Єдиний унікальний номер 728/1654/25
Номер провадження 2/728/601/25
02 жовтня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 07.07.2025 № 728/1654/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (далі також - Позивач, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР") до ОСОБА_1 (далі також - Відповідач), за змістом якої Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором від 09.06.2021 № 4289199 у загальному розмірі 41 329,65 грн, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 16 000,00 грн витрат на правову допомогу та 2 422,40 грн судового збору.
2. Згадані вище матеріали, які Позивачем було подано з використанням системи "Електронний Суд", 30.06.2025 надійшли до Суду.
3. Також вказаною вище ухвалою Суду вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
4. Сторони, протягом строків визначених ухвалою Суду від 07.07.2025 № 728/1654/25, з клопотанням про розгляд цієї справи з їх повідомленням (викликом) у судовому засіданні або ж із відповідною заявою проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не звернулися.
5. Відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п'ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
6. Окрім того, відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Позиції учасників справи.
7. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 09.06.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (далі також - ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА") та Відповідачем укладено договір (оферти) № 4289199 (далі також - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису і у цей же день ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" перерахувало грошові кошти в сумі 15 000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
8. У подальшому ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" уклали договір відступлення прав вимоги від 04.02.2022, за змістом якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитним договором № 4289199.
9. Водночас ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (далі також - Клієнт) та Позивач уклали договір факторингу від 10.03.2023 № 10-03/2023/01, за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Позивача, з урахуванням Реєстру боржників до договору надання послуг факторингу від 04.02.2022 № 04-02-02/2022, на загальну суму 41 065,28 грн - 15 000,00 грн основного боргу, 26 065,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 240,00 грн інфляційні збитки та 24,65 грн нараховані 3 % річних.
10. Окрім того, Позивач просить стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме - судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.
11. Як на правову підставу своїх вимог посилався на статті 512, 514, 516, 529, 610, 629, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) а також на положення Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Закон України "Про електронну комерцію".
12. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
13. Між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та Відповідачем 09.06.2021 укладено Договір № 4289199 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 28-32).
14. Згідно з умовами Кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику фінансовий кредит у сумі 15 000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути отриману суму кредиту не пізніше, ніж через 19 днів та сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою 1,90 % в день та зниженою процентною ставкою 1,805% в день, розрахунок яких міститься у паспорті споживчого кредиту та окремому детальному розрахунку (а.с. 28-32, 68-70).
15 .Розділом 4 Кредитного договору визначено порядок пролонгації строку кредитування, зокрема, згідно з пунктом 4.3.1 узгоджено, що максимальний строк пролонгації дії договору не може перевищувати 90 календарних днів (а.с. 29).
16. У відповідності до копії листів ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" адресованого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" вбачається, що 09.06.2021 був здійснений успішний переказ на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 на суму 15 000,00 грн; код авторизації 19467673, № транзакції в системі Easy-pay-953879359 (а.с. 6-7, 9-10).
17. У подальшому 04.02.2022 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" був укладений договір факторингу № 04-02-02/2022, згідно з яким право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників, за договорами про надання фінансових послуг, у тому числі і за договором, укладеним з Відповідачем, перейшли до ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ". Станом на дату укладення вказаного договору заборгованість Відповідача за кредитним договором від 09.06.2021 № 4289199 становила 41 065,00 грн та складала 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 26 065, 00 грн - заборгованість за процентами (а.с.17-18, 36-39).
18. Відповідно до положень пункту 7.1 договору факторингу від 04.02.2022 № 04-02-02/22 сума фінансування за цим договором становить 736 363,73 грн і її було сплачено фактором, що підтверджує копія платіжного доручення Акціонерного банку "Південний" від 04.02.2022 № 32740006 (а.с. 33).
19. Також у матеріалах справи наявна копія договору від 10.03.2023 № 10-03/2023/01 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та Позивачем про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржників, указаних у відповідних Додатках було відступлено Позивачу (а.с. 40-45).
20. Згідно з Реєстром боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 № 10-03/2023/01 заборгованість Відповідача у загальному розмірі 41 329,65 грн передана Позивачу (а.с. 54-57).
21. Відповідно до розрахунку заборгованості, Позивач набув права грошової вимоги до Відповідача на суму 41 329,65 грн, яка складає - 15 000,00 грн основного боргу, 26 065,00 грн заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 240,00 грн інфляційні збитки та 24,65 грн нараховані 3 % річних.
22. Копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та статутом підтверджується, що ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку і має право на провадження господарської діяльності з наданням фінансових послуг (а.с. 58-60, 81 зворот).
23. Також щодо підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), Суду надані для оцінки відповідний договір про надання правничої допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024, укладений між Позивачем і адвокатським об'єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС", заявка на надання юридичної допомоги від 01.02.2025 № 965 з приводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та витяг з акта № 10 про надання юридичної допомоги з вартістю надання таких послуг у розмірі 16 000,00 грн (а.с. 71 зворот - 78).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
24. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
25. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
26. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
27. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання 5доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
28. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
29. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
30. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
31. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
32. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
33. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
34. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
35. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
36. Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
37. Частиною першою-другою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
38. При цьому особливості укладання договорів в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" від 03.09.2015 № 675-VІІІ (далі також - Закон № 675).
39. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675).
40. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
41. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
42. Стаття 12 Закону № 675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
43. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону № 675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
44. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
45. У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону № 675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
46. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та Відповідачем кредитного договору від 09.06.2021 № 4289199 та його належне виконання зі сторони кредитора.
47. Водночас щодо нарахованих процентів за користування кредитом та виконання договору Суд зауважує про таке.
48. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц (провадження № 61-28728сво18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21)).
49. Велика Палата Верховного Суду також вже неодноразово (див. напр., постанову від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16) звертала увагу на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
50. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
51. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Подібний за змістом висновок міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.
52. Знову повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд відмічає, що сторони узгодили строк кредитування у 19 (дев'ятнадцять) календарних днів.
При цьому сторони домовилися, що у випадку наявності заборгованості у Відповідача на дату закінчення строку кредиту, останній надає свою згоду на автопролонгацію строку кредитування на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль.
53. Також згідно з пунктами 4.2.1-4.2.3 Кредитного договору продовження строку кредитування може здійснюватися за ініціативою позичальника за умови наявності заборгованості за кредитом на день його повернення не менше 400 грн і сплати позичальником грошових коштів у розмірі суми нарахованих та несплачених процентів. За таких умов кредитодавець має право акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомленої споживачем.
54.У цьому контексті Суд звертає увагу, що відповідно до копії картки обліку договору (розрахунку заборгованості), виконаного первісним кредитором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", Відповідачем здійснено дві проплати: 27.07.2021 у сумі 13 680,00 грн і 21.09.2021 на суму 5 000,00 грн.
55. Відповідно Суд розцінює першу оплату, як підставу для застосування положень пунктів 4.2.1-4.2.3 Кредитного договору і пролонгацію строку кредитування на 19 (дев'ятнадцять) календарних днів (абз. 2 пункту 4.1 Кредитного договору).
56. Однак друга оплата у розмірі 5 000,00 грн не відповідає вимогам пункту 4.2.1 Кредитного договору і, як наслідок, не тягне за собою пролонгацію строку кредитування за ініціативою споживача оскільки не погашає нараховані та несплачені проценти у повному обсязі.
57.Отже з 14.08.2021 до спірних правовідносин застосовується пункт 4.3 Кредитного договору, а саме - продовження строку кредитування на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів.
58. За таких обставин, з урахуванням узгодженого строку і порядку кредитування, розмір процентів за період з 27.07.2021 по 02.11.2021 (99 днів) становить 28 215,00 грн, а з урахуванням часткового погашення 21.09.2021 на суму 5 000,00 грн, - 23 215,00 грн.
59.Оцінюючи подальше відступлення права вимоги Суд відмічає, що згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
60. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
61. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
62. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
63. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
64. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
65. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231", передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
66. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
67. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.
68. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
69. При цьому, Суд враховує, що згідно із загальними принципами цивільного права, ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
70. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд констатує, що на його переконання згідно з укладеними договором факторингу від 04.02.2022 № 04-02-02/2022 та договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 № 10-03/2023/01 до Позивача перейшло право вимоги на суму 38 215,00 грн, які підтверджують наявність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором від 09.06.2021 № 4289199, укладеним між ним та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА".
60. Щодо заявлених вимог про стягнення процентів річних та інфляційних втрат на підставі положень статті 625 ЦК України, то Суд наголошує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
61. Згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і на час розгляду цієї справи.
62. Враховуючи зазначене, Суд знаходить безпідставним заявлення Позивачем позовних вимог щодо стягнення інфляційних збитків у сумі 240,00 грн та 24,65 грн 3 % річних і відмовляє у їх задоволенні.
V. Розподіл судових витрат.
63. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
64. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
65. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
66. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
67. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
68. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3 028,00 грн.
69. Згідно з платіжною інструкцією ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" від 27.06.2025 № 0532920006 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір"(а.с.61 зворот).
70. Також за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
71. На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору від 01.07.2024 № 01-07/2024 про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" і адвокатським об'єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС", заявку на надання юридичної допомоги від 01.05.2025 № 965 та витяг з акта про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 № 10 на суму 16 000,00 грн.
72. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
73. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
74. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
75. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
76. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
77. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
78. Підсумовуючи наведене, враховуючи незначну складність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, проведення одного судового засідання, Суд вважає, що заява про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню на суму 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.), а сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 2 239,75 грн (дві тисячі двісті тридцять дев'ять гривень 75 коп.).
79. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 09.06.2021 № 4289199 - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором від 09.06.2021 № 4289199 у загальному розмірі 38 215,00 грн (тридцять вісім тисяч двісті п'ятнадцять гривень 00 коп.), а саме - 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за основним боргом та 23 215,00 грн (двадцять три тисячі двісті п'ятнадцять гривень 00 коп.) заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) 2 239,75 грн (дві тисячі двісті тридцять дев'ять гривень 75 коп.) в якості відшкодування сплаченого судового збору і 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) в якості відшкодування витрат на правову допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, індекс 01133, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Є.М. Сороколіт