Справа № 686/22451/25
Провадження № 1-кс/686/9212/25
25 вересня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Хмельницькому клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62025240010000837 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1 КК України,
встановив:
25.09.2025 до слідчого судді надійшло клопотання прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке виявлене та вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 а саме на: мобільний телефон марки Мобільний телефон марки RedmiNote 13 Promodel 23117RA686 IMEI НОМЕР_1 з номером телефону НОМЕР_2 .
Прокурор у судове засідання не з'явився. У клопотанні міститься прохання про розгляд клопотання без участі ініціатора та фактичного володільця.
Володілець майна у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку.
Положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України передбачено, що неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на ці положення закону, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання у відсутності прокурора та володільця майна, належним чином повідомлених про дату та час судового розгляду.
Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню із наступних підстав.
Так, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025240010000837 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Західного регіону.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що колишній начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та його син ОСОБА_6 запровадили механізм протиправної діяльності, пов'язаної з систематичним вимаганням і одержанням неправомірної вигоди від представників суб'єктів господарювання за невжиття заходів із мобілізації їх працівників.
З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 залучив до вказаної протиправної діяльності заступника начальника Хмельницького ОТЦК ОСОБА_7 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 і начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , начальника 3 відділу (Нова Ушиця) ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , на яких покладено контроль за невжиттям заходів із мобілізації співробітників тих підприємств, керівники яких погодились передати за це неправомірну вигоду.
Згідно розподілу ролей, ОСОБА_5 та його син ОСОБА_6 підшукують керівників товариств та підприємств, в особливості тих, яким скасовано статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, та пропонують вирішити питання із недопущення мобілізації їх співробітників за неправомірну вигоду, а у разі згоди останніх - отримувати її та передавати співробітникам ТЦК.
Попередньо узгоджена організаторами протиправної схеми сума неправомірної вигоди, яку пропонують та отримують від представників суб'єктів господарювання, становить 1500-2000 доларів США за кожного співробітника.
В подальшому, одержані грошові кошти від вказаної протиправної діяльності згідно попередніх домовленостей та залежно від рольової участі у даному злочинному механізмі, в пропорційних частинах розподіляються між всіма учасниками протиправної діяльності.
Так під час досудового розслідування серед іншого встановлено, що 23.06.2025 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , звернувся до ОСОБА_5 з проханням здійснити останнім вплив на начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 з метою невжиття останнім заходів щодо мобілізації двох невстановлених на даний час чоловіків та зняття їх з розшуку у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодився, та протягом 23.06.2026 - 24.06.2025 здійснив вплив на начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 та заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 , які в свою чергу, 24.06.2025 перевищуючи службові повноваження, не вжили заходів щодо мобілізації зазначених вище чоловіків, та дали вказівки військовим службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_5 (Підволочиськ) вжити заходів щодо зняття вищевказаних осіб з розшуку у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг»;
Також, 09.07.2025 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , звернувся до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з проханням здійснити вплив на начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 з метою невжиття останнім заходів щодо мобілізації ОСОБА_13 та зняття його з розшуку у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». На вказану пропозицію ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодились та 09.07.2025 ОСОБА_5 здійснив вплив на начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , який, в свою чергу, дав вказівку співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 10.07.2025 службовим автомобілем доставити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з міста Хмельницького до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Підволочиськ). Надалі, начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , перевищуючи службові повноваження дав вказівку військовим службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_5 (Підволочиськ) не вживати заходів щодо мобілізації ОСОБА_13 , а також зняти останнього з розшуку у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Надалі, з метою ухилення ОСОБА_13 від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовились з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , аби останній фіктивно прийняв на роботу до власного підприємства (ймовірно ТОВ «ГолдЕксім», яке має статус критично важливого) ОСОБА_13 та забронював останнього. При цьому, за умовами домовленості, ОСОБА_13 усю нараховану заробітну плату повинен повертати ОСОБА_15 та сплачувати нараховані податки. Надалі, ОСОБА_15 (ймовірно через портал «Дія») подав заяву про необхідність бронювання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
В рамках кримінального провадження, 24.09.2025 в період часу з «07» год. «16» хв. по «08» год. «56» хв. проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено:
- Мобільний телефон марки RedmiNote 13 Promodel 23117RA686 IMEI НОМЕР_1 з номером телефону НОМЕР_2 .
24.09.2025 вказаний виявлений та вилученийпредмет визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки є матеріальним об'єктом, який, зберіг на собі характерні для даного кримінального правопорушення сліди, являються предметом кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ вчинення кримінального правопорушення, характеризують подію кримінального правопорушення загалом та надають обставини, що підлягають доказуванню органом досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
За ч. 2 цієї ж статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучені під час добровільної видачі речі, зазначені в клопотанні, відповідають критеріям речових доказів відповідно до положень ст.98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр уважати, що указана річ зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, а отже може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя уважає за необхідне накласти арешт на визначене у клопотанні майно із тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування.
Керуючись ст.ст.170-173, 372 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62025240010000837 від 22.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1 КК України на виявлений та вилучений в ході обшукуза місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки Мобільний телефон марки RedmiNote 13 Promodel 23117RA686 IMEI НОМЕР_1 з номером телефону НОМЕР_2 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя