Справа № 745/603/25
Провадження № 3/745/473/2025
06.10.2025 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Смаль І.А., за участі секретаря судового засідання Шуляр І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шостака Сумської області, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого 3 групу інвалідності , за ч.1 ст.130 КУпАП,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
22.06.2025 року о 21.17 год ОСОБА_1 по вул.Чернігівська в с-щі Сосниця керував мопедом Crosser max pro, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на службову бодікамеру Рекода 0078, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ІІ. Пояснення учасників справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 22.06.2025 він керував електровелосипедом та був зупинений працівниками поліції. Причину зупинку поліцейські назвали те, що він керував без мотошолому та відсутній номерний знак на його транспортному засобі. Він не погоджувався з цими твердженнями,оскільки це електровелосипед і не потрібно мати мотошолом і посвідчення водія. Поліцейські запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп"яніння, а для цього проїхати в лікарню. Вони зачитали йому його права, однак адвоката не надали. Також він просив викликати інших патрульних,тому що він їм не довіряє. Поліцейські не залучили понятих .Коли він спитав чи він затриманий, поліцейські відповіли, що ні. Тоді він покинув місце зупинки та сказав поліцейському, щоб протокол направили йому додому. Він не відмовлявся проходити огляд на стан наркотичного сп"яніння, але не хотів їхати в лікарню,тому що вже були випадки, коли поліцейські після проходження огляд в лікарні не привозили його назад.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані,на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Підстави для зупинення поліцейським транспортних засобів передбачені статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію».
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 Розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Згідно із п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.
Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
ІV. Оцінка судді щодо фактичних обставин справи та висновки
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано докази, які досліджені судом у судовому засіданні.
Беручи до уваги позицію особи, що притягується до адміністративної відповідальності дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із дослідженого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення видно, що 22.06.2025 року о 21.17 год ОСОБА_1 по вул.Чернігівська в с-щі Сосниця керував мопедом Crosser max pro, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на службову бодікамеру Рекода 0078, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовився, пояснень не вносив.
Обставини адміністративного правопорушення, зазначені в протоколі, підтверджуються відеозаписом правопорушення. Так з відеозапису зафіксованого на відеореєстратор автомобіля вбачається, мопед під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. На запитання поліцейського ОСОБА_1 повідомив, що його транспортний засіб є велосипедом з потужністю двигуна 1,2 кВт. Реєстраційних документів він не має, оскільки даний транспортний засіб не підлягає реєстрації. Прав керування та документів що підтверджують особу ОСОБА_1 також не мав при собі. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що його транспортний засіб з такими характеристиками підпадає під категорію мопед. (21.21 година запису). Поліцейський повідомив причину зупинки, а саме керування мопедом без мотошолому. Після пропозиції поліцейського пройти огляд на визначення стану наркотичного сп"яніння ОСОБА_1 спочатку погодився, однак після того, як поліцейський повідомив, що огляд потрібно проходити в медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився (21.26 година запису). Поліцейський пояснив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння передбачена відповідальність (21.27 година запису). ОСОБА_1 повідомлено його права та повідомлено причину зупинки, а саме керування транспортним засобом без мотошолому (21.28 година запису). На неодноразову пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп"яніння ОСОБА_1 відмовився та повідомив, що документи можуть прислати йому додому (21.30 година запису). Вчергове запропонувши пройти огляд на визначення стану наркотичного сп"яніння та отримавши відмову, поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду. Також поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що його відсторонено від керування транспортним засобом (21.34 година запису).
Ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З приводу наданих пояснень в судовому засіданні, в яких стверджується про те, що керування електровелосипедом в стані сп"яніння не може утворювати склад адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП, то вони не є слушними з огляду на таке.
Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ зі змінами визначає основні терміни, які вживаються в таких значеннях:
- електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018.
Отже, коли електричний транспортний засіб служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об'єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Отже, електровелосипед- це електричний транспортний засіб, який зазвичай складається з двох коліс, рульової колонки із ручками та електричного мотора, що живиться від акумулятора, тобто має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей, а особа, яка ним керує, є водієм, тому ОСОБА_1 є учасником дорожнього руху та повинен був дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.1.10 ПДР мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Тобто транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , згідно ПДР, відносться до категорії мопедів, так як має потужність двигуна меншу за 4 кВт, а саме 1,2 кВт.
Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, існує спеціальна стаття КУпАП, яка передбачає в тому числі відповідальність за керування велосипедом та гужовим транспортом в стані алкогольного сп"яніння (ч.3 ст.127 КУпАП).
Виходячи з викладеного, особи, які керують транспортним засобом, окрім велосипеда та гужового, і при цьому перебувають в стані алкогольного сп"яніння чи в подальшому відмовляються від проходження огляду на стан сп"яніння, несуть відповідальність за ст.130 КУпАП.
За таких обставин ОСОБА_1 керуючи електровелосипедом, що приводиться в рух за допомогою двигуна (електро чи внутрішнього згоряння) та підпадає під категорію мопед є учасником дорожнього руху та повинен був дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, зокрема вимог п. 2.5 ПДР, та вразі порушення вказаної норми, нести відповідальність за ст.130 КУпАП.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Дії вчинені особою характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
Обставин, що обтяжують та (або) пом"якшують відповідальність, суд не знаходить.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, та вважає за необхідне накласти стягнення за санкцією статті 130 ч.1 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір " стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу,а в разі оскарження -не пізніше як через п"ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1ст..307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сосницький районний суд.
Суддя: І. А. Смаль