06.10.2025
Справа № 482/2033/25
Номер провадження 1-кс/482/662/2025
Іменем України
06 жовтня 2025 року місто Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000613 від 01.08.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчому судді надійшло клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025150000000613 від 01.08.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна, вилученого під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , а саме:
-мобільного телефону марки IPhone 16 Pro Max, сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету №PSP1468137.
На обґрунтування клопотання вказано, що службові особи ДП «ХЛІБНА БАЗА №76» (код ЄДРПОУ 20885124) за попередньою змовою висловили вимогу представнику ТОВ «ВЕРОНА АГРОЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 43607335) ОСОБА_5 надати неправомірну вигоду у сумі 30 тис. грн. щомісячно, за укладання договору оренди приміщень, що належить на праві управління державному підприємству, шляхом внесення фіктивних відомостей про площу орендованого майна, без проведення аукціону та отримання погодження від Фонду державного майна України.
Встановлено, що відповідно до Довіреності від 01.06.2025 № 37 наданої ТОВ «ВЕРОНА АГРОЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 43607335) ОСОБА_5 виступає представником підприємства у всіх установах, підприємствах організаціях будь-якої підпорядкованості та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, з будь-яких питань, пов'язаних з господарською діяльністю.
Так, у зв'язку з наявними обсягами зернових культур та необхідністю їх зберігання, керівник підприємства ОСОБА_6 доручив ОСОБА_5 знайти складські приміщення, які можна використати для зберігання сільськогосподарських культур на території Миколаївської області, у тому числі в Первомайському районі.
24.07.2025 ОСОБА_5 шукав повідомлення в мережі інтернет щодо оренди складських приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції та знайшов повідомлення та телефон директора ДП «ХЛІБНА БАЗА №76», ОСОБА_7 , зокрема НОМЕР_4 .
Подзвонивши йому, ОСОБА_5 представився та сказав, що його підприємству потрібно приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції. В ході телефонної розмови, ОСОБА_7 сказав, що може рішити це питання, але повідомив що він не на місці, відправив телефон його заступника ОСОБА_4 , м.т.: НОМЕР_5 та зазначив, щоб він подзвонив і сказав, що від ОСОБА_7 .
Відтак, ОСОБА_5 подзвонив ОСОБА_4 та домолись на зустріч 29.07.2025. Приблизно о 10:00 год. того ж дня, під час зустрічі із заступником директора Державного підприємства «ХЛІБНА БАЗА №76» (код ЄДРПОУ 20885124) - ОСОБА_4 , останній повідомив, що вільні приміщення є. ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_5 , яка площа потрібна. ОСОБА_5 , у свою чергу повідомив, що його підприємство придбає біля 500 тон пшениці, а коли піде соняшник то можливо і більше, тому їм потрібно буде приміщення для зберігання.
ОСОБА_4 повідомив, що офіційно він із ОСОБА_7 , не може надати йому в оренду приміщення більше ніж 400 м2, оскільки якщо більше, то потрібно проводити аукціон та отримувати погодження від Фонду державного майна України.
До того ж, він зазначив, що може надати у фактичне користування таке приміщення по факту, але у договорі буде прописана площа лише 150 м2, на що ОСОБА_5 погодився.
Після цього, ОСОБА_5 запитав у ОСОБА_4 , скільки буде загальна сума орендної плати для підприємства за фактичне користування вказаним приміщенням. Останній відповів, що по договору їм потрібно вносити офіційний безготівковий платіж 10 500 грн кожного місяця на рахунок підприємства (із розрахунку 150 м2 по 70 грн за квадратний метр).
Однак, у розмові з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 повідомив, що для того щоб йому та директору ОСОБА_7 була вигідна ця угода, то до цієї суми потрібно буде ще надавати 30 тис. грн. кожного місяця готівкою йому особисто у якості гонорару (неправомірної вигоди). За вказану вище суму, ОСОБА_4 пообіцяв йому безперешкодно надати у фактичне користування приміщення біля 400 м2, а можливо і більше.
Після цієї розмови ОСОБА_4 , провів ОСОБА_5 до приміщення, яке вони з директором будуть надавати його підприємству у фактичне користування. Слід зазначити, що вказане приміщення по квадратурі становило біля 1000 м2. У розмові ОСОБА_4 натякнув, що у ОСОБА_5 буде можливість користуватися цим приміщенням у повному обсязі при необхідності. Вони попередньо домовилися, що договір на оренду складського приміщення, яке належить ДП «ХЛІБНА БАЗА №76» (код ЄДРПОУ 20885124) із ТОВ «ВЕРОНА АГРОЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 43607335) буде підписаний терміном на 5 місяців. Зазначений договір зі слів ОСОБА_4 , виконуючий обов'язки директора ОСОБА_7 планує підписати у період з 04.08.2025 по 06.08.2025.
07.08.2025 року між ДП «ХЛІБНА БАЗА №76» (код ЄДРПОУ 20885124) в особі директора ОСОБА_7 (за підписом ОСОБА_4 ) та ТОВ «ВЕРОНА АГРОЕКСПОРТ» (код ЄДРПОУ 43607335) в особі ОСОБА_5 , був підписаний договір про оренду складського приміщення площею 150 м2 (із розрахунку 70 грн/1м2). В розмові останній повідомив, що ОСОБА_5 повинен сплатити 10 500 грн у безготівковій формі на рахунок підприємства за оренду, а 30 тис. грн. повинен передавати щомісячно ОСОБА_4 у якості неправомірної вигоди, за надання можливості фактично користуватися приміщенням площею 400м2. Окрім цього, ОСОБА_4 , у присутності директора ДП ОСОБА_7 , висунув вимогу про бажання отримати неправомірну вигоду у сумі 120 тис. грн. (із розрахунку 30 тис. грн за 4 місяця фактичного користування складом ДП, площею 400 м2).
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 здійснюють вимагання неправомірної вигоди вчинене службовими особами, що передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
11.08.2025 ОСОБА_5 здійснив перший платіж по рахунку ДП за користування складом площею 150 м2 за серпень місяць, згідно умов договору, у сумі 10500 грн.
30.08.2025 на вимогу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 передав останньому першу частину неправомірної вигоди у сумі 30 тис грн, за надання доступу до приміщення ДП та фактичне користування складом площею 400м2, що підтверджується результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту.
03.09.2025 ОСОБА_5 здійснив другий платіж по рахунку ДП за користування складом площею 150м2 за вересень місяць, згідно умов договору, у сумі 10 500 грн.
11.09.2025 в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України затримано ОСОБА_4 .
Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки IPhone 16 Pro Max, сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету №PSP1468137.
11.09.2025 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами, оскільки зазначена річ відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України - є матеріальним об'єктом, зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, містить відомості, які використовуються як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом.
Зазначене майно необхідне для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення огляду, призначення криміналістичних експертиз, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
Незастосування арешту на вищевказане вилучене майно може привести до його зникнення, втрати або пошкодження, що може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні, перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, а також притягненню до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини.
Виявлене відповідають п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України є використаним, як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій просив про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав з підстав у ньому викладених.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Так, матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що було вчинено злочин, передбачений ч.3 ст. 368 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025150000000613 від 01.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
11.09.2025 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки IPhone 16 Pro Max, сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету №PSP1468137.
Вилучені речі та документи, відповідно ч.7 ст.236 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.
Виявлене відповідають п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України є використаним, як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди. Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зокрема є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
З огляду на обставини кримінального провадження, враховуючи положення ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України щодо завдання та мети арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що майно про арешт якого просить прокурор, відповідає критеріям речового доказу та на підставі статті 170 КПК України підлягає арешту з метою забезпечення його збереження в стані, у якому воно містить у собі докази.
Виходячи із даних матеріалів судового провадження, на цьому етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою виконання завдань кримінального провадження, так як незастосування арешту в даному випадку може призвести до зникнення вказаного майна, приховування слідів злочину, настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , а саме:
- мобільний телефон марки IPhone 16 Pro Max, сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1