Справа № 297/2536/25
01.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
учасників судового процесу прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/613/25 за апеляційною скаргою прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2025 року клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000145 від 02.04.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Визначено підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп..
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із клопотанням погодженим прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000145 від 02.04.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважав, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинення ним іншого кримінального правопорушення. У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із строком на 60 днів є обґрунтованим.
При цьому, слідчим суддею визначено розмір застави, який передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді в частині визначення розміру застави є незаконною та невмотивованою, а тому підлягає зміні. Зазначає, що у цьому кримінальному провадженні де розслідується факт незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон існують по-справжньому екстраординарні обставини, а тому враховуючи ризики, які наявні, просить суд скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити, визначити ОСОБА_6 розмір застави у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (999240 грн.) з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та надали квитанцію від 19.08.2025 про здійснення оплати застави в розмірі 242240,00 грн., перевіривши матеріали судового провадженнята обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені в ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025071060000145 від 02.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
18 серпня 2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінальних правопорушень; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу і вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Як встановив слідчий суддя, і це підтверджується матеріалами судового провадження, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду місця події від 02.08.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання проведеними зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_13 ; протоколами пред'явлення транспортного засобу для впізнання проведеними зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ; протоколом огляду предмета від 08.08.2025 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 322 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань для уникнення кримінальної відповідальності; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, доведена прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Отже, застосований щодо підозрюваного ОСОБА_6 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора на предмет законності та вмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_6 у частині визначення розміру застави, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як вбачається з ухвали, визначаючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 цього Кодексу та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, його ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у максимальному розмірі у межах відповідно визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірною для нього.
З вказаним висновком погоджується і колегія суддів. При цьому враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якого розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, обставинами кримінального правопорушення, його тяжкістю та особливою суспільною небезпечністю, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно яких розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Колегія суддів не вбачає, підстав для збільшення розміру застави, як про це просить сторона обвинувачення, з урахуванням того, що з пояснень підозрюваного та сторони захисту в судовому засіданні апеляційного суду та наданих копій документів слідує, що підозрюваний ОСОБА_6 працевлаштований (наказ (розпорядження) про прийняття на роботу № 39/к/тр вд 19.05.2025)та його дохід за період з 20.05.2025 по 31.08.2025 склав 48781,73 грн. (довідка видана директором ТзОВ «Новомонтаж» №15 від 05.09.2025), має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, з'явився за викликом до апеляційного суду, тобто виконує покладені на нього обов'язки слідчим суддею, порушень не має.
На інші дані, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування, в апеляційній скарзі не вказується, і такі в матеріалах судового провадження відсутні.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу слідчого судді першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України,
Апеляційну скаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 серпня 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді