Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 483/277/25
Номер провадження 1-кп/945/491/25
06 жовтня 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
захисника ОСОБА_6 ;
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження №12024152100000173 від 05.12.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козирка Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, не маючому на утриманні малолітніх дітей, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у тому, що він 04 грудня 2024 року, після 15:00 години (більш точний час встановити не виявилось можливим), знаходився у приміщенні житлового будинку приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , за місцем постійного проживання ОСОБА_8 . Приблизно в цей самий час, між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла конфліктна ситуація, причину та хід якої, під час досудового розслідування також не встановлено.
У ході даної конфліктної ситуації у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 . Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на протиправне заподіяння їй смерті, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті людині, ОСОБА_7 взяв до своїх рук не встановлений досудовим розслідуванням предмет рублячої дії, ймовірно побутову сокиру, наблизився до ОСОБА_8 та діючи умисно, перебуваючи у положенні навпроти потерпілої, з достатньою силою наніс приблизно сім ударів вказаним предметом в область обличчя, шиї, верхньої частини тулубу та верхніх кінцівок, якими ОСОБА_8 з метою самозахисту намагалася прикрити голову від ударів, при цьому спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді рани лівої щічної області, рани шиї справа, рани правої надключичної області та ран правої і лівої кистей рук, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень та не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, подолавши у вищевказаний спосіб спроби ОСОБА_8 до самозахисту і розуміючи, що остання не може чинити фізичний опір, ОСОБА_7 невстановленим досудовим розслідуванням предметом рублячої дії, ймовірно побутовою сокирою, з достатньою силою наніс один удар в область правої половини голови потерпілої, тим самим спричинивши ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді рани правої лобно-скронево-тім'яної області, перелому кісток основи та склепіння черепу, крововиливу в м'які тканини голови, забою речовини головного мозку з крововиливом під м'яку мозкову оболонки обох півкуль, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті.
Смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок спричинених тяжких тілесних ушкоджень, а саме відкритої черепно-мозкової травми у вигляді численних ран голови, обличчя, багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, з крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забоєм речовини головного мозку, набряком-набуханням речовини головного мозку з множинними периваскулярними вогнищевими крововиливами.
За викладених вище обставин, органами досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
У судовому засіданні обвинувачений спершу винуватість в інкримінованому йому злочині визнав частково, суду повідомив, що потерпіла ОСОБА_8 була його доброю знайомою. 04.12.2024 прийшов до неї допомогти по господарству, так часто робив. До цього часто у неї і ночував, вона його кормила. У той день потерпіла попросила нарубати дрова, а після цього написала записку для жінки, яка торгує алкоголем, щоб обвинуваченому дала самогону. Він на велосипеді поїхав до тієї жінки, узяв самогону один літр в пластиковій пляшці, а коли повернувся, потерпіла вже накрила стіл. Повечеряли, випили на двох самогону. Проте, спричинення тілесних ушкоджень заперечує. Після розпивання самогону вирішив поїхати до знайомого у інше село, взяв із собою пластикову пляшку із самогоном, який не допили. Це була 19 година вечора. Потерпіла зачинила за ним двері та він поїхав. У товариша ночував, а зранку приїхав знову до потерпілої, біля 08.00 год., зайшовши у будинок увімкнув світло та побачив, що та лежить на підлозі мертва. Потерпілу у такому положенні не чіпав, одразу поїхав до її родичів та повідомив, що побачив у будинку.
ОСОБА_7 суду повідомив, що вбивство взяв на себе, обмовив себе, так як на нього чинили психологічний тиск працівники поліції. Зазначив, що окрім нього потерпілу відвідував її онук та ОСОБА_9 .
Потерпілий ОСОБА_10 до зали судового засідання не з'явився, надав суду заяву від 13.03.2025, в якій просив підготовчий та судовий розгляд справи проводити в його відсутність, так як перебуває за межами Миколаївської області.
Допитані у судовому засіданні свідки обвинувачення, будучи попередженими про кримінальну відповідальність, надали суду наступні покази.
Так, свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суду повідомила, що 04 грудня 2024 року біля 15 години ОСОБА_7 приїхав до неї із запискою від ОСОБА_8 , в які було зазначено, щоб свідок дала ОСОБА_7 самогону 1 літр (в записці було зазначено 1 кілограм). Вона дала ОСОБА_7 1 літр самогону у пластиковій прозорій пляшці. Більше у той день свідок обвинуваченого не бачила. У чому він був одягнутий, не пам'ятає.
Зранку наступного дня, між 07.00 та 08.00 годин, ОСОБА_7 приїхав на велосипеді, був схвильований та повідомив, що баба ОСОБА_12 закрита у будинку, що з нею невідомо, просив піти подивитись. Свідок направила його до ОСОБА_13 , родички потерпілої. ОСОБА_7 залишив у свідка свій велосипед та пішов, а вже потім дізналась, що ОСОБА_8 було вбито.
Крім того свідок повідомила, що потерпіла була нормальною людиною, одинокою, спокійною, про її конфлікти з односельцями не чула. Часто випивала. Її відвідувала родичка ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , який їй допомагав по господарству.
Свідок ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суду повідомила, що потерпіла ОСОБА_8 є бабусею її колишнього чоловіка. Після розлучення з чоловіком підтримувала з потерпілою зв'язок, відвідувала її, допомагала по господарству, приносила продукти харчування. До потерпілої приходив і ОСОБА_7 . Потерпіла виховувала обвинуваченого з дитинства. Він частенько приходив до ОСОБА_8 , допомагав їй по господарству, колов дрова, топив пічку. Разом випивали. Потерпіла на ОСОБА_7 не жалілась, проте свідкові відомі про деякі конфлікти між ними. Зокрема, колись, проходячи повз будинок потерпілої почула крики, зайшла, а там сварка, тому свідок вигнала ОСОБА_7 з будинку потерпілої, а останню закрила на замок. Ще один випадок був, чула що потерпіла кричала, що більше йому наливати не буде. У цей конфлікт не втручалась. Причини конфліктів їй не відомі.
У день виявлення трупу ОСОБА_8 , зранку, між 07.00 та 07.30 до неї прийшов ОСОБА_7 та погукав свідка по імені. Коли свідок вийшла з будинку, ОСОБА_7 почав кричати, що ОСОБА_8 зарубана, і що треба йти туди. По дорозі свідок зателефонувала своїй кумі, а вже вона зателефонувала до поліції, здається. Зайшовши до будинку побачила потерпілу на підлозі біля дверей, вона лежала мертва, тому свідкові стало погано і вона вийшла.
У той день ОСОБА_7 був одягнутий у коричневу куртку, у чорному плащі обвинуваченого ніколи не бачила. Про стан ОСОБА_7 повідомила, що він як і свідок був у стресовому стані та наляканий. Зазначила, що будинок потерпілої із зовні замикається на навісний замок, а у середині можливо закритись на крючок. Проте з вулиці, враховуючи відсутність частини скла, через вікно можливо вказаний крючок відкрити.
Крім того свідок повідомила, що була залучена у якості понятої під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 . Зауважила, що ОСОБА_7 на місці плутався у своїх показах, казав, що бабуся стояла до нього спиною, він вдарив її 2 рази, а потім вдарив, коли вона лежала на ліжку. Проте свідок труп бачила біля дверей.
Свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суду повідомила, що ОСОБА_7 знає нетривалий час, неприязнених відносин не має. Напередодні вбивства потерпілої, у вечірній час біля 18-19 годин у селі зустріла двох чоловіків, один з яких їй невідомий, почав до неї чіплятись, питати де можна придбати алкогольні напої, а інший - ОСОБА_7 . У той час як невідомий чоловік чіплявся, ОСОБА_7 тікав стороною. Свідок впевнена, що тікав ОСОБА_7 , він був у довгому чорному плащі. У день вбивства, коли біля будинку ОСОБА_8 зібрались місцеві жителі, ОСОБА_7 підійшов до неї і був у тому самому чорному плащі, крові на ньому не бачила. Крім того повідомила, що місце, де вона напередодні зустріла ОСОБА_7 з невідомим чоловіком знаходиться далеко від будинку потерпілої ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , суду надав покази, відповідно до яких на початку грудня у вечірній час, близько 21.00, після роботи прийшов до будинку ОСОБА_18 . Проживає за цією адресою протягом останніх 4 років. У цей час у будинку знаходився ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , якого раніше знав, разів 5 бачились. Господар та свідок сиділи за столом та розпивали спиртні напої. Свідок до них приєднався. ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння, вів себе спокійно, якихось особливостей в його зовнішності не помітив, крові на ньому не бачив. Біля 23 год. 00 хв. всі лягли спати, у тому числі залишився ОСОБА_7 , бо він би у такому стані додому не доїхав. Прокинулись о 06.00, свідок та ОСОБА_7 вийшли з будинку та пішли у своїх справах, розійшлись біля 07.30, свідок з напарником пішли на роботу, а ОСОБА_7 на велосипеді поїхав до с. Каталине. Потерпілу свідок не знає, але після останньої зустрічі з ОСОБА_7 почув, що його підозрюють у вбивстві.
Від інших свідків прокурор відмовилась.
За власною ініціативою суду у порядку ст. 356 КПК України було викликано та допитано у судовому засіданні експерта, що проводив судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_8 (висновок експерта № 2749) ОСОБА_20 з метою роз'яснення висновку.
У судовому засіданні експерт ОСОБА_20 повідомив, що труп за його участю був двічі оглянутий. Вперше під час огляду місця події, а у подальшому після доставлення трупу ОСОБА_8 до ДСУ «Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи». Експертиза була розпочата 05.12.2024 о 14 год. 00 хв. Підтвердив, що у висновку зазначив, що ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту настання смерті і до моменту дослідження трупу пройшло близько 10-15 годин. Вказане встановлено на підставі затверджених методик проведення експертиз, зокрема враховується час з'явлення трупних явищ та заклякання трупу. У даному випадку трупні явища (плями) відновлюють свій первісний колір через 6 хвилин, а тому свідчить про час настання смерті від 10 до 15 годин до огляду трупу. Крім того роз'яснив, що вказаний час смерті необхідно відраховувати від часу початку експертизи, тобто від 14 год. 00 хвилин 05.12.2024. Крім того зауважив, що враховуючи усі отриманні дані під час експертизи, схиляється більше до того, що час смерті потерпілої настав за 10 годин до початку проведення експертизи, і менш вірогідно, що за 15 годин.
Крім показів свідків, допитаних у судовому засіданні, сторона обвинувачення посилалась на наступні письмові докази вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, які досліджені у судовому засіданні:
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №12024152100000173 від 05.12.2024, відповідно до якого 05.12.2024 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_8 , яка має ознаки насильницької смерті;
- рапорт з чергової частини ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, відповідно до якого 05 грудня 2024 року о 07 год. 45 хвилин надійшло повідомлення від ОСОБА_21 про те, що виявлено вбитою сусідку на ім'я ОСОБА_22 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протокол огляду місця події від 05.12.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , з відеозаписом слідчої дії, яке оглянуто у судовому засіданні, відповідно до якого в приміщенні кімнати житлового будинку на підлозі було виявлено труп ОСОБА_8 з явними ознаками насильницької смерті. Під час огляду трупа за участю судово-медичного експерта були виявлені такі тілесні ушкодження: масивна рана в області голови праворуч, розмірами приблизно 20х17см., що охоплює лобну, скроневу, тім'яну та праву ділянку обличчя, з утворенням кісткових уламків черепу (мозкового та лицьового); на лівій щоці спостерігається лінійна, щілиноподібної форми рана, розміром 6,5х1,5 х 1,5см. На спині з правої сторони, в підключичній області спостерігаються дві рани лінійної форми, розмірами 5х 1х 0,5см., та 6х3х1,5 см. відповідно. На тильній поверхні правої кісті та проекції променево-зап'ястного суглобу, в задній поверхні, наявні дві відносно паралельні рани, розмірами 5х1х0,7 см. та 6х1,5х2см., з пошкодженням кістки кісті та передпліччя. Труп ОСОБА_8 направлено до ДСУ «Миколаївське обласне бюро судово-медичних експертиз» для проведення експертного дослідження. Крім того, під час проведення огляду місця події, у житловій кімнаті, де виявлено труп людини, були зафіксовані численні бризки і нашарування речовини бурого кольору на підлозі, предметах інтер'єру, речах. З місця події вилучено дві сокири, одну кірку, молоток, кухонну сокирку для м'яса, змиви речовини бурого кольору, фрагмент килиму зі слідовим нашаруванням речовини бурого кольору, дві скляні чарки;
- лікарське свідоцтво про смерть № 2749 від 05.12.2024, за змістом якого причиною настання смерті ОСОБА_8 є забій речовини головного мозку, переломи кісток основи та склепіння черепу, відкрита черепно-мозкова травма;
- висновок експерта № 2749 від 14.02.2025, відповідно до якого, смерть потерпілої настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді численних ран голови, обличчя, багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, з крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забоєм речовини головного мозку, набряком -набуханням речовини головного мозку з множинними периваскулярними вогнищевими крововиливами. При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження: рана правої лобно-скронево-тім'яної області, перелому кісток основи та склепіння черепу, крововиливу в м'які тканини голови, забою речовини головного мозку з крововиливом під м'яку мозкову оболонки обох півкуль, рани лівої щічної області, рани шиї справа, рани правої надключичної області та ран правої і лівої кистей рук, синці обличчя.
Ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту настання смерті і до моменту дослідження трупу пройшло близько 10-15 годин. Тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_8 могли утворитись від дії одного чинника (предмета) - від клиноподібної дії твердого предмета, що має відносно гостру кромку предмету, відобразились у вигляді численних ран та перелому кісток склепіння черепу, у вигляді «врубу» в нього. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа етиловий спирт не виявлений;
-протокол огляду трупа від 05.12.2024 за участі судово-медичного експерта, під час якого описано тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_8 ;
-протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_7 у порядку ст. 208 КПК України від 05.12.2024 (15 год. 58 хв.), під час якого у останнього у правій кишені куртки виявлено та вилучено скляну пляшку від алкогольного напою, об'ємом 0.2 літра з етикеткою «TS Chаteau CHARTIER TAIROVSKYY» («Бренді Таїровський особливий»), та на зовнішній поверхні скляної пляшки наявні сліди речовини бурого кольору. Крім того вилучено: куртку сірого кольору, светр в'язаний світло-сірого кольору, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон Samsung Duos чорного кольору, мобільний телефон Samsung Duos білого кольору;
- постанова про визнання речовими доказами від 05.12.2024, відповідно до якої визнано речовими доказами вилучені під час огляду місця події від 05.12.2024 предмети та речі, у тому числі шапку піксельну, дві сокири, одну кірку, молоток, кухонну сокирку для м'яса, предмет схожий на тен від пристрою для обігріву, фрагмент килиму зі слідовим нашаруванням речовини бурого кольору, дві скляні чарки;
-постанова про визнання речовими доказами від 05.12.2024, відповідно до якої визнано речовими доказами скляну пляшку від алкогольного напою, об'ємом 0.2 літра з етикеткою «TS Chаteau CHARTIER TAIROVSKYY» («Бренді Таїровський особливий»), куртку сірого кольору, светр в'язаний світло-сірого кольору, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон Samsung Duos чорного кольору, мобільний телефон Samsung Duos білого кольору;
- протокол проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 за участю його захисника ОСОБА_6 , з відеозаписом слідчої дії, відповідно до якого ОСОБА_7 на місці за адресою: АДРЕСА_2 , розповів про події, зокрема повідомив та показав на місці де він із ОСОБА_8 випивали у будинку. Господарка будинку сиділа на ліжку, він на стільці біля столу. Під час розпивання спиртних напоїв відбулась сварка, точні причини не пам'ятає, щось йшлось про її хату. Під час конфлікту він двічі вдарив потерпілу, проте не сокирою, наніс удари машинально, вона стояла обличчям до нього. Слідчому повідомив, що вважає себе причетним до вбивства, бо крім неї та нього нікого не було, проте як саме це зробив, не пам'ятає. Основне, що пам'ятає: як пили, як вдарив потерпілу 2-3 рази, потім поїхав у село до товариша. Зранку знайшов потерпілу мертвою;
- висновок експерта № СЕ-19/115-24/23054-БД від 20.02.2025, відповідно до якого встановлені генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- висновок експерта № СЕ-19/115-24/22585-БД від 19.02.2025, відповідно до якого встановлені генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 ;
- висновок експерта № СЕ-19/115-24/23088-БД від 24.02.2025, відповідно до якого на куртці (об'єкти № 1, 2 ) виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини (об'єкт 2 - зовнішня поверхня краю манжету лівого рукава), збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 . Ймовірність походження даного ДНК-профілю від ОСОБА_8 становить не менше ніж 99.99999999%;
- висновок експерта № СЕ-19/115-24/23111-БД від 25.02.2025, відповідно до якого, на сокирі № 2 (об'єкт № 5) виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 . Ймовірність походження даного ДНК-профілю від ОСОБА_8 становить не менше ніж 99.99999999%;
- висновок експерта № СЕ-19/115-24/23107-БД від 20.02.2025, відповідно до якого, генетичні ознаки клітин з ядрами без домішки крові людини, виявлених на скляній чарці «2» (об'єкт № 4), збігається з ДНК-профілем зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 . Ймовірність походження даних ДНК-профілів від ОСОБА_7 становить не менше ніж 99.99999999%. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, виявлених на скляній чарці «1», скляній чарці «2» збігаються між собою, збігаються з ДНК-профілем зразка крові ОСОБА_8 . Ймовірність походження даного ДНК-профілю від ОСОБА_8 становить не менше ніж 99.99999999%. Разом з тим, генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, виявлених на скляній пляшці не збігаються з ДНК-профілем зразка крові ОСОБА_8 , зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 , та належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Походження генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини, виявлених на скляній пляшці від ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_7 виключається;
- висновок судово-психіатричного експерта № 28 від 31.01.2025, відповідно до якого ОСОБА_7 , у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння хронічним психічним розладом не страждав. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, він страждав легкою розумовою відсталістю, психічними розладами і розладами поведінки внаслідок вживання алкоголю. Гостра алкогольна інтоксикація неускладнена. За своїм психічним станом він міг у період часу, що відноситься до інкримінованого діяння, усвідомлювати свої дії та керувати ними. З огляду на психічний стан ОСОБА_7 , він не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру.
За клопотанням захисника у судовому засіданні, з метою встановлення місця виявлення крові потерпілої за висновком експерта, оглянуто речовий доказ - коричневу куртку, вилучену у обвинуваченого під час затримання. Під час огляду речового доказу встановлено, що на зовнішній поверхні краю манжету лівого рукава відсутній фрагмент тканини невеликого розміру (розміром із «сірникової голівки»), що свідчить про відібрання саме з цього місця зразка для експертизи.
Прокурором також долучено та судом досліджено:
-висновок експерта № 297, відповідно до якого в обох змивах з правої та лівої руки ОСОБА_7 кров та епітеліальні клітини, придатні до цитологічного обліку;
-висновки судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23093-БД, від 25.02.2025 № СЕ-19/115-24/23090-БД, від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23053-БД, з яких вбачається, що на таких об'єктах як кросівки на праву та ліву ногу, светрі, спортивних штанах, що вилучені під час затримання у ОСОБА_7 , виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та без домішки крові. Походження генетичних ознак клітин з домішкою крові та клітин без домішки крові, виявлених на вказаних речах від ОСОБА_8 - виключається;
- висновок експерта № 807, відповідно до якого на фрагменті килимкової доріжки, наданій на експертизу, знайдена кров людини. Походження крові не виключається у тому числі від ОСОБА_8 ;
-висновок експерта № 806, відповідно до якого на марлевій серветці зі змивом з підлоги у веранді, наданій на експертизу знайдена кров людини. Походження крові не виключається у тому числі від ОСОБА_8 , а в разі змішування крові її походження не виключається у тому числі від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;
-висновок експерта № 294, відповідно до якого при дослідженні тену від пристрою для обігріву виявлена кров людини. Походження крові не виключається у тому числі від ОСОБА_8 ;
-висновок експерта № 296, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_7 знайдено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено через відсутність ядер крові в препаратах. Епітеліальні клітини, придатні до цитологічного обліку не знайдені. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Отже, сліди крові в піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_7 можуть походити у тому числі від ОСОБА_7 , але не походять від потерпілої ОСОБА_8 . В піднігтьовому вмісті лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 кров та епітеліальні клітини, придатні до цитологічного обліку, не знайдені;
-висновок експерта № 298, відповідно до якого під час проведення цитологічного дослідження молотка знайдено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено. Отримані результати серологічного дослідження не виключають можливості походження крові на молотку у тому числі потерпілої ОСОБА_8 ;
-висновок експерта № 293, відповідно до якого на представленій кухонній сокирі слідів крові, що придатні до ідентифікації не виявлено;
-висновок експерта № 295, відповідно до якого на представленій кирці слідів крові не виявлено;
-висновок експерта № 300, відповідно до якого на представленому саморобному кухонному ножі кров не виявлено;
-висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 26.05.2025 № СЕ-19/115-24/23059-БД, відповідно до якого на шапці, вилученої у ОСОБА_7 виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними. Генетичні ознаки клітин без домішки крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 . Походження домінуючих генетичних ознак клітин з ядрами без домішки крові людини, виявлених на шапці від ОСОБА_8 виключається;
-постанову від 29.01.2025 про визнання речовим доказом аркуш із зошиту у клітинку, що має напис від руки;
-протокол огляду речей від 29.01.2025, відповідно до якого оглянуто аркуш із зошиту у клітинку, що має напис від руки, а саме: «Надя дай Паши 1 кило вин у мене дрова рубає ОСОБА_23 » та зазначено номер телефону НОМЕР_1 .
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду з наступних підстав.
Одним із доказів, на який посилається сторона обвинувачення є дані протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного та його захисника від 18.12.2024, де ОСОБА_7 добровільно розповідав про обставини того дня та підтвердив факт нанесення потерпілій двох ударів. Інших своїх дій не пам'ятає.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Із відеозапису слідчої дії вбачається, що ОСОБА_7 на місці за адресою: АДРЕСА_2 , за участю захисника розповів про події, зокрема повідомив та показав на місці де він колов дрова, а потім із ОСОБА_8 розпивали спиртні напої у будинку. Господарка будинку сиділа на ліжку, він на стільці біля столу. Під час розпивання спиртних напоїв відбулась сварка, точні причини не пам'ятає, щось йшлось про її хату. Під час конфлікту він двічі вдарив потерпілу, проте не сокирою, наніс удари машинально, вона стояла обличчям до нього. Слідчому повідомив, що вважає себе причетним до вбивства, бо крім неї та нього нікого не було, проте як саме це зробив, не пам'ятає. Основне, що пам'ятає: як пили, як вдарив потерпілу 2-3 рази, потім поїхав у село до товариша. Зранку знайшов потерпілу мертвою.
Необхідно зазначити, що слідчий експеримент, під час якого слідчим задавались одні і ті самі питання, тривав годину, проте версія підозрюваного залишалась незмінною.
Обвинувачений у судовому засіданні відмовився від показів, наданих під час проведення слідчого експерименту за його участю, повідомивши, що до нього застосовувався психологічний тиск з боку співробітників правоохоронного органу, які запевняли, що враховуючи перебування його на одинці з потерпілою свідчить, що саме він вбив останню.
За наслідками призначення за ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області 05.06.2025 перевірки у порядку ст. 214 КПК України доводів обвинувачення про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, було розпочато кримінальне провадження № 62025150010004082 від 22.07.2025 за ч. 2 ст. 365 КК України.
Постановою старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві від 20.09.2025, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62025150010004082, розпочате 22.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України закрито, у зв'язку з встановленням відсутності в діях працівників правоохоронних органів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Разом з тим, слід зазначити, що метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом.
При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження, адже це є предметом допиту. Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.
Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де показання обвинуваченого та протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 КПК.
За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб'єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому.
До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз'яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.
Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.
Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.
Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
Такі висновки викладені у Постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17.
Як вже зазначалось вище, з відеозапису слідчої дії - слідчого експерименту вбачається, що під час його проведення окрім як частково зізнавальних показів підозрюваного, не зафіксовано проведення будь-яких дослідів чи випробувань, не з'ясовано механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, а в подальшому і не перевірено шляхом призначення додаткової експертизи щодо можливості спричинення способом, вказаним підозрюваним тілесних ушкоджень, які спричинили смерть ОСОБА_8 . Під час проведення слідчого експерименту, підозрюваний зазначив, що не пам'ятає як відбувались події після нанесення 2 ударів потерпілій, не пам'ятає чим наносив удари і заперечив використання сокири, а також зауважив, що вважає себе причетним до вбивства, бо окрім потерпілої та його нікого не було.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка залучалась у якості понятої під час проведення слідчого експерименту також суду повідомила, що підозрюваний під час проведення слідчої дії плутався у своїх показах.
За таких обставин, суд розцінює протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України.
Суд критично сприймає покази свідка ОСОБА_16 , на які посилається сторона обвинувачення як на доказ, щодо зустрічі у вечірній час напередодні вбивства ОСОБА_8 обвинуваченого, який при цьому перебував у чорному довгому плащі, і який з невідомих причин тікав, так як вказані покази не узгоджуються з показами інших допитаних свідків.
Сприйнявши безпосередньо в судовому засіданні покази свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_24 та ОСОБА_15 суд приймає їх до уваги, оскільки вони не містять явних внутрішніх протиріч та в цілому узгоджуються між собою.
Так, аналізуючи зміст показів зазначених свідків, які будучи попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України, у тому числі у частині дати, часу, місця вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, з показів вищевказаних свідків вбачається, що з 21 години 00 хв. 04.12.2024 до 07.00 год. ранку 05.12.2024 обвинувачений перебував у будинку свого знайомого ОСОБА_18 в іншому селі. З'явився у селі Каталине біля 07 години ранку 05.12.2024. ОСОБА_7 зі слів свідків, був одягнений у коричневу курку, а у чорному довгому плащі його, окрім свідка ОСОБА_16 ніхто не бачив. Крім того, саме коричневу куртку було вилучено співробітниками поліції під час затримання ОСОБА_7 .
З огляду місця події та дослідженого відеозапису до вказаної слідчої дії вбачається, що у житловій кімнаті, де виявлено труп людини, були зафіксовані численні бризки і нашарування речовини бурого кольору на підлозі, предметах інтер'єру, речах, що дає підстави вважати, що на особі, які причетна до вбивства, на одязі та тілі повинні були залишитись численні сліди крові потерпілої.
Разом з тим, з досліджених висновків судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23093-БД, від 25.02.2025 № СЕ-19/115-24/23090-БД, від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23053-БД, встановлено, що на таких об'єктах як кросівки на праву та ліву ногу, светрі, спортивних штанах, що вилучені під час затримання у ОСОБА_7 , виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та без домішки крові. Походження генетичних ознак клітин з домішкою крові та клітин без домішки крові, виявлених на вказаних речах від ОСОБА_8 - виключається.
Крім того, з висновку висновок експерта № 296, вбачається, що в піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_7 знайдено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено через відсутність ядер крові в препаратах. Епітеліальні клітини, придатні до цитологічного обліку не знайдені. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Отже, сліди крові в піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_7 можуть походити у тому числі від ОСОБА_7 , але не походять від потерпілої ОСОБА_8 . В піднігтьовому вмісті лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 кров та епітеліальні клітини, придатні до цитологічного обліку, не знайдені.
З урахуванням вказаних висновків судових експертиз, відсутності біологічних слідів на тілі та одягу обвинуваченого, відсутність доказів переодягання обвинуваченим, змиву слідів після вбивства та до затримання, породжує обґрунтовані сумніви у суду щодо перебування ОСОБА_7 під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .
Посилання прокурора як на доказ на висновок експерта № СЕ-19/115-24/23088-БД від 24.02.2025, відповідно до якого на куртці (об'єкти № 1, 2 ), яка вилучена у ОСОБА_7 , виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини, а генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини (об'єкт 2 - зовнішня поверхня краю манжету лівого рукава), збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 спростовуються доводами захисника.
З цього приводу суд вважає слушним зауваження, що при такій кількості бризків і нашарувань речовини бурого кольору у кімнаті, лише одна крапля крові ОСОБА_8 на зовнішній поверхні краю манжету лівого рукава куртки, підтверджує доводи ОСОБА_7 про те, що кров ОСОБА_8 могла попасти на манжет під час увімкнення світла у кімнаті, коли обвинувачений зранку виявив її труп.
Згідно висновку експерта № 2749 від 14.02.2025, смерть потерпілої настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді численних ран голови, обличчя, багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, з крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забоєм речовини головного мозку, набряком - набуханням речовини головного мозку з множинними периваскулярними вогнищевими крововиливами. Ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту настання смерті і до моменту дослідження трупу пройшло близько 10-15 годин.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 повідомив, що під час проведення експертизи, з урахуванням методики її проведення та враховуючи, що трупні явища (плями) відновились до первісного кольору через 6 хвилин, встановлено час настання смерті ОСОБА_8 , а саме від 10 до 15 годин до огляду трупу (початку проведення експертизи), тобто відраховувати треба від 14 год. 00 хвилин 05.12.2024.
Отже, смерть потерпілої ОСОБА_8 наступила між 23 год. 00 хвилин 04 грудня 2024 року та 04 год. 00 хв. 05.12.2024 року.
З показів свідка ОСОБА_17 , на які як доказ винуватості ОСОБА_7 посилається і сторона обвинувачення вбачається, що 04.12.2024 з 21 год. 00 хв. свідок ОСОБА_17 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_18 розпивали спиртні напої у будинку ОСОБА_18 у АДРЕСА_3 , а зранку, біля 07 год. 00 хв. 05.12.2024 вони з ОСОБА_7 розійшлися у справах, ОСОБА_7 поїхав до с. Каталине, а свідок пішов на роботу.
Отже, у судовому засіданні встановлено, що у період часу настання смерті ОСОБА_8 ОСОБА_7 перебував у с. Прибузьке, а не за місцем виявлення трупу ОСОБА_8 .
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення.
Так, за змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
На сторону обвинувачення покладається обов'язок доказування не лише обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, а й обов'язок доказування належності та допустимості поданих доказів.
При вирішенні питання про достатність встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПК, що передбачають: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Вказана позиція суду цілком узгоджується з правовою позицією, висловленою колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 19.05.2021 року у справі № 234/15877/16-к.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч.1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
У зв'язку із чим виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого.
При розгляді даного кримінального провадження аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з доказів, запропонованих стороною обвинувачення, і досліджених та оцінених в судовому засіданні, як окремо, так і всі в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_7 04 грудня 2024 року, після 15:00 години (більш точний час встановити не виявилось можливим), знаходився у приміщенні житлового будинку приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла конфліктна ситуація, причину та хід якої, під час досудового розслідування не встановлено. У ході даної конфліктної ситуації у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Разом з цим, оцінюючи твердження органу досудового розслідування щодо виниклої конфліктної ситуації, не отримано, а стороною обвинувачення не надано жодних допустимих доказів її виникнення між ОСОБА_7 та потерпілою, як і не встановлено мотиви та мету умисного вбивства.
З показів допитаних свідків вбачається, що між потерпілою та ОСОБА_7 на протязі тривалого часу були досить нормальні відносини, потерпіла виховувала його з дитинства, а він постійно відвідував її та допомагав по господарству. Свідок ОСОБА_15 суду повідомила, що двічі чула сварки між обвинуваченим та потерпілою, скоріше за все, пов'язані з розбиття алкогольних напоїв, проте потерпіла ніколи на ОСОБА_7 не жалілась.
Окрім того, органом досудового розслідування проводився вузький комплекс слідчих (розшукових) дій, які могли б встановити вину або невинуватість причетної до вчинення кримінального правопорушення особи, а докази формувалися шляхом проведення огляду місця події, слідчого експерименту за участю підозрюваного, допитів свідків та проведення експертиз, що вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні. Більшість висновків за результатами проведення судових експертиз отримані органом досудового розслідування вже після направлення обвинувального акту для розгляду по суті, що свідчить про неповноту та однобічність досудового розслідування та фактично зупиненням слідства за наслідками проведення слідчого експерименту з підозрюваним та отримання від нього зізнавальних показів.
Стороною обвинувачення не спростовані доводи сторони захисту про те, що смерть потерпілої могла відбутися за інших обставин і не доведено, що саме ОСОБА_7 наносив смертельні удари потерпілій ОСОБА_8 . Доказів, які б прямо чи опосередковано вказували на причетність ОСОБА_7 до вчинення вбивства потерпілої стороною обвинувачення надано не було, і більше того, спростовані як показами свідків, так і висновками експертів, дослідженими судом.
Як убачається з досліджених судом доказів, обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ґрунтується лише на даних протоколу слідчого експерименту за його участю та на факті виявлення на зовнішній поверхні краю манжету лівого рукава куртки ОСОБА_7 крові ОСОБА_8 , розумне пояснення якого спростовано стороною захисту.
Суд наголошує увагу на тому, що не може перебирати на себе функцію обвинувача при розгляді кримінального провадження, а змушений керуватися виключно наданими сторонами кримінального провадження доказами, з огляду на принцип змагальності кримінального процесу. При цьому підтримання державного обвинувачення, шляхом спростування або підтвердження фактів, які безпосередньо сприймаються судом, належить до дискреційних повноважень сторони обвинувачення та захисту.
З огляду на викладене, жоден із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі так і в сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв'язку, не дав достатніх підстав стверджувати поза «розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У силу ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Оцінивши в сукупності встановлені обставини, дослідивши та проаналізувавши надані докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, згідно вимог ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що в ході судового провадження стороною обвинувачення не надано доказу як самого по собі, так і в сукупності з іншими, які були б достатніми для ствердження «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
А тому ОСОБА_7 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим та виправдати.
За ч. 4 ст. 132 КПК ухвала суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після, зокрема, ухвалення виправдувального вироку.
Згідно із ч. 1 ст. 203 КПК ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після, зокрема, ухвалення виправдувального вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання.
На підставі ч. 3 ст. 534 КПК виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання.
Таким чином обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою внаслідок ухвалення судом виправдувального вироку припиняє свою дію, а ОСОБА_7 підлягає негайному звільненню з-під варти.
За ч. 4 ст. 174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого.
Долю речових доказів слід визначити з урахуванням вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, понесені за проведення експертних досліджень в кримінальному провадженні в сумі 156 825 гривень 06 копійок, слід віднести на рахунок держави, а саме:
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23054-БД- 10 368 грн 83 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 19.02.2025 № СЕ-19/115-24/22585-БД - 9 489 грн 40 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 24.02.2025 № СЕ-19/115-24/23088-БД - 20 074 грн 88 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23093-БД - 16 123 грн 07 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 25.02.2025 № СЕ-19/115-24/23090-БД - 12 854 грн 35 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23053-БД - 18 764 грн 98 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 25.02.2025 № СЕ-19/115-24/23111-БД - 26 345 грн 88 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 20.02.2025 № СЕ-19/115-24/23107-БД - 25 079 грн 81 коп.;
-судової молекулярно-генетичної експертизи від 26.05.2025 № СЕ-19/115-24/23059-БД - 17 723 грн 86 коп.
Керуючись статтями 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_7 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набуття вироком суду законної сили - скасувати внаслідок припинення його дії.
ОСОБА_7 звільнити з-під варти негайно після проголошення вироку.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що він має право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження, у тому числі на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР.
Процесуальні витрати, понесені за проведення експертних досліджень в кримінальному провадженні в сумі 156 825 гривень 06 копійок - віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.12.2024 у справі № 483/1509/24 провадження № 1-кс/483/256/24 на речові докази, а саме скляну пляшку від алкогольного напою, об'ємом 0.2 літра з етикеткою «TS Chаteau CHARTIER TAIROVSKYY» («Бренді Таїровський особливий»), куртку сірого кольору, светр в'язаний світло-сірого кольору, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, мобільний телефон Samsung Duos чорного кольору, мобільний телефон Samsung Duos білого кольору.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.12.2024 у справі № 483/1509/24 провадження № 1-кс/483/257/24 на речові докази, а саме: шапку піксельну, дві сокири, одну кірку, молоток, кухонну сокирку для м'яса, предмет схожий на тен від пристрою для обігріву, фрагмент килиму зі слідовим нашаруванням речовини бурого кольору, дві скляні чарки.
Речові докази:
- аркуш із зошита у клітинку, що має написи від руки - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- зразки букального епітелію підозрюваного ОСОБА_7 (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 55), зрізи нігтів з лівої та правої руки підозрюваного, змиви з правої та лівої руки підозрюваного (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 50), які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;
- чоловіча куртка сірого кольору, спортивні штани чорного кольору, пара кросівок чорного кольору, в'язаний светр сірого кольору (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 55), мобільний телефон Samsung Duos чорного кольору, мобільний телефон Samsung Duos білого кольору (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 44, 45), які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути ОСОБА_7 ;
- жіночий різнокольоровий халат (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 46), скляну пляшку від бренді, (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 55), тен від пристрою обігріву, молоток, металева кирка з дерев'яною ручкою, кухонна сокира, кухонний ніж (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 50), які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;
- 2 металеві сокири з дерев'яним руків'ям, дві скляні чарки, паперовий конверт із зразком крові на марлі (згідно квитанції номер книги обліку 93, порядковий номер 55), які зберігаються в кімнаті речових доказів ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - залишити у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з технічним записом судового засідання, з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику.
Суддя ОСОБА_25
06.10.2025