Єдиний унікальний №333/5403/24 Головуючий в 1 інст.Наумова І.Й.
Провадження №33/807/832/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.5 ст.126 КУпАП
26 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 40 800 гривень (сорок тисяч вісімсот гривень) 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 04 червня 2024 року о 20 год. 57 хв. ОСОБА_1 , який протягом року вже був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, повторно керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у м.Запоріжжі по вул.Шенвізька, буд.2-а, не маючи права керувати таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та змінити оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно позбавив його права керування транспортними засобами, з огляду на те, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами він ніколи не отримував.
Вказує, що 04 червня 2024 року, він показував транспортний засіб ВАЗ 21063, майбутньому покупцю, далі, після показу транспортного засобу раптово в автомобілі виникло загоряння, пожежу було виявлено ним своєчасно, він самостійно здійснив гасіння полум'я безпосередньо на парковці, розташованій біля магазину АТБ, після ліквідації загоряння, виникла об'єктивна необхідність доставити автомобіль до місця ремонту для усунення наслідків пошкодження та відновлення технічного стану. У зв'язку з неможливістю самостійного руху автомобіля, транспортування здійснювалося шляхом буксирування на тросі іншим транспортним засобом.
На думку апелянта, вчинена ним дія, а саме перебування за кермом транспортного засобу, який транспортували шляхом буксирування на тросі, була вимушена та зумовлена надзвичайною ситуацією, що виникла та він не вчиняв інкриміноване йому правопорушення.
Також, апелянт звертає увагу на те, що в долученій до матеріалів справи постанові серії ЕАТ №7835442 вказано, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, натомість, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вказує в описовій частині, що до матеріалів справи долучається постановою працівника поліції від 29 вересня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, проте, він не є особою, яка була позбавленою права керування транспортними засобами.
Посилається на те, що в постанові за ч.2 ст.126 КУпАП відсутній його особистий підпис або не зроблений запис про відмову від підпису, отримання постанови, а також не зазначено, що копія постанови надіслана рекомендованим листом за відповідних вих. номером та не зазначена дата.
В судове засідання, призначене на 26 вересня 2025 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
22 вересня 2025 року на адресу Запорізького апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справи без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розглядісправи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: у протоколі серії ААД №809988 від 04 червня 2024 року; у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7835442 від 29 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП; у рапорті поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Шандор Л.; у довідці з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що ОСОБА_1 має повторність за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова серії ЕАТ №7835442 від 29 вересня 2023 року), та те, що посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував; відеозаписом події.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апелянта про те, що він діяв в стані крайньої необхідності, матеріалами справи не підтверджується.
Обставин, передбачених ст.18 КУпАП, в цій справі не встановлено.
Те, що в постанові суду міститься посилання як на доказ на постанову від 29 вересня 2023 року за ч.4 ст.126 КУпАП (замість правильного ч.2 ст.126 КУпАП), на що звертає увагу апелянт, може бути опискою, яка законності та обґрунтованості винесеної постанови не спростовує.
Разом з тим, в апеляційній скарзі окрім іншого ОСОБА_1 не погоджується з накладеним на нього адміністративним стягненням у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, оскільки стверджує, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами він не отримував, у зв'язку з чим, вважає, що до нього не може бути застосований такий вид адміністративного стягнення.
З доводами апелянта щодо безпідставності позбавлення його права керування транспортними засобами суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до п.28 Постанови ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Окрім того, статтею 30 КУпАП передбачено позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, зокрема і права керування транспортними засобами.
Зі змісту вказаної статті убачається, що позбавити права керування транспортними засобами можна особу, якій таке право надане.
Згідно з довідкою УПП в Запорізькій області, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
З огляду на викладене, постанова суду в частині накладеного стягнення підлягає зміні з виключенням з неї такого виду адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами.
Інші доводи ОСОБА_2 , які викладені в апеляційній скарзі, на думку суду апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови суду першої інстанції та не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП змінити:
виключити з постанови накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 333/5403/24