опалення та гарячого водопостачання з утворенням видимих розривів на трубопроводах в підвалі будинку.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та гарячої води.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
За змістом ст.ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, а постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023.
Зазначені типові договори є розміщеними на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://mkp.Ite.lviv.ua. Вказаний договір є публічним договором приєднання.
За умовами типового договору, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Отже, ЛМКП «Львівтеплоенерго» будучи наділеним повноваженнями виконавця послуг за договором приєднання про надання послуг, надавало послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_2 .
Однак, зважаючи на відключення 1 (першого) під'їзду будинку АДРЕСА_2 , згідно проектного рішення з видимим розривом з заглушенням трубопроводів у другому під'їзді, ЛМКП «Львівтеплоенерго» не могло фізично надавати послуги з теплопостачання та гарячої води до під'їзду 1, де знаходиться квартира АДРЕСА_10 , яка належить відповідачці.
Доказів, які б спростовували наведене, позивачем суду не надано.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка не користувалась та не могла з 2010 року користуватись послугами, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», і як наслідок, не могла приєднатись до індивідуальних договір про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (акцептування договорів).
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Стаття 10 вказаного Закону визначає порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами. Зокрема відповідно до частин 1-2 даної статті у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що розрахунки заборгованості, подані ЛМКП «Львівтеплоенерго», не містять належної інформації щодо способу нарахування заборгованості, не містять показників загальнобудинкового лічильника опалення та лічильника обліку гарячої води, містять вибіркові, часткові дані, необхідні до зазначення у такого роду актах. У матеріалах справи відсутні докази щодо зняття помісячних показників загальнобудинкового лічильника обліку гарячого водопостачання за період 2022-2024 років.
Судом правильно звернуто увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що проектом будинку АДРЕСА_2 , зокрема 1-го під'їзду, передбачалося встановлення опалювальних приладів у місцях загального користування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, за якими суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідає вимогам закону.
Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення ним норм матеріального права, не спростовують правильних висновків суду, а є їх власним суб'єктивним тлумаченням норм права та обставин справи і не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємтсва «Львівтеплоенерго» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складений 30 вересня 2025 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк