Справа № 683/2345/25
2/683/1366/2025
06 жовтня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого -судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/2345/25, 2/683/1366/2025 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
04 серпня 2025 року Пархомчук С.В. в інтересах ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1527391 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.02.2021 року в розмірі 10 888 грн. 80 коп., з яких: 3 600 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 7 280 грн. 80 коп. - заборгованість за комісіями та відсотками, а також 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 02.02.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 1527391 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості та зворотності, та платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Згідно умов кредитного договору сума кредиту складала 3 600 на строк 17 днів, яку ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу, шляхом зарахування коштів на платіжну картку, а позичальник, у свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора.
У період договору було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,9 % в день.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит на визначену в договорі суму.
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість загальною сумою 10 888 грн. 80 коп., з яких: 3 600 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 7 280 грн. 80 коп. - заборгованість за комісіями та відсотками.
07.09.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіті Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №1-07092021, згідно з умовами якого ТОВ «Сіті Фінанс Груп» набуло права вимоги за даним кредитним договором.
07.09.2021 року між ТОВ «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №2-07/09/2021, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло права вимоги за даним кредитним договором.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість загальною сумою 10 888 грн. 80 коп., з яких: 3 600 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 7 280 грн. 80 коп. - заборгованість за комісіями та відсотками.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2025 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2025 року, не скористався.
24 вересня 2025 року від представника позивача - Пархомчука С.В. до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява, згідно якої останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.02.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1527391 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом використання електронного підпису. Відповідно до умов договору товариство надає позичальнику кредит у розмірі 3 600 грн. на умовах строковості, зворотності, платності.
Сторони погодили, що строк кредиту 17 днів. Дата повернення кредиту (19.02.2021 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.3 Договору).
Пунктом 1.4. (п.п. 1.4.1, 1.4.2) Договору, визначено, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до п.4.1 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору. Знижена процентна ставка становить 0,76% в день.
Згідно п.1.5. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних; за зниженою ставкою 277,40% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 4 762,80 грн; за зниженою ставкою 4 065,12 грн. (п.1.6 Договору).
Кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або на іншу платіжну картку Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту (п.2.1 Договору).
Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт». (п.3.1 Договору).
Свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» виконало та надало відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом №2643_250702151017 від 02.07.2025 року, згідно якого судом встановлено, що 02.02.2021 року о 12:10:06 на карту № НОМЕР_2 , було успішно перераховано кошти в розмірі 3 600 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 79268115.
07.09.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіті Фінанс Груп» було укладено договір факторингу №1-07092021, згідно з умовами якого ТОВ «Сіті Фінанс Груп» набуло права вимоги за даним кредитним договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 року ТОВ «Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10 888 грн. 80 коп., з яких 3 600 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 288 грн. 80 коп. - заборгованість по відсотках.
07.09.2021 року між ТОВ «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №2-07/09/2021, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія Айкон Дебт Коллекшн» набуло права вимоги за даним кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021 ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10 888 грн. 80 коп., з яких 3 600 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7 288 грн. 80 коп. - заборгованість по відсотках.
13 червня 2025 року відповідачу було надіслано досудову вимогу на погашення кредитної заборгованості та повідомлення про зміну кредитора.
Усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03вересня 2015 року №675-VIII«Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
За змістом статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем Н545), направленим товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконала грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.
Відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір не оспорювався.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів та комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало грошові кошти (3 600 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_1 , яка самостійно внесла до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти. Відтак, у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Згідно ст. ст. 526, 530 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Уклавши договір факторингу №2-07/09/2021 та №09/07/2025, позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідача за договором №1527391 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.02.2021 року, яке передав первісний кредитор.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором за договором №1527391 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.02.2021 року, становить 10 888 грн. 80 коп., яка складається з: 3 600 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 7 288 грн. 80 коп. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, доказів погашення заборгованості відповідачем за кредитним договором суду не надано, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву, не спростував розрахунок суми позовних вимог, а відтак суд вважає доведеною наявність такої заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи заяву представника позивача від 24 вересня 2025 року про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10 500 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019 року, акту про отримання правової допомоги від 15.09.2025 року згідно з яким вказано послуги за: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №1527391 від 02.02.2021 року в сумі 2 000 грн. (1 год.), складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики в сумі 5 000 грн. (2,5 год.), інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніториг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процессуального статусу судової справи в сумі 3 000 грн. ( 1,5 год), канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції в сумі 500 грн., платіжної інструкції №994 від 10.05.2025 року, рахунок №15.09.2025-8 від 15.09.2025 року.
Судом встановлено, що зазначена платіжна інструкція № 994 від 15.09.2025 року містить призначення платежу, в якому зазначено, що оплата здійснюється за правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 09.07.2025 року, згідно рахунку 15.09.2028-8.
Проте за пунктом 1.2 цього Договору адвокат Пархоменко С.В. надає різні види правової допомоги (представництво в судах, інших держаних органах, перед фізичними і юридичними особами; складення заяв, скарг, процесуальних документів правового характеру; надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта).
Отже інформація, зазначена в платіжній інструкції № 994 від 15.09.2025 року, рахунку 15.09.2025-8 від 15.09.2025 року та в договорі про надання правової допомоги від 09.07.2025 року, не містить підтверджень, що оплата коштів у сумі 10 500 грн. здійснена за надання правничої допомоги саме у справі за позовом до ОСОБА_1 .
Крім того, зазначена платіжна інструкція № 994 від 15.09.2025 року про перерахування ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» 10 500 грн. оплати на правову допомогу, подавалась адвокатом Пархоменко С.В. в іншій судовій справі за позовом ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» про стягнення заборгованості для підтвердження оплати витрат на професіну правничу допомогу, а саме у справі № 581/632/25, що було доказом оплати витрат на професійну правничу допомогупо даній спрві.
Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (Постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19).
Суд дійшов висновку, що надана позивачем платіжна інструкція № 994 від 15.09.2025 року не відповідає зазначеним вимогам належності доказу, оскільки не містить інформацію щодо предмета доказування (тобто здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу саме у цій справі).
Ураховуючи викладене, оскільки позивачем не надано доказів здійснення ним оплати адвокату за надані ним послуги по даній справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, оскільки такі не підтверджені наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. (який сплачено з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції №686 від 15.07.2025 року.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за договором №1527391 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.02.2021 року, у розмірі 10 888 грн. 80 коп., яка складається з: 3 600 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 7 288 грн. 80 коп. - заборгованість за відсотками, а також 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
В задоволені заяви від 24.09.2025 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн», місцезнаходження: 01042, вул.Саперне Поле, 12, інше нежитлове приміщення 1008, м.Київ, код ЄДРПОУ 44002941.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 .
Суддя: