Дата документу 08.09.2025 Справа № 337/5034/18
судді Запорізького апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1
у кримінальному провадженні
(єдиний унікальний №337/5034/18, провадження № 11-кп/807/186/25)
щодо ОСОБА_2
на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2025 року
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 вересня 2025 року апеляційні скарги: захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , представника цивільного відповідача - ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 січня 2023 року, яким визнано винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, залишено без змін.
Керуючись ч.3 ст.375 КПК України, висловлюю окрему думку щодо вказаного рішення Запорізького апеляційного суду з таких підстав.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Я повністю погоджуюсь з висновками колегії суддів про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень при викладених в оскаржуваному вироку суду обставинах та про необґрунтованість поданої захисником апеляційної скарги.
Проте, не можу погодитись із обґрунтованістю вироку суду першої інстанції в частині звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням з таких підстав.
Згідно з матеріалами провадження та вироком суду, незважаючи на переконливість здобутих стороною обвинувачення доказів та доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, останній себе винним не визнав, завдану потерпілим шкоду не відшкодував навіть частково, обставини, що пом'якшують покарання, відсутні.
На викладене обґрунтовано вказали прокурор та представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 в апеляційних скаргах та просили вирок суду скасувати в частині призначеного ОСОБА_2 покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.365 КК України, пов'язане з реальним позбавлення волі без застосування ст.ст.75, 76 КК України.
Вважаю, що, звільняючи обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, суд не навів переконливого обґрунтування для такого звільнення та не врахував в достатній мірі тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та їх наслідків, а також відсутність обставин, що пом'якшують покарання.
Звертаю увагу на те, що звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі не відповідає характеру та обставинам злочинної поведінки останнього, який двічі умисно, протиправно вчинив насильство щодо іншої людини, явно перевищуючи надані йому службою повноваження, будучи на момент вчинення вказаних дій працівником правоохоронного органу, та наділеним функціями та обов'язком захищати й охороняти життя, права і свободи громадян, грубо порушив основоположні правові засади, гарантовані Конституцією України, зокрема таку, як право на особисту недоторканність.
При цьому, окремо зауважую на тому, що ОСОБА_2 вчинив другий епізод правопорушення у період, коли щодо нього вже здійснювалось досудове розслідування за першим епізодом аналогічного кримінального правопорушення.
Вказане свідчить про те, що обвинувачений не піддав критиці свою протиправну поведінку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Також, вважаю, що на необґрунтованість звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням вказує той факт, що обвинувачений за весь час провадженні як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції свідомо затягував розгляд кримінального провадження, не з'являючись в судові засідання, де його участь є обов'язковою.
Отже, тривалість цього провадження обумовлена перш за все недобросовісною процесуальною поведінкою самого обвинуваченого.
Звертаю увагу на і на те, що в матеріалах провадження відсутні відомості, які б позитивно характеризували обвинуваченого ОСОБА_2 - чи то за місцем його проживання, чи то за місцем служби.
Те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив вищевказані злочини щодо потерпілих під час виїзду за викликом з приводу вчинення правопорушення, не може слугувати обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно не може бути і підставою для звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, оскільки забезпечення публічного порядку і громадської безпеки, забезпечення безпеки осіб, захисту їх прав та законних інтересів є одним із основних завдань патрульної служби. Реагування та відповідні повідомлення відноситься до функцій патрульної поліції.
На мій погляд, неможна в цьому випадку перекладати відповідальність за негативні наслідки, що настали від вчиненого правопорушення, зокрема за отримані потерпілими тілесні ушкодження, на самих потерпілих.
Вважаю, що звільнення обвинуваченого від призначеного основного покарання з випробуванням не сприятиме виправленню обвинуваченого та не досягне мети, визначеної статтею 50 КК України.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково, оскільки оскаржуваний вирок суду в частині призначеного покарання не може бути визнаний законним та обґрунтованим та на підставі ст.ст.407, 409, 413, 420 КПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового вироку в межах вищезазначених апеляційних скарг.
Суддя Запорізького
апеляційного суду ОСОБА_1