Справа № 490/2962/25
Провадження № 2/489/2206/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі:
представника позивача адвоката Бартошук В.О.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської міської територіальної громади в особі Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олеся Михайлівна,
встановив:
В квітні 2025 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Бартошук В.О. із застосуванням системи «Електронний суд» звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді належних їй на праві власності 43/100 часток буд. АДРЕСА_1 . Бабуся за життя склала заповіт, згідно якого заповідала вищевказане нерухоме майно своїй доньці - ОСОБА_1 , матері позивачці. Проте остання у встановлено законом порядку відмовилась від прийняття спадщини на користь своєї доньки - ОСОБА_2 . Натомість позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі. Проте ПН ММНО ОСОБА_4 відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об'єкт житлової нерухомості буд. АДРЕСА_1 перебуває в процесі виділу частки. Відповідно нотаріусом встановлені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами - оскільки об'єкт нерухомого майна перебуває в процесі виділу частки, немає підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в праві спільної часткової власності. Зі змісту позовної заяви вбачається, що за життя ОСОБА_3 дійсно не було вчинено дій для реєстрації права власності на житловий будинок, який утворився внаслідок поділу об'єкту нерухомого майна з присвоєнням окремої адреси. Натомість станом на теперішній час правовий статус власності ОСОБА_3 після її смерті залишився незмінним - 43/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок, вказане майно підлягає спадкуванню саме в такому вигляді. Проте через вищевказані обставини позивач позбавлена можливості іншим шляхом, ніж звернення до суду, захистити свої спадкові права.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право власності на 43/100 часток у праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.04.2025 позовну заяву ОСОБА_2 передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 19.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні; витребувано у ПН ММНО Душейко О.М. копію спадкової справи № 9/2025 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувані відомості надійшли на адресу суду 17.06.2025.
Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Бартошук В.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, залишивши судові витрати за позивачем.
Представник відповідача Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, від нього 23.05.2025 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа ПН ММНО в судове засідання не з'явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, від неї 17.06.2025 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, підтвердила обставини, викладені у позові.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19). Після укладення шлюбу 23.11.1968 ОСОБА_5 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 20).
Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 21). 31.12.1988 ОСОБА_7 уклала шлюб, після чого змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 22).
Враховуючи викладене ОСОБА_2 є рідною онукою ОСОБА_3 .
У відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.09.2011 ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належить 43/100 часток будинку АДРЕСА_1 (а.с. 25).
05.12.2013 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори, відповідно до якого заповідала все своє майно, що на день смерті належатиме їй та на яке вона за законом матиме право, з чого б воно не складалось та де б не знаходилось, своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 27).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла (а.с. 23). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належних їй 43/100 часток будинку АДРЕСА_1 .
Зі змісту спадкової справи № 9/2025, заведеної ПН ММНО Душейко О.М. до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька померлої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовилась від прийняття спадщини після смерті її матері, про що подала відповідну заяву нотаріусу (а.с. 84, зворотня сторона).
В той же час позивач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку звернулась до нотаріуса із завою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 (а.с. 97). Інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались.
Проте згідно постанови від 15.03.2025 ПН ММНО Душейко О.М. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень об'єкт житлової нерухомості буд. АДРЕСА_1 перебуває в процесі виділу частки. Відповідно нотаріусом встановлені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами - оскільки об'єкт нерухомого майна перебуває в процесі виділу частки, немає підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в праві спільної часткової власності.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що за життя ОСОБА_3 дійсно не було вчинено дій для реєстрації права власності на житловий будинок, який утворився внаслідок поділу об'єкту нерухомого майна з присвоєнням окремої адреси. Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.05.2025 станом на час відкриття спадщини правовий статус власності ОСОБА_3 залишився незмінним - 43/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 посилається на те, що через вищевказані обставини вона позбавлена можливості іншим шляхом, ніж звернення до суду, захистити свої спадкові права.
Частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно положень ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Відповідно ОСОБА_2 є спадкоємцем п'ятої черги за законом після смерті її бабусі ОСОБА_3 . Із матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємців першої-четвертої черги немає; спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 від прийняття спадщини відмовилась; інші спадкоємці, окрім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 - не звертались.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень частини другої статті 1220, частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.
Разом із тим, згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, що підлягає реєстрації, може бути видане на підставі правовстановлюючих документів.
У відповідності до п. 4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Положеннями п. 4.19 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на час відкриття спадщини правовий статус власності ОСОБА_3 залишився незмінним - 43/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок. Відповідно вказане майно підлягає спадкуванню саме в такому вигляді
Враховуючи, що позивач у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті бабусі, однак в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити спадкові права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.
Оскільки позивачем не заявлено вимог про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає, що сплачений нею судовий збір стягненню з відповідача не підлягає, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Миколаївської міської територіальної громади в особі Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 43/100 часток будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Миколаївська міська територіальна громада в особі Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 26565573, адреса: м. Миколаїв, Адміральська, 20;
третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Душейко Олеся Михайлівна, адреса: АДРЕСА_3 ;
третя особа: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 06.10.2025.
Суддя Г.А. Микульшина